ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
01.03.2005

Справа N 18/365

Про відшкодування шкоди

(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В. за участю представників сторін: позивача - Липницької В.I. дов. від 12.01.2005 р. N 14, Передрія В.С. дов. від 28.02.2005 р. N 17, відповідача - Партики Ю.Л. дов. від 25.02.2005 року,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Красноріченська машино-тракторна станція" на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2004 року у справі за позовом ТОВ "Красноріченська машино-тракторна станція" до приватного орендного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Добре поле" про відшкодування шкоди, встановив:

У вересні 2004 року ТОВ "Красноріченська машино-тракторна станція" звернулось до суду з позовом про відшкодування шкоди до приватного орендного підприємства агрофірми "Добре поле".

В позові зазначено, що внаслідок авіаційно-хімічної обробки рослин пестицидом, проведеної відповідачем з порушенням законодавства про захист рослин, загинули 94 га посівів соняшника позивача.

Просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 138480 гривень 80 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2004 року позов задоволено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду 9 грудня 2004 року рішення суду скасовано.

В позові відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Красноріченська машино-тракторна станція" просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст. 1192 ГК України ( 436-15 ) і ст. 22 ЦК України ( 435-15 ).

Зазначає, що шкода заподіяна в формі упущеної вигоди і місцевий господарський суд дав правильну юридичну оцінку обставинам справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України ( 435-15 ) суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Як встановлено судом, 17 травня 2004 року відповідач провів авіаційно-хімічну обробку пестицидом групи 2,4Д "Луварам" своїх посівів зернових на земельних ділянках, суміжних з земельною ділянкою позивача з посівами соняшника.

Авіаційно-хімічну обробку поля пестицидом відповідач провів всупереч вимогам чинного законодавства щодо захисту рослин і охорони здоров'я, зокрема, ст.ст. 3, 11 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" ( 86/95-ВР ), ст.ст. 4, 18 Закону України "Про захист рослин" ( 180-14 ), п.п.5.1, 5.2, 5.3 Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів в народному господарстві України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.1996 року N 382.

Так, гербіцид групи 2.4Д "Луварам" заборонено використовувати авіаційним способом, оскільки він не входить до відповідного Переліку, позивач не узгодив ці роботи з територіальними органами санітарно-епідеміологічної служби, Мінекобезпеки і державної станції захисту рослин, не повідомив суміжного землекористувача - ТОВ "Красноріченську машино-тракторну станцію".

Внаслідок цих винних дій відповідача загинули посіви соняшника позивача на суміжних полях загальною площею 94 га.

Загибель посівів від вказаного гербіциду підтверджено результатами аналізу Донецької міжобласної виробничої контрольно-токсикологічної лабораторії.

За порушення норм авіаційно-хімічної обробки посівів гербіцидами директора відповідача притягнено до адміністративної відповідальності.

Середня урожайність соняшника на полях позивача у 2002-2003 р.р. за довідкою управління сільського господарства Кремінської районної державної адміністрації і звітами позивача склала 12,7 ц/га.

За довідкою Агропромислової товарної біржі від 6 серпня 2004 року вартість соняшника складала 1160 гривень за 1 тонну.

За таких фактичних обставин місцевий господарський суд прийшов до обгрунтованого юридичного висновку про завдання позивачу майнової шкоди внаслідок винних дій відповідача, правильно застосував до спірних правовідносин ст.ст. 1166 і 1192 ЦК України ( 435-15 ) і стягнув з відповідача шкоду в розмірі завданих збитків від втрати врожаю - 138480 гривень 80 коп.

Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач не довів, який він міг одержати прибуток з вирощеного урожаю соняшника.

Проте, цей висновок суду не відповідає вимогам ст. 1192 ЦК України ( 435-15 ), яка встановлює обов'язок винної особи відшкодувати потерпілому саме завдані збитки у повному обсязі.

З огляду на викладене, постанову суду апеляційної інстанції визнати законною не можна, тому вона підлягає скасуванню, а рішення - залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд постановив:

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2004 року.

Рішення господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2004 року залишити без зміни.