ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
15.03.2006

Про стягнення недоплати по пенсії

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючого судді - Чалого С.Я., суддів: Васильченко Н.В., Горбатюка С.А., Матолича С.В., Харченка В.В. при секретарі Єфімовій В.В., розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом гр. [...] до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплати по пенсії та відшкодування моральної шкоди, встановила:

У квітні 2002 року гр. [...] звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФ України) у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплати до пенсії та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2003 року позов гр. [...] було задоволено частково. Стягнуто з УПФ України в Шевченківському районі м. Запоріжжя на користь гр. [...] заборгованість по виплаті пенсії за період з 1 серпня 2001 року по 1 березня 2003 року в сумі 3820 грн. 16 коп., держмито в сумі 51 грн. на користь держави. Суд зобов'язав, також, УПФ в Шевченківському районі м. Запоріжжя поновити виплату пенсії позивачу в розмірі 622 грн. 58 коп. В позові про відшкодування моральної шкоди було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 4 листопада 2003 року це рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, УПФ України у Шевченківському районі м. Запоріжжя подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та постановити ухвалу про направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги, пояснення до неї, перевіривши матеріали адміністративної справи, законність та обґрунтованість судових рішень в межах вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12), зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.11.99 № 1222-XIV, працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії нараховуються із середньомісячного заробітку за працю, що дає право на пенсію за вислугу років (ч. 1 ст. 64, ст. 65, 66, 69), який отримано перед її припиненням і призначаються у розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою ст. 19 та 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 відсотків для працівників льотно-випробного складу та 75 відсотків заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах.

При цьому, розмір пенсії для членів льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Згідно з ст. 2 розділу II (Прикінцеві положення) Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.11.99 № 1222-XIV дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) розповсюджується на робітників з числа членів льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, і вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2000 № 264 "Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації" встановлено, що особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, заробіток для обчислення пенсії визначається згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".

Відповідно до підпункту а) частини 4 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", у разі призначення (перерахунку) пенсії, яка обчислена із заробітку до 1992 року, скоригованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1992 року № 395 "Про додаткове коригування рівнів державних пенсій" середньомісячний заробіток підвищується за коефіцієнтом, який визначається як частка від ділення середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Судом першої інстанції встановлено, що гр. А. як пенсіонер льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації отримував пенсію за вислугу років з квітня 1981 року. В зв'язку із змінами в законодавстві в грудні 1999 року йому було проведено перерахунок пенсії і вона встановлена в сумі 434 грн. 58 коп., а з 1 квітня 2001 року - 622 грн. 58 коп., яку він отримував до 1 серпня 2001 року. З 1 серпня 2001 року його пенсія була знижена до 434 грн. 58 коп.

Правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції безпідставно визнав перерахунок пенсії в сторону зниження незаконним, на підставі того, що УПФ в Шевченківському районі м. Запоріжжя керувалось листом Міністерства праці та соціальної політики від 05.07.2001 року.

Суд не врахував, що передбачений Законом (1222-14) від 17.11.99 новий порядок обчислення (а не перерахунку) пенсії відповідно до вимог ст. 53 Закону (1788-12) від 05.11.91 позивачем був реалізований. Розмір його пенсії було визначено з урахуванням зростання середнього заробітку в народному господарстві станом на 7 грудня 1999 року на підставі Закону від 17.11.99.

Судами як першої, так і апеляційної інстанції не було прийнято до уваги, що 28.03.2002 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались" і дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) і передбачає збільшення пенсій з 01.04.2002 непрацюючим пенсіонерам на 12%. Інших нормативних актів після внесення змін від 17.11.99 до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалось.

Таким чином, встановивши помилку при обчисленні пенсії, УПФ в Шевченківському районі м. Запоріжжя обґрунтовано виправило її в серпні 2001 року.

Колегія суддів вважає, що даний факт не можна розцінювати як зниження розміру пенсії, оскільки мало місце виправлення помилки.

Враховуючи, що дана адміністративна справа не потребує збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені повно і правильно, але допущена помилка в застосуванні матеріального закону, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову гр. А.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15), колегія суддів постановила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2003 року в частині стягнення заборгованості по виплаті пенсії та її перерахунку та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 4 листопада 2003 року скасувати.

В задоволенні позову гр. А. до Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення заборгованості по виплаті пенсії та її перерахунку відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.