ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
28.10.2014

Про стягнення грошової суми

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Барбари В. П., суддів - Берднік І. С., Гуля В. С., Ємця А. А., Жайворонок Т. Є., Колесника П. І., Потильчака О. І., Шицького І. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр Нептун" (далі - ТОВ "Кінотеатр Нептун") про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року в справі N 916/3130/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - ПАТ "ЕК "Одесаобленерго") до ТОВ "Кінотеатр Нептун" про стягнення 554154,77 грн., встановила:

У листопаді 2013 року ПАТ "ЕК "Одесалбленерго" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що внаслідок порушень ТОВ "Кінотеатр Нептун" Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (далі - ПКЕЕ), відповідачем було спожито не обліковану електричну енергію, чим порушено укладений між ними договір. ПАТ "ЕК "Одесалбленерго" просило стягнути на свою користь із ТОВ "Кінотеатр Нептун" заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 554154,77 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 1 квітня 2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року (Постанова N 916/3130/13), рішення суду першої інстанції скасовано, позов ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" задоволено: стягнуто з ТОВ "Кінотеатр Нептун" на користь ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 544905,31 грн., за реактивну електричну енергію - 9249,46 грн.; вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16 вересня 2014 року справу N 916/3130/13 за заявою ТОВ "Кінотеатр Нептун" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року (Постанова N 916/3130/13) допущено до провадження Верховного Суду України.

У заяві про перегляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ТОВ "Кінотеатр "Нептун" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 1 квітня 2014 року та постанову Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року (Постанова N 916/3130/13), і залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 28 січня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі - Методика).

В обґрунтування заяви ТОВ "Кінотеатр Нептун" надано копії постанов Вищого господарського суду України від 19 квітня 2012 року у справі N 32/5005/11855/2011, від 5 березня 2014 року у справі N 914/3075/13, від 24 квітня 2014 року у справі N 904/8467/13 та від 8 травня 2014 року у справі N 910/14518/13, у яких, на думку заявника, суд касаційної інстанції за аналогічних предмета і підстав позову, встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних правових висновків про застосування п. 2.5 Методики щодо визначення величини потужності при розрахунку обсягу та вартості недорахованої електричної енергії для застосування оперативно-господарської санкції, й щодо періоду, за який може бути здійснено нарахування коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню.

У справі, що переглядається, експертними дослідженнями, проведеними Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз стосовно кожного зі спірних лічильників, встановлено, що вони мали ознаки можливості доступу до рахункового механізму; деякі мали характерні пошкодження на паспортній табличці внаслідок контакту з предметом (предметами), матеріал якого (яких) за міцністю перевищував характеристики міцності металу таблички; пломби державної повірки, наявні на лічильниках, плашками пломбувальних лещат або не обжимались, або відтиски плашок були слабо виражені, або відтиски були залишені різними плашками.

На підставі зібраних доказів суд дійшов висновку, що мало місце втручання у роботу засобів обліку електричної енергії, встановлених на об'єктах споживача та, відповідно, порушення останнім п. 6.40 ПКЕЕ.

Відповідно до п. 2.5 Методики якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор (кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилася після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) визначається, виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилася), але не більше ніж за три роки;

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та задовольняючи позов, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що будь-яких зауважень щодо визначення величини потужності для розрахунку за актами про порушення пп. "в" п. 2.5 Методики з боку відповідача не було, про що свідчить підпис його представника в цих актах, а тому висновок суду першої інстанції про необґрунтованість застосування при визначенні обсягу не облікованої електричної енергії величини дозволеної потужності, зазначеної в договорі, є неправильним.

Щодо періоду, за який може бути здійснено нарахування коштів, суд касаційної інстанції виходив із того, що виявити пошкодження лічильників споживача можна було лише шляхом проведення технічної перевірки, оскільки вони мали прихований характер і не могли бути виявлені під час контрольного огляду.

Разом із тим зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 19 квітня 2012 року у справі N 32/5005/11855/2011, від 5 березня 2014 року у справі N 914/3075/13, від 24 квітня 2014 року у справі N 904/8467/13 та від 8 травня 2014 року у справі N 910/14518/13, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції п. 2.5 Методики, вбачається, що ці судові рішення прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин кожної справи, які є відмінними від обставин у справі, що переглядається, а тому зазначені постанови не можна розцінювати як доказ в розумінні ст. 111-16 ГПК України.

З огляду на викладене заява ТОВ "Кінотеатр Нептун" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року (Постанова N 916/3130/13) задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-23, 111-24, 111-26 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України постановила:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр Нептун" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22 липня 2014 року в справі N 916/3130/13 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий: В. П. Барбара

Судді:

І. С. Берднік

В. С. Гуль

А. А. Ємець

Т. Є. Жайворонок

П. І. Колесник

О. І. Потильчак

І. Б. Шицький