АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Судова палата в цивільних справах

УХВАЛА
08.07.2004 р.

Справа № 22-4143“а”

Щодо скарги на рішення Державного комітету України
у справах національностей та міграції

Головуючий в I інстанції Б.

Доповідач Ш.

8 липня 2004 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Ш.

Суддів : К., X.

При секретарі Д.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Київі апеляційну скаргу А. на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2004 року в справі за його скаргою на рішення Державного комітету України у справах національностей та міграції.

Заслухавши доповідь судді Ш., перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія встановила:

В березні 2003 року заявник А. звернувся в суд із скаргою на рішення Державного комітету України у справах національностей та міграції від 11 грудня 2002 року № 21, яким йому було відмовлено в наданні статусу біженця.

Просили визнати зазначене рішення неправомірним та зобов'язати суб'єкта оскарження задовольнити його прохання.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2004 року в задоволенні скарги заявнику було відмовлено.

В апеляційній скарзі А. просить рішення суду скасувати та постановити нове - про задоволення його скарги.

Апеляційна скарга заявника підлягає відхиленню, з огляду на те, що суд першої інстанціїї повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи та правильно виходив з того, що рішення Державного комітету України у справах національностей та міграції від 11 грудня 2002 року № 21 прийняті в межах наданої йому компетенції та у відповідності до ст. ст. 1,10 Закону України “Про біженців”.

Доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки суд обґрунтовано прийшов до висновку, що А. не є особою, яка відповідно до ст. 1 Закону України “Про біженців” може вважатися біженцем.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 305, 306, 311, 312 ЦПК України, колегія ухвалила:

Апеляційну скаргу А. відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2004 року залишити без змін.

Головуючий

Судді