ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
05.06.2013 N К/800/19978/13
м. Київ

Про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря Хомініч С.В.

представників позивача Жучені Ю.Ю., Сміховського М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 по справі N 2-а-744/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

Встановила:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" (далі - ТОВ фірма "Журавлина", відповідач) до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби України (далі - Сарненська МДПІ, відповідач) задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 17.11.2004 N 0000422343/3, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 16224,90 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Рішення судів мотивовано відсутністю у позивача обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) при реалізації пального на АЗС за талонами, оскільки така операція є поверненням власнику його майна (пального), а не його продажем. При цьому суди зазначили про помилковість оформлення Сарненською МДПІ рішення про стягнення штрафних санкцій за порушення у сфері застосування РРО податковими повідомленням-рішенням.

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 касаційну скаргу Сарненської МДПІ відхилено. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 залишено без змін.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012, відповідач звернувся до Верховного Суду України з скаргою про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення матеріального права, а саме: ст. 1, п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Ухвалою Верховного Суду України від 05.03.2013 заяву Сарненської МДПІ задоволено, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 скасовано, передано справу до Вищого адміністративного суду України для розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2013 прийнято до провадження касаційну скаргу Сарненської МДПІ на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п. 1 та п.2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками відповідача було проведено перевірку АЗС-магазину (м.Сарни), за наслідками якої складено акт N 002357 від 08.06.2004. На підставі вказаного акту та з врахуванням процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення N 0000422343/3 від 17.11.2004, яким за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 16224,90 грн. відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у п'ятикратному розмірі від вартості відпущених паливо-мастильних матеріалів.

З матеріалів справи вбачається, що відпуск паливо-мастильних матеріалів здійснювався позивачем на підставі договорів зберігання паливо-мастильних матеріалів, укладених ТОВ фірма "Журавлина" з ВАТ "Сарненський маслоробний комбінат", Клесівський держлісгосп, ДП "Сарникомуненергія", Сарненське УЕГГ ВАТ "Рівне газ", Клесівське споживче товариство (смт. Клесів), Клесівська ДОФ (смт. Клесів), ВАТ СЗМТК (м. Сарни) (далі - Поклажодавці). Відповідно до даних договорів замовниками (Поклажодавцями) паливо-мастильні матеріали у кількості кратній двадцяти літрам передавались на зберігання ТОВ фірма "Журавлина" по актах прийому-передачі, при цьому право власності на предмет зберігання до ТОВ фірма "Журавлина" не переходило. Відповідно до умов договорів зберігання, прийняття паливо-мастильних матеріалів на зберігання посвідчувалось зберігачем (ТОВ фірма "Журавлина") шляхом надання Поклажодавцю бланків відпуску нафтопродуктів (талонів) на кількість прийнятого на зберігання пального. Відпуск пального Поклажодавцям здійснювався при пред'явленні талонів. Крім того, здійснювався відпуск паливо-мастильних матеріалів для власних транспортних засобів ТОВ фірма "Журавлина" по заправних відомостях.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

При цьому слід зазначити, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не містить обмежений перелік безготівкових операцій, на які поширюються його вимоги та в той же час звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій лише певне коло суб'єктів підприємницької діяльності (стаття 9 цього Закону).

Згідно зі статтею 2 вищеназваного Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не містить визначення терміна "послуга", воно наведено в іншому документі - Законі України від 1 грудня 2005 року N 3164-IV "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності". Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій. Такому визначенню відповідає і реалізація пального.

В свою чергу, талони при здійсненні вказаних операцій не можуть використовуватись лише як акт приймання-передачі, оскільки право власності на товар (нафтопродукти) може настати лише при передачі пального. Факт переходу права власності від позивача до контрагентів підтверджено поверненням талону продавцю-позивачу, при цьому відсутність талону позбавляє права на отримання палива.

Таким чином, придбання особами за готівкові чи безготівкові кошти талонів на пальне не звільняє позивача від обов'язку проведення операцій по відпуску товару за такими талонами через реєстратор розрахункових операцій.

Враховуючи вищезазначене, а також, що законодавством на позивача покладено обов`язок проводити розрахункові операції по відпуску нафтопродуктів через РРО на повну суму здійсненої операції, в тому числі операції з реалізації попередньо оплачених паливно-мастильних матеріалів, до позивача штрафні санкції застосовано правомірно.

Проте, визначення податковим органом у податковому повідомленні-рішенні суми штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності не відповідає положенням п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", які не передбачають штрафних санкцій, встановлених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Разом з тим, визначення суми таких фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання при наявності законних підстав для застосування цих санкцій не виключає в цілому законність податкового повідомлення-рішення від 17.11.2004 N 0000422343/3, а є підставою для його скасування в частині визначення суми фінансових санкцій сумою податкового зобов'язання.

Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанції встановлені повно та правильно, але суди порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення щодо часткового задоволення позову, а саме щодо визнання нечинним податкового-повідомлення рішення в частині визначення штрафних санкцій як податкового зобов'язання, а в решті позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 229, 232 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

постановила:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби України задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2009 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.11.2004 N 0000422343/3 в частині визначення штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 16224,90 грн. сумою податкового зобов'язання. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв