Відповідальність суб'єктів ЗЕД
За порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, порядок ведення якої регламентований Законом № 959 та іншими пов'язаними з ним законами України, суб'єкти ЗЕД несуть майнову і кримінальну відповідальність (ст. 33 Закону № 959).
Крім того, ст. 37 Закону № 959 передбачені спеціальні санкції - економічного характеру.
Отже, розглянемо, у якому порядку і відповідно до яких нормативно-правових актів суб'єкти ЗЕД притягуються до вищеперелічених видів відповідальності.
Фінансові санкції
Законом № 959 установлено, що майнову відповідальність несуть суб'єкти ЗЕД або іноземні суб'єкти господарської діяльності, які порушили закон, у формі матеріального відшкодування прямих і непрямих збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування морального збитку, а також майнових санкцій. Види порушень, за які суб'єкти ЗЕД можуть бути притягнуті до фінансової відповідальності, і розміри фінансових санкцій визначені різними нормативними актами. Для зручності вони подані в табличній формі.
| № п / п |
Вид порушення |
Фінансова санкція |
Нормативний документ, що встановлює санкцію |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
| I. |
Порушення термінів зарахування виручки на валютні рахунки резидентів, порушення термінів поставки за імпортними операціями резидентів на умовах відстрочення поставки (90 календарних днів); при експорті фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва - 180 календарних днів |
Пеня в розмірі 0,3 % суми нестриманої виручки (митної вартості непоставленої продукції) за кожний день прострочення |
Ст. 4 Закону № 185 |
| 2. |
Порушення термінів увезення на митну територію України товарів (робіт, послуг) за бартерним договором (не пізніше 90 календарних днів; високоліквідних - 60 календарних днів; за окремими видами товарів - 1 50 календарних днів з дати митного оформлення експортної частини договору) |
Пеня за Кожний день прострочення в розмірі 0,3 % вартості нестриманих товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості |
Ст. 3 Закону № 351 |
| Ненадання або несвоєчасне надання інформації про здійснення експорту чи імпорту робіт, послуг за бартерним договором до органів державної митної служби (якщо імпортуються або експортуються товари), до органів державної податкової служби (при експорті або імпорті робіт чи послуг) |
Пеня в розмірі 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати вартості експортовуваних товарів (робіт, послуг) | ||
| 3. |
Порушення термінів увезення готової продукції на митну територію України або повернення валютної виручки від реалізації готової продукції за кордоном за контрактами на переробку давальницької сировини |
Пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми нестриманої виручки (вартості неповерненої готової продукції). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості |
П. 2 ст. 9 Закону № 327 |
| Реалізація готової продукції, виробленої з давальницької сировини в країні виконавця або в іншій країні без обліку (реєстрації) в Мінекономіки |
Штраф у розмірі 20 % вартості готової продукції | ||
| 4. |
Здійснення імпортних та експортних операцій з торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними “напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії або з порушенням установлених правил торгівлі цими товарами |
Штраф у розмірі 200 % вартості оптової партії товару, але не менше 1 700 грн. |
Ст. 17 Закону № 481 |
| 5. |
Здійснення операцій з валютними цінностями, що вимагають отримання індивідуальної ліцензії НБУ, без такої ліцензії |
Штраф у розмірі вартості вказаних валютних цінностей, перерахованої у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій |
П. 2 ст. 16 Декрету № 15-93; п. 2.2 Положення № 49 |
| 6. |
Порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету № 15-93. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ |
Штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ, що діяв на день здійснення таких розрахунків |
П. 2ст. 16 Декрету № 15-93; п. 2.6 Положення № 49 |
| 7. |
Порушення вимог з декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходяться за межами України: 1 ) термінів декларування |
Штраф у розмірі 1 НМДГ за кожний день прострочення |
П. 2ст. 16 Декрету № 15-93;п. 2.7 Положення № 49 |
| 2) порядку декларування |
Штраф у розмірі 20 НМДГ | ||
| 8. |
Несвоєчасне подання, приховання або перекручення встановленої НБУ звітності про валютні операції |
Штраф у розмірі 20 НМДГ |
П. 2ст. 16 Декрету № 15-93; п. 2.8 Положення № 49 |
| 9. |
Отримання кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів у НБУ |
Штраф у розмірі 1 % отриманого кредиту або позики в перерахунку в національну валюту України за офіційним обмінним курсом НБУ на день отримання позики з обов'язковою реєстрацією вказаних договорів |
Ст. 2 Указу № 734; п. 2.9 Положення № 49 |
Право на застосування перелічених у таблиці фінансових санкцій мають:
- Національний банк України - щодо банків та інших фінансово-кредитних установ;
- органи державної податкової служби - щодо інших суб'єктів ЗЕД - резидентів і нерезидентів.
Спеціальні санкції
До спеціальних санкцій належать:
- установлення індивідуального режиму ліцензування;
- припинення зовнішньоекономічної діяльності.
Дія спеціальних санкцій поширюється на всі види зовнішньоекономічної діяльності, визначені ст. 4 Закону № 959, а порядок їх застосування регулюється Положенням № 52.
Застосовує ці санкції Мінекономіки за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служби, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України і Національного банку України.
Індивідуальний режим ліцензування застосовується до суб'єктів ЗЕД за порушення ними положень Закону № 959, що встановлюють заборони, обмеження або режим здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави. У цих випадках суб'єкту ЗЕД, що допустив порушення (наприклад, перевищив терміни зарахування валютної виручки), оформляється разова (індивідуальна) ліцензія. При цьому Мінекономіки або уповноважений ним орган має право контролювати діяльність такого суб'єкта ЗЕД за кожною зовнішньоекономічною операцією, що проводиться ним шляхом індивідуального ліцензування, тобто оформлення індивідуальної ліцензії на кожну операцію.
Тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності застосовується до суб'єктів ЗЕД, які здійснили дії, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки або порушити міжнародні зобов'язання України. Як правило, цей вид спеціальних санкцій застосовується до суб'єктів ЗЕД з індивідуальним режимом ліцензування, які протягом року після його призначення не привели свою зовнішньоекономічну діяльність у відповідність з вимогами чинного законодавства. Тимчасове припинення ЗЕД означає позбавлення права займатися всіма видами цієї діяльності, за винятком:
- завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, згідно з якими були перераховані гроші з України або в Україну до застосування цієї санкції;
- завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, відправлену за межі України українськими суб'єктами ЗЕД або іноземними суб'єктами господарювання до застосування цієї санкції.
Слід сказати, що суб'єкти ЗЕД. щодо яких застосовані такі санкції, мають право подати до Міністерства економіки України матеріали, які свідчать про вжиття ними заходів щодо приведення зовнішньоекономічної та пов'язаної з нею господарської діяльності у відповідність з нормами чинного законодавства, і звернутися з клопотанням про скасування санкцій (зміну їх виду або припинення дії). Мінекономіки зобов'язане розглянути подані документи і протягом 30 календарних днів дати за ними відповідь.
Кримінальна відповідальність
Кримінальна відповідальність у сфері ЗЕД передбачена ст. 201, 207 і 208 КК.
Так, відповідно до ст. 201 КК за здійснення контрабанди товарів у великих розмірах, а також історичних і культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів, стратегічно важливих сировинних товарів винні особи притягуються до відповідальності у вигляді позбавлення волі на термін від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди.
Контрабанда товарів уважається здійсненою у великих розмірах, якщо вартість цих товарів у тисячу і більше разів перевищує 1 НМДГ*.
Статтею 207 КК передбачена відповідальність посадових осіб підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, а також осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті в установлені законодавством терміни. Покаранням за це є штраф у розмірі від 600 до 1 000 НМДГ, або виправні роботи терміном до 2 років, або обмеження волі на термін до 3 років. Повторне таке порушення (або ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів, інших цінностей у великих розмірах) карається обмеженням волі на термін від З до 5 років або позбавленням волі на термін до З років. За ті ж дії, класифіковані як здійснені в особливо великих розмірах, винних осіб позбавляють волі на термін від 3 до 7 років.
Особливо великі розміри - сума, що у 3 000 разів перевищує 1 НМДГ*.
За незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків громадяни України, а також посадові особи підприємств несуть відповідальність згідно зі ст. 208 КК:
- у вигляді штрафу в розмірі від 500 до 1 000 НМДГ, або виправних робіт на термін до 2 років, або у вигляді обмеження волі на термін від 2 до 4 років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на рахунках цих осіб;
- за ті ж дії, здійснені повторно, - у вигляді позбавлення волі на термін від 3 до 5 років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до 3 років з конфіскацією валютних цінностей.
Адміністративна відповідальність
В окремих випадках за проведення незаконних валютних операцій передбачена адміністративна відповідальність. Так, згідно зі ст. 162 КУпАП така відповідальність застосовується за незаконне скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави. Такі дії тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 30 до 44 НМДГ (на сьогодні - від 510 до 748 грн.) з конфіскацією валютних цінностей.
Перелік незаконних валютних операцій, наведений у вказаній статті КУпАП, є вичерпним, отже, інші операції з валютними цінностями (наприклад, дарування, надання в позичку, отримання в спадщину, розмін) порушенням валютного законодавства вважатися не будуть.
____________
* У цьому випадку згідно з п. 22.5 Закону № 889 НМДГ установлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Перелік документів
1. Закон № 185 - Закон України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зі змінами.
2. Закон № 327 - Закон України від 15.09.95 р. № 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" у редакції Закону України від 04.10.01 р. № 2761, зі змінами.
3. Закон № 351 - Закон України від 23.12.98 р. № 351 "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності", зі змінами.
4. Закон № 481 - Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", зі змінами.
5. Закон № 959 - Закон України від 16.04.91 р. № 959 "Про зовнішньоекономічну діяльність", зі змінами.
6. Декрет № 15-93 - Декрет КМУ від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", зі змінами.
7. Положення № 49 - Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49, зі змінами.
8. Положення № 52 - Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затверджене наказом Мінекономіки України від 17.04.2000 р. № 52, зі змінами.
9. Указ № 734 - Указ Президента України від 27.06.99 р. № 734/99 "Про врегулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства".
Світлана Хом’як,
начальник юридичного відділу “Баланс-Клуб”