МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
04.07.2005 N 4.1-20/2366

Міністру освіти Автономної
Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки
обласних, Київської
та Севастопольської міських
держадміністрацій Керівникам
вищих навчальних закладів
I-IV рівнів акредитації

Про основні завдання
вищим навчальним закладам
на 2005/2006 навчальний рік

Міністерство освіти і науки визначає основні завдання у галузі вищої освіти на 2005/2006 навчальний рік, виходячи з вимог і принципів Болонської декларації.

За цих умов функціонування вищої освіти грунтується на збереженні досягнень та традицій національної вищої школи, інтеграції системи вищої освіти у світовий освітній простір, державній підтримці підготовки кадрів з вищою освітою для забезпечення потреб ринку праці, особливо у сільській місцевості, розширенні доступу до якісної вищої освіти та мобільності студентів, забезпеченні працевлаштування випускників. Змінюються акценти щодо результативності діяльності вищого навчального закладу. Ключовим завданням є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання, уміння та навички випускників, що повинні бути застосовані та використані на користь держави.

Міністерством освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, вжито низку організаційних заходів по впровадженню кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу. Розроблено організаційно-розпорядчий механізм проведення педагогічного експерименту у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації щодо впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу. Створено координаційну раду та постійно діючу робочу групу для супроводження й узагальнення результатів педагогічного експерименту, визначено вищі навчальні заклади як регіональні базові, так і такі, в яких проводиться педагогічний експеримент тільки за певними напрямами і спеціальностями. Наказами Міністерства освіти і науки (N 48 від 23.01.04, N 49 від 23.01.04, N 812 від 20.10.04, N 414 від 21.05.04) регламентовано технології впровадження кредитно-модульної системи.

Керівникам вищих навчальних закладів до початку 2005/2006 навчального року забезпечити виконання зазначених наказів, провести аналіз результативності впровадження кредитно-модульної системи у вищому навчальному закладі, оприлюднити підсумки на серпневих нарадах та визначити ключові завдання учасникам навчально-виховного процесу на поточний навчальний рік. Про результати поінформувати Міністерство освіти і науки до 01.10.05 року.

Завершити впродовж 2005/2006 навчального року розробку навчальних планів, програм навчальних дисциплін, засобів діагностики якості навчання, звітної документації з результатами оцінювання знань студентів з урахуванням вимог ECTS в системі кредитно-модульного навчання. В основу покласти оптимізацію структурно-логічної схеми підготовки фахівців, інтенсифікацію викладання навчальних дисциплін, забезпечення діагностики якості навчання з акцентом на особливості фахової підготовки та орієнтацією на ефективний контроль знань, умінь, навичок студентів у сфері майбутньої професійної діяльності.

Система двоциклового навчання у форматі "бакалавр - магістр" потребує радикальних змін процесу підготовки фахівців та їх працевлаштування, гармонізації законодавчої бази, особливо посиленню професіонально-практичної підготовки бакалаврів, надання їм першого робочого місця, формування громадської думки щодо необхідності використання бакалаврів на робочому місці відповідно їх професійному спрямуванню та кваліфікації. Міністерством формується новий Перелік напрямів підготовки та спеціальностей, спрямований на їх скорочення та укрупнення а також узгодження названого Переліку з Переліком кваліфікацій.

Керівникам вищих навчальних закладів активізувати участь у формуванні Переліку, внести обгрунтовані пропозиції з акцентом на обов'язкове його скорочення, підвищення мобільності студентів. Спільно з роботодавцями вжити низку заходів, починаючи з 2006 року, щодо працевлаштування випускників, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра.

Слід наголосити на необхідності глибокої перебудови психологічної, дидактичної, методичної та наукової діяльності науково-педагогічних працівників, опанування ними інтерактивних методів навчання, інформаційних технологій. У вищих навчальних закладах необхідно запровадити постійно діючі курси, семінари для підвищення кваліфікації викладачів, обміну досвідом.

Міністерство орієнтує вищі навчальні заклади на зменшення тижневого аудиторного навчального навантаження студентів і збільшення часу на їх самостійну роботу, підвищення її ефективності завдяки створенню якісно нового організаційного та інформаційного ресурсного забезпечення. Вжиті заходи повинні сприяти підвищенню ролі студента як суб'єкта освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивідуального плану, підвищенню його відповідальності за результати навчання, самоорганізації власної освіти, участі в науковій, творчій роботі та в управлінні навчально-виховним процесом. Реалізація стратегії формування студента як особистості, здатної до самореалізації, можлива лише при активному залученні органів студентського самоврядування до управління якістю навчального процесу та якістю вищої освіти.

Керівникам вищих навчальних закладів зосередити увагу науково-педагогічного персоналу на підготовці науково-методичного та навчально-організаційного забезпечення самостійної роботи студентів, яка повинна базуватися на нових принципах формування обсягів та структури педагогічного навантаження викладача за формами та видами навчальних занять, застосуванні нових інформаційних технологій з урахуванням значного збільшення частки ефективної індивідуально-консультативної роботи зі студентами. Необхідно здійснити оцінювання трудомісткості за формами та видами навчальних занять з урахуванням специфіки напряму (спеціальності) підготовки та кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Пропозиції будуть покладені в основу розробки проекту Норм часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та унормування заробітної плати.

Якісна професійно-практична підготовка є складовою навчального плану та необхідною передумовою працевлаштування випускників і спрямовується на їх захист від безробіття. Для реалізації цієї мети необхідно забезпечити безумовне виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)" ( 2229-15 ) (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 4, ст. 103).

Внесені цим законом ( 2229-15 ) зміни (пункт 4) до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) розширюють права платників податку у сфері фінансування професійної підготовки, навчання, перепідготовки або підвищення кваліфікації, участі в організації та проведенні навчально-виробничої практики студентів вищих навчальних закладів за профілем його діяльності або в структурних підрозділах, які забезпечують його діяльність. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Керівникам вищих навчальних закладів необхідно зайняти активну позицію щодо реалізації цього Закону ( 2229-15 ), встановити на взаємовигідних умовах партнерські стосунки з роботодавцями для залучення їх коштів на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та надання місць студентам для проходження навчально-виробничої практики.

Зобов'язати випускаючі кафедри сформувати перелік базових підприємств, організацій, установ та укласти з ними відповідні угоди на проходження навчально-виробничих практик студентами. Провести серед роботодавців моніторингові дослідження щодо їх бачення технологій, процедур та правил організації й проведення навчально-виробничих практик, узагальнити результати моніторингу, визначити сильні та слабкі сторони забезпечення якісної професійно-практичної підготовки студентів, визначити бар'єри, що перешкоджають її реалізації та внести пропозиції щодо їх подолання.

Знання, уміння та навички, що отримали випускники, їх працевлаштування та кар'єрний ріст стануть основними критеріями при акредитації вищих навчальних закладів, оцінюванні результативності їх діяльності.

Створити систему управління якістю вищої освіти, яка б передбачала рівну участь і відповідальність учасників навчально-виховного процесу в реалізації стратегії поліпшення якості вищої освіти. Підвищити відповідальність викладачів за якість освітньої діяльності, а студентів за якість вищої освіти. Запровадити ефективний механізм оцінювання кінцевих результатів та їх оприлюднення. Розширити застосування експертних і тестових методів оцінювання рівня знань та компетентності. Підвищити об'єктивність оцінювання знань, умінь та навичок студентів під час проведення ректорського, поточного контролю та екзаменаційних сесій. Практикувати проведення соціологічних досліджень за тематичними напрямами, як то "Якість вищої освіти з погляду студента", "Якість вищої освіти з погляду викладача", "Якість вищої освіти з погляду роботодавця". Оперативно інформувати громадськість про результати моніторингу якості освіти.

Характерний процес подрібнення організаційної структури вищих навчальних закладів. Зростає кількість факультетів, кафедр, інших підрозділів, в тому числі малочисельних. Так, у вищих навчальних закладах МОН загальна кількість кафедр зросла з 4325 (2000 рік) до 5010 у 2004 році. Кількість малочисельних кафедр становить 114 одиниць. Найбільше таких кафедр у секторі класичних університетів (60 одиниць) та в групі транспортних вищих навчальних закладів (11 одиниць), що становить відповідно 4,1 та 4,2 відсотка до загальної кількості кафедр в групі. Середній показник по вищим навчальним закладам МОН становить 2,3 відсотка. Такі кафедри з низьким науково-педагогічним потенціалом не здатні проводити ефективну навчальну, наукову та методичну роботу й забезпечити сучасні вимоги до якості освітніх та наукових послуг та якості вищої освіти.

Керівникам вищих навчальних закладів в поточному році здійснити оптимізацію організаційної структури вищого навчального закладу, створюючи потужні структурні підрозділи, що здатні ефективно і результативно вести навчальний процес у поєднанні з науковою діяльністю. Привести кількісні і якісні характеристики науково-педагогічного персоналу кафедр, штат яких унормовано Законом України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ), де встановлено, що до складу кафедри "...входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання." Слід ширше практикувати трансформацію структури кафедр шляхом об'єднання малочисельних, що проводять навчально-виховну і методичну діяльність з кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснюють наукову, науково-дослідну чи науково-технічну діяльність за певним напрямом.

Міністерство вживає заходів щодо удосконалення технологій, процедур і правил ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів, керівникам яких необхідно відповідально підійти до формування складу бази експертів і рекомендувати тільки фахових, моральних та відповідальних осіб.

Зростання кількості позабазових відокремлених структурних підрозділів призвело до втрати якості вищої освіти через відсутність в них відповідного ресурсного забезпечення. За цих обставин тільки в 2004/2005 навчальному році припинено діяльність 59 структурних підрозділів ВНЗ та 3-х навчальних закладів. Процес контролю якості освітньої діяльності у позабазових відокремлених структурних підрозділах буде продовжено і в 2005/2006 навчальному році.

Керівникам вищих навчальних закладів провести жорсткий і об'єктивний контроль цих підрозділів і вжити заходи щодо можливості подальшого функціонування відповідних до сучасних вимог чинного законодавства, при порушенні якого діяльність цих підрозділів буде припинено. Ліквідувати структурні підрозділи, в яких молодь разом із здобуттям повної загальної середньої освіти одночасно навчається за програмами першого курсу вищого навчального закладу.

Потребують поліпшення якісні характеристики науково-педагогічних кадрів. Високі темпи зростання контингенту студентів при незначних темпах росту штату викладачів основного персоналу та подрібнення навчальних дисциплін є причиною інтенсивного залучення до навчального процесу викладачів з погодинною оплатою праці та на умовах штатного сумісництва, які практично не займаються розробкою науково-методичного забезпечення навчального процесу. Складається ситуація, при якій основний персонал кафедр не спроможний створити науково-методичне та інформаційне ресурсне забезпечення навчально-виховного процесу, яке б відповідало сучасним вимогам, в тому числі і до організації ефективної самостійної роботи студентів. Домінуючим фактором впливу на формування престижу викладача є знання предметної області. На часі створення системи стажування викладачів на підприємствах, організаціях, установах галузі відповідно до напряму (спеціальності) підготовки студентів, що, в свою чергу, позитивно вплине на організацію та підвищення якості професійно-практичної підготовки студентів.

Керівникам навчальних закладів звернути особливу увагу на якість рукописів підручників та навчальних посібників, що видаються вищими навчальними закладами, а також ті, що надходять до міністерства для надання відповідного грифа.

Мають місце непоодинокі порушення встановлених вимог до якості навчальної літератури, процедури попереднього розгляду рукописів щодо рекомендації їх до видання, формального та неякісного рецензування, що призводить до випадків плагіату, невідповідності рукописів навчальним планам та програмам тощо.

Перевірками виявлено невідповідність встановленим нормам якості допоміжних видань інструктивно-методичної літератури. Міністерство неодноразово звертало увагу керівників ВНЗ на необхідність значного підвищення ролі та відповідальності вчених (педагогічних) рад за якість рекомендованих до видання рукописів підручників та навчальних посібників, відповідальності кафедр за попередній розгляд їх змісту, науково-методичного та виховного рівня, підбір рецензентів та якість рецензій.

Особливу увагу приділити підготовці підручників з використанням мультимедійних технологій, електронних підручників та навчальних посібників.

Потребує уваги комплектування корпусу завідувачів кафедр науково-педагогічними працівниками вищої кваліфікації (доктори наук, професори) на конкурсній основі. У загальній структурі кафедр вищих навчальних закладів МОН сектор кафедр, що очолюють доктори наук, професори, в 2004/05 році становить 51,9 відсотка, серед випускаючих кафедр - 59,6 відсотка. Серед груп вищих навчальних закладів цей показник суттєво диференційований. Так, у групі педагогічних тільки 33,1 відсотка кафедр очолюють доктори наук, професори, випускаючих кафедр - 37,9 відсотка, на що слід звернути особливу увагу.

Потребує підвищення ефективності діяльність аспірантури, докторантури, поліпшення соціального захисту молодих викладачів та сприяння їхнього кар'єрного росту. Необхідно посилити персональну відповідальність завідувачів кафедр за формування науково-педагогічного потенціалу підрозділу та його спроможність надавати якісні освітні послуги, створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі, подолання негативних проявів хабарництва та корупції. Не допускати встановлення плати за освітні послуги, що не передбачені відповідними нормативними документами (проходження практики, перескладання семестрових екзаменів тощо).

Приділити суттєву увагу впровадженню системи дистанційної освіти. Ректорам вищих навчальних закладів до 01.10.05 провести аналіз технічного, науково-методичного та кадрового забезпечення відповідних структурних підрозділів з питань можливості повноцінної реалізації технологій дистанційного навчання. Результати аналізу та план заходів щодо подальшого розвитку дистанційного навчання на 2005/2006 навчальний рік подати Координаційній раді з розвитку системи дистанційного навчання до 10.11.05 року. Протягом року забезпечити підготовку закінчених портфелів дистанційних курсів та створення електронних навчально-методичних матеріалів дистанційного навчання з урахуванням специфіки навчальних дисциплін, спеціальностей та напрацювань вищого навчального закладу.

Прояви корупції, хабарництва у вищих навчальних закладах створюють негативний резонанс у суспільстві і свідчить про необхідність вжиття додаткових заходів для забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти. Вважаємо за необхідне керівникам вищих навчальних закладів спільно з місцевими органами виконавчої влади вжити скоординованих заходів, спрямованих на забезпечення законних прав громадян на освіту, запобігання та викриття фактів хабарництва в навчальних закладах і притягнення винних до відповідальності, приділивши особливу увагу цьому питанню під час вступної кампанії та проведення екзаменаційних сесій. Персональна відповідальність за усунення цих негативних явищ покладається на керівництво вищих навчальних закладів.

Міністерство освіти і науки акцентує увагу керівників вищих навчальних закладів на безумовному виконанні завдань, визначених листом N 1/9-965 від 18.05.05 року. Наголошуємо на необхідності проведення вступної кампанії 2005 року чесно, прозоро, не допускаючи елементів протекціонізму, без зловживань з боку осіб, причетних до її проведення. Вступну кампанію 2005 року завершити в кожному вищому закладі у форматі: "Вищий навчальний заклад - територія вільна від хабарництва і корупції."

Звертаємо увагу на питання зарахування до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації випускників, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст, як на місця державного замовлення, так і за кошти фізичних осіб за умов вступу на напрям підготовки, що відповідає здобутому рівню.

Підвищити об'єктивність та достовірність розгляду звернень громадян в апеляційні комісії. Керівникам вищих навчальних закладів забезпечити відкриті та прозорі умови для громадського контролю з боку місцевої влади за роботою апеляційних комісій. Залучати депутатів обласних (міських) рад до прийому абітурієнтів, що незадоволені результатом розгляду їх апеляцій. За домовленістю з головами обласних державних адміністрацій і головами обласних рад забезпечити участь представників органів місцевого самоврядування у засіданнях приймальних комісій під час розгляду питань зарахування до вищих навчальних закладів регіону.

Активної підтримки потребує всебічний розвиток студентського самоврядування відповідно до Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) та вимог приєднання України до Болонського процесу. При Міністерстві освіти і науки України з числа студентських лідерів створена Всеукраїнська студентська рада (далі - ВСР). ВРС є добровільним об'єднанням органів студентського самоврядування, консультативно-дорадчим колегіальним органом при Міністерстві освіти і науки України, утвореним з метою сприяння розвитку студентського самоврядування, більш повного врахування інтересів студентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сферах вищої освіти, соціального становлення та розвитку студентської молоді, налагодження конструктивної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів України.

Керівникам вищих навчальних закладів необхідно залучати органи студентського самоврядування до аналізу навчально-виховного процесу, якості вищої освіти, організації культурного дозвілля, створення комфортних умов для навчання та проживання, вирішення питань працевлаштування випускників, участі в соціологічних дослідженнях та внесення за результатами такого аналізу відповідних пропозицій керівництву закладу. Адміністрація має враховувати пропозиції органів студентського самоврядування при корегуванні стратегії розвитку вищого навчального закладу. Ширше залучати студентську молодь до управління вищим навчальним закладом. Ввести до складу вчених рад до 10 відсотків студентів та до складу конференцій трудових колективів - від 10 до 15 відсотків.

Звертаємо увагу на процедуру добору іноземних громадян на навчання у вищих навчальних закладах України та легалізацію (надання документам права міжнародного обігу), яка регламентується нормативами Міністерства закордонних справ, розробленими на основі міжнародних домовленостей. Реалізація вимог законодавчого поля в значній мірі має забезпечити доступ до вищої освіти в Україні іноземних громадян з якісною освітою, дотримання вимог Болонського процесу.

Керівники вищих навчальних закладів повинні забезпечити своєчасне інформування іноземних громадян, які запрошуються на навчання в Україну, про необхідність дотримання законодавчих та нормативно-правових актів щодо легалізації та нострифікації документів про освіту.

Важливою складовою підготовки до нового 2005/2006 навчального року є поліпшення стану матеріально-технічної бази. Адміністрації вищих навчальних закладів забезпечити неухильне виконання наказу МОН від 14.04.05 N 221 "Про підготовку матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ освіти і науки до роботи в новому 2005/06 навчальному році та в осінньо-зимовий період". У повному обсязі виконати комплекс заходів по забезпеченню проведення навчального процесу в осінньо-зимовий період з врахуванням виконання рішень колегії від 26.10.04 протокол 3 11/3-10 щодо ефективного використання матеріально-технічної бази, подальшого впровадження енергозберігаючих заходів, припинення передачі в оренду житлових та санітарно-побутових приміщень гуртожитків, проведення обстежень технічного стану будівель і споруд. Звіт про виконання зазначених заходів подати департаменту економіки та фінансування за формою і в терміни, визначені листом від 18.04.05 N 1/9-188, для проведення моніторингу підготовки системи вищої освіти до 2005/06 навчального року.

Міністерство освіти і науки висловлює впевненість, що українська вища освіта буде визнана на міжнародному рівні як така, що відповідає високим стандартам якості, потребам молоді та вимогам внутрішнього та зовнішнього ринків праці.

Міністр С.М.Ніколаєнко