ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про карантин рослин

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 34, ст.352 )

( Вводиться в дію Постановою ВР
N 3349-XII від 30.06.93, ВВР, 1993, N 34, ст.353 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 367/97-ВР від 18.06.97, ВВР, 1997, N 35, ст.220
N 783-XIV від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274
N 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 )

( В редакції Закону
N 674-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.212 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1804-IV від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 38, ст.468
N 2600-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.335 )

( В редакції Закону
N 3369-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.167 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2817-VI від 21.12.2010 -
набирає чинності з 14.01.2011 р. )

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров'я рослин.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

аналіз ризиків - процес оцінки біологічних, екологічних та економічних даних з метою визначення необхідності здійснення контролю за регульованими шкідливими організмами та необхідних фітосанітарних заходів;

антагоніст - організм (звичайно патоген), який не завдає значної шкоди рослині і може використовуватися для здійснення біологічного контролю;

біологічний контроль - це спосіб контролю за регульованими шкідливими організмами з використанням біологічних контрольних організмів чи їх природних ворогів, антагоністів, конкурентів, що самовідтворюються;

біологічний контрольний організм - природний ворог, антагоніст, конкурент або інша мікроскопічна біотична одиниця, що відтворюється сама та використовується для боротьби із регульованими шкідливими організмами;

вантаж - певна кількість об'єктів регулювання, які транспортуються з однієї країни до іншої або в межах України і на які поширюється єдиний міжнародний фітосанітарний або карантинний сертифікат (вантаж може складатися з однієї або більше партій);

визначення фітосанітарної небезпеки - процес визначення кількості регульованих шкідливих організмів, які можуть бути потенційно занесені на територію України шляхом ввезення об'єктів регулювання;

державний нагляд - діяльність державних органів у сфері карантину рослин, що здійснюється періодично, з метою забезпечення дотримання особами фітосанітарних заходів у процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, в тому числі експорту, імпорту об'єктів регулювання, встановлених законодавством;

додаткова декларація - заява, що супроводжує міжнародний фітосанітарний сертифікат на вимогу країни-імпортера, в якій зазначається додаткова інформація щодо фітосанітарного стану об'єктів регулювання;

економічний поріг шкодочинності - рівень витрат на здійснення фітосанітарних заходів;

заінтересовані партнери - члени міжнародних організацій, суб'єкти договорів, стороною яких є Україна, що регулюють здійснення фітосанітарних заходів;

занесення - проникнення регульованого шкідливого організму, яке призводить до його укорінення;

зараження - присутність в об'єкті регулювання живого регульованого шкідливого організму, який становить загрозу для рослин;

зона - офіційно визначена країна, територія країни або територія декількох країн;

зона, вільна від регульованого шкідливого організму - зона, в якій науково підтверджена відсутність регульованого шкідливого організму і ця умова офіційно підтримується протягом визначеного періоду;

зона з незначною кількістю регульованих шкідливих організмів - зона, яка визначена Державною службою з карантину рослин України, у якій регульований шкідливий організм наявний у кількості, що перевищує економічний поріг шкодочинності, і підлягає нагляду, контролю та/або знищенню;

інспектування - візуальна перевірка об'єктів регулювання для визначення наявності регульованих шкідливих організмів та/або відповідності фітосанітарним правилам;

карантин - утримання об'єктів регулювання у визначених місцях для проведення їх моніторингу або подальшого інспектування, фітосанітарної експертизи та/або обробки;

карантинний дозвіл (на імпорт або транзит) - офіційний документ, що дозволяє імпорт або транзит об'єктів регулювання відповідно до визначених фітосанітарних заходів;

карантинна зона - територія, на якій запроваджено карантинний режим у зв'язку з виявленням карантинного організму;

карантинний нагляд - нагляд за імпортованим вантажем після завершення митного оформлення та/або вивезеним з карантинної зони до місця призначення;

карантинний організм - вид шкідливого організму, який у разі занесення або обмеженого поширення на території України може завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам;

карантин рослин - система заходів, спрямованих на запобігання занесенню та/або поширенню регульованих шкідливих організмів або забезпечення контролю за ними (локалізації);

карантинний режим - особливий правовий режим, що передбачає систему фітосанітарних заходів, які здійснюються у карантинній зоні з метою локалізації та ліквідації карантинних організмів;

карантинний сертифікат - документ, який видається органами Державної служби з карантину рослин України та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України;

ліквідація - знищення регульованих шкідливих організмів відповідно до вимог фітосанітарних заходів;

локалізація - здійснення фітосанітарних заходів з метою запобігання поширенню регульованого шкідливого організму;

моніторинг - офіційний триваючий процес для перевірки фітосанітарного стану або статусу шкідливих організмів;

нагляд - процес збору та реєстрації державними органами у сфері карантину рослин даних про наявність або відсутність регульованого шкідливого організму у визначеній зоні за допомогою спостереження, моніторингу та інших процедур;

надзвичайні обставини - обставини, за яких підтверджена або підозрюється присутність карантинного організму в країні походження або транзиту, що може спричинити невиправну шкоду здоров'ю чутливих до цього організму рослин по всій території України чи в частині України у разі імпорту чутливих до цього організму об'єктів регулювання, які можуть переносити карантинний організм;

належний рівень фітосанітарного захисту - рівень захисту, визначений для здійснення фітосанітарних заходів;

насіння - насіннєвий матеріал, не призначений для споживання та переробки;

об'єкт - місце вирощування, виробництва, зберігання та переробки рослин та рослинних продуктів;

об'єкти регулювання - будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об'єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми;

особа - юридична та/або фізична особа;

обробка - офіційно затверджена процедура, спрямована на знищення, позбавлення здатності до росту, розвитку чи майбутньому розмноженню регульованих шкідливих організмів;

обстеження - збір та реєстрація даних огляду, моніторингу та інших процедур, пов'язаних з визначенням наявності або відсутності регульованого шкідливого організму в даній зоні (ареалі);

оцінка фітосанітарних ризиків - оцінка вірогідності, біологічних, екологічних та/або економічних наслідків занесення чи поширення регульованих шкідливих організмів;

повідомлення про ризик - обмін інформацією про ризик появи, поширення регульованого шкідливого організму;

повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза - фітосанітарна експертиза, яка проводиться на вимогу особи, що оскаржує результати попередньої фітосанітарної експертизи;

процедура перевірки - будь-які дії з визначення фітосанітарного стану об'єктів регулювання;

пункт карантину рослин - спеціально облаштоване місце, в якому визначається фітосанітарний стан об'єкта регулювання;

регульована зона - зона, де здійснюються фітосанітарні заходи з метою запобігання занесенню та/або поширенню карантинних організмів під час ввезення або вивезення об'єкта регулювання;

регульований некарантинний шкідливий організм - некарантинний шкідливий організм, наявність якого в насіннєвому та садивному матеріалі справляє економічно неприйнятний вплив на очікуване використання цих рослин і внаслідок чого підлягає регулюванню;

регульований шкідливий організм - карантинний організм або регульований некарантинний шкідливий організм;

ризик - можливість наявності та вірогідний масштаб наслідків несприятливої події протягом визначеного періоду;

рослини - рослини та їх частини, у тому числі насіння частини живих рослин, фрукти, овочі, бульби, бульбоцибулини, цибулини, кореневища, зрізані квіти, гілля з пагонами і листям, зрізані дерева, культури рослинних тканин, крім тих, до яких застосовується метод заморожування або термообробки;

список А1 - перелік карантинних організмів, відсутніх у державах - членах Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР);

список А2 - перелік карантинних організмів, наявних щонайменше в одній державі - члені ЄОЗР, але не поширених, що офіційно контролюється (локалізується);

спостереження - процес збирання та обробки даних щодо наявності або відсутності регульованого шкідливого організму;

статус шкідливого організму (в зоні) - визнання державними органами у сфері карантину рослин присутності або відсутності на даний час шкідливого організму в зоні, включаючи за необхідності дані про його географічне поширення, на підставі експертної думки, що базується на поточних та минулих повідомленнях про шкідливий організм та іншій інформації;

управління ризиками - процес визначення заходів, які здійснюються з метою зменшення рівня ризику;

фітосанітарна експертиза - перевірка та аналіз об'єктів регулювання в лабораторних умовах на предмет наявності або відсутності регульованих шкідливих організмів;

фітосанітарний сертифікат - сертифікат, що засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання;

фітосанітарний стан - наявність або відсутність регульованих шкідливих організмів в об'єктах регулювання;

фітосанітарні заходи - будь-які заходи, включаючи усі відповідні закони, нормативно-правові акти, фітосанітарні правила, вимоги та процедури, що є обов'язковими для виконання органами державної влади та особами;

фітосанітарні правила - встановлені нормативно-правовими актами правила із запобігання занесенню та/або поширенню карантинних організмів та обмеження економічного впливу регульованих некарантинних шкідливих організмів, включаючи процедури фітосанітарної сертифікації;

фітосанітарна процедура - порядок, встановлений центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері карантину рослин, та спосіб застосування фітосанітарних правил, включаючи проведення огляду, обстеження, аналізу, інспектування та здійснення контролю за знезараженням об'єктів регулювання;

фумігація (знезараження) - обробка хімічною речовиною в газоподібному стані, що повністю або головним чином охоплює товар;

шкідливий організм - будь-який вид, штам або біотип рослин, тварин, патогенний агент, шкідливий для рослин чи продуктів рослинного походження, у тому числі комахи, кліщі, грибки, бактерії, віруси, нематоди та бур'яни.

Стаття 2. Законодавство про карантин рослин

Законодавство про карантин рослин базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що прийняті відповідно до них.

Розділ II
Державне управління у сфері карантину рослин

Стаття 3. Органи, що здійснюють державне управління у сфері
карантину рослин

Державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, органами Державної служби з карантину рослин України.

Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері
карантину рослин

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері карантину рослин належать:

забезпечення здійснення державної політики у сфері карантину рослин;

розроблення і здійснення відповідних загальнодержавних програм;

спрямування та координація діяльності органів Державної служби з карантину рослин України;

укладення міжнародних договорів від імені Уряду України, включаючи договори про визнання еквівалентності певних фітосанітарних заходів;

запровадження та скасування карантинного режиму в порядку, встановленому цим Законом;

встановлення для органів Державної служби з карантину рослин України переліку платних послуг та їх розміру;

затвердження переліку об'єктів регулювання, порядку видачі карантинного дозволу, карантинного сертифіката, фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт та строку їх дії;

здійснення інших повноважень у сфері карантину рослин відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України.

Стаття 5. Повноваження центрального органу виконавчої влади з
питань аграрної політики у сфері карантину рослин

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики належать:

видання наказів з управління у сфері карантину рослин;

здійснення державної політики у сфері карантину рослин;

призначення і звільнення з посади керівника та заступників керівника Головної державної інспекції з карантину рослин України;

затвердження переліку регульованих шкідливих організмів;

затвердження організаційної структури і штатної чисельності Державної служби з карантину рослин України;

здійснення інших повноважень у сфері карантину рослин відповідно до закону.

Стаття 6. Завдання та система Державної служби з карантину
рослин України

Завданнями Державної служби з карантину рослин України є:

охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів;

виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів;

запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України;

здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання;

реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання.

Державна служба з карантину рослин України включає:

Головну державну інспекцію з карантину рослин України, що знаходиться у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому;

Центральну науково-дослідну карантинну лабораторію, яка знаходиться у віданні Головної державної інспекції з карантину рослин України;

державні інспекції з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, пункти карантину рослин у районах, морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях, пунктах пропуску на державному кордоні України, зональні та обласні карантинні лабораторії.

У разі необхідності пункти карантину рослин можуть створюватись і на інших об'єктах, діяльність яких пов'язана із заготівлею, вивезенням, ввезенням, транспортуванням, реалізацією і використанням об'єктів регулювання.

Стаття 7. Повноваження Головної державної інспекції з
карантину рослин України

До повноважень Головної державної інспекції з карантину рослин України належать:

визначення відповідно до закону порядку ввезення, вивезення та використання рослин і рослинних продуктів, у тому числі за погодженням з карантинними службами інших держав відповідно до міжнародних договорів України;

вивчення видового складу, біології та екології регульованих шкідливих організмів, розробка прогнозу їх поширення з метою запобігання занесенню та/або поширенню;

розробка проектів нормативно-правових актів у сфері карантину рослин;

ведення баз даних та інформування громадськості та заінтересованих партнерів про виявлення, наявність, поширення, локалізацію та за необхідності ліквідацію регульованих шкідливих організмів;

проведення інспектування та фітосанітарної експертизи об'єктів регулювання;

здійснення державного контролю за виконанням фітосанітарних заходів;

видача відповідно до закону карантинних дозволів;

здійснення координації моніторингу, виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів в Україні;

підготовка переліку регульованих шкідливих організмів;

підготовка переліку об'єктів регулювання;

здійснення контролю за використанням біологічних контрольних організмів;

внесення подання до Кабінету Міністрів України про запровадження або скасування карантинного режиму;

проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин;

контроль за проведенням фумігації (знезараження) особами об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та/або кордони карантинних зон;

призначення і звільнення з посад керівників державних інспекцій з карантину рослин (їх заступників) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

представництво України у міжнародних організаціях відповідно до встановленого законом порядку;

проведення спеціальних досліджень спільно з національними організаціями з карантину та захисту рослин інших країн щодо оцінки відповідності (невідповідності) об'єктів регулювання фітосанітарним правилам;

надання повідомлень заінтересованим партнерам про фітосанітарні заборони чи обмеження;

встановлення спеціально визначеного відсотка вантажів, які підлягають вибірковому фітосанітарному прикордонному контролю;

ведення загальнодержавного реєстру осіб, діяльність яких відповідно до статті 27 цього Закону підлягає реєстрації;

надання відповідей на запити стосовно фітосанітарних заходів.

Проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Державна служба з карантину рослин України для виконання своїх повноважень взаємодіє із центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.

Стаття 8. Повноваження державних інспекцій з карантину рослин
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і
Севастополя

До повноважень державних інспекцій з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя належать:

видача фітосанітарних та карантинних сертифікатів на рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання;

інспектування та проведення фітосанітарної експертизи рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання, що переміщуються територією України, через державний кордон України та карантинні зони (у тому числі тих, що надходять у багажі, поштових відправленнях і ручній поклажі пасажирів);

реєстрація осіб, діяльність яких відповідно до статті 27 цього Закону підлягає реєстрації;

організація та контроль за проведенням обробки і фумігації (знезараження) рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;

здійснення державного контролю за проведенням фітосанітарних заходів, що застосовуються до карантинних організмів відповідно до закону та міжнародних договорів України;

організація і проведення систематичних обстежень земель сільськогосподарського призначення і земель лісового фонду, пунктів карантину рослин та прилеглої до них території, місць обігу рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання;

здійснення державного контролю за діяльністю розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, діяльність яких пов'язана з обігом рослин, насіння і садивного матеріалу;

здійснення державного контролю за виробництвом та обігом рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання;

вжиття відповідно до законодавства термінових заходів для локалізації та ліквідації карантинних організмів, запобігання їх поширенню;

здійснення термінових заходів для локалізації та/або ліквідації карантинних організмів;

поширення інформації у сфері карантину рослин серед осіб;

поширення інформації та за необхідності запровадження навчання виробників рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання стосовно ідентифікації відповідних карантинних організмів;

внесення подань до відповідних державних адміністрацій про запровадження та скасування карантинного режиму.

Стаття 9. Посадові особи, які здійснюють державний контроль з
карантину рослин

Організація та здійснення державного контролю покладаються на Головного державного інспектора з карантину рослин України, головних державних інспекторів з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників і державних інспекторів з карантину рослин.

Головним державним інспектором з карантину рослин України є керівник Головної державної інспекції з карантину рослин України, який призначається і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Керівник Головної державної інспекції з карантину рослин України має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються і звільняються з посади за поданням керівника Головної державної інспекції з карантину рослин України центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Керівники державних інспекцій з карантину рослин (їх заступники) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя призначаються і звільняються з посади керівником Головної державної інспекції з карантину рослин України. Керівники державних інспекцій з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя є головними державними інспекторами з карантину рослин відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Державними інспекторами з карантину рослин є спеціалісти Державної служби з карантину рослин України.

На посадових осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з карантину рослин, поширюється дія Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ).

Посадовим особам, яким надано повноваження державних інспекторів з карантину рослин, стаж державної служби зараховується з дня набрання чинності Законом України "Про карантин рослин".

Завідувачі Центральною науково-дослідною, зональними, обласними та міськими карантинними лабораторіями, пунктами карантину рослин у районах, у морських, річкових портах (на пристанях), на відповідних залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, автомобільних шляхах сполучення, автовокзалах, автостанціях, ринках, пунктах пропуску на державному кордоні України, митницях призначаються і звільняються з посади керівником Головної державної інспекції з карантину рослин України.

Державні інспектори з карантину рослин забезпечуються форменим одягом за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зразки форменого одягу та знаки розрізнення, строки їх носіння та порядок забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють
державний контроль та нагляд

Головний державний інспектор з карантину рослин України, Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин областей, міст Києва і Севастополя очолюють відповідну інспекцію з карантину рослин, здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері карантину рослин.

Державні інспектори з карантину рослин у межах своїх повноважень мають право:

проводити фітосанітарні процедури до об'єктів регулювання;

затримувати об'єкти регулювання для інспектування та фітосанітарної експертизи, якщо вони переміщуються без відповідних фітосанітарних документів або не відповідають фітосанітарним вимогам;

здійснювати державний контроль та нагляд, інспектування та моніторинг відповідної території, об'єктів регулювання;

отримувати інформацію, необхідну для здійснення повноважень відповідно до закону;

проводити відбір зразків з партії рослин і рослинних продуктів для проведення фітосанітарної експертизи відповідно до закону;

видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов'язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів;

надавати висновки органам страхування щодо завданих збитків внаслідок ліквідації карантинних організмів;

накладати у порядку, встановленому законом, адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин рослин;

безперешкодного доступу до потужностей (об'єктів) виробництва та обігу об'єктів регулювання рослин за наявності підстав для проведення перевірок, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання особам офіційного направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу Державної служби з карантину рослин України, мета, вид перевірки, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу Державної служби з карантину рослин України, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу Державної служби з карантину рослин України, скріпленого печаткою органу Державної служби з карантину рослин України. Ненадання цих документів або їх надання з порушенням вимог, встановлених у цій статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу Державної служби з карантину рослин України до проведення перевірки. Проведення перевірок органами Державної служби з карантину рослин України не повинно порушувати встановленого режиму роботи осіб.

Головний державний інспектор з карантину рослин України, Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин областей, міст Києва і Севастополя та державні інспектори з карантину рослин зобов'язані:

у разі виявлення карантинних організмів протягом доби внести відповідні подання про запровадження карантинного режиму;

діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, і додержуватися вимог нормативно-правових актів у сфері карантину рослин;

забезпечувати конфіденційність будь-якої інформації, яка становить комерційну таємницю, за винятком випадків, передбачених законом;

надавати документи, які засвідчують їх повноваження;

надавати власникам об'єктів регулювання, які підлягають державному контролю, акти про результати нагляду, інспектування та моніторингу.

За порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів державні інспектори з карантину рослин несуть передбачену законом відповідальність.

Стаття 11. Гарантії діяльності посадових осіб, які здійснюють
державний контроль та нагляд

Головний державний інспектор з карантину рослин України, Головний державний інспектор з карантину рослин Автономної Республіки Крим, головні державні інспектори з карантину рослин областей, міст Києва і Севастополя, державні інспектори з карантину рослин у своїй діяльності незалежні і керуються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

Рішення державного інспектора з карантину рослин щодо заборони вирощування, вивезення, ввезення, транспортування (у тому числі експорту, імпорту, транзиту), зберігання, реалізації чи використання об'єктів регулювання, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання.

Образа посадової особи, що здійснює державний контроль з карантину рослин, а також опір, погрози, насильство та інші дії, що перешкоджають виконанню покладених на неї обов'язків та повноважень, тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Стаття 12. Права та обов'язки осіб щодо карантину рослин

Особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею рослинами та рослинними продуктами, мають право одержувати від органів Державної служби з карантину рослин України інформацію про фітосанітарний стан на відповідній території.

Особам, яким завдано шкоду внаслідок запровадження карантинного режиму або у зв'язку з проведенням робіт щодо ліквідації карантинних організмів, збитки відшкодовуються відповідно до закону.

Особи, майно яких використовувалося з метою запобігання поширенню і ліквідації карантинних організмів, мають право на відшкодування завданих їм збитків відповідно до закону та у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними продуктами, зобов'язані:

виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи;

виконувати розпорядження органів Державної служби з карантину рослин України щодо проведення відповідних карантинних заходів;

зареєструватися у відповідній інспекції з карантину рослин, якщо це вимагається згідно із статтею 27 цього Закону;

подавати на вимогу спеціалістів Державної служби з карантину рослин України відомості про об'єкти регулювання;

здійснювати систематичний моніторинг земельних угідь, які належать їм на правах власності або користування, а також потужностей (об'єктів), на яких здійснюється виробництво та/або обіг рослин, продуктів рослинного походження з метою виявлення регульованих шкідливих організмів;

надавати інспекторам з карантину рослин безперешкодно доступ до об'єктів регулювання на будь-якій стадії виробництва, переробки чи обігу для проведення інспектування, перевірки документації та відбору зразків від об'єктів регулювання для визнання їх фітосанітарного стану в порядку, передбаченому цим Законом;

сприяти проведенню карантинних заходів у карантинних та прилеглих до них зонах у разі виявлення карантинних організмів;

зберігати усі фітосанітарні сертифікати, карантинні сертифікати та карантинні дозволи протягом одного року починаючи з дати видачі.

Правила фітосанітарного контролю є обов'язковими для виконання органами державної влади та особами.

Особи та органи державної влади зобов'язані сприяти державним інспекторам з карантину рослин у виконанні ними своїх повноважень.

Стаття 13. Фітосанітарна експертиза

Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або ідентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій.

Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частині першій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторної діагностики.

Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводить повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними.

Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Розділ III
Розробка та застосування фітосанітарних заходів

Стаття 14. Цілі фітосанітарних заходів

Органи, що здійснюють державне управління у сфері карантину рослин, вживають необхідні фітосанітарні заходи з метою досягнення таких цілей:

захист життя та здоров'я рослин на території України від ризиків внаслідок занесення та/або поширення регульованих шкідливих організмів в Україні або зменшення цих ризиків;

запобігання або обмеження будь-якої шкоди внаслідок занесення та/або поширення регульованих шкідливих організмів.

Стаття 15. Належний рівень фітосанітарного захисту

Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики визначає належний рівень фітосанітарного захисту.

Належний рівень фітосанітарного захисту визначається на підставі:

підтвердженої наявності регульованих шкідливих організмів в Україні;

прогнозованої оцінки економічних витрат для сільськогосподарського та/або лісового виробництва, пов'язаних з занесенням або подальшим поширенням регульованих шкідливих організмів в Україні;

визначення рівня ризику, прийнятного для сусідніх країн та заінтересованих партнерів;

міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій;

мінімізації негативного впливу фітосанітарних заходів на міжнародну та внутрішню торгівлю.

Стаття 16. Розробка, перегляд, внесення змін та прийняття
фітосанітарних заходів

Фітосанітарні заходи розробляються та/або переглядаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України і приймаються відповідними органами державної влади згідно з їх повноваженнями.

Розробка та перегляд фітосанітарних заходів проводиться на підставі:

наукових принципів, відповідних процесів та методів виробництва;

відповідності методам інспектування, відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи;

рівня поширеності регульованих шкідливих організмів, наявності зон, у яких відсутні регульовані шкідливі організми, або зон з незначною їх кількістю;

екологічних умов та умов навколишнього природного середовища;

методів обробки;

міжнародних стандартів у сфері карантину та захисту рослин;

результатів аналізу ризику, проведеного за методикою, розробленою міжнародними організаціями;

інформації, отриманої від міжнародних організацій, що використовується заінтересованими партнерами.

Під час розроблення та здійснення фітосанітарних заходів щодо імпортованих об'єктів регулювання необхідно враховувати статус регульованих шкідливих організмів в Україні порівнюючи із статусом регульованих шкідливих організмів у країні походження.

Забороняється довільна або необґрунтована дискримінація заінтересованих партнерів, що імпортують до України об'єкти регулювання з країн, у яких статус регульованого шкідливого організму такий, як в Україні.

Фітосанітарні заходи, які здійснюються в іншій країні, вважаються еквівалентними тим, що застосовуються в Україні, якщо така країна об'єктивно доведе, що ці заходи відповідають рівню захисту рослин або перевищують його порівняно з тими, що здійснюються в Україні.

Фітосанітарні заходи, включаючи фітосанітарні правила, підлягають перегляду та оновленню в міру надходження нової науково обґрунтованої інформації або важливих (істотних) коментарів від заінтересованих партнерів.

Фітосанітарні заходи переглядаються не пізніше ніж протягом шести місяців після їх прийняття або останнього перегляду.

Усі фітосанітарні заходи, прийняті за надзвичайних обставин, переглядаються та оновлюються не пізніше 6 місяців від дати їх прийняття або останнього перегляду, з метою забезпечення того, щоб такі заходи досягали, але не перевищували належний рівень фітосанітарного захисту.

Проведення огляду, обстеження, аналізу, знезараження та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання здійснюється у порядку ( 705-2007 ), встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Проведення аналізу ризику та управління ризиком

Результати аналізу ризику об'єктів регулювання оформляються письмово і повинні містити таку інформацію:

мета проведення аналізу;

факти виявлення регульованих шкідливих організмів та шляхи їх проникнення (носії, тип передачі), укорінення та поширення;

джерела інформації;

висновки щодо оцінки фітосанітарного ризику, включаючи вірогідність заподіяння шкоди рослинам та наслідки, що можуть бути цим викликані;

варіанти управління ризиком та причини, за якими відхиляються альтернативні варіанти.

Результати аналізу ризику в письмовій та електронній формі повинні бути доступні для всіх заінтересованих осіб - як українських, так і іноземних.

Проведення аналізу ризику здійснюється Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Управління ризиком полягає у зменшенні ризику для життя та здоров'я рослин відповідно до належного рівня фітосанітарного захисту, який встановлений в Україні.

При розгляді альтернативних варіантів зменшення ризику занесення карантинних організмів визначені фітосанітарні заходи не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж необхідно для досягнення належного рівня фітосанітарного захисту, враховуючи технічну та економічну доцільність запропонованих альтернативних заходів.

Стаття 18. Визначення ефективності іноземної національної
організації захисту рослин

Визначення ефективності іноземної національної організації захисту рослин ґрунтується на об'єктивних критеріях, встановлених Секретаріатом Міжнародної конвенції з захисту рослин.

При визначенні ефективності іноземної національної організації захисту рослин також враховується періодичність визнання недійсними фітосанітарних сертифікатів, які засвідчують відсутність регульованих шкідливих організмів у вантажі з об'єктами регулювання, що імпортується і які були видані уповноваженою посадовою особою іноземної національної організації захисту рослин на вантаж з об'єктами регулювання, що імпортується, але були визнані недійсними в результаті фітосанітарної експертизи зразків цього вантажу.

Усі розглянуті фактори та відповідні висновки, зроблені під час оцінки ефективності іноземної національної організації захисту рослин, документуються та надаються іноземній національній організації захисту рослин за її запитом. У разі якщо іноземна країна звертається із запитом про проведення консультацій та надання коментарів щодо оцінки її ефективності, розпочинаються консультації, а результати та пояснення аналізуються на предмет наявності підстав перегляду оцінки ефективності іноземної національної організації захисту рослин.

Стаття 19. Повідомлення про здійснення фітосанітарних заходів

Для повідомлення про здійснення фітосанітарних заходів Головна державна інспекція з карантину рослин України:

у триденний строк після завершення розроблення фітосанітарних заходів розміщує у періодичних виданнях відповідне повідомлення;

інформує про фітосанітарні заходи Центр обробки запитів країн - членів Світової організації торгівлі і Світової організації торгівлі (далі - Центр обробки запитів), який доводить їх до країн - членів цієї організації з метою зменшення впливу на експортні можливості заінтересованих партнерів.

Повідомлення публікується не пізніше ніж за 60 днів до здійснення фітосанітарного заходу. Повідомлення складається за формою та вимогами відповідних міжнародних організацій або міжнародних договорів. У повідомленні зазначаються об'єкти регулювання, яких стосується та/або на які вплине фітосанітарний захід, з коротким змістом та обґрунтуванням щодо здійсненого заходу.

На письмовий запит осіб чи заінтересованих партнерів Головна державна інспекція з карантину рослин України надає інформацію щодо фітосанітарних заходів із зазначенням у разі потреби положень, що істотно відрізняються від міжнародних стандартів.

Головна державна інспекція з карантину рослин України розглядає письмові коментарі щодо надзвичайного фітосанітарного заходу, отримані від заінтересованих партнерів та осіб, і за їх письмовим запитом обговорює такі коментарі і враховує їх та результати обговорень при розгляді питання про внесення змін до надзвичайного фітосанітарного заходу.

У разі виникнення надзвичайних обставин та, як наслідок, здійснення фітосанітарного заходу повідомлення публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади.

Головна державна інспекція з карантину рослин України визначає вплив надзвичайного фітосанітарного заходу на експортні можливості заінтересованих партнерів.

Стаття 20. Документація фітосанітарних заходів

Головна державна інспекція з карантину рослин України протягом 10 календарних днів відповідає на всі питання та запити, пов'язані з фітосанітарними заходами, які отримані від Центру обробки запитів і включають:

ухвалені або запропоновані фітосанітарні заходи;

процедури контролю, інспектування та ухвалення;

процедури оцінки фітосанітарного ризику, фактори, що беруться до уваги, та методи визначення належного рівня фітосанітарного захисту;

членство та участь України у відповідних міжнародних організаціях або відповідних міжнародних договорах стосовно фітосанітарних заходів та тексти таких договорів.

Кабінет Міністрів України встановлює розмір плати, що стягується, за надання інформації заінтересованим партнерам та особам.

Стаття 21. Опублікування та здійснення фітосанітарних заходів

Фітосанітарні заходи в триденний термін після їх прийняття публікуються в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади.

Фітосанітарні заходи здійснюються не раніше ніж через 6 місяців після опублікування, за винятком надзвичайних фітосанітарних заходів.

Стаття 22. Принципи застосування фітосанітарних заходів

Головна державна інспекція з карантину рослин України під час здійснення фітосанітарних заходів враховує:

обсяги, необхідні для досягнення мети, зазначеної у статті 15 цього Закону;

недопущення прихованого обмеження для міжнародної торгівлі;

уникнення довільного їх встановлення або дискримінації міжнародної торгівлі.

Стаття 23. Договори щодо еквівалентності фітосанітарних
заходів

Головна державна інспекція з карантину рослин України на вимогу заінтересованих партнерів проводить консультації про визнання еквівалентності фітосанітарних заходів з метою подальшого укладення договорів про таку еквівалентність відповідно до закону.

Стаття 24. Принципи процедур перевірки, інспектування та
ухвалення

Головна державна інспекція з карантину рослин України забезпечує проведення перевірки, інспектування та ухвалення фітосанітарних заходів на підставі:

відповідності вимогам міжнародних стандартів у сфері карантину та захисту рослин;

контролю за їх виконанням;

відбору зразків від об'єктів регулювання;

звернення особи про проведення перевірки, інспектування та ухвалення;

повідомлення особи про очікуваний час завершення цих процедур;

попередньо отриманих результатів про фітосанітарний стан;

науково обґрунтованої інформації, необхідної для проведення перевірки, інспектування та ухвалення;

захисту комерційних інтересів заявника;

оплати за проведення процедури перевірки, інспектування та ухвалення.

Розділ IV
Виявлення, моніторинг та боротьба із
регульованими шкідливими організмами

Стаття 25. Встановлення переліку регульованих шкідливих
організмів

Державна служба з карантину рослин України готує перелік регульованих шкідливих організмів, який включає:

карантинні організми, відсутні в Україні (список 1);

карантинні організми, обмежено поширені в Україні (список 2);

регульовані некарантинні шкідливі організми.

Перелік регульованих шкідливих організмів встановлюється на основі переліків шкідливих організмів, які занесені до списків А1 та А2 Європейської та Середземноморської організації захисту рослин та/або списків інших відповідних міжнародних організацій, якщо на основі оцінки фітосанітарного ризику встановлено високий рівень загрози занесення або поширення таких шкідливих організмів для рослин на території України.

Рівень присутності регульованих некарантинних шкідливих організмів, який становить зараження, визначається для кожного виду насіннєвого та садивного матеріалу.

Перелік регульованих шкідливих організмів затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади.

Перелік регульованих шкідливих організмів поновлюється за необхідності відповідно до статусу шкідливих організмів в Україні та змін у переліках А-1 та А-2 Європейської та Середземноморської організації захисту рослин та затверджується у термін, що не перевищує 30 днів, і публікується в офіційних друкованих виданнях органів державної влади, а також в мережі Інтернет.

Стаття 26. Встановлення переліку об'єктів регулювання

Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики затверджує перелік об'єктів регулювання ( 705-2007 ).

Перелік об'єктів регулювання складається відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій.

У переліку об'єктів регулювання визначаються об'єкти регулювання з конкретних країн або зон країн походження, які заборонені для імпорту внаслідок статусу регульованих шкідливих організмів на території, з якої походять такі об'єкти регулювання.

Зміни до переліку об'єктів регулювання вносяться відповідно до зміни статусу регульованих шкідливих організмів іноземної держави, нової наукової інформації та міжнародних стандартів.

Стаття 27. Реєстрація осіб, які здійснюють господарську
діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом
об'єктів регулювання

Реєстрації у відповідних державних інспекціях з карантину рослин Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя підлягають особи, які:

здійснюють господарську діяльність з обігу об'єктів регулювання у карантинній та регульованій зонах;

виробляють насіннєвий та садивний матеріал;

здійснюють біологічний контроль з використанням біологічних контрольних організмів;

здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу;

здійснюють зберігання та переробку зерна.

Реєстрація осіб проводиться на підставі результатів перевірки об'єктів регулювання державним інспектором з карантину рослин.

Особам, зареєстрованим в органах Державної служби з карантину рослин України, надається реєстраційний номер.

Плата за реєстрацію не стягується.

Порядок реєстрації осіб визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Стаття 28. Система раннього попередження про карантинні
організми

Особи проводять інспектування рослин, що ростуть на землях сільськогосподарського призначення, у розсадниках, садах, лісах, відкритому ґрунті, теплицях та в інших місцях, включаючи місця для зберігання, переробки і транспортні засоби для переміщення об'єктів регулювання.

У разі виявлення підозри зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами особа повинна протягом доби повідомити державного інспектора з карантину рослин.

Державний інспектор з карантину рослин здійснює фітосанітарні процедури з метою перевірки підозри наявності регульованого шкідливого організму. У разі підтвердження такої підозри державний інспектор з карантину рослин визначає фітосанітарні заходи, спрямовані на запобігання поширення, локалізації та/або ліквідації регульованих шкідливих організмів, які повинні здійснюватися особами.

Стаття 29. Контроль за переміщенням об'єктів регулювання

Об'єкти регулювання переміщуються територією України за наявності карантинного сертифіката у випадках:

вивезення та/або ввезення об'єктів регулювання у карантинну зону;

транспортування імпортованих об'єктів регулювання, які зберігалися, перепаковувалися, розділялися на частини, змішувалися з іншими вантажами.

Карантинний сертифікат видається державним інспектором з карантину рослин не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання територією України на підставі проведених фітосанітарних процедур.

Державний інспектор з карантину рослин зобов'язаний прийняти рішення про видачу або відмову у видачі карантинного сертифіката протягом 5 діб.

Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката надається особі у письмовій формі.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката є:

невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;

виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами;

відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;

невідповідність наявних об'єктів регулювання, заявлених особою для переміщення територією України;

невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;

відсутність оплати за видачу карантинного сертифіката.

Підставами для анулювання карантинного сертифіката є:

порушення особою вимог фітосанітарних заходів, які визначені у карантинному сертифікаті;

повідомлення особи про втрату карантинного сертифіката;

пошкодження карантинного сертифіката, що не дає можливості визначити фітосанітарний стан об'єктів регулювання;

підробка карантинного сертифіката.

Порядок оформлення карантинних сертифікатів визначається Кабінетом Міністрів України.

Плата за видачу карантинного сертифіката справляється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особа, яка у встановленому порядку надала державному інспектору з карантину рослин усі необхідні документи та провела оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного сертифіката, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.

Об'єкти регулювання, що надходять у зону, в якій відсутні регульовані шкідливі організми, підлягають інспектуванню з метою встановлення:

відсутності зараження регульованими шкідливими організмами;

відповідності їх фітосанітарним правилам.

Об'єкти регулювання можуть переміщуватися в межах зони, вільної від регульованих шкідливих організмів, без наявності карантинного сертифіката.

Рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката може бути оскаржено до Головної державної інспекції з карантину рослин України або до суду.

Заява про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного сертифіката подається до Головної державної інспекції з карантину рослин України у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.

Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.

Стаття 30. Інспектування об'єктів регулювання

Об'єкти регулювання підлягають інспектуванню з метою перевірки їх фітосанітарного стану відповідно до порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Митне оформлення об'єктів регулювання здійснюється лише після проведення інспектування.

У разі якщо під час інспектування виявляється загроза поширення регульованих шкідливих організмів, державний інспектор з карантину рослин видає розпорядження про здійснення особою відповідних фітосанітарних процедур.

Головна державна інспекція з карантину рослин України визначає методи інспектування, відбору зразків та проведення фітосанітарної експертизи.

Стаття 31. Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні
від регульованих шкідливих організмів

Місце виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, є виробництво або ділянки, де на підставі інспектування офіційно встановлена відсутність регульованих шкідливих організмів і за необхідності їх відсутність офіційно підтримується протягом визначеного періоду.

Місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, встановлюються на вимогу особи, що займається виробництвом об'єктів регулювання.

Відповідна державна інспекція з карантину рослин та особа, що займається виробництвом об'єктів регулювання, виконують процедури для встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів.

Порядок офіційного встановлення та/або підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, позбавлення такого статусу, його поновлення та інші умови офіційного встановлення місця виробництва або виробничої ділянки визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Кабінет Міністрів України встановлює розмір платежів за надання послуг, зазначених у цій статті, згідно з чинним законодавством.

Стаття 32. Біологічний контроль за шкідливими організмами

Біологічні контрольні організми, що можуть бути використані з метою біологічного контролю за регульованими шкідливими організмами, а також вимоги до об'єктів та обладнання, що використовуються особами, які здійснюють біологічний контроль, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Використання біологічних контрольних організмів може вважатися фітосанітарними заходами з локалізації та ліквідації карантинних організмів, що здійснюється під контролем Головної державної інспекції з карантину рослин України.

Державна служба з карантину рослин України веде облік імпорту та використання біологічних контрольних організмів.

Стаття 33. Порядок запровадження та скасування карантинного
режиму в Україні

У разі виявлення карантинних організмів на території України карантинний режим запроваджується: у межах декількох областей Кабінетом Міністрів України за поданням Головного державного інспектора з карантину рослин України; на території Автономної Республіки Крим, областей, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно головних державних інспекторів з карантину рослин чи державних інспекторів з карантину рослин. У разі виявлення карантинного організму на територіях, на яких розташовуються об'єкти виробництва, зберігання або переробки зернових, олійних і зернобобових культур, карантинний режим запроваджується в межах відповідного району. ( Частина перша статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2817-VI від 21.12.2010 )

Карантинний режим запроваджується протягом доби з моменту виявлення карантинного організму.

Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях. ( Частина третя статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2817-VI від 21.12.2010 )

У рішенні про запровадження карантинного режиму обов'язково зазначається таке:

обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму;

межі карантинної та регульованої зон, у яких запроваджується карантинний режим;

час, з якого запроваджується карантинний режим;

фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.

Карантинний режим скасовується органом, що прийняв рішення про його запровадження, за поданням відповідних головних державних інспекторів з карантину рослин або державних інспекторів з карантину рослин. ( Статтю 33 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2817-VI від 21.12.2010 )

У рішенні про скасування карантинного режиму обов'язково зазначаються:

обставини, що спричинили скасування карантинного режиму;

час, з якого скасовується карантинний режим. ( Статтю 33 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2817-VI від 21.12.2010 )

Стаття 34. Фітосанітарні заходи, що застосовуються у
карантинній і регульованій зоні

На підставі та в порядку, встановлених законом, у карантинних і регульованих зонах здійснюються такі спеціальні заходи:

інспектування та фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання;

здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами;

заборона вивезення з карантинних та регульованих зон заражених карантинними організмами об'єктів регулювання;

фумігація (знезараження) об'єктів регулювання;

технічна переробка об'єктів регулювання, заражених карантинними організмами.

Рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.

Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку, автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів пропуску на державному кордоні України, на автомобільних шляхах сполучення повинні сприяти державним інспекторам з карантину рослин у здійсненні карантинних заходів.

Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.

Розділ V
Міжнародна торгівля

Стаття 35. Заборона або обмеження імпорту

Забороняється імпорт об'єктів регулювання, що:

заражені карантинними шкідливими організмами;

можуть спричинити занесення карантинних організмів на територію України;

можуть збільшити популяцію місцевих регульованих шкідливих організмів до рівня, який не відповідає рівню фітосанітарного захисту.

Імпорт біологічних контрольних організмів для проведення наукових досліджень або біологічного контролю здійснюється за наявності карантинного дозволу.

Імпорт шкідливих організмів, які завозяться для науково-дослідних та інших специфічних цілей, дозволяється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Стаття 36. Вимоги до імпортних і транзитних вантажів

Імпортні і транзитні вантажі з об'єктами регулювання повинні відповідати таким вимогам:

бути вільними від карантинних організмів;

супроводжуватися оригіналами фітосанітарних сертифікатів;

супроводжуватися карантинними дозволами;

не походити з об'єкта або зони виробництва чи переміщуватися через зону, на яку поширюється карантинний режим, що підтверджується іноземною національною організацією захисту рослин країни - експортера або транзиту.

У разі якщо імпортний або транзитний вантаж з об'єктами регулювання був доставлений або зберігався, перепаковувався чи розділявся в іншій країні, крім оригіналу фітосанітарного сертифіката на реекспорт він супроводжується оригіналом міжнародного фітосанітарного сертифіката з країни походження або його завіреної копії.

Якщо імпортний або транзитний вантаж з об'єктами регулювання був імпортований у кілька країн та у зв'язку з цим було видано кілька фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, такі вантажі, крім оригіналу або завіреної копії фітосанітарного сертифіката, виданого в країні походження, повинні супроводжуватися оригіналом фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

Якщо на відміну від країни призначення країна реекспорту не вимагає фітосанітарного сертифіката країни походження на відповідний вантаж, то він супроводжується оригіналом фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

Стаття 37. Карантинний дозвіл на імпорт або транзит

Імпортні та транзитні вантажі з об'єктами регулювання ввозяться на територію України за наявності карантинного дозволу.

Карантинний дозвіл видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Порядок оформлення карантинного дозволу ( 705-2007 ) і встановлення розміру плати за видачу карантинного дозволу визначається Кабінетом Міністрів України.

Карантинний дозвіл на транзит не вимагається на об'єкти регулювання, які переміщуються транзитом територією України у герметичних, ізотермічних, ізольованих транспортних засобах, за умови, що опломбування, здійснене митним органом країни-експортера, є непошкодженим. Дане положення не застосовується до реекспортних вантажів.

При оформленні карантинного дозволу враховується:

передбачене використання об'єктів регулювання;

географічні та інші характеристики України, країни походження, країни реекспорту і транзиту, які впливають на здатність регульованих шкідливих організмів виживати, укорінюватися та поширюватися;

існування в країні походження зон, вільних від карантинних організмів, або зон з незначною їх наявністю, імпорт або транзит з яких не викликає ризику занесення карантинного організму;

ефективність іноземної національної організації захисту рослин у країні походження або реекспорту відносно України, яка визначена відповідно до статті 18 цього Закону;

ефективність фітосанітарних заходів, що здійснюються у країні походження чи реекспорту, та вимоги до походження об'єктів регулювання з виробничих ділянок, вільних від карантинних організмів, результати проведення фітосанітарної експертизи в країні походження чи реекспорту;

ефективність та ризик, пов'язані з карантинним наглядом з метою моніторингу вантажу.

Карантинні дозволи на імпорт і транзит визначають фітосанітарні заходи, що мають бути здійснені до відправлення вантажу імпортером та після його ввезення.

Карантинний дозвіл на імпорт біологічних контрольних організмів видається на підставі інструкцій та рекомендацій відповідних міжнародних організацій.

Особа, яка у встановленому порядку надала Головній державній інспекції з карантину рослин України всі необхідні документи та провела оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі карантинного дозволу, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.

Головна державна інспекція з карантину рослин України зобов'язана прийняти рішення про видачу або відмову у видачі карантинного дозволу протягом 5 діб.

Рішення про відмову у видачі карантинного дозволу надається особі у письмовій формі.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі карантинного дозволу є:

надходження об'єктів регулювання з територій країн, де поширені карантинні організми;

надходження об'єктів регулювання з територій країн, де поширені карантинні організми, які обмежено поширені на території України, в зони, вільні від таких карантинних організмів на території України;

недотримання фітосанітарних заходів при здійсненні особою обігу об'єктів регулювання;

відсутність у особи умов для розміщення насіннєвого та садивного матеріалу на процедуру перевірки;

заборона вивезення країною походження об'єктів регулювання, офіційно повідомлена Головній державній інспекції з карантину рослин України або передбачена міжнародним договором;

відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;

невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;

відсутність оплати за видачу карантинного дозволу.

Підставами для анулювання карантинного дозволу є:

невідповідність наявних об'єктів регулювання, заявлених особою для переміщення територією України;

порушення особою вимог фітосанітарних заходів, які визначені у карантинному дозволі;

підробка карантинного дозволу;

повідомлення особи про втрату карантинного дозволу;

пошкодження карантинного дозволу, що не дає можливості визначити зміст документа.

Рішення про відмову у видачі карантинного дозволу може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики або до суду.

Заява про оскарження рішення про відмову у видачі карантинного дозволу подається до центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.

Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.

Стаття 38. Пункти карантину рослин у пунктах пропуску на
державному кордоні України

Фітосанітарний контроль імпортних і транзитних вантажів з об'єктами регулювання здійснюється державними інспекторами з карантину рослин у визначених пунктах карантину рослин у пунктах пропуску на державному кордоні України (далі - прикордонні пункти карантину рослин).

Прикордонний пункт карантину рослин облаштовується у пункті пропуску на державному кордоні України і обладнується за рахунок коштів Державного бюджету України:

засобами та приміщеннями для проведення інспектування транспортних засобів і об'єктів регулювання, відбору зразків, проведення фітосанітарної експертизи та фумігації (знезараження);

засобами зв'язку, включаючи Інтернет.

Прикордонні пункти карантину рослин повинні мати спеціально відведенні та обладнані відповідно до закону місця для знищення об'єктів регулювання, заражених регульованими шкідливими організмами.

Об'єкти регулювання, що надходять у пункти пропуску на державному кордоні України, на яких відсутні прикордонні пункти карантину рослин, перенаправляються до найближчого прикордонного пункту карантину рослин.

Стаття 39. Стандартний фітосанітарний контроль

Усі імпортні або транзитні вантажі з об'єктами регулювання підлягають стандартному фітосанітарному прикордонному контролю, який здійснюється шляхом інспектування, з метою встановлення, що:

карантинний дозвіл, який супроводжує об'єкт регулювання, є дійсним, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами;

об'єкт регулювання супроводжується фітосанітарним сертифікатом, якщо такий вимагається згідно з діючими фітосанітарними заходами;

об'єкти регулювання відповідають документам, які його супроводжують;

відсутні карантинні організми та ознаки пошкодження вантажу.

Ввезення в Україну або транзит через її територію вантажу дозволяється за таких умов:

супроводження дійсним карантинним дозволом;

наявність повного та дійсного фітосанітарного сертифіката;

відсутність карантинних організмів та ознак зараження ними;

наявність непошкодженого опломбування транзитного вантажу, здійсненого митним органом країни-експортера;

попередні вантажі з аналогічними об'єктами регулювання з країни походження та/або конкретного об'єкта походження супроводжувалися повними та дійсними фітосанітарними сертифікатами;

вантаж відповідає вимогам карантинного дозволу та фітосанітарних заходів.

Якщо вантаж з об'єктами регулювання, який повинен супроводжуватися карантинним дозволом та/або фітосанітарним сертифікатом, прибуває на прикордонний пункт карантину рослин без таких документів, він підлягає затриманню державним інспектором з карантину рослин та здійсненню процедур, передбачених статтею 41 цього Закону.

У випадках, якщо державний інспектор з карантину рослин встановлює, що фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання, є неповним чи підробленим або іншим чином сфальсифікованим, або якщо він робить висновок, що об'єкти регулювання у даному вантажі не відповідають зазначеним у фітосанітарному сертифікаті, то вантаж затримується на відповідному прикордонному пункті карантину рослин, про що повідомляється Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник.

Головний державний інспектор з карантину рослин України або призначений ним представник протягом доби зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту для консультацій і спільно визначає дії, які повинні бути вжиті по відношенню до даного вантажу.

У разі якщо у вантажі візуально виявлений карантинний організм державний інспектор з карантину рослин протягом доби повідомляє про це власника вантажу та Головну державну інспекцію з карантину рослин України і здійснює процедури, передбачені статтею 41 цього Закону.

Стандартний фітосанітарний прикордонний контроль може здійснюватися відповідно до порядку, визначеного Головною державною інспекцією з карантину рослин України, у спеціально призначеному місці на території України за умови, що такий вантаж залишається під митним контролем.

Вантажі з об'єктами регулювання можуть інспектуватися державним інспектором з карантину рослин або уповноваженими Державною службою з карантину рослин України особами в місцях завантаження в країні походження чи реекспорту на вимогу та за рахунок імпортера. У таких випадках фітосанітарний контроль проводиться за місцем призначення вантажу.

Стаття 40. Вибірковий фітосанітарний контроль

Головна державна інспекція з карантину рослин України на основі даних щодо виявлення карантинних організмів у вантажах з об'єктами регулювання будь-якого походження, що імпортуються, а також на основі інших факторів, що можуть впливати на життя та здоров'я рослин, встановлює спеціально визначений відсоток вантажів, які підлягають обов'язковому розширеному фітосанітарному контролю.

Обов'язковий розширений фітосанітарний прикордонний контроль на кордоні застосовується відповідно до порядку про вибірковий фітосанітарний контроль, що затверджується Головною державною інспекцією з карантину рослин України до початку нового календарного року на наступний рік.

Порядком про вибірковий фітосанітарний контроль встановлюються спеціально визначені відсотки вантажів з об'єктами регулювання за категоріями:

живі рослини будь-якого походження;

продукти рослинного походження;

інші об'єкти регулювання будь-якого походження.

Стаття 41. Розширений фітосанітарний контроль вантажів з
об'єктами регулювання, що імпортуються

Підставами для проведення розширеного фітосанітарного контролю вантажів з об'єктами регулювання, що імпортуються, на прикордонному пункті карантину рослин є:

відсутність карантинного дозволу та/або фітосанітарного сертифіката, якщо вантаж з об'єктами регулювання повинен супроводжуватися такими документами;

підроблений або іншим чином сфальсифікований фітосанітарний сертифікат, яким супроводжується об'єкт регулювання;

невідповідність об'єктів регулювання у вантажі фітосанітарному сертифікату;

візуально виявлене зараження вантажу регульованими шкідливими організмами або наявні ознаки зараження ними;

наявні ознаки пошкодження вантажу та/або транспортного засобу, у якому знаходиться вантаж.

Рішення про затримання вантажу для здійснення розширеного фітосанітарного контролю приймає державний інспектор з карантину рослин за наявності однієї з перелічених підстав.

При цьому державний інспектор з карантину рослин повідомляє власника вантажу про причину його затримання і проводить відбір зразків вантажу згідно з процедурою для проведення фітосанітарної експертизи.

Вантажі, які підлягають розширеному фітосанітарному контролю, ізолюються на час проведення фітосанітарної експертизи на прикордонному пункті карантину рослин.

У разі якщо за результатами фітосанітарної експертизи буде підтверджено зараження карантинним організмом, про це повідомляється власник вантажу.

У разі якщо фітосанітарна експертиза не підтвердить зараження карантинним організмом, вантаж підлягає проходженню подальших митних процедур та на нього видається карантинний сертифікат.

Імпортер протягом 48 годин після одержання повідомлення про його зараження карантинним організмом має право звернутися з вимогою про проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи. Якщо результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи відрізняються від результатів первинної фітосанітарної експертизи, застосовуються результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи.

Стаття 42. Поводження з вантажами, яким було відмовлено у
ввезенні

Після підтвердження зараження карантинним організмом імпортних і транзитних вантажів з об'єктами регулювання Головна державна інспекція з карантину рослин України зв'язується з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження чи реекспорту з метою визначення фітосанітарних заходів щодо цього вантажу.

До вантажів, заражених карантинними організмами, застосовуються всі можливі фітосанітарні процедури, проведення яких дозволить ввезення об'єктів регулювання, за погодженням та за рахунок власника.

Якщо до вантажу неможливо застосувати фітосанітарні процедури, проведення яких дозволить ввезення об'єктів регулювання, Головна державна інспекція з карантину рослин України повідомляє про повернення вантажу іноземну національну організацію захисту рослин країни походження чи реекспорту та власника вантажу.

Якщо природа карантинного організму, яким заражено об'єкт регулювання, не дозволяє відкласти здійснення необхідних фітосанітарних процедур та призведе до неналежного рівня фітосанітарного захисту (тобто існує високий ризик занесення карантинного організму в Україну), вантаж може бути знищено у безпечний спосіб без будь-яких консультацій з іноземною національною організацією захисту рослин країни походження або реекспорту чи з власником вантажу.

Про проведені фітосанітарні процедури Головна державна інспекція з карантину рослин України протягом доби повідомляє власника вантажу, іноземну національну організацію захисту рослин країни походження або реекспорту та у разі потреби країну транзиту.

Стаття 43. Виявлення вогнища карантинних організмів у країні
походження, реекспорту або транзиту

При підтвердженні виявлення вогнища та поширення карантинного організму на конкретній території або виробничій ділянці країни походження чи транзиту не дозволяється імпорт з них або транзит через них вантажу з об'єктами регулювання, які можуть спричинити занесення та поширення цього карантинного організму, незважаючи на наявність карантинного дозволу.

Виявлення вогнища карантинних організмів та їх поширення повинно бути підтверджено відповідними міжнародними організаціями або іноземною національною організацією захисту рослин країни походження, реекспорту чи транзиту.

При надходженні таких вантажів державний інспектор з карантину рослин зупиняє цей вантаж на кордоні і повідомляє Головну державну інспекцію з карантину рослин України для вжиття заходів, передбачених статтею 41 цього Закону.

У разі ризику занесення карантинного організму в Україну або передачі через експортні чи транзитні вантажі України або через вантажі, які переміщуються територією сусідньої країни внаслідок неконтрольованого поширення такого карантинного організму на сусідній території, Головна державна інспекція з карантину рослин України встановлює:

контроль за наявністю карантинних організмів на прикордонних територіях, якщо існує така загроза для об'єктів регулювання, які є чутливими до конкретного карантинного організму або можуть його переносити;

заборону або обмеження імпорту, експорту або транзиту об'єктів регулювання у зв'язку з ризиком зараження вантажу внаслідок переміщення його через таку територію.

Стаття 44. Карантинний нагляд за рослинами, що імпортуються

З метою моніторингу та перевірки фітосанітарного стану імпортних об'єктів регулювання вони підлягають карантинному нагляду, якщо це передбачено у карантинному дозволі.

Тривалість карантинного нагляду та методи моніторингу і перевірки фітосанітарного стану рослин визначаються відповідно до існуючих фітосанітарних правил, які затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Місце проведення карантинного нагляду визначається Головною державною інспекцією з карантину рослин України та контролюється державними інспекторами з карантину рослин.

Стаття 45. Фітосанітарні процедури вантажів у митницях
призначення

До вантажів з об'єктами регулювання в митницях призначення або митних складах застосовуються фітосанітарні процедури, передбачені статтями 39-41, 44 цього Закону.

Державний інспектор з карантину рослин здійснює карантинний нагляд для забезпечення відповідності фітосанітарних заходів під час зберігання, пакування, розпакування, перепакування, переробки та обробки об'єктів регулювання у митницях призначення та митних складах.

При експорті таких вантажів видається фітосанітарний сертифікат на реекспорт.

Стаття 46. Фітосанітарний контроль вантажів з об'єктами
регулювання, що експортуються

Об'єкти регулювання, що експортуються або реекспортуються, супроводжуються оригіналом фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт та/або іншою документацією за запитом країни призначення.

Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним інспектором з карантину рослин не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур.

Державний інспектор з карантину рослин зобов'язаний прийняти рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт протягом 5 діб.

Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт надається особі у письмовій формі.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

невідповідність об'єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів;

виявлення зараження об'єктів регулювання регульованими шкідливими організмами з урахуванням вимог країни імпортера;

відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;

невідповідність наявних об'єктів регулювання заявленим особою для переміщення;

невиконання розпоряджень державного інспектора з карантину рослин щодо застосування фітосанітарних заходів;

відсутність оплати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

Підставами для анулювання фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

повідомлення особи про втрату фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

зміна способу транспортування або транспортного засобу;

підробка фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

пошкодження фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, що не дає можливості визначити фітосанітарний стан об'єктів регулювання.

Порядок оформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт визначається Кабінетом Міністрів України.

Плата за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт справляється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до Головної державної інспекції з карантину рослин України або до суду.

Заява про оскарження рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт подається до Головної державної інспекції з карантину рослин України у строк, що не перевищує 10 днів після одержання відповідного рішення. Заява розглядається в 10-денний строк.

Про результати розгляду заявник повідомляється у письмовій формі.

Особа, яка у встановленому порядку надала державному інспектору з карантину рослин всі необхідні документи та здійснила оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване переміщення об'єктів регулювання.

Фітосанітарнй сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт повинен мати серійний номер та відповідати типовим сертифікатам міжнародних організацій і в разі потреби містити додаткову декларацію, визначену країною призначення.

Розділ VI
Відповідальність за порушення законодавства
про карантин рослин

Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про
карантин рослин

Особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину рослин несуть особи, винні у:

поширенні карантинних організмів;

порушенні вимог фітосанітарних заходів;

невиконанні розпорядження державного інспектора з карантину рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;

непроведенні реєстрації відповідно до статті 27 цього Закону;

неповідомленні державного інспектора з карантину рослин про виявлення регульованих шкідливих організмів;

завезенні на територію України, вивезенні з карантинних зон об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, та їх реалізації;

невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин.

Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення у сфері карантину рослин.

Розділ VII
Наукове та фінансове забезпечення
у сфері карантину рослин

Стаття 48. Наукове забезпечення Державної служби з карантину
рослин України

Державна служба з карантину рослин України організовує відповідно до закону та здійснює наукове забезпечення у сфері карантину рослин, у тому числі через наукові установи, підприємства та організації.

Стаття 49. Фінансування фітосанітарних заходів

Фінансування фітосанітарних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів осіб та інших не заборонених законами України джерел.

Вичерпний перелік платних послуг Державної служби з карантину рослин України визначається виключно цим законом та включає в себе проведення огляду, обстеження, аналіз, знезараження, інспектування, обробку, організацію та здійснення контролю за роботами з фумігації (знезараження) об'єктів регулювання.

Розміри платних послуг, які затверджує Кабінет Міністрів України, мають дорівнювати фактичним витратам на їх надання.

Стаття 50. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення
органів Державної служби з карантину рослин
України

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів Державної служби з карантину рослин України здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.

Джерелами фінансування Державної служби з карантину рослин України за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути кошти, що надходять від надання платних послуг, визначених у статті 49 цього Закону.

Розділ VIII
Міжнародне співробітництво у сфері
карантину рослин

Стаття 51. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 52. Участь у міжнародних організаціях

Головний державний інспектор з карантину рослин України в установленому порядку представляє Україну у відповідних міжнародних організаціях та їх спеціалізованих органах з метою захисту інтересів України, співробітництва для розв'язання спільних проблем та забезпечення ефективного обміну інформацією, методиками і технологіями, які гармонізують фітосанітарні заходи та забезпечують захист рослин і розвиток міжнародної торгівлі.

Розділ IX
Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 30 червня 1993 року
N 3348-XII