ТЕНДЕРНА ПАЛАТА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК
з питань державних закупівель
21.02.2006 N в-29/02

Щодо здійснення міжвідомчої координації

Згідно статті 17-3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) Тендерною палатою України було проведено дослідження області застосування положень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року N 1490-III щодо здійснення міжвідомчої координації.

Дослідження

Нормативно-правові акти, на яких ґрунтується дослідження:

1. Бюджетний кодекс України ( 2542-14 );

2. Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року N 1490-III;

3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року N 3235-IV;

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312 "Про затвердження Порядку міжвідомчої координації закупівель окремих груп товарів за кошти державного бюджету";

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року N 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель";

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 січня 2006 року N 19 "Про заходи щодо удосконалення системи державних закупівель";

7. Наказ Міністерства економіки України "Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17.01.2006 р. N 8;

8. Наказ Міністерства економіки України "Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 26.12.2000 р. N 280;

9. Роз'яснення Міністерства економіки України від 05.09.2005 N 55-36/2000 щодо застосування окремих положень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави" (від 16.06.2005 р. N 2664 ( 2664-15 ).

10. Інші нормативно-правові акти, що стосуються здійснення закупівель товарів на засадах міжвідомчої координації.

При досліджені встановлено наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (далі по тексту - Закон) передбачена можливість здійснення закупівлі на засадах міжвідомчої координації, зокрема, порядок її здійснення регулюється ст. ст. 1, 3, 14-1, 34 цього Закону.

1. Щодо предметів закупівлі, у разі
придбання яких застосовується
міжвідомча координація

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону ( 1490-14 ), яка визначає основні принципи здійснення закупівлі на засадах міжвідомчої координації, Кабінет Міністрів України має право затверджує своїм рішенням перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації;

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312 "Про затвердження Порядку міжвідомчої координації закупівель окремих груп товарів за кошти державного бюджету" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2006 року N 19 "Про заходи щодо удосконалення системи державних закупівель", затверджено Перелік окремих товарів, у разі закупівлі яких здійснюється міжвідомча координація.

Згідно цього переліку, міжвідомча координація розповсюджується на закупівлі товарів, а саме:

- обладнання копіювально-розмножувальне та інше конторське обладнання;

- устаткування для автоматичного оброблення інформації;

- автомобілі легкові;

- автобуси та тролейбуси;

- автомобілі вантажні;

- меблі конторські та магазинні.

Відповідно до пункту другого наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 26.12.2000 р. N 280 органам місцевого самоврядування рекомендовано створити постійно діючі тендерні комітети для здійснення на засадах міжвідомчої координації закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області, бюджету міста та області (районний, міський та обласний тендерний комітет), склад і положення про які затверджуються відповідною радою. Відповідно до пункту третього цього наказу, перелік продукції, щодо якої закупівля здійснюватиметься на засадах міжвідомчої координації за кошти відповідного місцевого бюджету, порядок міжвідомчої координації із визначенням компетенції і складу тендерного комітету замовника, на базі якого працюватиме комітет, визначаються відповідною радою. Зазначені норми грубо суперечать вимогам частини першої статті 14-1 Закону ( 1490-14 ), оскільки неправомірно поширюють застосування механізму міжвідомчої координації на закупівлі робіт і послуг та іншу продукцію.

Таким чином, відповідно до статті 14-1 Закону ( 1490-14 ) міжвідомча координація розповсюджується виключно для закупівель окремих товарів, визначених Кабінетом Міністрів України.

2. Щодо суб'єктів
міжвідомчої координації

Згідно з абзацом 25 статті 1 Закону ( 1490-14 ) закупівля на засадах міжвідомчої координації - здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону ( 1490-14 ) генеральний замовник - це орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 14-1 Закону ( 1490-14 ), механізм міжвідомчої координації застосовується у разі, якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів Державного бюджету України передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації, на загальну суму, що перевищує 700 тисяч гривень.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, можуть бути виключно органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників.

Отже, відповідно до Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) та Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) суб'єктами міжвідомчої координації є:

- головні розпорядники коштів Державного бюджету України;

- генеральний замовник, яким може бути визначений Кабінетом Міністрів України орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство.

Незважаючи на норми Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) та Закону ( 1490-14 ), у результаті проведеного дослідження було встановлено, що положення окремих нормативно-правових актів містять суперечливі норми щодо застосування механізму міжвідомчої координації серед головних розпорядників коштів Державного бюджету. Це стосується:

1) постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312 "Про затвердження Порядку міжвідомчої координації закупівель окремих груп товарів за кошти державного бюджету" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2006 року N 19 "Про заходи щодо удосконалення системи державних закупівель";

2) наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 26.12.2000 р. N 280.

Так, відповідно до пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312 Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київський та Севастопольській міським державним адміністраціям, іншим розпорядникам державних коштів рекомендовано застосовувати Порядок міжвідомчої координації закупівель окремих товарів за кошти державного бюджету, затверджений цією постановою, при закупівлі за рахунок коштів місцевих бюджетів чи інших державних коштів.

Однак, Законом ( 1490-14 ) не передбачена можливість здійснювати закупівлі на засадах міжвідомчої координації за рахунок коштів місцевих бюджетів чи інших державних коштів, крім коштів Державного бюджету. Також Законом не передбачена можливість застосування механізму міжвідомчої координації іншими розпорядниками державних коштів, крім головних розпорядників коштів Державного бюджету.

Пункти третій, четвертий, п'ятий Порядку міжвідомчої координації закупівель окремих товарів за кошти державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312, згруповано у розділ під назвою "Міжвідомча координація закупівель товарів між головними розпорядниками коштів державного бюджету та підпорядкованими їм розпорядниками коштів нижчого рівня і одержувачами коштів".

Назва і зміст цього розділу грубо суперечать вимогам Закону ( 1490-14 ). Слова "міжвідомча координація" означає, що координація відбувається між відомствами. Згідно економічного словника слово "відомство" означає центральний орган державного управління. Тобто, словосполучення "міжвідомча координація" означає координацію між центральними органами державного управління. Разом із цим словосполучення "внутрівідомча координація" означає, що координація відбувається у межах одного відомства. Тобто, можна стверджувати, що слово "міжвідомчий" являється антонімом слову "внутрівідомчий". Законом передбачена можливість застосування міжвідомчої координації закупівель, координації закупівель між відомствами, тобто між центральними органами державного управління, а не внутрівідомчої координації. Координація закупівель товарів між головними розпорядниками коштів Державного бюджету та підпорядкованими їм розпорядниками коштів нижчого рівня і одержувачами коштів не передбачена Законом.

Пункт четвертий Порядку міжвідомчої координації закупівель окремих товарів за кошти державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312, дозволяє головним розпорядникам бюджетних коштів або уповноваженим ним розпорядником коштів нижчого рівня (одержувач коштів) здійснювати закупівлю товарів на засадах координації з урахуванням потреб розпорядників коштів нижчого рівня (одержувачів коштів).

Однак, цей пункт повністю суперечить вимогам Закону, оскільки:

Закон ( 1490-14 ) не передбачає здійснення закупівлі товарів на засадах координації. Відповідно до статті 1 Закону є поняття закупівлі на засадах міжвідомчої координації;

абзацом четвертим статті 1 Закону ( 1490-14 ) заборонено здійснювати закупівлі одним замовником в інтересах іншого замовника, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації. А закупівля головним розпорядникам бюджетних коштів або уповноваженим ним розпорядником коштів нижчого рівня (одержувач коштів) товарів для розпорядника коштів нижчого рівня (одержувачів коштів) не є міжвідомчою координацією;

Законом ( 1490-14 ) не передбачено наділення головного розпорядника бюджетних коштів функціями щодо надання повноважень розпоряднику коштів нижчого рівня (одержувачу коштів) та самостійно здійснювати координацію закупівлі товарів для потреб розпорядників нижчого рівня (одержувачів коштів).

Згідно з пунктом третім наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 26.12.2000 р. N 280 органи місцевого самоврядування можуть визначати замовником раду або місцевий орган виконавчої влади для проведення процедур закупівлі за кошти відповідного місцевого бюджету на засадах міжвідомчої координації, що грубо суперечить вимогам статей 1, 141 Закону ( 1490-14 ), відповідно до яких генеральний замовник є відповідальним за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації. Генеральний замовник визначається виключно Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) суб'єктами міжвідомчої координації є: головні розпорядники коштів Державного бюджету України та генеральний замовник, який визначається рішенням Кабінету Міністрів України. Здійснення міжвідомчої координації органами місцевого самоврядування чи місцевими органами влади, а також здійснення внутрівідомчої координації (проведення закупівлі розпорядником коштів вищого рівня для розпорядника нижчого рівня (одержувача бюджетних коштів) грубо суперечить Бюджетному кодексу України та Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

3. Щодо державних коштів, які можуть
спрямовуватися на закупівлі
на засадах міжвідомчої координації

Відповідно до статті 1 Закону ( 1490-14 ) державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ), які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг.

Згідно зі статтею 14-1 Закону ( 1490-14 ), міжвідомча координація поширюється на закупівлі товарів, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету.

Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312 рекомендовано Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київський та Севастопольській міським державним адміністраціям, іншим розпорядникам державних коштів застосовувати Порядок міжвідомчої координації закупівель окремих товарів за кошти державного бюджету, затверджений цією постановою, при закупівлі за рахунок коштів місцевих бюджетів чи інших державних коштів. Відповідно до пункту другого наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 26.12.2000 р. N 280 органам місцевого самоврядування рекомендовано створити постійно діючі тендерні комітети для здійснення на засадах міжвідомчої координації закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області, бюджету міста та області (районний, міський та обласний тендерний комітет), склад і положення про які затверджуються відповідною радою.

Відповідно до роз'яснення Міністерства економіки України від 05.09.2005 N 55-36/2000 застосування механізму міжвідомчої координації для закупівель за кошти місцевих бюджетів може провадитися через діяльність так званих "єдиних" тендерних комітетів з урахуванням положень наказу Мінекономіки від 26.12.2000 р. N 280.

Зазначені норми постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1312, наказу Міністерства економіки України від 26.12.2000 р. N 280 та роз'яснення Міністерства економіки України від 05.09.2005 N 55-36/2000 грубо суперечать Бюджетному кодексу України ( 2542-14 ) та статті 14-1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), оскільки Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київський та Севастопольській міським державним адміністраціям, іншим розпорядникам державних коштів рекомендується застосовувати механізм міжвідомчої координації для закупівель за кошти місцевих бюджетів.

Однак, відповідно до Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) та Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) міжвідомча координація розповсюджується виключно на закупівлі товарів, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету.

Висновок:

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) міжвідомча координація поширюється виключно

- на закупівлі товарів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України

- на закупівлі, які здійснюються головними розпорядниками коштів Державного бюджету;

- на закупівлі, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету.

Оскільки органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, згідно частини другої статті 19 Конституції України, будь-які відхилення від зазначених вище норм Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) та Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) щодо застосування механізму міжвідомчої координації кваліфікуються як порушення законодавства про державні закупівлі.

Голова правління О.В.Фадєєв