Заключний акт
двадцятої сесії Гаазької конференції
з міжнародного приватного права

Гаага, 30 червня 2005 року

( Акт ратифіковано Законом
N 35-V від 26.07.2006 )

(Витяг)

Офіційний переклад

Ті, що підписалися нижче, делегати урядів Австралії, Австрії, Аргентини, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Бразилії, Венесуели, Данії, Єгипту, Ізраїлю, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Латвії, Люксембургу, Марокко, Мексики, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, Норвегії, Панами, Перу, Південної Африки, Польщі, Португалії, Республіки Корея, Російської Федерації, Румунії, Словенії, Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чеської Республіки, Швейцарії, Швеції, України та Японії збиралися у Гаазі 14 - 30 червня 2005 року на запрошення Уряду Нідерландів, на Двадцяту сесію Гаазької конференції з міжнародного приватного права.

За результатами обговорень, викладених у протоколах засідань, вони вирішили передати на розгляд своїх Урядів -

...

C. Такі рішення:

Двадцята сесія,

вивчивши бажання Європейського Співтовариства стати членом Конференції;

беручи до уваги те, що до Статуту Конференції бажано внести зміни відповідно до його статті 12, щоб уможливити членство Європейського Співтовариства в Конференції, а також будь-яких інших Регіональних організацій економічної інтеграції, яким їхні держави-члени передали компетенцію з питань міжнародного приватного права;

беручи до уваги те, що доцільно використати можливість унесення уточнень до тексту Статуту для приведення його у відповідність до практики, що склалася з набрання чинності Статутом 15 липня 1955 року, та створити текст Статуту англійською мовою, який мав би однакову силу з текстом французькою мовою;

беручи до уваги те, що стаття 12 Статуту передбачає можливість унесення змін до Статуту рішенням двох третин членів і що таке рішення може бути прийнято або на Сесії або шляхом письмових консультацій;

беручи до уваги те, що членство у Конференції Регіональної організації економічної інтеграції створює потребу внести зміни до "Правил процедури пленарних засідань" і що також бажано створити можливості для більш широкого застосування цих Правил:

1. Приймає такі зміни до Статуту для подальшої передачі їх Державам-членам для схвалення відповідно до статті 12.

Пункт 2 Статті 2:

"2. Будь-яка інша держава, участь якої з правового погляду є важливою для роботи Конференції, може стати членом. Питання про прийняття нових Держав-членів вирішується урядами Держав-членів за пропозицією одного або кількох з них більшістю поданих голосів протягом шести місяців з дати подання пропозиції урядам".

Після Статті 2 доповнити Статтею 2A у такій редакції:

"1. Держави-члени Конференції під час проведення зустрічі із загальних справ та політики, у випадках, коли присутня більшість Держав-членів, можуть більшістю поданих голосів вирішити прийняти також як члена будь-яку Регіональну організацію економічної інтеграції, яка подала заявку на членство Генеральному секретарю. Посилання на членів відповідно до положень цього Статуту включають такі Організації, які є членами, за винятком випадків, коли чітко передбачено інше. Приєднання набуває чинності після прийняття Статуту відповідною Регіональною організацією економічної інтеграції.

2. Для того, щоб подати заявку на членство в Конференції, Регіональна організація економічної інтеграції повинна бути такою, яка заснована виключно суверенними Державами і якій її Держави-члени передали компетенцію з ряду питань, що належать до компетенції Конференції, зокрема повноваження приймати рішення, що є обов'язковими для її Держав-членів стосовно цих питань.

3. Кожна Регіональна організація економічної інтеграції, яка подає заявку на членство, повинна під час такої подачі подати заяву про компетенцію з визначенням тих питань, компетенцію стосовно яких їй передали Держави-члени.

4. Кожна Організація-член та її Держави-члени забезпечують здійснення повідомлення про будь-яку зміну стосовно компетенції Організації-члена або її членства Генеральному секретарю, який поширює таку інформацію серед інших членів Конференції.

5. Уважається, що Держави-члени Організації-члена зберігають компетенцію з усіх питань, передачі компетенції стосовно яких не була спеціально заявлені або повідомлені.

6. Будь-який член Конференції може звернутися до Організації-члена та її Держав-членів з проханням надати інформацію про те, чи має ця Організація-член компетенцію стосовно будь-якого конкретного питання, що розглядається Конференцією. Організація-член та її Держави-члени забезпечують надання цієї інформації на таке прохання.

7. Організація-член здійснює права членства на альтернативній основі зі своїми Державами-членами, які є членами Конференції, у рамках їхньої відповідної компетенції.

8. Організація-член з питань, що входять до її компетенції, під час будь-яких засідань Конференції, в яких вона вповноважена брати участь, може використовувати таку кількість голосів, яка дорівнює кількості її Держав-членів, які передали Організації-члену компетенцію з питання, що розглядається, і які мають право голосу та зареєструвалися на такому засіданні. Щоразу, коли Організація-член використовує своє право голосу, її держави-члени не голосують, і навпаки.

9. Термін "Регіональна організація економічної інтеграції" означає міжнародну організацію, яка заснована виключно суверенними Державами і якій її держави-члени передали компетенцію з ряду питань, зокрема повноваження приймати рішення, що є обов'язковими для її Держав-членів стосовно цих питань".

Стаття 3:

"1. Рада з загальних справ і політики (далі - Рада), яка складається з усіх членів, відповідає за функціонування Конференції. Засідання Ради проводяться, як правило, щорічно.

2. Рада забезпечує таке функціонування Конференції за допомогою Постійного бюро, діяльність якого вона спрямовує.

3. Рада розглядає всі пропозиції, що збираються включити до порядку денного Конференції. Вона на свій розсуд визначає заходи, яких необхідно вжити стосовно таких пропозицій.

4. Нідерландська Постійна урядова комісія, заснована Королівським Декретом від 20 лютого 1897 року для сприяння кодифікації міжнародного приватного права, після консультацій з членами Конференції, визначає дату проведення Дипломатичних сесій.

5. Постійна урядова комісія звертається від свого імені до Уряду Нідерландів для скликання членів. Голова Постійної урядової комісії головує на сесіях Конференції.

6. Чергові Сесії Конференції відбуваються, як правило, раз на чотири роки.

7. У разі необхідності Рада після консультацій з Постійною урядовою комісією може звернутися до Уряду Нідерландів з проханням скликати позачергову сесію Конференції.

8. Рада може проводити консультації з Постійною урядовою комісією з будь-якого іншого питання, що стосується Конференції".

Стаття 4:

"1. Постійне бюро знаходиться в Гаазі. Воно складається з Генерального секретаря та чотирьох секретарів, яких призначає Уряд Нідерландів за пропозицією Постійної урядової комісії.

2. Генеральний секретар і секретарі повинні мати відповідні знання в галузі права та практичний досвід. Під час призначення їх також ураховують різноманітність географічного представлення та правового досвіду.

3. Кількість Секретарів може бути збільшена після консультацій з Радою та відповідно до Статті 9".

Стаття 5:

"Під керівництвом Ради Постійне Бюро забезпечує:

a) підготовку та організацію сесій Гаазької конференції, а також засідань Ради й будь-яких спеціальних Комісії;

b) роботу секретаріату сесій і передбачених вище засідань;

c) виконання всіх завдань, які включено до діяльності секретаріату".

Стаття 6:

"1. Для сприяння контактам між Державами-членами Конференції та Постійним бюро уряд кожної Держави-члена призначає національний орган, а кожна Організація-член - контактний орган.

2. Постійне бюро може листуватися з усіма органами, призначеними таким чином, та компетентними міжнародними організаціями".

Стаття 7:

"1. Сесії та - у міжсесійний період - Рада можуть створювати спеціальні комісії для розроблення проектів конвенцій або вивчення всіх питань міжнародного приватного права, що відповідають меті Конференції.

2. Сесії, Рада та спеціальні комісії якомога більше діють на основі консенсусу".

Стаття 8:

"1. Передбачені бюджетом витрати Конференції розподіляються між Державами-членами Конференції.

2. Від Організації-члена не вимагається сплати на додаток до внесків її Держав-членів внесків до щорічного бюджету Конференції, але вона сплачує суму, визначену Конференцією після консультацій з Організацією-членом, для покриття додаткових адміністративних витрат, зумовлених її членством.

3. У будь-якому разі витрати на проїзд та перебування делегатів для участі у Раді та спеціальних комісіях покриваються членами, яких вони представляють".

Стаття 9:

"1. Бюджет Конференції подається щороку до Ради дипломатичних представників Держав-членів у Гаазі для затвердження.

2. Ці представники також розподіляють між Державами-членами витрати, які бюджет покладає на останніх.

3. Дипломатичні представники збираються для таких цілей під головуванням Міністра закордонних справ Королівства Нідерландів".

Стаття 10:

"1. Витрати, пов'язані з черговими та позачерговими сесіями Конференції, бере на себе Уряд Нідерландів.

2. У будь-якому разі витрати на проїзд і перебування представників беруть на себе відповідні члени".

Стаття 11 (лише французький текст; жодних змін в англійському перекладі)

Стаття 12:

"1. Зміни до Статуту повинні бути прийняті шляхом консенсусу Держав-членів, присутніх на засіданні, стосовно загальних справ та політики.

2. Такі зміни набувають чинності для всіх членів через три місяці після схвалення їх двома третинами Держав-членів згідно з їхніми внутрішніми процедурами, але не раніше ніж, через дев'ять місяців з дати прийняття їх.

3. На засіданні, зазначеному у пункті 1, можуть бути змінені шляхом консенсусу періоди, зазначені у пункті 2".

Стаття 13:

"Для забезпечення виконання цього Статуту його положення доповнюються Регламентом. Регламент розробляється Постійним бюро й подається для схвалення Дипломатичній сесії, Раді дипломатичних представників або Раді з загальних справ та політики".

Пункт 3 статті 14:

"3. Уряд Нідерландів у разі прийняття нового члена повідомляє всім членам про заяву про прийняття цього нового члена".

Пункт 2 статті 15:

"2. Повідомлення про денонсацію надсилається Міністерству закордонних справ Королівства Нідерланди принаймні за шість місяців до закінчення бюджетного року Конференції й набуває чинності після закінчення такого року, але тільки стосовно тієї Держави-члена, яка повідомила про денонсацію".

Після Статті 15 додати:

"Тексти цього Статуту англійською та французькою мовами зі змінами від ........ 200_ є автентичними.

Уповноважує Генерального секретаря змінити нумерацію згідно з унесеними змінами.

2. Приймає англійський текст Статуту, наведений у додатках, таким, що є автентичним французькому текстові, та вирішує, що він набуває чинності з дати, коли набувають чинності зміни до Статуту.

3. Приймає такий порядок набуття чинності зазначеними вище змінами:

Генеральний секретар пропонує Державам-членам подати письмово свої голоси стосовно змін відповідно до статті 12 Статуту, якщо можливо, протягом дев'ятимісячного періоду після цієї Сесії шляхом надіслання повідомлення Постійному бюро.

Як тільки буде одержано необхідне число голосів, яке повинно становити більшість у дві третини, але не раніше 31 березня 2006 року, Генеральний секретар складає proc s-verbal із зазначенням Держав-членів, які подали свої голоси та заявили про схвалення змін.

Датою набуття чинності змінами буде перший день місяця, наступного після закінчення трьох місяців з дати proc s-verbal".

<...>