ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про поводження з вибуховими
матеріалами промислового призначення
Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами, і спрямований на охорону життя та здоров'я людини, забезпечення національної безпеки, громадського порядку та охорони довкілля.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
вибухові матеріали - вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини;
вибухові речовини - хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів;
вибухові роботи - комплекс організаційних і технічних заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням вибухів;
виробництво вибухових матеріалів - діяльність, пов'язана з виготовленням вибухових матеріалів, яка включає всі стадії технологічного процесу;
засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для здійснення вибуху;
конверсійні вибухові матеріали - вибухові матеріали військового призначення, які після відповідної переробки або без неї можуть бути використані в цивільних галузях промисловості;
пластичні вибухові матеріали - суміші однієї або кількох вибухових речовин з в'яжучим матеріалом, які в умовах нормальної кімнатної температури є м'якими або еластичними, а вибухові речовини, що входять до їх складу, при температурі 25 град. С мають тиск пари менше ніж 10 (в ступ. -4) Па;
поводження з вибуховими матеріалами - діяльність, пов'язана з розробленням, виробництвом, випробуванням, придбанням, перевезенням, зберіганням, обліком, реалізацією, знищенням вибухових матеріалів, розробленням і виготовленням обладнання, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт, ввезенням, вивезенням і транзитом через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виготовлення, проведенням вибухових робіт.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з поводженням з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з поводженням з вибуховими матеріалами, призначеними для військового та спеціального використання.
Стаття 3. Органи, що здійснюють державне
регулювання у сфері поводження
з вибуховими матеріалами
Державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань промислової політики, Міністерство внутрішніх справ України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері поводження з вибуховими матеріалами: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, інші спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законом.
Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів
України у сфері поводження з вибуховими матеріалами
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
затвердження державної цільової програми розвитку вибухової справи;
координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
створення дорадчої міжвідомчої ради з вибухової справи з метою визначення основних напрямів державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами та їх реалізації;
участь у міжнародному співробітництві у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
визначення умов і порядку обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
виконання інших функцій, передбачених законом.
Стаття 5. Повноваження спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань
нагляду за охороною праці та державного гірничого
нагляду у сфері поводження з вибуховими матеріалами
До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
реалізація державної політики щодо промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
організація та здійснення державного нагляду за додержанням законодавства з питань безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
державний нагляд за безпечним проведенням робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;
участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;
затвердження переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва та застосування;
видача свідоцтв на придбання і зберігання вибухових матеріалів;
контроль за організацією навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірка їх знань;
організація експертизи проектної документації на відповідність нормативно-правовим актам з питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;
надання дозволів на право проведення вибухових робіт та виготовлення засобів їх механізації.
Стаття 6. Повноваження центрального органу
виконавчої влади з питань промислової політики
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
розроблення державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
розроблення державних цільових програм у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
розроблення нормативно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;
експертиза технічної документації на розроблення і виготовлення вибухових матеріалів;
організація підготовки спеціалістів у сфері поводження з вибуховими матеріалами та їх періодичної перепідготовки.
Стаття 7. Повноваження Міністерства
внутрішніх справ України у сфері поводження
з вибуховими матеріалами
До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
участь у розробленні державних цільових програм з підвищення рівня безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;
погодження проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;
видача дозволів на придбання, зберігання та перевезення вибухових матеріалів;
проведення реєстрації технічної документації, зразків ввезених на територію України та розроблених новітніх вибухових матеріалів;
контроль за додержанням установленого законодавством порядку поводження з вибуховими матеріалами з метою запобігання їх незаконному обігу і використанню;
виконання інших функцій, установлених законодавством, що регулює діяльність у сфері поводження з вибуховими матеріалами.
Стаття 8. Обмеження, що встановлюються
у сфері поводження з вибуховими матеріалами
Виробництво, зберігання, перевезення, реалізація вибухових матеріалів та проведення вибухових робіт провадяться суб'єктами господарювання, які мають відповідний дозвіл або ліцензію.
На території України забороняється застосування вибухових матеріалів, виготовлених на експорт відповідно до особливих технічних умов угоди (контракту), у разі, якщо такі умови суперечать законодавству України.
Виробництво пластичних вибухових матеріалів, у тому числі вибухових матеріалів у гнучкій або еластичній листовій формі, здійснюється за умови їх обов'язкового маркування в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 9. Виробництво вибухових матеріалів
Виробництво вибухових матеріалів здійснюється на спеціалізованих підприємствах або на стаціонарних і пересувних пунктах в умовах підприємств, що проводять вибухові роботи, на підставі ліцензії, яка видається органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).
Виробництво засобів ініціювання, які містять первинні вибухові речовини, здійснюється виключно на спеціалізованих підприємствах.
Порядок облаштування та експлуатації стаціонарних і пересувних пунктів з виробництва вибухових матеріалів установлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
Стаття 10. Випробування, сертифікація та допуск до постійного
виробництва і застосування вибухових матеріалів,
обладнання для їх виготовлення, засобів механізації,
пристроїв та апаратури для вибухових робіт
Розроблені, ввезені в Україну та конверсійні вибухові матеріали, обладнання для їх виготовлення, засоби механізації, пристрої та апаратура для вибухових робіт підлягають обов'язковим випробуванням. Відповідність ввезених в Україну вибухових матеріалів установленим законодавством України вимогам підтверджується в порядку, визначеному законодавством. Порядок проведення випробувань визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
Складовими частинами обов'язкових випробувань є державна екологічна експертиза документації з упровадження і використання вибухових речовин та державна санітарно-епідемічна експертиза вибухових матеріалів, які здійснюються відповідно до законодавства.
Вибухові матеріали допускаються до постійного виробництва і застосування за переліком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
Вибухові матеріали заносяться до переліку допущених до постійного виробництва і застосування за умови їх сертифікації відповідно до законодавства.
Стаття 11. Придбання та реалізація вибухових матеріалів
Придбання вибухових матеріалів здійснюється за дозволом відповідного міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ.
Порядок видачі дозволу на придбання вибухових матеріалів визначається Міністерством внутрішніх справ України.
Строк дії дозволу на придбання вибухових матеріалів становить шість місяців з дня його видачі.
Реалізація вибухових матеріалів суб'єктами господарювання, які їх виробляють, здійснюється за наявності у відповідного суб'єкта ліцензії на виробництво вибухових матеріалів.
Суб'єкти господарювання, які проводять вибухові роботи, можуть здійснювати реалізацію надлишку або таких вибухових матеріалів, потреба у використанні яких відпала, в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
Стаття 12. Перевезення вибухових матеріалів
Перевезення вибухових матеріалів у межах України здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" ( 1644-14 ) та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання перевезення вибухових матеріалів відповідними видами транспорту.
Порядок видачі дозволу на перевезення вибухових матеріалів установлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 13. Зберігання вибухових матеріалів
Вибухові матеріали зберігаються у спеціальних місцях, де виключається можливість несанкціонованого доступу, забезпечується їх схоронність, додержання комплексу вимог технічної безпеки, які встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, за дозволом управління (відділу) адміністративної служби міліції головних управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях, місті Севастополі, що видається за погодженням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
Порядок видачі дозволу на зберігання вибухових матеріалів та вимоги до порядку їх зберігання встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 14. Облік вибухових матеріалів
Облік вибухових матеріалів здійснюється на всіх стадіях поводження з ними в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 15. Проведення вибухових робіт
Вибухові роботи проводяться виключно суб'єктами господарювання - юридичними особами на підставі дозволу, який видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду відповідно до законодавства.
Вибухові роботи проводяться відповідно до проектно-технічної документації, затвердженої в порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
Вибухові роботи проводяться за умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання - виконавця цих робіт за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення цих робіт, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Стаття 16. Знищення вибухових матеріалів
Вибухові матеріали знищуються суб'єктами господарювання, які мають ліцензію на виробництво вибухових речовин і матеріалів або дозвіл на проведення вибухових робіт, відповідно до вимог нормативно-технічної документації.
Порядок знищення вибухових матеріалів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
Стаття 17. Ввезення, вивезення та транзит через територію
України вибухових матеріалів, обладнання і технологій
для їх виробництва та проведення вибухових робіт
Ввезення на територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виробництва та проведення вибухових робіт здійснюється відповідно до законодавства в галузі експортного контролю на підставі дозволу Міністерства внутрішніх справ України.
Забороняється ввезення, вивезення та транзит через територію України немаркованих вибухових матеріалів.
Вивезення з України та транзит через її територію вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволу Міністерства внутрішніх справ України.
Стаття 18. Спеціальні вимоги до працівників у сфері
поводження з вибуховими матеріалами
До роботи у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються працівники з відповідною кваліфікацією, які не мають протипоказань щодо стану їх здоров'я та одержали згоду органу внутрішніх справ.
Керівництво роботами у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють особи, які мають базову вищу освіту. Вимоги до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду.
До проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами допускаються особи, які мають повну загальну середню освіту і в установленому законодавством порядку здобули відповідну професійно-технічну освіту та пройшли стажування.
Стаття 19. Відповідальність за правопорушення
у сфері поводження з вибуховими матеріалами
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері поводження з вибуховими матеріалами, несуть відповідальність згідно із законами України.
Стаття 20. Міжнародні договори України у
сфері поводження з вибуховими матеріалами
У разі якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Стаття 21. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у пункті 7 статті 14 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 24, ст. 189) слова "і вибухові" виключити;
2) пункт 3 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299) викласти в такій редакції:
"3) виробництво вибухових матеріалів промислового призначення (за переліком, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду)";
3) у Гірничому законі України ( 1127-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 50, ст. 433; 2000 р., N 13, ст. 115; 2001 р., N 32, ст. 172):
статтю 10 після слів "за охороною праці" доповнити словами "та державного гірничого нагляду";
частину другу статті 21 викласти в такій редакції:
"У разі проведення вибухових робіт на гірничих підприємствах застосовуються вибухові матеріали, занесені до переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва і застосування, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду";
частину першу статті 22 після слів "за охороною праці" доповнити словами "та державного гірничого нагляду";
4) частину першу статті 7 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50, N 8, ст. 62, N 14, ст. 96; 2003 р., N 38, ст. 313; 2004 р., N 2, ст. 6, N 19, ст. 254, N 26, ст. 362; із змінами, внесеними законами України від 1 липня 2004 року N 1961-IV та N 1971-IV) доповнити пунктом 42 такого змісту:
"42) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт".
3. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 23 грудня 2004 року
N 2288-IV