КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на прибуток та інших
податків і зборів (обов'язкових платежів)

Плата за землю

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподаткування несуть платники податків згідно із законами України. За порушення правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів й інших обов'язкових платежів законодавством передбачено фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, є Закон № 2181-III.

ПИТАННЯ 1. Платник податку не сплатив податкове зобов'язання з орендної плати за землі державної та комунальної власності, задеклароване в податковій декларації. Погашення податкового боргу відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації зі зменшенням суми раніше нарахованих зобов'язань. Чи нараховується у такому випадку пеня та чи застосовуються штрафи за порушення термінів погашення податкового зобов'язання?

ПИТАННЯ 2. Чи повинен суб'єкт господарювання подати уточнені розрахунки із земельного податку з нарахуванням штрафу в розмірі 5% у разі встановлення факту, що довідка, видана організацією, яка відповідно до рішення місцевої ради має одноосібне повноваження на видачу довідок про нормативну грошову оцінку землі, містить неправильні відомості і, відповідно, податкове зобов'язання за певний час визначено неправильно?

ПИТАННЯ 3. За який період застосовуються штрафні санкції при проведенні камеральної перевірки податкової декларації із земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?

ПИТАННЯ 4. Якщо платник здійснює розрахунок земельного податку від ціни земельної ділянки, то в яких графах додатків 4 та 6 до розрахунку земельного податку вказується ціна земельної ділянки, зазначена в цивільно-правовій угоді?

ПИТАННЯ5. Яка грошова оцінка землі використовується при розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за межами населених пунктів, якщо нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки не встановлено, та який максимальний розмір орендної плати може бути встановлено для таких земель?

ПИТАННЯ 6. Чи можуть органи державної податкової служби при проведенні невиїзної документальної перевірки, в процесі якої визначаються суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, використовувати відомості землевпорядних органів щодо розміру нормативної грошової оцінки землі?

ВІДПОВІДЬ 1. Згідно зі ст. 13 Закону № 2535-ХІІ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, що перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, в тому числі й за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (ст. 14 Закону № 2535-ХІІ).

Відповідно до ст. 17 Закону № 2535-ХІІ податкове зобов'язання з орендної плати за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий (податковий (звітний)) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня її подання. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-III).

Терміни погашення податкового зобов'язання, зазначеного у податковій декларації, визначено пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-III, згідно з яким платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі якщо платник податків не сплачує самостійно визначену суму податкового зобов'язання у терміни, визначені ст. 5 Закону № 2181-III, така сума визнається сумою боргу, а платник податків несе відповідальність у вигляді застосування штрафу відповідно до загального терміну затримки згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 та нарахування пені згідно з пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 зазначеного Закону від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Якщо платник податків у майбутніх періодах самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник має право подати уточнений розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. При цьому згідно з п. 4.3 розділу четвертого Інструкції № 276 при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку проводиться датою його подання. Відповідно цією самою датою у картці особового рахунку погашається (повністю або частково) податковий борг (згідно з податковим роз'ясненням, затвердженим наказом № 354) та одночасно на фактично погашену суму нараховується пеня.

У даному випадку подання уточнюючої декларації з орендної плати за землі державної або комунальної власності не звільняє платника податку від відповідальності за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з цієї плати згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III.

ВІДПОВІДЬ 2. Підставою для, нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 13 Закону № 2535-ХІІ).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-III якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок або не подавати такого розрахунку, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі по- милки було самостійно виявлено.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 5% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу в розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, то у разі встановлення факту, що довідка, видана організацією, яка відповідно до рішення місцевої ради має одноосібне повноваження на видачу довідок про нормативну грошову оцінку землі, містить неправильні відомості, платник податку може виправити помилки, допущені при розрахунку земельного податку, у порядку, встановленому п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-III, з відповідним внесенням до бюджету суми недоплати земельного податку та штрафу в розмірі 5% від суми недоплати.

Водночас згідно зі ст. 224 Господарського кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішено в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу (ст. 231).

ВІДПОВІДЬ 3. Відповідно до ст. 14 Закону № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Однак платник податків має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року.

Згідно зі ст. 17 Закону № 2535-ХІІ податкове зобов'язання із земельного податку, а також з орендної плати за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи зазначене, у разі якщо при проведенні камеральної перевірки податкової декларації із земельного податку або орендної плати за землю орган державної податкової служби виявляє арифметичні чи методологічні помилки, то застосовуються штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, а саме: штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тобто штрафні санкції, визначені пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, застосовуються до частини податкового зобов'язання, нарахованого за періоди, що минули, та по яких, відповідно, виникла недоплата.

ВІДПОВІДЬ 4. Відповідно до частини третьої ст. 7 та частини другої ст. 8 Закону № 2535-ХІІ у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою за ціну земельної ділянки, зазначену в угоді.

Форма податкового розрахунку земельного податку та додатки до нього затверджено наказом № 434.

Згідно із Законом № 2181-III до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які наберуть чинності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, діють форми декларацій (розрахунків), що мали чинність до такого визначення.

З урахуванням норм частини другої пп. “з” пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 зазначеного Закону у разі якщо платник вважає за необхідне у звітному (новому звітному, уточнюючому) податковому розрахунку (у разі необхідності додатка до нього) за діючою формою викласти іншу назву колонки, рядка податкового розрахунку (у разі необхідності додатка до нього) або їх виправити, то він має право це самостійно виправити, що буде узгоджуватися з нормами чинного законодавства. Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

Враховуючи викладене, у випадку якщо платник земельного податку здійснює розрахунок земельного податку від ціни земельної ділянки, зазначеної у цивільно-правовій угоді, то такий платник податку може самостійно виправити назву колонки 9 - 10 додатка 4 “Розрахунок земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку” до податкового розрахунку земельного податку та колонки 7 додатка 6 “Розрахунок земельного податку на земельні ділянки несільськогос-подарського призначення за межами населених пунктів” до податкового розрахунку земельного податку, зазначивши в ній замість “грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації” - “ціна земельної ділянки, що зазначена в цивільно-правовій угоді”.

Також до податкового розрахунку земельного податку платник має надати пояснення в довільній письмовій формі, засвідчене підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою, із зазначенням у ньому як грошової оцінки земельної ділянки, так і ціни земельної ділянки, вказаної в цивільно-правовій угоді.

ВІДПОВІДЬ 5. Статтею 93 та Перехідними положеннями Земельного кодексу визначено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому п. 12 Перехідних положень) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 16 Закону № 161-ХІV укладання договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 21 Закону № 161-ХІV визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються Законом № 2535-ХІІ).

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується згідно із законом і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом № 2535-ХІІ;

ря інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом № 2535-ХІІ.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати, ніж зазначений у ст. 21 Закону № 161-ХІV.

Відповідно до статей 8 - 11 Закону № 2535-ХІІ оподаткування земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів, здійснюється за ставками, встановленими для окремих категорій земель, у відсотках від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Отже, при визначенні нижньої межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за межами населених пунктів повинна враховуватися грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

Що стосується визначення максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за межами населених пунктів, то згідно зі ст. 21 Закону № 161-ХІV річна орендна плата за такі земельні ділянки не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. Таким чином, якщо нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянок не встановлено, то верхня межа для розрахунку максимального розміру орендної плати є необмеженою, і така орендна плата визначатиметься у договорі оренди земельної ділянки, але її розмір не повинен бути нижче трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом № 2535-ХІІ.

ВІДПОВІДЬ 6. Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подання), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Нацбанку України та його установ.

Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання (п. 2.1 Методичних рекомендацій).

Згідно з п. 2.4 зазначених Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535-ХІІ плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (ст. 23 Закону № 2535-ХІІ).

Статтею 20 Закону № 1378-ІV визначено документацію з оцінки земель. Частиною другою цієї статті встановлено, що дані про нормативу грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною третьою ст. 23 Закону № 1378-ІV встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно зі статтями 193 та 204 Земельного кодексу державний земельний кадастр, який містить, зокрема, відомості про оцінку земель, ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою визначення розміру плати за землю (ст. 194 вищезазначеного Кодексу).

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби при проведенні невиїзної документальної перевірки, в процесі якої визначаються суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, мають право використовувати отриману від землевпорядних органів інформацію щодо розміру нормативної грошової оцінки землі.

Перелік використаних нормативних документів:

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV (за текстом - Господарський кодекс)

Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (за текстом -Земельний кодекс)

Закон України № 161-ХІV від 06.10.98 р. “Про оренду землі” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 509-ХІІ від 04.12.90 р. “Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1378-ІV від 11.12.2003 р. “Про оцінку земель” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 2535-ХІІ від 03.07.92 р. “Про плату з землю” (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР зі змінами та доповненнями)

Наказ ДПА України №276 від 18.06.2005 р. “Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України” (зареєстровано в Мін'юсті України 02.08.2005 р. за № 843/11123, за текстом - Інструкція № 276)

Наказ ДПА України №354 від 13.06.2007 р. “Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” (зареєстровано в Мін'юсті України 20.06.2007 р. за № 683/13950)

Наказ ДПА України №355 від 27.05.2008 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Методичні рекомендації)

Наказ ДПА України №434 від 26.10.2001 р. “Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточнюючого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби” (зареєстровано в Мін'юсті України 19.11.2001 р. за № 963/6154)

Оксана КИРІЄНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Катерини ГРИВНАК,
начальника відділу
адміністрування платежів
за землекористування
та місцевих податків
і зборів Департаменту

“Вісник податкової служби України” № 48 грудень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)