Планування і виконання
місцевих бюджетних програм

ПИТАННЯ: 1. Рішенням про міський бюджет була прийнята програма, яка передбачає фінансування за рахунок коштів міського бюджету навчання студентів-медиків, що проживають у місті, які після отримання освіти згідно з договором повинні почати працювати в міській лікарні. Чи правомірне використання коштів місцевого бюджету на вказані цілі?

2. Які місцеві бюджетні програми, пов'язані зі сприянням діяльності судових органів, органів прокуратури, міліції, можуть бути передбачені районним бюджетом? Якими документами, у разі їх прийняття та реалізації, повинне бути підтверджене цільове використання бюджетних коштів?

3. Чи може сільська рада закупити за кошти сільського бюджету комп'ютери для передачі їх школі, утримання якої здійснюється за рахунок коштів районного бюджету?

4. На сесії селищної ради була затверджена програма “Підтримка і розвиток молодіжної політики в селищі”, у зв'язку із чим рішенням про селищний бюджет були передбачені витрати за кодом 091103 “Соціальні програми і заходи державних органів у справах молоді”. У рамках програми намічалося ввести у штат виконкому селищної ради посаду спеціаліста по роботі з молоддю. Однак у районному фінансовому управлінні нас попередили про те, що такий крок буде розцінений як порушення норм Постанови № 1349. Чи так це? Чи буде при цьому такий спеціаліст посадовою особою органу місцевого самоврядування і які надбавки він матиме право отримувати?

Витрачання коштів місцевих бюджетів на здійснення програм місцевого значення, що стосуються соціального забезпечення і соціального захисту населення, культурно-художніх програм, програм розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, розвитку фізкультури і спорту та ін., передбачене ст. 91 Бюджетного кодексу.

Слід сказати, що бюджетні установи, визначені розпорядниками коштів місцевих бюджетів, призначених для виконання цих програм, а в більшості випадків і їх виконавцями, при плануванні та здійсненні таких витрат стикаються з певними проблемами. Про ці проблеми та можливі варіанти їх вирішення і піде мова в цій консультації.

Говорячи про місцеві бюджетні програми в цілому, зазначимо, що здійснюватися вони можуть за рахунок коштів як загального фонду місцевого бюджету, так і спеціального фонду бюджету. Причому до складу спеціального фонду, крім інших доходів, можуть входити спонсорські та благодійні внески, отримані бюджетом для виконання тієї чи іншої місцевої програми.

Виконавцями місцевих програм можуть бути як бюджетні організації (комунальної або державної форми власності), характер діяльності яких відповідає прийнятій програмі, так і госпрозрахункові підприємства, що набувають на час виконання програми статусу одержувача бюджетних коштів.

Усі вищевказані моменти і визначають порядок планування та здійснення витрат, пов'язаних з виконанням тієї чи іншої програми.

Програми, здійснювані за рахунок
благодійних внесків

З проханням висвітлити ряд моментів цієї теми до редакції звернулися наші читачі - працівники Комсомольської міськради Полтавської обл., виконавчого комітету Павлоградської міськради Дніпропетровської обл. та інші.

У своїх листах вони наводять конкретні ситуації, пов'язані із цією темою. Зокрема, читачі пишуть про проведення в рамках місцевих програм загальноміських заходів, присвячених професійному святу, а також святкових загальноміських заходів на честь річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, для фінансування яких використовувалися спонсорські надходження (а це - специфічна форма благодійності - ст. 1 Закону № 531) від підприємств і організацій міста.

Зазначимо, що благодійна допомога, надана на проведення таких та аналогічних програм, призначена для використання в інтересах територіальної громади всього міста. I тому її надходження повинне знайти відображення в рішенні про міський бюджет. Цим же рішенням визначається бюджетна установа - розпорядник коштів міського бюджету, призначених для проведення вказаних заходів, і виконавець програми (часто це одна й та сама установа).

Куди ж повинні при цьому надійти благодійні внески: на спеціальний рахунок міського бюджету, спеціальний рахунок установи розпорядника коштів чи на спеціальний рахунок установи - виконавця програми?

Бюджетний кодекс (п. 5 ст. 78) дає на це запитання однозначну відповідь: усі доходи місцевого бюджету повинні зараховуватися безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий у територіальному органі Державного казначейства України. I вже після цього кошти повинні надійти на рахунок розпорядника коштів або виконавця програми.

Щоправда, на сьогодні є неясності з точним визначенням коду бюджетної класифікації доходів бюджету, який треба використовувати при зарахуванні таких коштів на рахунок бюджету. Незважаючи на те що Бюджетним кодексом, який був прийнятий ще в 2001 році, передбачений такий вид доходів місцевих бюджетів, як Гранти і подарунки (п. 13 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу), поки що такі надходження закодовані тільки для випадків отримання їх бюджетами всіх рівнів від урядів закордонних країн і міжнародних організацій (код 42020000). Редакції ще доведеться узнати думку Міністерства фінансів України про можливий вихід із цієї ситуації. А поки що для відображення доходів, які розглядаються, на наш погляд, можна використовувати або код 24060300 “Інші надходження”, або код 50110000 (для випадку, коли благодійні внески перераховуються до цільового фонду, створеного органом місцевого самоврядування).

Отже, ми з'ясували, що кошти до виконавця програми повинні надійти з рахунка місцевого бюджету.

Тим часом на практиці такі суми від підприємств, що надають благодійну допомогу, часто надходять безпосередньо на спеціальний рахунок виконавця програми і, згідно з Переліком груп власних надходжень, затвердженим Постановою № 659 (виходячи з характеру таких надходжень), включаються до першої підгрупи другої групи власних надходжень “Благодійні внески, гранти і подарунки”.

До чого це призводить?

До того, що фінансуючі та контролюючі органи, та й самі установи розглядають їх використання, застосовуючи той же підхід, що й до витрачання благодійних внесків, які надійшли в розпорядження установи.

Хоча насправді для установи - виконавця програми отримані кошти такими не є. Благодійний характер такі надходження мають тільки відносно місцевого бюджету в цілому. Для установи ж це асигнування зі спеціального фонду місцевого бюджету на виконання програми. Щодо їх витрачання складається окремий кошторис (п. 36 Порядку № 228), і, зрозуміло, у такому випадку їх ніяк не можна вважати власними надходженнями.

Цей висновок опосередковано підтверджений і листом Держказначейства України № 4527, де в аналогічній ситуації (з тією лише різницею, що виконавець програми отримує з місцевого бюджету кошти, які надійшли туди не у вигляді спонсорських надходжень, а у вигляді субвенції з бюджету іншого рівня) пропонується відобразити в обліку отримані для виконання програми кошти як доходи у вигляді інших надходжень спеціального фонду, але ніяк не доходів у вигляді власних надходжень.

А тепер конкретніше про те, з якими ж проблемами стикаються наші читачі через те, що кошти, отримані установами для виконання програми безпосередньо від спонсорів, помилково розглядаються як отримані установою благодійні внески.

Ситуація 1

Виконавцем програми з проведення заходів, присвячених професійному святу, визначений відділ культури міськвиконкому. Кошти від спонсорів свята отримані цим відділом безпосередньо на його спеціальний рахунок.

При плануванні витрат, пов'язаних з виконанням програми, у складі інших затрат були враховані витрати на оплату праці спеціалістів, які беруть участь у здійсненні програми.

Чи не суперечить проведення таких витрат, запитують наші читачі, вимогам п. 2 Порядку № 1222, яким заборонено витрачати благодійні внески на оплату праці працівників установ освіти, охорони здоров'я, культури та ін.

Ні, не суперечить. Адже, як ми сказали раніше, кошти, отримані від спонсорів на проведення міського свята, уважаються благодійними тільки відносно міського бюджету, але не самого відділу культури. Його завдання - виконати програму в інтересах територіальної громади всього міста.

Що ж стосується Порядку № 1222, то зазначимо, що прийнятий він був на виконання конкретної норми Закону про Держбюджет на 2000 рік. Отже, і його дія поширювалася на бюджетні відносини тільки цього року. I хоча цей документ поки що не скасований, до бюджетних відносин наступних періодів його норми вже незастосовні.

Крім того, юридичну силу має більш пізній документ - Постанова КМУ від 17.05.02 р. № 659, що встановлює перелік груп власних надходжень, порядок їх утворення і напрями використання. Цей документ, у якому викладені конкретні напрями витрачання власних надходжень (п. 3), не містить будь-яких обмежень щодо витрачання коштів, які відносяться до першої підгрупи другої групи власних надходжень (благодійні внески, ґранти і подарунки). А отже, витрачати їх можна або на цілі, указані благодійником, або на інші цілі на розсуд керівника установи.

Ситуація 2

Виконком міської ради визначений виконавцем програми проведення святкових загальноміських заходів на честь річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні. Благодійну фінансову допомогу, отриману на ці цілі від підприємств та організацій міста, виконком використав для придбання подарунків і надання матеріальної допомоги учасникам Великої Вітчизняної війни. Суму, що залишилася, згідно з рішенням голови міської ради, планувалося перерахувати громадській організації - Раді ветеранів.

Однак відділення Держказначейства відмовило в перерахуванні цих сум, мотивуючи свою відмову тим, що виконком не може займатися благодійністю і проводити витрати за КЕКВ 1310 “Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)”.

Чи правомірні дії органів Держказначейства в цьому випадку, запитують наші читачі.

I так, і ні. Праві органи казначейства в тому, що вказані перерахування не повинні проводитися за кодом 1310, оскільки Роз'ясненнями № 194 застосування його для відображення витрат за місцевими бюджетними програмами не передбачене. Для цього призначений інший код економічної класифікації витрат: 1172 “Окремі заходи щодо реалізації державних (регіональних) програм”. Висновок про можливість використання цього коду в ситуації, що розглядається, можна зробити на підставі Листа № 6517.

А от з висновком про те, що, перераховуючи кошти раді ветеранів, виконком займається благодійністю, погодитися не можна. Виконком у межах асигнувань, виділених йому зі спеціального фонду міського бюджету, благодійністю не займається. Він здійснює програму з організації святкування річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, і перерахування невикористаних сум Раді ветеранів, на наш погляд, цілком відповідає суті цієї програми. У той же час ствердно про це можна сказати лише за умови, що проведення таких перерахувань застережене в розшифровці до кошторису витрат на виконання програми.

Планування і здійснення витрат,
пов'язаних з виконанням місцевих програм

Запитання за цією темою надійшли до нас від установ - виконавців місцевих бюджетних програм, які згідно з Роз'ясненнями № 194 (у частині застосування коду 1170) повинні здійснювати затрати в розрізі відповідних кодів бюджетної класифікації залежно від виду затрат і суті платежу. Частина запитань стосується і тих ситуацій, коли бюджетні установи виступають тільки розпорядниками коштів, виділених для виконання програми, а її виконавцями - інші установи.

З якими ж проблемами при плануванні і проведенні витрат за програмами в тих та інших випадках зіткнулися наші читачі з м. Павлограда Дніпропетровської обл., міст Керчі і Джанкоя АР Крим? Допоможемо вирішити їх, для чого наведемо конкретні приклади.

Ситуація 1

Міський відділ культури - виконавець програми з проведення загальноміських заходів на честь професійного свята - запитує, чи правильно він зробив, уклавши договір цивільно-правового характеру (трудову угоду) зі своїм же працівником на виконання запланованих робіт з написання сценарію, проведення концертної програми, підготовки фонограми? При цьому витрати з оплати таких робіт були відображені за кодом 1111.

Сам факт укладення зі своїм працівником договору цивільно-правового характеру, який, згідно із Цивільним кодексом (ст. 837), є договором підряду, цілком правомірний. Адже робота з виготовлення фонограми, написання сценарію і т. д. виконувалася поза межами робочого часу, установленого за основним місцем роботи, і не пов'язана з виконанням працівником своїх посадових обов'язків. Підтвердженням такого висновку служить і Лист Мінпраці № 429 (опубліковано в нормативному блоці номера), де розглянутий аналогічний випадок виконання працівником установи або підприємства роботи за трудовою угодою у вільний від основної роботи час (під час відпустки).

У той же час з Роз'яснень № 194 випливає, що код 1111 не призначений для відображення витрат на оплату робіт за договорами підряду. Цим же документом визначено, що оплата виконаних робіт за договорами підряду з фізичною особою на виконання робіт, наприклад з поточного ремонту, відображається за кодом 1137.

Звідси можна зробити висновок, що витрати на оплату згідно з договорами підряду інших, ніж ремонт, послуг слід відображати із застосуванням одного з кодів, об'єднаних під узагальнюючим кодом 1130.

Так, для відображення витрат на оплату робіт з виготовлення фонограми, написання сценарію і т. д. можна застосувати код 1139 “Оплата інших послуг та інші затрати”. Такий висновок підтверджений роз'ясненнями, наведеними в Листі № 6029 (п. 8), якими при оплаті аналогічних робіт (з виготовлення відеофільму) рекомендується застосовувати вказаний код.

Ситуація 2

Організовуючи проведення заходів до Дня міста, міське управління культури зіткнулося з такою проблемою. Органи Держказначейства відмовилися проводити за кодом 1171 оплату витрат на заробітну плату працівників відділу культури, оплату вартості матеріалів, необхідних для проведення свята, а також вартості режисерсько-постановочних робіт, виконаних у рамках трудових угод з фізичними особами.

Замість цього казначейство погодилося із застосуванням указаного коду фінансувати тільки витрати, які пов'язані з оплатою вартості послуг, наданих підприємствами або установами згідно з укладеними договорами.

Дії органів Держказначейства в цьому випадку пояснимі. Виходячи з того що виконавцем програми є управління культури, витрати на її проведення слід було запланувати не за кодом 1171, а в розрізі кодів бюджетної класифікації залежно від виду затрат і суті платежу (Роз'яснення № 194 у частині застосування коду 1170).

У такому випадку не виникло б перешкод з фінансуванням у розрізі відповідних кодів витрат на зарплату, на придбання матеріалів, з оплатою вартості робіт за договорами підряду (трудовими угодами) із застосуванням в останньому випадку коду 1139 (обґрунтування цього наведене вище).

А от код 1171 був би застосовний в тому випадку, якби згідно з укладеним договором організацію заходів щодо святкування Дня міста взяла на себе стороння організація або установа, що спеціалізується на наданні таких послуг. Тоді управління культури оплатило б їх вартість як розпорядник коштів міського бюджету, виділених для виконання програми (але не її виконавець).

Ситуація 3

Виконавцем програми “Збережемо рідний край” визначений ландшафтний парк, а розпорядником коштів районного бюджету, виділених для проведення цієї програми, - райдержадміністрація. Органи казначейства відмовилися перерахувати кошти виконавцеві програми ландшафтному парку. У своїй відмові казначейство ґрунтувалося на тому, що кошти на виконання програми повинні бути перераховані райдержадміністрації, у якої для підтвердження витрат, зокрема на оплату праці, повинен бути штатний розклад працівників парку - учасників виконання програми, відомість на видачу зарплати, розрахунки з нарахувань на неї, звіт з ПДФО і т. д. У розпорядника коштів виникло запитання: а чи має райдержадміністрація право на отримання коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам парку?

Так, має, причому не тільки в частині виплати заробітної плати. На рахунок райдержадміністрації - розпорядника бюджетних коштів, призначених для виконання програми, повинна надійти сума, необхідна для покриття всіх витрат (зарплати, нарахувань на неї, суми вартості необхідних матеріалів і т. д.). А далі райдержадміністрація, що не є виконавцем програми, на правах розпорядника виділених на ці цілі бюджетних коштів повинна укласти з ландшафтним парком договір на виконання програми і направити йому необхідні кошти, відобразивши витрати за кодом 1171 (Роз'яснення № 194). I вже ландшафтний парк безпосередньо здійснюватиме розрахунки із заробітної плати з працівниками, які беруть участь у виконанні програми, придбавати матеріали, здійснювати інші необхідні витрати.

Ситуація 4

Рішенням про районний бюджет прийнята програма з додаткового цільового фінансування районних лікарень. Розпорядником коштів, призначених для виконання програми, визначена райдержадміністрація, яка після надходження коштів на її рахунок у свою чергу направляє їх районним лікарням. Чи можливий такий варіант, запитує розпорядник коштів, щоб фінансове управління направило кошти безпосередньо лікарням, минаючи рахунок райдержадміністрації?

Ні, неможливий, оскільки в даному випадку райдержадміністрація є одночасно розпорядником коштів, виділених під програму, та її виконавцем, а районні лікарні - лише одержувачами цільового фінансування. Виконавець програми несе відповідальність за належне її виконання, забезпечуючи при цьому цільове використання бюджетних коштів. I, отже, для досягнення максимального результату від реалізації такої програми саме він, а не фінансове управління, повинен розпоряджатися такими бюджетними коштами після отримання їх на свій рахунок.

Що ще треба знати про
місцеві бюджетні програми

У цьому розділі ми пропонуємо до уваги читачів відповіді на деякі їх запитання щодо виконання місцевих бюджетних програм, не порушені в попередніх розділах.

ВІДПОВІДЬ: 1. Так, правомірне. Витрачання коштів місцевих бюджетів на здійснення різних програм місцевого значення передбачене ст. 91 Бюджетного кодексу. Такі програми, згідно з нормами Закону про місцеве самоврядування (ст. 26), затверджуються місцевими радами, виконавчі органи яких уповноважені, зокрема, забезпечувати розвиток усіх видів медичного обслуговування населення, визначати потребу і формувати замовлення на кадри для лікувальних установ, укладати договори на підготовку спеціалістів (ст. 32 Закону про місцеве самоврядування). Укладатися такі договори можуть розпорядником коштів міського бюджету, призначених для навчання спеціалістів, з вищим навчальним закладом, що утримується за рахунок державного бюджету і надає послуги з платної освіти (абзац останній Листа № 1836).

2. Кошти районного бюджету повинні спрямовуватися на виконання соціально-економічних і культурних програм, які приймаються в інтересах усієї територіальної громади відповідного району (ст. 66 Бюджетного кодексу).

Для прийняття рішення про те, виконання якої конкретної програми є першочерговим, необхідно детально вивчити ситуацію, що склалася в районі.

I якщо з'ясується, наприклад, що є необхідність ужити додаткових заходів зі зміцнення правопорядку на території району, то рішенням про районний бюджет можуть бути передбачені такі програми, як:

- додаткове забезпечення підрозділів міліції транспортними засобами або засобами зв'язку,

- фінансування додатково створених при підрозділах міліції груп для патрулювання території населених пунктів району у вечірній і нічний час та ін.

Конкретні програми можуть бути визначені і за результатами поданих начальниками органів внутрішніх справ звітів про стан справ щодо боротьби зі злочинністю (п. 34 ч. 1 ст. 43 Закону про місцеве самоврядування).

Тепер про документальне оформлення операцій, що розглядаються.

Спрямування коштів районного бюджету на виконання цих програм повинне бути передбачене рішенням про районний бюджет. Цим же документом визначається головний розпорядник коштів районного бюджету. Він або сам стане безпосереднім виконавцем програми (наприклад, на придбання транспорту для правоохоронних органів), або керуватиме її реалізацією, а виконавцем виступить одна з установ правоохоронних органів, що утримуються за рахунок державного бюджету.

В останньому випадку витрати районного бюджету в розмірі коштів, що підлягають перерахуванню до державного бюджету для подальшої передачі їх виконавцеві програми, повинні бути відображені в рішенні про районний бюджет за кодом тимчасової класифікації витрат і кредитування місцевих бюджетів 250344 “Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів” (Лист № 3326).

Зазначимо, що нормативними документами порядок перерахування субвенцій з місцевого бюджету в державний не конкретизований. Гадаємо, що для цього можна використовувати той же механізм, який передбачений Порядком № 490 (пп. 27 - 31) для перерахування субвенцій між місцевими бюджетами. Адже в тому й іншому випадку субвенція перераховується до бюджету іншого рівня. Але незважаючи на те що цей висновок очевидний, уважаємо, що порядок перерахування субвенцій з місцевих бюджетів у державний повинен бути виписаний на законодавчому рівні.

Згідно зі ст. 106 Бюджетного кодексу передача субвенцій, що розглядаються, повинна супроводжуватися укладенням договору. Його сторонами, на нашу думку, повинні бути головний розпорядник бюджетних коштів місцевого бюджету і головний розпорядник коштів (виконавець) державного бюджету. Для здійснення контролю за цільовим використанням коштів договором (або додатковою угодою до нього) може бути передбачено, що головний розпорядник коштів (виконавець) державного бюджету щомісяця надає головному розпоряднику бюджетних коштів місцевого бюджету інформацію про хід виконання програми.

3. Так, може. Для цього рішенням про сільський бюджет повинна бути прийнята програма, що передбачає закупівлю комп'ютерної техніки і передачу її школі, у якій навчаються діти, що проживають на території відповідних сіл. Зазначимо, що аналогічна програма прийнята і на державному рівні. Тому в рамках здійснення вказаної програми сільська рада може затвердити такий порядок витрачання коштів сільського бюджету, який буде аналогічний порядку витрачання коштів державного бюджету для комп'ютеризації сільських шкіл, затвердженому Постановою № 731.

4. Уведення до штатного розкладу виконавчого комітету селищної ради посади спеціаліста по роботі з молоддю є цілком правомірним. Що стосується норм Постанови № 1349, то зазначимо, що згідно з п. 1 цього документа запропоновані ним штати носять не обов'язковий, а рекомендаційний характер. Крім того, ці норми розроблені, скоріше за все, з урахуванням проведення виконавчими комітетами рад своєї звичайної діяльності. Передбачити ж додаткові штати на всі випадки життя, заздалегідь не маючи інформації про те, скільки і яких місцевих програм може бути прийнято місцевими бюджетами, - не під силу жодному нормативному документу.

Спеціаліст по роботі з молоддю, про якого йде мова в запитанні, буде посадовою особою місцевого самоврядування, якій може бути присвоєна сьома категорія і відповідно 15, 14 або 13 ранг (ст. 14 і 15 Закону про місцеве самоврядування). Такий спеціаліст матиме право на отримання надбавок і доплат, передбачених п. 2 і 3 Постанови № 2288. Витрати на оплату праці такого працівника покриватимуться за рахунок коштів місцевого бюджету, призначених для виконання вказаної програми.

Перелік документів

1. Бюджетний кодекс - Бюджетний кодекс України від 21.06.01 р. № 2542-III.

2. Цивільний кодекс - Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV

3. Закон про місцеве самоврядування - Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні”.

4. Закон № 531 - Закон України від 16.09.97 р. № 531/97-ВР “Про благодійність і благодійні організації”.

5. Постанова № 659 - постанова КМУ від 17.05.02 р. № 659 “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямку використання”.

6. Постанова № 731 - постанова КМУ від 09.08.05 р. № 731 “Про затвердження Порядку здійснення в 2005 р. витрат з державного бюджету на централізовану закупівлю для навчальних закладів навчальних комп'ютерних комплексів і сучасних технічних засобів навчання природно-математичним та технологічним дисциплінам”.

7. Постанова № 1349 - постанова КМУ від 03.12.97 р. № 1349 “Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування”.

8. Постанова № 2288 - постанова КМУ від 03.12.99 р. № 2288 “Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів”.

9. Порядок № 228 - Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.02 р. № 228.

10. Порядок № 490 - Порядок перерахування дотації вирівнювання і субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, які передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, затверджений постановою КМУ від 11.04.02 р. № 490.

11. Порядок № 1222 - Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертвувань від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222.

12. Роз'яснення № 194 - Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації витрат бюджету, затверджені наказом Держказначейства України від 04.11.04 р. № 194.

13. Лист Мінпраці № 429 - лист Міністерства праці та соціальної політики України від 06.08.04 р. № 18-429 “Щодо укладення договору підряду зі своїм працівником, який знаходиться у відпустці”.

14. Лист № 1836 - лист Державного казначейства України від 03.03.04 р. № 07-06/462-1836 “Про надання роз'яснень”.

15. Лист № 3326 - лист Державного казначейства України від 18.04.05 р. № 07-04/735-3326 “Щодо порядку здійснення витрат на реалізацію програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів”.

16. Лист Держказначейства України № 4527 - лист Державного казначейства України від 30.05.05 р. № 07-04/1036-4527 “Про порядок складання Звіту про надходження і використання коштів, отриманих для виконання програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів (форма № 4-4д, № 4-4м)”.

17. Лист № 6029 - лист Державного казначейства України від 18.07.03 р. № 07-06/1390-6029.

18. Лист № 6517 - лист Державного казначейства України від 23.07.03 р. № 07-04/1422-6517 “Щодо здійснення поточних і капітальних витрат”.

Олена Качковська,
редактор