ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18.09.2014 р. N К/800/4289/13
Про стягнення коштів
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: головуючий - Стародуб О. П., судді - Тракало В. В., Штульман І. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012 у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Шаруня" про стягнення коштів, встановила:
У листопаді 2010 року Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Шаруня" адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 3400 грн. та пені у розмірі 226,44 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача кошти у розмірі 453,30 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи та колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Відповідно до частини 1 статті 20 цього Закону підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадянських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.
В ході розгляду справи судами встановлено, що Приватне підприємство "Шаруня" є юридичною особою і використовує найману працю.
Відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова кількість штатних працівників становить 12 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а кількість таких осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особу.
Згідно інформації Новомиргородського районного центру зайнятості відповідач подав звіти Форми N 3-ПН лише за лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року з відміткою про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів та необхідністю працевлаштування інвалідів.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що неподання відповідачем за період з 01.01.2009 по 15.02.2009 звіту Форми 3-ПН свідчить про невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а тому відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України він має нести відповідальність у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій за 1,5 місяця 2009 року.
Поряд з тим, судами встановлено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", обов'язок щомісячного інформування центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів не дотримано, а тому позивачем обґрунтовано застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.
В свою чергу, застосування зазначених санкцій лише за місяці, в які не було подано інформацію про наявність вакансій і звільнення від їх застосування у місяці, коли таку інформацію було подано, законом не передбачено.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів постановила:
Касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012 у даній справі скасувати.
Задовольнити позов Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Шаруня" про стягнення коштів.
Стягнути з Приватного підприємства "Шаруня" на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 3400 грн. та пеню у розмірі 226,44 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. П. Стародуб
Судді:
В. В. Тракало
І. В. Штульман