НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
19.04.2005 N 05-39-11/1733

ДП "Чорноморндіпроект"

Щодо граничних величин

Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула лист ДП "Чорноморндіпроект" від 22.03.2005 N Ю1-10/799 та повідомляє.

Відповідно до частини третьої статті 39 Господарського кодексу України ( 436-15 ) права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками (виконавцями, продавцями) регулюються Законом про захист прав споживачів (1023-12 ) та іншими законодавчими актами. Таким чином, норми Господарського Кодексу України є загальними по відношенню до спеціальних законів, які регулюють правовідносини між суб'єктами господарювання.

Оскільки правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР ) та іншими нормативно-правовими актами, тому норми цих актів законодавства виступають як спеціальні по відношенню до загальних положень Господарського кодексу України (436-15 ).

Відповідно до частини п'ятої та шостої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Регулювання режимів постачання електричної енергії проводиться шляхом встановлення граничних величин її споживання згідно з Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 N 441 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 N 475 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 7.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 N 928 (далі - Правила), розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом здійснюються за чинними тарифами згідно з договором про постачання електричної енергії, який відповідно до вимог пункту 1.5 Правил укладається на основі Типового договору (додаток 2 до Правил). При цьому розділом 5 Типового договору передбачено узгодження між сторонами порядку визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, як граничних відповідно до передбаченого Порядком ( 441-99 ). У випадку, якщо при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового, згідно з вимогами абзацу четвертого частини 4 статті 179 Господарського кодексу України ( 436-15 ), сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з абзацом першим пункту 11 Порядку ( 441-99 ) граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 13 Порядку ( 441-99 ) споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ).

Таким чином, застосування до споживача процедури встановлення, доведення і коригування граничних величин згідно з положеннями Порядку має здійснюватись за умови зазначення у договорі про постачання електричної енергії цієї процедури. Тобто, у разі визначення в договорі граничних величин, вони набувають статусу договірних, а у споживача виникає зобов'язання (згідно статті 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) оплатити п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої (зафіксованої протягом розрахункового періоду) і договірної величини.

У разі не визначення зазначеної вище процедури у договорі до споживача застосовуються санкції щодо стягнення п'ятикратної вартості за перевищення встановлених в договорі договірних величин електричної енергії та потужності.

Член Комісії Ю.Андрійчук