Політичні партії в Україні:
особливості створення та облік діяльності

В даній статті розглянуто порядок формування фінансової структури діяльності політичної партії по вертикалі - республіка, область, район; можливість обмеження фінансової самостійності районних, обласних перед республіканською, їх звітність по відношенню до центральної структури; порядок фінансування політичних партій з державного бюджету, а також пільги, які має неприбуткова організація.

Право громадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Порядок реєстрації та діяльність політичних партій регулюється Законом України “Про політичні партії в Україні” від 5 квітня 2001 року № 2365-III.

Законодавство про об'єднання громадян складається з Закону України “Про об'єднання громадян” № 2460-XII від 16.06.92 р. (із змінами та доповненнями) та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

Об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формування органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Дещо інше визначення дає Закон “Про політичні партії в Україні”. Так, згідно зі статтею 2 даного Закону політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Легалізація об'єднань громадян

Легалізація всеукраїнських об'єднань громадян і міжнародних громадських організацій здійснюються Міністерством юстиції, їх місцевих осередків та місцевих об'єднань громадян - Головним управлінням юстиції Мінюсту в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі управліннями юстиції, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

До всеукраїнських об'єднань громад належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості областей.

Легалізовані об'єднання громадян, політичні партії набувають статусу юридичної особи. При наявності зареєстрованих місцевих осередків, які підтверджені протоколами конференцій (зборів), протоколи додаються до заяви для реєстрації об'єднання громади. Ці дані підписуються особою, яка очолює центральний статутний орган об'єднання громадян, що подає заяву про реєстрацію.

В разі реєстрації місцевих осередків вони не набувають статусу юридичної особи, є підзвітними та підпорядкованими всеукраїнським об'єднанням громадян, в складі яких вони зареєстровані.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднаннями громадян.

У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань.

Політичні партії в Україні утворюються і діють тільки з всеукраїнським статусом.

Політичні партії мають право засновувати або вступати в міжнародні спілки, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координуючих центральних органів.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з запровадженням державного фінансування політичних партій в Україні” з 2005 року запроваджено державне фінансування політичних партій.

Отже, за рахунок коштів Державного бюджету України:

1) фінансуватиметься статутна діяльність політичних партій, не пов'язана з їхньою участю у виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

2) відшкодовуватимуться витрати політичних партій (зокрема й тих, що входили до виборчих блоків партій), пов'язані з фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час чергових та позачергових виборів народних депутатів України.

Право на державне фінансування статутної діяльності за цим законом мають лише ті політичні партії, які подолали чотиривідсотковий бар'єр і пройшли до парламенту. До того ж таке право поширюється і на партії, що мали самостійний виборчий список кандидатів у депутати, і на ті, які входили до складу виборчого блоку політичних партій, виборчий список кандидатів якого отримав чотири і більше відсотків голосів виборців.

Законом визначено обсяг щорічного фінансування статутної діяльності таких партій з Державного бюджету України - він становить 0,01 розміру мінімальної заробітної плати, помноженого на кількість громадян, включених до списку виборців на останніх чергових виборах народних депутатів України.

У свою чергу, кошти, виділені з Державного бюджету на фінансування статутної діяльності партій, Міністерство юстиції розподіляє між політичними партіями пропорційно до кількості голосів виборців, поданих за списки кандидатів у депутати від політичних партій та блоків політичних партій, які перемогли на виборах. Отже, розмір державного фінансування статутної діяльності партії прямо залежить від кількості її прихильників. Чим більше виборців підтримало партію на виборах, тим більше коштів на свою статутну діяльність вона отримає.

А ось порядок розподілу коштів на фінансування статутної діяльності партій, які брали участь у виборах не самостійно, а у складі блоку політичних партій, має певну особливість. Закон встановлює, що цей порядок визначатиме з'їзд відповідних політичних партій, який проводиться не пізніше семи днів з моменту офіційного оприлюднення результатів виборів. Якщо він відбудеться з запізненням, то розподілом коштів між партіями займеться Мінюст.

Водночас партійцям слід пам'ятати, що у певних випадках державне фінансування статутної діяльності партії може бути зменшено або припинено. Підставами для цього визнано:

1) реорганізацію (крім злиття і приєднання до інших партій), ліквідацію (саморозпуск) партії, заборону партії, анулювання реєстраційного свідоцтва партії;

2) встановлення судом фактів, що свідчать про використання партією коштів на цілі, не пов'язані зі здійсненням статутної діяльності (у тому числі й на фінансування участі у виборах).

Рішення про припинення державного фінансування діяльності партії з таких підстав приймає Мінюст.

Право на другий вид державного фінансування партій - відшкодування витрат, пов'язаних з фінансуванням передвиборної агітації - мають також лише партії-переможці виборчих перегонів, чий виборчий список отримав чотири і більше відсотків голосів виборців. Таким партіям дозволено претендувати на відшкодування з державного бюджету витрат, пов'язаних з фінансуванням своєї виборчої агітації, у розмірі фактичних витрат, але в межах граничної суми виборчого фонду політичної партії (блоку), встановленого Законом України “Про вибори народних депутатів України”.

Рішення про відшкодування з Державного бюджету відповідних партійних витрат приймає ЦБК. У разі виявлення фактів, що свідчать про порушення партією (блоком) вимог щодо порядку формування виборчого фонду або використання коштів на цілі, не пов'язані з передвиборною агітацією, ЦВК приймає рішення про відмову у відшкодуванні витрат партії (блоку) на фінансування передвиборної агітації.

Контроль за цільовим використанням партією коштів, виділених з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності, будуть здійснювати шляхом проведення перевірок і ревізій Рахункова палата ВРУ та ГоловКРУ.

Статтею 17 Закону “Про політичні партії в Україні” визначено, що політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації газеті “Голос України” чи газеті “Урядовий кур'єр” фінансовий звіт про доходи і видатки, звіт про обсяг та напрями використання коштів, виділених з Державного бюджету України на фінансування статутної діяльності політичної партії, а також звіт про майно політичної партії.

Звіт політичної партії повинен бути переданий для опублікування в офіційному загальнодержавному друкованому засобі масової інформації не пізніше 1 квітня року, наступного за роком, в якому з Державного бюджету України було виділено кошти на фінансування статутної діяльності політичної партії. Зазначений засіб масової інформації зобов'язаний опублікувати цей звіт протягом 15 днів з моменту отримання.

Якщо звіт політичної партії про обсяг та напрями використання коштів не буде переданий без поважних на те причин для опублікування, Міністерство юстиції України приймає рішення про зупинення перерахування коштів на фінансування статутної діяльності політичної партії на рахунок відповідної політичної партії. Фінансування відновлюється з початку кварталу, наступного за кварталом, у якому політична партія опублікує свій звіт. Втрачені політичною партією внаслідок зупинення державного фінансування кошти не повертаються і не відшкодовуються.

Символіка зареєстрованих політичних партій в Україні підлягає державній реєстрації. На виконання цієї вимоги Закону “Про політичні партії в Україні” постановою Уряду № 840 від 13 липня 2001 року затверджено порядок такої реєстрації, яку здійснює Міністерство юстиції.

Символіка - партійний гімн, прапор, розпізнавальний знак та девіз - затверджується керівним органом партії відповідно до її статуту. Згідно з законодавством, у символіці політичних партій забороняється буквальне відтворення державних символів України, використання символів іноземних держав. У реєстрації символіки може бути відмовлено, якщо вона за своїм змістом суперечить державним інтересам, принципам гуманності і моралі. У випадках, коли подається тотожна чи схожа партійна символіка, перевага надається партії, яка першою подала заяву про її державну реєстрацію. Дані про державну реєстрацію вносяться до Реєстру символіки об'єднань громадян, що ведеться Міністерством юстиції України.

Цією ж постановою Уряду затверджені зразки свідоцтв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення. За видачу таких свідоцтв встановлено збір в розмірі 100 (для дублікатів - 50) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який зараховується до Державного бюджету.

Податковий та бухгалтерський облік

Політичні партії ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку.

Всі неприбуткові організації щоквартально складають та подають до податкових органів звіт про використання коштів неприбуткових організацій, форма якого затверджена наказом ДПАУ “Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та Порядку її заповнення” від 11.07.97 р. № 233 (в редакції наказу ДПАУ від 03.04.2003 р. № 153).

Звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ заповнюється і подається до податкового органу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Податок на прибуток

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (абзац “б” пп. 7.11.1 п. 7.11. ст. 7) визначено, що політичні партії відносяться до неприбуткових організацій.

Відповідно до підпункту 7.11.3. даного Закону від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці “б” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:

- коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

- пасивних доходів (процентів, дивідендів, страхових виплат (відшкодувань), роялті);

- коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 7.11.11 (стосується ліквідації неприбуткової організації);

- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно з законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Згідно з підпунктом 7.11.9 Закону про прибуток, незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно з абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно з абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Податок на додану вартість

Відповідно до підпункту 5.1.21 п.5.1 ст. 5 Закону про ПДВ звільняються від оподаткування операції з подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним, зокрема, абзацом “б” пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства.

Під безоплатною передачею слід розуміти поставку товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій їх вартості з боку таких отримувачів або інших осіб. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування особою, яка надає такі товари (послуги).

Правила маркування товарів, отриманих як благодійна допомога, що унеможливлюють продаж або інші види відчуження таких товарів за відсутності такого маркування, та порядок розподілу таких товарів, а також контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді конкретно наданих послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Марковані товари, отримані з метою подання благодійної допомоги, які продаються за кошти або інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таку поставку, підлягають конфіскації в доход держави у встановленому порядку.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з подання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності, а також тих, що ввозяться на митну територію України, крім товарів, які підпадають під дію міжнародних договорів, згода на укладення яких надана Верховною Радою України.

У випадку здійснення неприбутковими організаціями операцій, оподатковуваних ПДВ відповідно до законодавства, база оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

При наявності в неприбутковій організації операцій, оподатковуваних ПДВ (наприклад, неосновної діяльності та оперативної оренди), в об'ємі, встановленому підпунктом 2.3.1 Закону про ПДВ (загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така організація зобов'язана зареєструватися платником ПДВ.

Суми ПДВ, сплачені у вартості придбаних активів та спожитих послуг, у податковий кредит не включаються, а збільшують вартість цих активів або включаються до складу валових витрат неприбуткових організацій.

Плата за землю

Статтею 12 Закону України від 03.07.92 р. № 2535-XII “Про плату за землю” (в редакції Закону від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, із наступними змінами і доповненнями) установлені пільги по платі за землю, у тому числі установам і організаціям, що цілком утримуються за рахунок бюджету, зареєстрованим релігійним і благодійним організаціям, що не займаються підприємницькою діяльністю.

Якщо підприємства, організації, установи, що користуються пільгою з земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають в оренду земельні ділянки, податок на земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями, переданими в тимчасове користування, сплачується на загальних підставах.

З вищевикладеного випливає, що неприбуткові організації можуть виявитися в числі платників земельного податку у випадках, якщо:

- будучи власниками землі або землекористувачами, не потраплять у перелік суб'єктів, які мають право користуватися пільгою;

- мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають свої земельні ділянки в оренду.

Земельний податок сплачується платниками (крім громадян і виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до 15 числа місяця, що настає за звітним.

Податок з власників транспортних засобів

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.91 р. № 1963-XII “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (в редакції Закону від 18.02.97 р. № 75/97-ВР) платниками цього податку є юридичні і фізичні особи, що мають на балансі власні транспортні засоби. Сплачується цей податок перед їхньою реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом.

Неприбуткові організації (в тому числі політичні партії), що мають на балансі власні транспортні засоби, крім тих засобів, що не є об'єктами оподаткування, нарівні з іншими юридичними особами сплачують цей податок незалежно від видів діяльності. У статті 4 даного Закону, яка встановлює коло суб'єктів, звільнених від оподаткування, політичні партії не згадуються.

Контроль за фінансуванням політичних партій

Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування доходів по окремих видах господарської або іншої комерційної діяльності об'єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснованих підприємств, максимальні розміри окремих та загальних річних пожертвувань на користь політичних партій, затверджує перелік всеукраїнських громадських організацій, яким держава надає матеріальну допомогу.

Щорічно на підставі фінансових декларацій у газеті “ГолосУкраїни” публікуються списки осіб, пожертвування яких на користь політичних партій перевищують розмір, що визначається Верховною Радою України.

Спеціальна комісія Верховної Ради України, до складу якої входять депутати - представники усіх представлених у парламенті політичних партій, розглядає їх фінансову діяльність за рік і доповідає свої висновки на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про об'єднання громадян” у разі порушень фінансової дисципліни політична партія несе відповідальність згідно з законодавством. Незаконні надходження вилучаються у безспірному порядку і зараховуються в державний бюджет.

У випадках встановлення незаконних надходжень політичним партіям матеріали перевірки подаються фінансовим органам для прийняття рішень про їх вилучення і зарахування в державний бюджет.

Прийняті рішення фінансових органів передаються державним податковим інспекціям для стягнення у безспірному порядку з політичних партій зазначених надходжень до державного бюджету.

Обмеження на здійснення діяльності політичних партій

Відповідно до статті 24 Закону України “Про об'єднання громадян” об'єднання громадян вправі здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність виключно шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.

Відповідні підприємства, установи і організації мають статус юридичних осіб і здійснюють свою діяльність відповідно до цілей і завдань, передбачених їх статутами (положеннями).

Політичні партії та створювані ними установи і організації не можуть бути засновниками підприємств, крім засобів масової інформації, а також займатись господарською та іншою комерційною діяльністю за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою та проведення суспільно-політичних заходів (фестивалів, свят тощо).

Об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Недодержання об'єднаннями громадян встановлених законом вимог щодо господарської діяльності може бути підставою для визнання у судовому порядку недійсними установчих документів заснованих ними підприємств, установ і організацій. У таких випадках арбітражний суд на підставі АПК України може вирішити питання про залучення об'єднання громадян до участі у справі як третьої особи.

З метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі виді діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців.

Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо.

За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців.

При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі. Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей.

У порядку, передбаченому законодавством, політичні партії мають право:

- брати участь у виробленні державної політики;

- брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;

- мати доступ під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації.

Об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності.

Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Політичні партії також мають право на майно, придбане від продажу суспільно-політичної літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів з власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших політичних заходів.

Політичним партіям, їх установам та організаціям забороняється прямо або опосередковано одержувати кошти та інше майно від:

- іноземних держав та організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства;

- державних органів, державних підприємств, установ та організацій, крім випадків, передбачених законами України;

- підприємств, створених на основі змішаної форми власності, якщо участь держави або іноземного учасника в них перевищує 20%;

- нелегалізованих об'єднань громадян;

- анонімних пожертвувачів.

Політичні партії не мають права одержувати доходи від акцій та інших цінних паперів, їм забороняється мати рахунки в іноземних банках та зберігати в них коштовності.

“Вестник бухгалтера и аудитора Украины”, № 15-16, август 2005 г.