ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07.10.2004
Справа N 32/801
Щодо розгляду касаційної скарги
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.I., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПА України
на постанову Київського апеляційног7о господарського суду від 08.04.2004
у справі N 32/801 господарського суду м. Києва
за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"
до ДПА України
третя особа НАК "Нафтогаз України"
про визнання недійсним податкового роз'яснення ДПА України від 30.08.2003 N 7401/6/15/1116 "Щодо дивідендів"
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Зубар О.В.
від відповідача: Баршаєвська Ф.О.
від третьої особи: Куницький В.В.
Встановив:
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.01.2004 у справі N 32/801 (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2004 (судді Новіков М.М., Мартюк А.I., Мачульський Г.М.) позов задоволено: податкове роз'яснення ДПА України від 30.08.2003 N 7401/6/15/1116 "Щодо дивідендів" визнано недійсним з моменту його прийняття; зобов'язано відповідача повідомити про резолютивну частину рішення у справі осіб, яким було доведено до відома податкове роз'яснення ДПА України від 30.08.2003 N 7401/6/15/1116 "Щодо дивідендів" у той самий спосіб, яким до них було його доведено цей акт та подати господарському суду у місячний термін докази такого повідомлення. Стягнуто з ДПА України на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 203 грн. судових витрат.
У касаційній скарзі ДПА України просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2004 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" відмовити, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме: п.п. 4.4.1, 4.4.2, п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002 N 380-IV та ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
В засіданні господарського суду було оголошено перерву до 07.10.2004 до 14 год. 10 хв.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача і третьої особи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
30.07.2003 ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" звернулась до ДПА України із запитом про надання податкового роз'яснення з питань застосування ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" від 26.12.2002 N 380-IV, зокрема, у запиті ставилося питання щодо поширення на ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" зазначеної норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" і періоду часу, на який розповсюджується дія ст. 52 Закону (з врахуванням того, що чинним законодавством не визначений статус дочірніх підприємств (компаній), яким є підприємство позивача).
30.08.2003 ДПА України направила на адресу позивача лист N 7401/6/15/1116 "Щодо дивідендів", в якому було роз'яснено, що у разі "якщо дочірні підприємства ДК "Укргазвидобування" є самостійними юридичними особами, зареєстрованими в податкових органах, як платники податку на прибуток, то відповідно до п.п. 7.8.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 N 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями) та Постанови Кабінету Міністрів України "Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями" від 22.04.2003 N 557 такі підприємства повинні сплачувати дивіденди, як окремі платники".
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що: по-перше, лист ДПА України від 30.08.2003 N 7401/6/15/1116 "Щодо дивідендів" є актом, який може бути оскаржено до господарського суду; по-друге, позивач не є державним підприємством, у зв'язку з чим не підпадає під суб'єктивний склад платників частини прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету відповідно до ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ).
Однак, зазначені висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції не є такими, що грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. "г" п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) податкове роз'яснення - це оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. При цьому, податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акту.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Що стосується податкових роз'яснень, такі підстави визначено у п.п. "і" п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), згідно з яким, платник податків може оскаржити до суду рішення центрального (керівного) органу контролюючого органу або органу стягнення щодо видання інструкцій чи податкових роз'яснень (у тому числі форм обов'язкової податкової звітності, далі - податкових роз'яснень), які, за висновком такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Юридичною формою рішення державного чи іншого органу є виданий цим органом відповідний акт, який є офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Враховуючи, що спірний лист ДПА України від 30.08.2003 N 7401/6/15/1116 "Щодо дивідендів" не затверджений рішенням центрального (керівного) органу контролюючого органу (в даному випадку - наказом ДПА України), отже не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ), спір про визнання недійсним зазначеного листа ДПА України не підвідомчий господарським судам.
Оскільки господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на викладені вище обставини і розглядали спір по суті, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), так як спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 4 ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, постановив:
Касаційну скаргу ДПА України задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 22.01.2004 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2004 у справі N 32/801.
Провадження у справі N 32/801 припинити.