Директива Ради 90/435/ЄЕС
"Щодо загальної системи оподаткування,
яка застосовується до материнських компаній
та дочірніх підприємств різних держав-членів"
від 23 липня 1990 року
Внесено зміни Документом 194N
Рада Європейських Співтовариств,
Беручи до уваги Договір Соціального Комітету (3),
Враховуючи, що спільне угрупування компаній різних держав-членів може бути необхідне для створення всередині Співтовариства умов аналогічних умовам внутрішнього ринку, і отже, для гарантування встановлення та ефективного функціонування загального ринку; враховуючи, що таким діям не повинні перешкоджати обмеження, недоліки або викривлення, які постають зокрема з податкових положень держав-членів; враховуючи, що необхідно запровадити по відношенню до таких спільних угрупувань компаній різних держав-членів податкові правила, які є нейтральними з точки зору конкуренції, щоб дозволити підприємствам адаптуватися до вимог загального ринку, збільшити свою продуктивність та покращити свої конкурентні сили на міжнародному рівні;
Враховуючи, що такі спільні угрупування можуть привести до формування груп материнських та дочірніх компаній;
Враховуючи, що існуючі податкові положення, які регулюють відносини між материнськими компаніями та дочірніми підприємствами різних держав-членів суттєво відрізняються (одна держава-член від іншої) та загалом є менш привабливими ніж ті, що застосовуються до материнських компаній та дочірніх підприємств однієї держави-члена; враховуючи, що співпраця між компаніями різних держав-членів є таким чином невигідною у порівнянні із співпрацею між компаніями однієї держави-члена; враховуючи, що необхідно усунути цей недолік за допомогою впровадження загальної системи з метою сприяння спільних угрупувань компаній;
Враховуючи, що материнська компанія в силу об'єднання із своїм дочірнім підприємством отримує розподілені прибутки, держава материнської компанії повинна:
- або стримуватися від оподаткування таких прибутків,
- або оподатковувати такі прибутки, одночасно надаючи дозвіл материнській компанії утримати із кількості податків ту частку податку на корпорацію, сплаченого дочірнім підприємством, яка має відношення до цих прибутків;
Враховуючи, що надалі необхідно для надання фіскального нейтралітету виключити з податку на дохід прибутки, які дочірнє підприємство надає своїй материнській компанії; враховуючи, однак, що Федеральна Республіка Германія та Грецька Республіка через особливу природу своїх корпоративних податкових систем, та Португальська Республіка, з бюджетних причин, повинні отримати дозвіл на тимчасову підтримку застосування податку на дохід,
Прийняла таку директиву:
Стаття 1
1. Кожна держава-член застосовує цю Директиву:
- до розподілу прибутків, отриманих компаніями даної держави від своїх дочірніх підприємств в інших державах-членах,
- до розподілу прибутків компаніями даної держави компаніям іншої держави, чиїми дочірніми підприємствами вони є.
2. Ця Директива не виключає застосування національних положень, або положень, які базуються на угоді, необхідних для запобігання шахрайства або зловживання.
Стаття 2
Для цілей цієї Директиви "компанія держави-члена" означає будь-яку компанію, яка:
(a) має одну з форм, перерахованих в Додатку;
(b) відповідно до податкового законодавства будь-якої держави-члена, вважається резидентом цієї держави-члена для отримання податків, а згідно з угодою щодо подвійного оподаткування, укладеної з третьою державою, не вважається резидентом для отримання податків за межами Співтовариства;
(c) більш того, підлягає одному з наступних податків, без права вибору або права звільнення від нього:
- impot des societes/vennootschapsbelasting в Бельгії,
- selskabsskat в Данії,
- Koerperschaftsteuer в ФРГ,
- Foros eisodimatos nomikon prosopon kerdoskopikoy charactira в Греції,
- Impuesto sobre sociedades в Іспанії,
- impot sur les societes в Франції,
- податок на корпорацію в Ірландії,
- imposta sul reddito delle persone giuridiche в Італії,
- impot sur le revenu des collectivites в Люксембурзі,
- vennootschapsbelasting в Нідерландах,
- imposto sobre o rendimento das pessoas colectivas в Португалії,
- податок на корпорацію в Великій Британії,
або будь-якому іншому податку, який може бути замінений одним з вищенаведених податків.
Стаття 3
1. Для цілей застосування цієї Директиви,
(а) статус материнської компанії приписується майже будь-якій компанії держави-члена, яка задовольняє умовам, викладеним в статті 2 та має мінімальний вклад у розмірі 25% в капітал компанії іншої держави-члена, яка також задовольняє тим самим вимогам;
(b) "дочірнє підприємство" означає компанію, капітал якої включає вклад, зазначений в пункті (а).
2. Шляхом часткової відміни пункту 1, держави-члени мають можливість:
- замінити, за допомогою двосторонньої угоди, критерій вкладу в капітал на критерій володіння правом голосу;
- не застосовувати цю Директиву до компаній держави-члена, які не підтримують на безперервний період щонайменше двох років, вклади, визначаючи їх як материнські компанії або до тих компаній цієї держави-члена, в якій компанія іншої держави-члена не зберігає такий вклад на безперервний строк щонайменше двох років.
Стаття 4
1. Якщо материнська компанія, в силу об'єднання із своїм дочірнім підприємством, отримує розподілені прибутки, держава материнської компанії, (за винятком ліквідації останньої) або:
- утримується від оподаткування таких прибутків, або
- оподатковує такі прибутки, паралельно надаючи материнській компанії можливість утримати із кількості податків ту частку податку на корпорацію, сплаченого дочірнім підприємством, яка має відношення до цих прибутків, та відповідно суму податку на доход, стягнутого державою-членом, в якій дочірнє підприємство є резидентом, згідно з частковими відмінами передбаченими в статті 5, до обмеженої суми відповідного внутрішньодержавного податку.
2. Однак, кожна держава-член зберігає можливість забезпечення того, що будь-які податки стосовно вкладу та будь-які витрати, що постають з розподілення прибутків дочірнього підприємства можуть не утримуватися з оподаткованих прибутків материнської компанії. Якщо витрати на управління, що відносяться до вкладу в такому випадку фіксуються як однакова ставка, зафіксована сума може не перевищувати 5% прибутків, наданих дочірнім підприємством.
3. Пункт 1 застосовується до дати набрання чинності загальної системи оподаткування компаній.
В відповідний час Рада приймає правила, які застосовуються після дати, зазначеної в першому підпункті.
Стаття 5
1. Прибутки, які дочірнє підприємство надає материнській компанії, виключаються з податку на доход, якщо остання утримує як мінімум 25% капіталу дочірнього підприємства.
2. Незважаючи на пункт 1, Грецька Республіка може, оскільки вона не накладає податок на корпорацію на розподілені прибутки, стягувати податок на доход з прибутків, наданих материнським компаніям інших держав-членів. Однак, ставка цього податку на доход не повинна перевищувати ставку, передбачену двосторонніми угодами щодо подвійного оподаткування.
3. Незважаючи на пункт 1, Федеральна Республіка Германія може, оскільки вона накладає податок на корпорацію на розподілені прибутки за ставкою принаймні на 11 пунктів нижче ніж ставка, яка застосовується до утриманих прибутків, та не пізніше середини 1996 р. накладає 5% податок на доход на прибутки, розподілені її дочірніми підприємствами.
4. Незважаючи на пункт 1, Португальська Республіка може стягувати податок на доход з прибутків, наданих дочірніми підприємствами своїм материнським компаніям іншої держави-члена, до завершення восьмого року після дати застосування цієї Директиви.
Відповідно існуючим двостороннім угодам, укладеним між Португалією та будь-якою державою-членом, ставка цього податку на доход може не перевищувати 15% протягом перших п'яти років та 10% протягом останніх трьох років того періоду.
Перед закінченням восьмого року, беручи до уваги пропозицію від Комісії, Рада прийняла одностайне рішення щодо можливого розширення положень цього пункту.
Стаття 6
Держави-члени материнської компанії можуть не стягувати податок на доход з прибутків, які така компанія отримує від дочірнього підприємства
Стаття 7
1. Термін "податок на доход" , який використовувався в цій Директиві не охоплює попередню або завчасну сплату (precompte) податку на корпорацію державі-члену дочірнього підприємства, яка була проведена у зв'язку з розподілом прибутків для її материнських компаній.
2. Ця директива не впливає на застосування національних положень або положень, що базуються на угоді створених для усунення або зменшення подвійного економічного оподаткування дивідендів, зокрема положення, що стосуються сплати податкових кредитів одержувачам дивідендів.
Стаття 8
1. Держави-члени приймають закони, постанови та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви не пізніше 1 січня 1992 р. Про це вони інформують Комісію.
2. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного законодавства, які вони прийняли у сфері, що регулюється цією Директивою.
Стаття 9
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 23 липня 1990 р.
За Раду
Президент Дж. Карлі
Офіційний Журнал L 225, 20/08/1990 p. 0006-0009
Фінське офіційне видання...: Глава 9 Том 2 стор. 25
Шведське офіційне видання...: Глава 9 Том 2 стор. 25
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.