ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
31.01.2005 N 589/21-5217
Про розгляд листа
Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України розглянув лист РУ ДААК ДПА України у Одеській області ... щодо надання роз'яснення з питань правомірності виробничої діяльності ОВХФП ... у формі ТОВ та повідомляє наступне.
Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV припинення діяльності суб'єкта господарювання може здійснюватися шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).
У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.
У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
При цьому обов'язковою умовою є оголошення про реорганізацію господарської організації, яке підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.
Статтею 13 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що реорганізацією платника податків з метою оподаткування є зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:
- зміну назви платника податків, а для господарських товариств - зміну організаційно-правового статусу підприємства, що тягне за собою зміну їх ідентифікаційного та/або податкового номера;
- злиття платника податків, а саме передання його активів до статутних фондів інших платників податків, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який зливається з іншими;
- розподіл платника податків на декілька осіб, а саме: розподілення його активів між статутними фондами новостворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який розподіляється;
- виділення з платника податків інших платників податків, а саме: передання частини активів платника податків, що реорганізовується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізовується.
Якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, такий платник податків після реорганізації набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, які виникли до його реорганізації.
Якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.
Якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до такої реорганізації. Зазначені зобов'язання чи борг розподіляються між новоствореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості активів, отриманим ними у процесі реорганізації згідно з розподільчим балансом.
Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини активів платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу податкових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, створеними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної податкової відповідальності, за винятком випадків, коли за висновками податкового органу така реорганізація може призвести до неналежного виконання податкових зобов'язань платником податків, який реорганізовується. Рішення про застосування солідарної або розподільної податкової відповідальності може бути прийняте податковим органом у разі, коли активи платника податків, що реорганізовується, перебувають у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.
З метою оподаткування до зазначених видів реорганізації прирівнюється оренда цілісного майнового комплексу відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12 ).
Згідно з п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання спирту етилового, який використовується на виготовлення окремих видів товарів, затвердженого постановою КМУ від 24.02.2003 р. N 247, обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
Пунктом 6 Порядку компенсації у 2004 році виробникам - суб'єктам підприємницької діяльності додаткових витрат, пов'язаних з підвищенням з 1 січня 2004 р. ставки акцизного збору на спирт етиловий, що використовується для виготовлення лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2003 N 2077, також передбачено, що обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
Інструкцією про порядок обліку платників податків, затвердженою наказом ДПА України від 19.02.98 N 80, визначено, що орган державної податкової служби знімає платника податків з обліку після проведення перевірки такого платника податків та у разі встановлення факту відсутності у нього заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.
Враховуючи вищевикладене зазначаємо, що у разі реорганізації платника податків шляхом його ліквідації, такий платник зобов'язаний до його ліквідації погасити усі податкові зобов'язання перед бюджетом та не може передавати обов'язки з погашення податкового векселя іншим платникам, незалежно від того, що вони створені за результатами його ліквідації.
У разі, якщо реорганізацію платника податків, який зобов'язаний погасити вексель (податкове зобов'язання з акцизного збору) проведено без ліквідації такого платника податків, обов'язок з погашення податкового векселя залишається за платником (платниками), що створені за результатом його реорганізації.
Перший заступник директора ДААК ДПА України Ж.М.Кравцова