Контрольна закупівля: від А до Я

Контрольна закупівля перевіряючими здатна насторожити навіть найхолоднокровніших. Адже результатом її проведення можуть бути штрафи. Тому підприємств не може не цікавити питання про те, чи завжди правомірно здійснюється контрольна закупівля, або деякі ревізори користуються правовою безграмотністю працівників сфери торгівлі та громадського харчування. Давайте розглянемо, хто і коли має право на проведення такого роду перевірки, а також що повинні робити продавці під час проведення контрольної закупівлі?

Органи, які мають право на проведення контрольної закупівлі

Для наочності в Таблиці 1 перелічимо держоргани, які мають право проводити контрольні закупівлі, а також нормативні акти, що дають їм це право.

Таблиця 1

Контрольні закупівлі здійснюють податкові органи

Більше в жодному законодавчому акті не йдеться про ще якісь органи й відомства, які мають право проводити контрольні закупівлі. Але податківці також проводять такого роду перевірки. Чи закономірно це?

Існує єдиний документ, у якому згадується про право податківців здійснювати контрольні закупівлі, - це Порядок проведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів за ними, затверджений розпорядженням ДПАУ від 25.09.98 р. № 272-р (далі - Розпорядження № 272). Відповідно до цього документа податківці можуть проводити контрольну закупівлю при проведенні оперативної перевірки. Але є одне “але”! Розпорядження № 272 було визнано судом недійсним. Отже, податківці не мають право проводити оперативні перевірки і контрольні закупівлі.

Статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР податківцям (і НБУ) надається право на здійснення оперативної перевірки лише для контролю за порядком проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. А в першій частині тієї ж ст. 15 підкреслюється, що ДПАУ здійснює “контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги)... шляхом ... планових чи позапланових перевірок згідно із законодавством України”.

Таким чином, ДПАУ має право проводити оперативні перевірки тільки для контролю за купівлею-продажем іноземної валюти.

Однак деякі податківці вважають, що якщо вони не наділені повноваженнями проводити контрольні закупівлі при здійсненні оперативної перевірки (яку вони можуть здійснювати тільки для контролю за торгівлею інвалютою), то ті ж контрольні закупівлі вони цілком правомірно проводять у рамках планових і позапланових перевірок. Тобто, якщо можна проводити перевірки РРО, то і контрольні закупівлі, що є невід'ємною частиною таких перевірок, також можна здійснювати, і для цього, на думку податківців, зовсім не обов'язково, щоб у законодавстві був зазначений чіткий дозвіл на проведення закупівель.

Отже, запобігти здійсненню контрольної закупівлі підприємство не може, оскільки перевіряючий повідомляє про те, що це була саме контрольна закупівля вже після того, як її було здійснено. Однак подальший розвиток подій - у руках підприємства.

Податківець провів контрольну закупівлю - дії продавця

Податківець придбав товар і повідомив продавця (касира), що це була контрольна закупівля. Як діяти в такій ситуації продавцю?

По-перше, якщо перевіряючі ще не показали свої посвідчення, то попросити їх зробити це.

По-друге, слід уточнити, з якого приводу вони нанесли візит. Вам можуть відповісти, що це - планова чи позапланова перевірка РРО.

Правомірність проведення такої перевірки працівники ДПАУ повинні довести представленням платнику податків під розпис наступних документів:

1. Направлення на перевірку, в якому обов'язково повинні бути зазначені:

- назва органа ДПАУ;

- дата видачі направлення;

- вид перевірки (планова, позапланова), її мета і підстави;

- дати початку і завершення перевірки;

- прізвища, посади і звання податкових ревізорів, які будуть здійснювати перевірку;

- підпис керівника податкового органу;

- печатка податківців.

Якщо в направленні на перевірку не буде ні підпису, ні печатки (двох останніх реквізитів), то воно вважається недійсним.

2. Копия наказу керівника податкового органу на проведення позапланової виїзної перевірки, де зазначаються підстави для проведення такої перевірки, дати її початку і закінчення (ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 р. № 509-ХІІ, далі - Закон № 509). Поки перераховані вище документи не будуть надані, перевіряючих можна не допускати до перевірки.

Контрольні закупівлі проводять
МВС, податкова міліція і ДСБЕЗ

Оперативні підрозділи МВС, СБУ і податкової міліції мають право проводити контрольні закупівлі в рамках здійснення оперативно-розшукової діяльності, що обумовлено в ст. 8 Закону № 2135.

Зауважимо, що право службовців ДСБЄЗ здійснювати контрольні перевірки закріплено в двох нормативних актах: Законі № 2135 і Положенні № 510. Причому в Положенні № 510 мова йде тільки про право на проведення контрольної закупівлі органами ДСБЕЗ і нічого не сказано про те, що вона має здійснюватися у рамках оперативно-розшукової діяльності. Тобто дані органи мають право проводити контрольну закупівлю і з іншого приводу.

Коли ж ДСБЕЗ може відвідувати підприємства? Для початку з'ясуємо, що це за орган. Згідно з п. 1 Положення № 510 ДСБЕЗ “є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС”. Сюди входять органи дізнання і попереднього слідства. Його представники займаються оперативно-розшуковою діяльністю. Це означає, що вони можуть нанести візит підприємству у процесі оперативно-розшукової діяльності або в процесі ведення кримінальної справи.

Для представників ДСБЕЗ існує ще один легітимний привід прийти на підприємство з перевіркою. У п. 11.24 Закону України “Про міліцію” від 20.12.90 р. № 565-ХІІ сказано, що органи міліції мають право проводити перевірку суб'єктів господарської діяльності за фактами порушення законодавства, перевіряти дотримання якого покладене на міліцію. Однак порядок проведення таких перевірок, що має бути встановлений КМУ, поки відсутній, і, отже, не відомо, чи будуть мати це право й органи ДСБЕЗ. Поки це питання не з'ясоване, і органи ДСБЕЗ мають право здійснювати контрольні закупівлі, як вже було сказано вище, тільки в рамках оперативно-розшукової діяльності або ведення кримінальної справи.

Прийшовши на підприємство з перевіркою, представники ДСБЕЗ можуть трішки пофантазувати і зіслатися на оперативно-розшукову справу, а якщо в них поцікавляться номером цієї справи - не дати зрозумілої відповіді, оскільки ніякої такої справи і немає зовсім. Як бачимо, у таких випадках буде важко довести неправомірність проведення контрольної закупівлі. Щоб захистити свої інтереси, підприємство має право звернутися зі скаргою до вищих органів, до прокуратури або до суду.

Представники міліції, як і податківці, мають право приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності тільки якщо в них є направлення на перевірку, що складається за формою, установленою МВС України. У цьому направленні зазначаються:

- дата його видачі;

- назва підрозділу міліції;

- мета, вид, підстави перевірки;

- дати початку і закінчення перевірки;

- посади, звання і прізвища посадових осіб підрозділу міліції, що проводять перевірку.

Направлення на перевірку дійсне тільки в тому випадку, якщо в ньому є як підпис керівника підрозділу міліції, так і печатка органу міліції.

Контрольну закупівлю здійснюють
органи з захисту прав споживачів

Держтехспоживполітики (орган з захисту прав споживачів) має право проводити контрольну закупівлю при здійсненні контрольних перевірок. Провівши таку закупівлю, представники цих органів зобов'язані показати службове посвідчення, а також розпорядження на проведення перевірки.

Яким має бути це розпорядження? Воно оформлюється на типографському бланку й у ньому зазначаються:

- реєстраційний номер розпорядження;

- дата видачі;

- посади і прізвища направлених на перевірку представників;

- підпис керівника територіального управління у справах захисту прав споживачів або його заступника;

- печатка.

У випадку, коли в перевіряючих не буде службового посвідчення або ж направлення на перевірку, то до перевірки їх можна не допускати. Якщо ж у керівника підприємства виникнуть сумніви в правомірності перевірки, то по телефону він може уточнити в територіальному управлінні у справах захисту прав споживачів, що зазначаються у “Куточку покупця”, чи вповноважені особи, які з'явилися, проводити перевірку.

Мета проведення перевірки органами захисту прав споживачів

Зазвичай метою перевірки органами захисту прав споживачів є правильність розрахунків зі споживачами за надані послуги і реалізовані товари, а саме - визначити, чи ту кількість і чи тієї якості товар одержав покупець за сплачені ним гроші. Після контрольної закупівлі в обов'язковому порядку проводять контрольне зважування, обмір або ж перерахування товару. За підсумками перевірки має бути складений акт за типовою формою.

Як відобразити
контрольну закупівлю в обліку

Після того, як перевіряючі проведуть контрольну закупівлю, вони захочуть здійснити зворотній обмін і повернути собі свої кревні. Якщо товар не втратив свої споживчі якості та його можна продати кінцевому споживачу, то проблем немає, але якщо товар вже не можливо буде реалізувати, то як з ним бути тоді?

Ці затрати цілком “ляжуть на плечі” підприємства, яке перевіряли.

Але яким чином провести через РРО, відобразити в КОРО контрольну закупівлю?

Оподаткування операцій з контрольної закупівлі

Оподаткування товару, що був повернутий, не здійснюється. З погляду норм цивільного законодавства контрольна закупівля не є угодою купівлі-продажу. У ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що угода - це “дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків”. Ревізори, які проводять закупівлю в рамках перевірки, зовсім не розраховують придбати товар. А, отже, таку угоду можна сміливо визнати такою, що не відбулася і в обліку не відображати.

Якщо ж підприємство є платником ПДВ, то факт угоди, яка не відбулася, також краще не відображати в обліку ПДВ.

Якщо податкова накладна не виписується кінцевому споживачу, коли товар проданий за готівку, про що сказано в п. 8.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165, то вона виписується щоденним підсумком. А щоденний підсумок буде дорівнювати реальній сумі виручки за вирахуванням вартості повернення.

Повернення товару, проведеного через РРО

Отже, продаж товару проведений через РРО, а після - Вам повідомляють, що це була контрольна закупівля і товар необхідно повернути. На нашу думку, у такому випадку Акт про повернення товару і коштів не складається, А повернення грошей необхідно провести через РРО, але з використанням операції “службова видача”.

Після закінчення робочого дня касир заповнює розділ 2 КОРО на підставі Z-звіту і Х-звіту (у випадку, коли операції “службове внесення” і “службова видача” не знаходять відображення у Z-звіті).

Підбиваючи підсумки, підкреслимо, що контрольної закупівлі уникнути практично неможливо, оскільки про характер процедури дізнаєшся вже після її здійснення. Єдине, що залишається підприємству, - це уточнити, чи є у перевіряючих право проводити перевірку (чи є в них направлення). У разі негативної відповіді підприємство має повне право не допустити їх до перевірки і не повертати їм гроші. Головне в цій ситуації - не губитися.

“Бухгалтерия торговельного підприємства: від А до Я” № 16(113) серпень 2006
Передплатні індекси: 08074, 23338 (українською мовою); 08075, 23339 (російською мовою)