ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА¹
N 26/373а від 14 липня 2005 року

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

(Витяг)

Вищий господарський суд України, розглянувши касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову від 28.02.2005 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі N 26/373а господарського суду Донецької області за позовом ВАТ до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

ВАТ звернулося з позовом до ДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.07.2004 р. N 0000752340/0.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2004 р. у справі N 26/373а, яке залишене без змін постановою від 28.02.2005 р. Донецького апеляційного господарського суду, позов ВАТ задоволений частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ від 19.07.2004 р. N 0000752340/0 у частині донарахування податку на прибуток у сумі 26610 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56591 грн. 50 коп. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ДПІ на користь ВАТ судові витрати у сумі 101 грн. 50 коп.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 28.02.2005 р. та рішення господарського суду від 20.12.2004 р. у частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.07.2004 р. N 0000752340/0 у частині донарахування податку на прибуток у сумі 26610 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56591 грн. 50 коп., а в задоволенні позову ВАТ відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких обставин.

На підставі висновків акта перевірки згідно з пп."б" пп.4.2.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.07.2004 р. N 0000752340/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 100796 грн. 50 коп., у тому числі 38340 грн. основного платежу і 62456 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів касаційної істанції зазначає, що п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР) визначено, що валовий дохід-це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.4.1.6 ст.4 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) валовий дохід включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно з п.1.22 ст.1 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно з п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8.

Згідно з п.11.2 ст.11 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", якою встановлені правила ведення податкового обліку, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

__________________________

¹Відмовлено в допуску до провадження за винятковими обставинами ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.09.2005 р. (прим. ред.).

__________________________

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договорів отримував товари на виробничі потреби, тому на підставі п.11.2 ст.11 та п.5.1, пп.5.2.1 ст.5 Закону України від 22.05.97 р N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" їх вартість була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів), що відповідає вимогам закону.

Вартість товарів залишилася не сплаченою після закінчення строку позовної давності, і згідно з вимогами п.1.22 ст.1 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач списав кредиторську заборгованість, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності і на підставі пп.4.1.6 ст.4 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-ХП "Про систему оподаткування" включена позивачем до складу валового доходу підприємства у звітному періоді, у якому відбулося списання, що, як встановлено судами, підтверджується податковими деклараціями, підсумковими відомостями валових доходів, відомостями валових доходів, актами списання кредиторської заборгованості за III квартал 2003 року та 2003 рік.

Позивач у деклараціях з податку на прибуток у рядку 01.6 відображав доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги по заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Пункт 5.1 ст.5 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює порядку ведення податкового обліку, а дає поняття валових витрат та їх складу.

Чинним Законом України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів, віднесені ним до валових витрат за першою з подій (оприбуткування товару), у разі неоплати товарів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог пп.4.1.6 ст.4 Закону.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що зменшення валових витрат відповідачем на суму 88700 грн. у III та IV кварталах 2004 року не грунтується на законі.

Під час перевірки відповідачем було також встановлено, що у квітні та у жовтні 2003 р. позивачу були надані коригування до податкових накладних за спожиту електроенергію за березень та вересень 2003 р. відповідно, однак позивачем завищені валові витрати у І кварталі 2003 р. на 236200 грн. та у III кварталі 2003 р. на 190400 грн. у зв'язку з тим, що позивачем не здійснено коригування валових витрат у І та III кварталах відповідно, що є, на думку відповідача, порушенням п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів зазначає, що згідно з п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Ці витрати відповідно до п.11.2 ст.11Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються до складу валових витрат по першій події, тобто споживання електроенергії.

Пунктом 5.10 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 24.12.2002 р. N 349-ІV) встановлено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Як встановлено судами, позивач здійснював коригування валових витрат у тому звітному періоді, у якому відбувалась зміна суми компенсації, тобто діяв відповідно до вимог наведеного пункту.

За таких обставин місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку, що зменшення відповідачем валових витрат у І кварталі 2003 р. на суму 236,2 тис. грн. та у III кварталі 2003 р. на суму 190,4 тис. грн. є неправомірним.

Отже, податкове повідомлення-рішення ДПІ від 19.07.2004 р. N 0000752340/0 правомірно визнано недійсним в частині донарахування податку на прибуток у сумі 26610 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 56591 грн. 50 коп.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і підстави для її зміни або скасування відсутні.

<...>

Керуючись ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 ГПКУ, Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Постанову від 28.02.2005 р. Донецького апеляційного господарського суду в справі N 26/373а та рішення господарського суду Донецької області залишити без змін.