Наказ : Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів

Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ
12.04.2005 N 34/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 квітня 2005 р. за N 381/10661

Про вдосконалення порядку державної реєстрації
нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції
України та скасування рішення про державну
реєстрацію нормативно-правових актів

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції
N 70/5 від 23.08.2006 )

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.97 N 1396 (із змінами), та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (із змінами), наказую:

1. Затвердити Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, що додається.

2. Затвердити Зміни до Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 N 32/5 та зареєстрованого в Мін'юсті України 31.07.2000 за N 458/4679 (із змінами), що додаються.

3. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002 N 102/5, зареєстрований у Мін'юсті України 25.11.2002 за N 915/7203.

4. Департаменту державної реєстрації нормативних актів (Бутрименко В.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в установленому законодавством порядку.

5. Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням юстиції розробити та затвердити порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до відповідного управління юстиції та проведення їх державної реєстрації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л.М. Горбунову.

Міністр Р.М.Зварич

Затверджено
Наказ Міністерства юстиції
України
12.04.2005 N 34/5

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 квітня 2005 р. за N 381/10661

Порядок
подання нормативно-правових актів на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України
та проведення їх державної реєстрації

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Указів Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами), від 27.06.96 N 468 "Про Єдиний державний реєстр нормативних актів", від 13.12.96 N 1207 "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731 (із змінами) /далі - Положення/, та Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 N 376 (із змінами).

1.2. Цей Порядок установлює процедуру підготовки та подання до Міністерства юстиції України нормативно-правових актів Національного банку України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, інших органів, акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, а також єдиний механізм їх розгляду та державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

1.3. Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Єдиний державний реєстр).

1.4. У цьому Порядку під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

2. Порядок підготовки та подання нормативно-правових
актів до Міністерства юстиції України
на державну реєстрацію

2.1. Державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю.

Державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають також нормативно-правові акти Національного банку України (стаття 56 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), документи нормативного характеру Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які стосуються прав і обов'язків страхувальників та застрахованих осіб (стаття 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ), постанови правління та інші документи нормативного характеру Пенсійного фонду, що стосуються прав і обов'язків громадян (стаття 61 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ). ( Абзац другий пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 70/5 від 23.08.2006 )

Крім того, на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України подаються нормативно-правові акти Державної комісії України по запасах корисних копалин, що регламентують застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ окремих видів або груп споріднених видів корисних копалин, та інші нормативно-правові акти Державної комісії України по запасах корисних копалин, якими встановлюється зміст, оформлення та порядок подання на державну експертизу матеріалів, що містять геолого-економічну оцінку запасів родовищ корисних копалин (підпункт 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N 1689 (із змінами)).

2.2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади, органів господарського управління і контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

2.3. Зміни і доповнення до зареєстрованих нормативно-правових актів незалежно від того, містять вони правові норми чи ні, а також акти про втрату чинності зареєстрованих нормативно-правових актів підлягають державній реєстрації в загальновстановленому порядку.

Зміни та доповнення до нормативно-правового акта оформлюються, як правило, розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ. При цьому зміни до розпорядчого документа формулюються виключно у розпорядчому документі. ( Абзац другий пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 70/5 від 23.08.2006 )

У разі внесення змін у заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, відповідні зміни повинні бути внесені також у заголовок та текст розпорядчого документа.

При необхідності внесення змін та доповнень до нормативно-правового акта, прийнятого до запровадження державної реєстрації, якщо він має ознаки, наведені в пункті 2.2 цього Порядку, розробляється і подається на державну реєстрацію єдиний новий нормативно-правовий акт, а основний документ визнається таким, що втратив чинність.

2.4. На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;

в) оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення) та інші, які не мають нормативного характеру, зокрема ті, які містять лише індивідуально-конкретні приписи;

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

ґ) спрямовані на організацію виконання рішень органів вищого рівня і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не мають нових правових норм, а також внутрішньовідомчого характеру;

д) нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності тощо);

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення тощо).

При цьому, відповідно до статті 3 Указу Президента України від 21.04.98 N 335 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України", державній реєстрації не підлягають рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України про встановлення цін і тарифів, за винятком цін і тарифів для населення, та рішення НКРЕ щодо функціонування ринків, що нею регулюються.

2.5. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб'єктами нормотворення не пізніше 5-денного строку після їх прийняття.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, указаним у пункті 2.2 цього Порядку, такі акти також підлягають направленню на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації в таких випадках приймає Мін'юст України після проведення їх правової експертизи.

2.6. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та чинному законодавству України, правилам нормопроектування, узгоджуватися з раніше прийнятими актами, викладатися згідно з правилами українського правопису та вимогами Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 (із змінами) (далі - Примірна інструкція), зокрема мати у верхньому правому кутку під номером акта і грифом затвердження вільне місце (6 х 10 см) для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта.

2.7. Структура нормативно-правового акта повинна забезпечувати логічний розвиток предмета правового регулювання.

Заголовок нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, повинен відповідати заголовку в тексті розпорядчого документа та у відмітках до додатків до нормативно-правового акта і в тексті акта та розпорядчого документа пишеться з великої літери.

Для розкриття підстав і мети прийняття нормативно-правового акта в ньому дається вступна частина - преамбула, яка містить посилання на компетенційний нормативно-правовий акт. При цьому правові норми до преамбули не включаються. ( Абзац третій пункту 2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 70/5 від 23.08.2006 )

Нормативні приписи оформляються у вигляді пунктів, які мають наскрізну нумерацію арабськими цифрами з крапками і не мають заголовків. Пункти можуть поділятися на підпункти, які можуть мати цифрову або літерну нумерацію.

Великі за обсягом нормативно-правові акти можуть поділятися на розділи і глави, які мають заголовки.

Розпорядчий документ, нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

Нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, додаються у послідовності, у якій вони затверджені у розпорядчому документі.

Додатки до розпорядчих документів та до нормативно-правових актів оформлюються відповідно до вимог Примірної інструкції.

Якщо додаток до розпорядчого документа викладається в новій редакції, у грифі затвердження або відмітці до додатка зазначаються вид, дата та номер основного розпорядчого документа, а в дужках зазначаються вид, дата та номер розпорядчого документа, відповідно до якого цей додаток викладено в новій редакції.

У відмітці до додатка до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, указуються номер додатка та заголовок нормативно-правового акта.

2.8. Розпорядчий документ підписується керівником суб'єкта нормотворення або особою, яка виконує його обов'язки.

Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, та інші додатки до розпорядчого документа підписуються керівником структурного підрозділу суб'єкта нормотворення на лицьовому боці останнього аркуша.

Ініціали та прізвище керівника друкуються на рівні останнього рядка найменування посади.

Дата підписання і затвердження нормативно-правового акта оформляється цифровим способом. У тексті нормативно-правового акта дати оформляються цифровим або словесно-цифровим способом відповідно до вимог Примірної інструкції. ( Абзац четвертий пункту 2.8 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 70/5 від 23.08.2006 )

2.9. Якщо в нормативно-правовому акті наводяться таблиці, графіки, схеми, то вони, як правило, мають бути оформлені у вигляді додатків з наскрізною нумерацією, а відповідні пункти акта повинні містити посилання на ці додатки. Знак N при цьому не ставиться.

Кожна сторінка додатка, крім першої, повинна мати у правому верхньому куті напис "Продовження додатка" та його номер.

У разі розміщення таблиці на декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці" та її номер. Знак N при цьому не ставиться.

2.10. У разі посилання в нормативно-правовому акті на інший зареєстрований у Міністерстві юстиції України нормативно-правовий акт необхідно вказувати його вид, повне найменування суб'єкта нормотворення або його офіційне скорочення, зазначене в законодавчих актах, положеннях (статутах), дату прийняття, номер, заголовок, реєстраційний номер, присвоєний Мін'юстом України під час державної реєстрації, та дату державної реєстрації.

У разі, якщо такий нормативно-правовий акт викладено в новій редакції, посилання робиться на його першу редакцію із зазначенням у дужках нової редакції, а заголовок нормативно-правового акта наводиться в новій редакції.

Посилання в нормативно-правовому акті, що подається на державну реєстрацію, на нормативно-правовий акт міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу господарського управління чи контролю, іншого органу, акти якого підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства, що не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, не допускається.

У тексті нормативно-правових актів наводяться повні назви державних органів або їх офіційні скорочення, зазначені в законодавчих актах, положеннях (статутах).

Абревіатури (крім загальновживаних) та позначення допускаються в тексті нормативно-правового акта тільки після наведення їх повних назв чи відповідних пояснень.

2.11. Разом з нормативно-правовим актом до реєструючого органу подаються відомості про офіційне внутрішнє погодження нормативно-правового акта із заінтересованими структурними підрозділами суб'єкта нормотворення, у тому числі пропозиції юридичної служби щодо подання цього акта до Мін'юсту України для державної реєстрації.

Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовими особами. Віза включає: найменування посади, особистий підпис, ініціали і прізвище особи, яка візує документ, та дату візування.

2.12. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію у 4 примірниках: оригінал, три копії (з них дві українською мовою та одна копія в перекладі на російську мову) розпорядчого документа (наказу, розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затверджених ним положення, інструкції, порядку тощо і додатків до них.

Копії розпорядчого документа, нормативно-правових актів, затверджених розпорядчим документом, додатки до розпорядчого документа та до нормативно-правових актів, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в установленому Примірною інструкцією порядку, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту.

Крім того, подається також дискета з текстами документів, яка повертається суб'єкту нормотворення після державної реєстрації нормативно-правового акта.

Тексти мають бути підготовлені, як правило, у Microsoft Word, формат RTF, з використанням шрифту Times New Roman, розмір 14, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel.

2.13. Нормативно-правовий акт може бути прийнятий спільно декількома суб'єктами нормотворення або одним із них за погодженням з іншими.

Нормативно-правовий акт уважається прийнятим спільно, якщо він підписаний керівниками декількох суб'єктів нормотворення.

Спільні розпорядчі документи викладаються на аркуші, у верхній частині якого розміщується малий Державний Герб України, нижче - на одному рівні найменування суб'єктів нормотворення, що приймають акт.

Спільний розпорядчий документ приймається за однією датою. Номер спільного документа складається з номерів, присвоєних суб'єктами нормотворення, проставлених через дріб у відповідній послідовності.

У разі, якщо спільний нормативно-правовий акт приймається кількома суб'єктами нормотворення, які мають різні види розпорядчих документів, кількість розпорядчих документів, що затверджують нормативно-правовий акт, має відповідати кількості суб'єктів нормотворення, при цьому такі розпорядчі документи повинні мати одну дату та однаковий заголовок.

Спільно прийнятий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію органом, підпис керівника якого стоїть першим. При цьому оригінал нормативно-правового акта подається в кількості примірників, яка дорівнює кількості органів, які прийняли цей акт.

Нормативно-правові акти, прийняті спільно або за погодженням з іншими органами, змінюються, доповнюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними органами.

2.14. У випадках, передбачених законодавством, або в разі наявності в нормативно-правовому акті положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи, проект такого акта повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими органами у формі, установленій Примірною інструкцією.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 ) проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом у встановленому цим Законом порядку.

Суб'єкти державного фінансового моніторингу зобов'язані погоджувати зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу будь-які нормативні документи, що стосуються питань, пов'язаних з виконанням вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (частина друга статті 10 цього Закону).

Випадки необхідності погодження нормативно-правових актів з Антимонопольним комітетом України передбачені пунктом 2 Положення про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 01.04.94 N 4-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.94 за N 78/287 (із змінами).

Крім того, проекти нормативно-правових актів, які стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок (частина третя статті 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ). Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці (частина перша статті 28 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ).

2.15. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію разом із супровідним листом, у якому обов'язково вказуються прізвище уповноваженого працівника суб'єкта нормотворення та номер його телефону.

У разі, якщо нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію повторно, а також якщо він прийнятий замість акта, у державній реєстрації якого відмовлено, у супровідному листі необхідно вказати дату і номер листа Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації або повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання.

2.16. У разі, якщо предмет правового регулювання нормативно-правового акта стосується прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), проект такого акта подається до Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції України для надання висновку щодо відповідності його положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини.

Щодо того, чи стосується предмет правового регулювання нормативно-правового акта прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, визначається суб'єкт нормотворення. При прийнятті такого рішення доцільно керуватися Тематичним покажчиком за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї (додаток до Методичних рекомендацій щодо здійснення експертизи нормативно-правових актів (їх проектів) на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, затверджених Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини 15.08.2006).

Якщо, за рішенням суб'єкта нормотворення, предмет правового регулювання нормативно-правового акта не стосується прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією, він зазначає про це в супровідному листі, з яким нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію.

При цьому в разі виникнення під час проведення державної реєстрації сумніву щодо правильності прийнятого суб'єктом нормотворення рішення нормативно-правовий акт повертається без державної реєстрації в порядку, визначеному підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 розділу 3 цього Порядку, для отримання висновку, зазначеного в абзаці першому цього пункту, або офіційного підтвердження Національним бюро правильності такого рішення. ( Розділ доповнено пунктом 2.16 згідно з Наказом Міністерства юстиції N 70/5 від 23.08.2006 )

2.17. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Міністерства юстиції України подаються:

а) пояснювальна записка, у якій зазначаються обґрунтування підстав та мета розроблення нормативного акта, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації акта.

Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може додаватися викладений у стислій формі інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування суті нормативного акта;

б) відомості про чинні акти з питання, що належить до сфери правового регулювання прийнятого акта, інформація про строки приведення їх у відповідність до нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з прийняттям цього акта;

в) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані;

г) відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно із законодавством (оригінал, який після прийняття рішення щодо державної реєстрації повертається суб'єкту нормотворення, та 2 копії);

ґ) завірена копія рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про погодження проекту регуляторного акта або копія рішення Урядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови в погодженні проекту регуляторного акта (для регуляторних актів);

д) довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу, якщо цей акт за предметом правового регулювання належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України, за формою згідно з додатком 10 до пункту 16 розділу VI Тимчасового реґламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 N 915 (із змінами), із зазначенням відомостей, визначених пунктом 29 розділу VI цього Тимчасового реґламенту;

е) висновок Національного бюро щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини; ( Пункт 2.17 доповнено підпунктом "е" згідно з Наказом Міністерства юстиції N 70/5 від 23.08.2006 )

є) інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів (у разі необхідності).

Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про відповідність нормативно-правового акта основним положенням законодавства Європейського Союзу, інформаційно-аналітичні матеріали з публічного обговорення проектів нормативно-правових актів підписуються керівником суб'єкта нормотворення або його заступником.

2.18. Нормативно-правовий акт із супровідним листом та матеріалами, зазначеними в пункті 2.16 цього Порядку, подається уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення до Департаменту державної реєстрації нормативних актів (далі - Департамент) для попереднього розгляду. Заступник директора Департаменту відповідно до розподілу обов'язків перевіряє комплектність документів та правильність їх оформлення (наявність підписів, печаток, погоджень тощо).

Якщо документи відповідають установленим вимогам, уповноважена особа Департаменту робить на супровідному листі відмітку про передачу документів до Управління документального забезпечення і ставить свій підпис і дату. У противному разі документи повертаються уповноваженому працівнику суб'єкта нормотворення для виправлення.

2.19. Управління документального забезпечення проводить реєстрацію документів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, відповідно до вимог Примірної інструкції і передає їх на розгляд керівництву Міністерства юстиції України.

Повернуті керівництвом Мін'юсту України нормативно-правові акти в той самий день передаються до Департаменту.

3. Проведення державної реєстрації
нормативно-правових актів

3.1. Нормативно-правові акти, що надійшли до Департаменту, заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, який ведеться в Департаменті.

3.2. Спеціалісти Департаменту проводять правову експертизу нормативно-правових актів, тобто перевіряють їх відповідність Конституції ( 254к/96-ВР ) та чинному законодавству України.

Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб'єкта нормотворення на прийняття цього акта, забезпечення його якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

Завданням експертизи нормативно-правового акта є: об'єктивний всебічний розгляд нормативно-правового акта; перевірка відповідності нормативно-правового акта вимогам і нормам чинного законодавства, правилам нормопроектування; прогнозування правових наслідків реалізації нормативно-правового акта; підготовка обґрунтованих експертних висновків.

3.3. Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в Міністерстві юстиції України становить 10 робочих днів, а якщо акт має великий обсяг - 15 робочих днів з дня, наступного після надходження його до Мін'юсту України.

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) строки можуть бути продовжені заступником Міністра відповідно до розподілу обов'язків, але не більш як на 10 робочих днів. У цьому разі працівник Департаменту, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку за підписом директора Департаменту, яка подається на узгодження заступнику Міністра.

У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.

3.4. Для перевірки дотримання правил правопису виконавець після отримання нормативно-правового акта передає одну копію українською мовою редактору, який опрацьовує його паралельно з проведенням правової експертизи акта в строк, погоджений з виконавцем, але в межах установленого відповідно до пункту 3.3 цього Порядку строку.

Зауваження редактора враховуються при прийнятті рішення щодо державної реєстрації нормативно-правового акта.

3.5. У залежності від результатів правової експертизи Міністерство юстиції України в межах установленого строку приймає одне з таких рішень.

3.5.1. У разі, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції України, чинному законодавству та встановленим вимогам, Департамент готує висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта за формою, наведеною в додатку. Висновок підписується виконавцем та одним із заступників директора Департаменту (відповідно до розподілу обов'язків у Департаменті), редактором, узгоджується з директором Департаменту і затверджується заступником Міністра.

3.5.2. На прохання суб'єкта нормотворення або з власної ініціативи Мін'юст України може прийняти рішення про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання.

Для повернення нормативно-правового акта на доопрацювання на прохання органу, що його прийняв, такий орган повинен направити до Міністерства юстиції України відповідного листа, підписаного керівником (особою, яка виконує його обов'язки) або заступником керівника.

Нормативно-правовий акт також може бути повернутий Міністерством юстиції України на доопрацювання, якщо органом, що його прийняв, порушено вимоги Положення або цього Порядку. У цьому разі Мін'юст України повертає нормативно-правовий акт з письмовим обґрунтуванням необхідності його доопрацювання.

Лист про повернення акта суб'єкту нормотворення для доопрацювання готується виконавцем, візується заступником директора Департаменту, директором Департаменту та підписується заступником Міністра.

У разі повернення нормативно-правового акта на доопрацювання оригінал акта та 2 копії (українською та російською мовами) з письмовим обґрунтуванням такого рішення повертаються органу, який подав акт на державну реєстрацію, а одна копія акта українською мовою залишається в Департаменті.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення, який забирає оригінал нормативно-правового акта, зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Якщо протягом доби після прийняття рішення про повернення нормативно-правового акта на доопрацювання оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, він може бути відправлений поштою.

Під час доопрацювання суб'єкт нормотворення повинен урахувати всі висловлені Міністерством юстиції України зауваження та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну реєстрацію або надати Мін'юсту України копію розпорядчого документа про його скасування. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Міністерства юстиції України про повернення акта на доопрацювання.

3.5.3. У випадках, установлених пунктом 13 Положення, Департамент готує мотивовану відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта.

Лист про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта готується виконавцем, візується заступником директора Департаменту та директором Департаменту і підписується заступником Міністра. При цьому оригінал акта та 2 копії (українською та російською мовами) повертаються органу, який подав акт на державну реєстрацію, а одна копія акта українською мовою залишається в Департаменті.

Якщо протягом доби після прийняття рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, він може бути відправлений поштою.

Нормативно-правові акти, у державній реєстрації яких відмовлено, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться в Департаменті.

Нормативно-правовий акт, у державній реєстрації якого відмовлено, підлягає скасуванню органом, що його видав, у 5-денний строк з дня отримання листа Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації акта чи висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в державній реєстрації акта на користь Міністерства юстиції України. Копія відповідного розпорядчого документа в цей самий строк направляється до Мін'юсту України. Такий розпорядчий документ не повинен містити правових норм. У супровідному листі, з яким він направляється, необхідно вказувати дату і номер листа Міністерства юстиції України про відмову в державній реєстрації.

3.5.4. Поданий на державну реєстрацію акт може бути визнаний Міністерством юстиції України таким, що не підлягає державній реєстрації.

Лист про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, готується виконавцем, візується заступником директора Департаменту та директором Департаменту і підписується заступником Міністра.

У разі повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, оригінал акта та 2 копії (українською та російською мовами) з письмовим обґрунтуванням такого рішення повертаються органу, який подав акт на державну реєстрацію, а одна копія акта українською мовою залишається в Департаменті.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення, який забирає оригінал акта, зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

Якщо протягом доби після прийняття рішення про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає, оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, він може бути відправлений поштою.

Акти, визнані Міністерством юстиції України такими, що не підлягають державній реєстрації, заносяться до спеціального журналу обліку таких актів, що ведеться в Департаменті.

Акт, визнаний Міністерством юстиції України таким, що не підлягає державній реєстрації, опубліковується в порядку, визначеному органом, що його прийняв. При цьому порядок набрання цим актом чинності також визначається органом, що його прийняв.

4. Занесення нормативно-правових актів
до Державного реєстру нормативно-правових актів
та набрання ними чинності

4.1. Після затвердження заступником Міністра висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта Департамент заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Державний реєстр) (додаток 2 до Положення).

Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою затвердження висновку про його державну реєстрацію, відповідно до чого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед дробом - це порядковий номер, що починається з 1 січня кожного року, після дробу - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі, якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.

4.2. Після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру на оригіналі цього акта та двох копіях українською мовою (першій сторінці розпорядчого документа та затвердженого ним нормативно-правового акта) проставляється штамп з написом, зразок якого наведений у додатку 1 до Положення.

4.3. Оригінал нормативно-правового акта разом із супровідним листом за підписом директора Департаменту після занесення до Державного реєстру та передання для включення до Єдиного державного реєстру повертається органу, що його прийняв.

Уповноважений працівник суб'єкта нормотворення, який забирає оригінал зареєстрованого нормативно-правового акта, зазначає свою посаду, прізвище, дату та ставить підпис у відповідній графі Державного реєстру.

Якщо протягом доби після занесення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру оригінал акта не буде отриманий уповноваженим працівником суб'єкта нормотворення, він може бути відправлений поштою.

4.4. Нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

При цьому нормативно-правові акти, які визначають права та обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня доведення до відома населення (стаття 57 Конституції України ( 254к/96-ВР ), а нормативно-правові акти з питань митної справи - через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування (стаття 9 Митного кодексу України ( 92-15 ).

4.5. Суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер його державної реєстрації є обов'язковим.

5. Включення зареєстрованих нормативно-правових актів
до Єдиного державного реєстру

5.1. Нормативно-правові акти, занесені до Державного реєстру згідно Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", підлягають включенню до Єдиного державного реєстру відповідно до вимог Указу Президента України від 27.06.96 N 468 "Про Єдиний державний реєстр нормативних актів".

5.2. Для включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правові акти подаються на електронних та паперових носіях не пізніше наступного дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру.

Текст нормативно-правового акта, що передається до Департаменту систематизації законодавства та правової інформації (далі - Департамент систематизації), на папері повинен бути ідентичний тексту цього акта в електронному вигляді. Переклад на російську мову повинен відповідати тексту нормативно-правового акта державною мовою.

5.3. Уповноважена особа суб'єкта нормотворення (у виключних випадках - виконавець) передає до Департаменту систематизації одну паперову копію зареєстрованого нормативно-правового акта державною мовою (з обов'язковим доданням копій аркушів зовнішніх погоджень), кожна сторінка якої в правому нижньому куті лицьового боку завізована редактором, одну паперову копію в перекладі на російську мову та електронну копію з текстами цього акта обома мовами разом із супровідним листом за підписом директора Департаменту.

При необхідності окремі елементи нормативно-правових актів можуть подаватися в кольорі на паперових та електронних носіях.

У супровідному листі зазначаються основні реквізити зареєстрованого нормативно-правового акта: вид акта, суб'єкт нормотворення, дата підписання та номер, заголовок акта, дата та номер державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, відомості про виконавця (ініціали, прізвище, підпис та номер телефону), відомості про уповноважену особу суб'єкта формотворення (ініціали, прізвище, номер телефону), кількість аркушів у документі.

Супровідний лист направляється з кожним нормативно-правовим актом, занесеним до Державного реєстру та переданим для включення до Єдиного державного реєстру.

Спільні акти, які мають різні види розпорядчих документів, передаються з одним супровідним листом, у якому зазначається, який із суб'єктів нормотворення є першим виконавцем.

5.4. Департамент систематизації:

перевіряє передані копії зареєстрованого нормативно-правового акта щодо комплектності, зокрема наявності копії російською мовою, якості виготовлення, повноти тексту та правильності структури, наявності додатків та посилань на них у тексті акта, підписів відповідальних осіб та печаток суб'єкта нормотворення, відповідності Примірній інструкції;

здійснює перевірку відповідності текстів актів на паперових та електронних носіях.

5.5. За якість інформації на паперових та електронних носіях відповідає суб'єкт нормотворення.

5.5.1. У разі виявлення розбіжностей та помилок при переданні нормативно-правового акта для включення до Єдиного державного реєстру уповноважена особа суб'єкта нормотворення за погодженням з виконавцем у той самий день уносить тотожні зміни в усі паперові примірники, а також в електронну копію акта.

5.5.2. Заміна сторінок та виправлення у копіях нормативно-правових актів, що вже включені до Єдиного державного реєстру та зберігаються в Департаменті систематизації, допускаються у виняткових випадках.

5.5.2.1. При необхідності заміни сторінок виконавець надає Департаменту систематизації нові сторінки, на зворотному боці яких має бути зазначено:

які виправлення внесено;

прізвище, ініціали та підпис виконавця;

прізвище, ініціали та підпис уповноваженої особи суб'єкта нормотворення;

дата заміни сторінки.

Кожна нова сторінка у правому нижньому куті лицьового боку повинна бути завізована редактором. Олівцем необхідно виділити місця в тексті нормативно-правового акта, які змінено.

5.5.2.2. При необхідності внесення виправлень у текст копій нормативно-правових актів виконавець з дозволу керівництва Департаменту систематизації робить необхідні виправлення. На зворотному боці аркуша, текст на якому змінюється, має бути зазначено:

які виправлення внесено;

прізвище, ініціали та підпис виконавця;

прізвище, ініціали та підпис уповноваженої особи суб'єкта нормотворення;

дата внесення виправлень.

На лицьовому боці сторінки повинні бути внесені необхідні виправлення та олівцем виділені відповідні місця в тексті нормативно-правового акта. При необхідності сторінка додатково візується редактором.

5.5.2.3. Помилки правопису виправляються редактором за погодженням з уповноваженою особою суб'єкта нормотворення та виконавцем у день їх виявлення.

5.5.2.4. За тотожні виправлення в оригіналі та копіях нормативно-правових актів (паперових та електронних) відповідають уповноважена особа суб'єкта нормотворення та виконавець.

5.6. Оригінал нормативно-правового акта повертається органу, що його прийняв, після передачі Департаменту систематизації для внесення до Єдиного державного реєстру паперових та електронних копій акта державною і російською мовами та внесення всіх необхідних виправлень.

5.7. Включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру провадиться протягом 5 робочих днів з дня їх подання до Департаменту систематизації.

5.8. Після включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду Департамент систематизації передає нормативно-правовий акт для опублікування в бюлетені "Офіційний вісник України".

5.9. Департамент систематизації інформує орган, який прийняв нормативно-правовий акт, про включення акта до Єдиного державного реєстру і повідомляє йому реєстраційний код нормативно-правового акта.

Директор Департаменту державної реєстрації нормативних актів В.В.Бутрименко

Додаток
до Порядку подання
нормативно-правових актів
на державну реєстрацію
до Міністерства юстиції
України та проведення
їх державної реєстрації

                  МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

        ЗГОДЕН                           ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Департаменту                 Заступник Міністра
____________________________          ____________________________
(підпис, ініціали, прізвище)          (підпис, ініціали, прізвище)

"_____" __________ 20___ року         "____" __________ 20___ року

                             ВИСНОВОК
               про нормативно-правовий акт, поданий
                      на державну реєстрацію

__________________________________________________________________
     (найменування міністерства, іншого органу, який прийняв
                     нормативно-правовий акт)

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
    (вид, дата, номер та заголовок нормативно-правового акта)

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
              (дата надходження до Мін'юсту України)


Стислий зміст нормативно-правового акта:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

                                          Зворотний бік висновку

Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________


 Заступник директора Департаменту
 державної реєстрації нормативних
 актів                               _____________________________
                                      (підпис, ініціали, прізвище)

 Головний (провідний) спеціаліст
 Департаменту                        _____________________________
                                      (підпис, ініціали, прізвище)

 Редактор                            _____________________________
                                      (підпис, ініціали, прізвище)

 Висновок підготовлено               _____________________________
                                                 (дата)

 Висновок та інші документи прийняті на зберігання _______________
__________________________________________________________________
            (дата, посада, підпис, ініціали, прізвище)