Щодо порядоку посвідчення заповітів і довіреностей
ПИТАННЯ: Який порядок посвідчення заповітів і довіреностей, які прирівнюються до нотаріально посвідчених?
ВІДПОВІДЬ: Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2006 року № 940 затверджено Порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі - заповіти і довіреності). Посвідчувати заповіти і довіреності, відповідно до статей 245 і 1252 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та статті 40 Закону України “Про нотаріат”, мають право такі посадові, службові особи:
начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі - довіреності військовослужбовців або інших фізичних осіб, які перебувають на лікуванні в таких закладах;
командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів - заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, на території дислокації яких немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії,- заповіти і довіреності робітників, службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців;
головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, начальники госпіталів - заповіти фізичних осіб, які перебувають на лікуванні в таких закладах;
директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та інвалідів - заповіти фізичних осіб, які проживають у таких будинках;
начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - заповіти і довіреності фізичних осіб, які тримаються в таких установах;
капітани морських або річкових суден, що плавають під прапором України,- заповіти фізичних осіб, які перебувають під час плавання на таких суднах;
начальники пошукових або інших експедицій - заповіти фізичних осіб, які перебувають у таких експедиціях.
Начальники слідчих ізоляторів посвідчують заповіти і довіреності фізичних осіб, узятих під варту, та засуджених, стосовно яких вирок суду не набрав законної сили, за погодженням з посадовою службою, особою чи органом, у провадженні яких перебуває справа.
Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності , керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мін’юсту, а також зазначеним вище Порядком.
Посадові, службові особи під час посвідчення заповітів і довіреностей повинні додержуватись таємниці вчинення нотаріальних дій та не розголошувати відомості, до яких такі особи отримали доступ у зв’язку з посвідченням заповітів і довіреностей. Інформація про посвідчення заповітів і довіреностей надається тільки особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Вимоги щодо додержання таємниці посвідчуваних заповітів і довіреностей стосуються також осіб, яким про посвідчення заповітів і довіреностей стало відомо у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
На письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про посвідчені заповіти і довіреності видаються у зв’язку з провадженням кримінальних, цивільних або господарських справ. У письмовій вимозі, з якою зазначені органи звертаються до посадової, службової особи, зазначається номер справи, щодо якої виникла потреба в отриманні інформації. Довідки про посвідчені заповіти видаються особам, щодо яких складено заповіт, зазначеним вище органам та спадкоємцям тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва (нотаріально засвідченої копії) про його смерть.
Посадові, службові особи, а також фізичні особи, яким про посвідчення заповітів і довіреностей стало відомо у зв’язку з виконанням службових обов’язків, несуть відповідальність за додержання таємниці посвідчуваних заповітів і довіреностей у порядку, встановленому законом.
Посадові, службові особи:
1) роз’яснюють фізичним особам, від імені яких посвідчуються заповіти і довіреності, їхні права і обов’язки, що випливають із заповітів і довіреностей;
2) перевіряють відповідність посвідчуваних заповітів і довіреностей вимогам закону і дійсним намірам осіб, які звернулися за їх посвідченням;
3) попереджають про правові наслідки посвідчення заповітів і довіреностей;
4) роз’яснюють порядок скасування та складення нового заповіту, скасування довіреностей;
5) складають у разі потреби проекти заповітів чи довіреностей на усне прохання фізичних осіб;
6) посвідчують заповіти і довіреності на усне прохання фізичних осіб.
Посадові, службові особи з’ясовують обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які звернулися за посвідченням заповітів і довіреностей, виходячи з того, що цивільною дієздатністю фізичної особи визнається її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Повну цивільну дієздатність має фізична особа, що досягла 18-річного віку (повноліття). Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16-річного віку і працює за трудовим договором, фізичній особі, яка займається підприємницькою діяльністю, а також неповнолітній особі, яка записана матір’ю або батьком дитини. У разі реєстрації шлюбу до досягнення повноліття фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
На підтвердження набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності посадовій, службовій особі подаються відповідні документи (трудовий договір, виписка з наказу про призначення на посаду, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини тощо).
У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття, припинення дії трудового договору або припинення фізичною особою провадження підприємницької діяльності набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.
Посадова, службова особа має право відмовити у посвідченні заповіту чи довіреності у разі набрання законної сили рішенням суду про визнання недієздатною або обмежено дієздатною фізичної особи, яка звернулася за таким посвідченням.
Посадові, службові особи встановлюють особу заявника, який звернувся за посвідченням заповіту чи довіреності, та перевіряють його цивільну дієздатність.
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 33/2006, 18.08.2006
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”