ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
01.06.2004 N 4323/6/17-3116
Про розглядання листа
ДПАУ розглянула лист і повідомляє.
Згідно із пп. 4.3.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п. 9.10 ст. 9 цього Закону, а згідно із пп. 4.2.15 ст. 4 Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з п. 9.10 ст. 9 цього Закону.
Згідно з п. 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 р. N 72 , яка зареєстрована в Мін'юсті України 15.03.2001 р. N 237/5428, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 18.02.2004 р. N 62, видача готівкових коштів під звіт на відрядження здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів України.
Звітування за одержані під звіт кошти здійснюється відповідно до чинного законодавства і, зокрема, Закону (пп. 9.10.2 ст. 9 Закону ).
Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто у разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.
Згідно із Законом (пп. 9.10.2 ст. 9 Закону ) звіт про використання коштів, отриманих на відрядження або під звіт, подається особі, яка надала такі кошти, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту. При цьому, відповідно до пп. 9.10.3 та 9.10.1 ст. 9 Закону, штраф накладається лише за фактом порушення граничного строку повернення надміру витрачених коштів та за фактом неповернення суми надміру витрачених коштів.
Відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (далі - КЗпП України) працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку із службовими відрядженнями.
Підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включення до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги тощо (пп. 5.4.8 ст. 5 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств").
Отже, у разі, якщо працівник підприємства за службове відрядження використав власні кошти, при поданні звіту, за наявності підтвердних документів, підприємство відшкодовує йому понесені витрати.
Заступник Голови С.Лекарь