Указ : Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України

Документ втратив чиннiсть!

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

УКАЗ

(Указ втратив чинність на підставі Указу
Президента України
N 389/2011 від 6 квітня 2011 року)

Про Положення про Міністерство праці
та соціальної політики України

( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 9/2002 від 03.01.2002
N 304/2002 від 27.03.2002
N 280/2004 від 05.03.2004
N 283/2004 від 05.03.2004
N 475/2004 від 24.04.2004 )

1. Затвердити Положення про Міністерство праці та соціальної політики України (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 1 грудня 1997 року N 1319 "Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України".

3. Кабінету Міністрів України привести у місячний строк свої рішення у відповідність з цим Указом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 30 серпня 2000 року
N 1035/2000

Затверджено
Указом Президента України
від 30 серпня 2000 року N 1035/2000

Положення
про Міністерство праці та соціальної політики
України

1. Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. ( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 475/2004 від 24.04.2004 )

Мінпраці України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції. ( Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

2. Мінпраці України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Мінпраці України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Мінпраці України є:

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції; ( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 9/2002 від 03.01.2002, N 283/2004 від 05.03.2004 )

керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проведення заходів, пов'язаних з ефективним функціонуванням ринку праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої сили;

розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці, вдосконалення її оплати, організації та нормування;

здійснення комплексного управління охороною праці та державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності вимог щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати роботи, працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;

забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та захисту прав працюючих громадян шляхом здійснення державного нагляду за додержанням роботодавцями вимог законодавства про працю. ( Абзац сьомий пункту 3 в редакції Указу Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

розроблення заходів, спрямованих на реалізацію політики грошових доходів населення. ( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Указом Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

4. Мінпраці України відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

2) забезпечує проведення моніторингу у сфері зайнятості, соціального захисту, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, пенсійного забезпечення та соціального обслуговування населення, оплати, нормування і охорони праці, соціально-трудових відносин, трудової міграції, аналізує та прогнозує розвиток процесів у визначеній сфері; ( Підпункт другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 9/2002 від 03.01.2002, N 283/2004 від 05.03.2004 )

3) здійснює державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та за додержанням вимог законодавства щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі, взаємодії Пенсійного фонду України з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; ( Підпункт третій пункту 4 в редакції Указів Президента N 9/2002 від 03.01.2002, N 475/2004 від 24.04.2004 )

4) вивчає стан використання трудових ресурсів і розвитку процесів на ринку праці та у сфері професійного навчання, складає на цій основі прогнози щодо регулювання ринку праці та зайнятості населення; розробляє програми зайнятості населення, баланс ринку праці та трудових ресурсів; ( Підпункт четвертий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

5) сприяє працевлаштуванню населення, розробляє заходи, спрямовані на запобігання безробіттю, та забезпечує соціальний захист громадян, які тимчасово не працюють;

6) проводить моніторинг щодо створення робочих місць за галузями економіки; сприяє створенню додаткових робочих місць підприємствами, установами і організаціями для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці; ( Підпункт шостий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

7) здійснює методичне і організаційне забезпечення, визначає обсяги і напрями проведення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників і незайнятого населення;

8) здійснює державну політику у сфері трудової міграції, сприяє міжрегіональному перерозподілу робочої сили; ( Підпункт восьмий пункту 4 в редакції Указу Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

( Підпункт дев'ятий пункту 4 виключено на підставі Указу Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

10) здійснює методичне забезпечення діяльності комісій у справах альтернативної (невійськової) служби;

11) організовує і координує роботу щодо визначення переліку та рівнів соціальних стандартів і нормативів; у межах своєї компетенції розробляє соціальні стандарти і нормативи; ( Підпункт одинадцятий пункту 4 в редакції Указу Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

12) розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати; вдосконалення умов оплати праці працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів;

13) затверджує в установленому порядку умови оплати праці працівників окремих установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

14) розробляє і затверджує міжгалузеві тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) та погоджує галузеві тарифно-кваліфікаційні характеристики; готує пропозиції щодо вдосконалення організації та нормування праці, розробляє і затверджує міжгалузеві норми праці; ( Підпункт чотирнадцятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

15) організовує на засадах соціального партнерства проведення переговорів і укладення генеральної угоди між власниками або уповноваженими ними органами, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави, та професійними спілками, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, здійснює контроль за виконанням цієї угоди міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями;

16) здійснює в установленому порядку реєстрацію галузевих та регіональних угод; узагальнює практику укладення колективних договорів, угод;

17) здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізовує державну політику в цій галузі, розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

18) забезпечує проведення державної експертизи умов праці, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці;

19) бере участь у підготовці пропозицій до Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і до Списку виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці;

20) бере участь у розробленні критеріїв і показників оцінки умов праці, згідно з якими надаються пільги та компенсація за роботу в несприятливих умовах праці;

21) бере участь у визначенні переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і переміщення ними важких речей;

22) організовує роботу органів соціального захисту населення, пов'язану з перевірками правильності призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України, взаємодіє з центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями з питань застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення; ( Підпункт двадцять другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

23) організовує та координує в межах своєї компетенції роботу з підготовки нормативно-правової бази з питань пенсійної реформи; сприяє впровадженню та розвитку багаторівневої пенсійної системи; ( Підпункт двадцять третій пункту 4 в редакції Указу Президента N 9/2002 від 03.01.2002)

24) бере участь разом з Пенсійним фондом України в організації роботи, пов'язаної з пенсійним забезпеченням громадян України, які проживають за її межами, в порядку, передбаченому законодавством України або міждержавними договорами (угодами);

25) здійснює разом з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів та Всеукраїнською громадською організацією "Союз Чорнобиль України" розроблення і координацію програм реалізації державної політики щодо інвалідів та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і контролює їх виконання; ( Підпункт двадцять п'ятий пункту 4 в редакції Указу Президента N 283/2004 від 05.03.2004 )

26) сприяє забезпеченню належного рівня матеріально-побутового, культурного та медичного обслуговування громадян, які перебувають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для громадян похилого віку та інвалідів, розробляє за участю місцевих державних адміністрацій комплекс заходів, спрямованих на розширення мережі таких закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази та розвиток підсобних сільських господарств і лікувально-виробничих (трудових) майстерень (цехів, дільниць) у будинках-інтернатах (пансіонатах) та розширення їх кооперації з виробничими підприємствами;

27) сприяє розвитку системи професійної та соціальної реабілітації інвалідів, їх працевлаштуванню, створенню і розвитку спеціалізованих підприємств з використанням праці інвалідів, надомних видів праці та інших форм зайнятості; організовує роботу, пов'язану з професійним навчанням і перекваліфікацією інвалідів;

28) координує роботу центральних органів виконавчої влади, спрямовану на забезпечення доступності об'єктів соціальної інфраструктури для інвалідів та осіб похилого віку, створення промислової бази для виробництва спеціальних видів виробничого і побутового обладнання та пристосування, що полегшує побут і працю цієї категорії громадян;

29) визначає порядок забезпечення населення, зокрема, інвалідів і людей похилого віку, протезно-ортопедичними виробами, сприяє розвитку вітчизняного виробництва цих виробів;

30) вивчає стан матеріально-побутового забезпечення та потреби пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян, вживає заходів щодо створення спеціалізованих служб для надання зазначеним громадянам соціальних та інших послуг, у тому числі натуральної та грошової допомоги;

31) здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг інвалідам, ветеранам війни і праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, сім'ям з дітьми, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим громадянам;

32) організовує і координує роботу з надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних та інших послуг;

33) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин;

34) здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо співробітництва України з Європейським Союзом, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

35) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних робіт у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, налагодження соціального партнерства;

36) здійснює методичне забезпечення діяльності Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, управлінь праці, зайнятості та соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій, надає практичну і методичну допомогу підприємствам, установам, організаціям, проводить інформаційно-роз'яснювальну, консультаційну роботу з питань, що входять до його компетенції;

37) формує в установленому порядку кадрову політику в системі підпорядкованих йому органів;

38) здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

39) забезпечує в межах своєї компетенції виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

40) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

41) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. Мінпраці України має право:

представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;

одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Міністерство завдань;

залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

проводити в установленому порядку конференції, семінари, наради з питань, що належать до його компетенції;

утворювати за погодженням з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади координаційні комісії, експертні та робочі групи, залучати на договірній основі фахівців до роботи в цих комісіях (групах), а також для надання консультацій;

здійснювати видавничу діяльність з метою висвітлення питань державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин.

6. Мінпраці України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними органами інших держав, а також об'єднаннями громадян, релігійними об'єднаннями, благодійними організаціями та окремими громадянами.

7. Мінпраці України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Мінпраці України в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти Мінпраці України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення Мінпраці України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і громадянами.

8. Мінпраці України очолює Міністр, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняє з посади Президент України.

Міністр:

1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сферах зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції та за виконання Міністерством своїх завдань і функцій;

2) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань, віднесених до його відання, визначає на виконання вимог законодавства в межах наданих йому повноважень політичні пріоритети та стратегічні напрями роботи Міністерства, шляхи досягнення поставлених цілей;

3) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Міністерство;

4) подає Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо кандидатур на посади перших заступників та заступників Міністра; ( Підпункт 4 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 304/2002 від 27.03.2002, N 280/2004 від 05.03.2004 )

5) затверджує програми і плани роботи Міністерства та звіт про їх виконання; ( Підпункт 5 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

6) підписує нормативно-правові акти Міністерства;

7) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінпраці України; ( Підпункт 7 пункту 8 в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

8) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції Міністерства;

9) вносить Кабінету Міністрів України пропозиції щодо утворення, реорганізації, ліквідації у складі Міністерства урядових органів державного управління та подання про призначення на посади та звільнення з посад їх керівників;

10) за поданням керівників урядових органів державного управління, утворених у складі Міністерства, затверджує граничну чисельність їх працівників, погоджує структуру, штатний розпис та кошторис видатків цих органів; ( Підпункт 10 пункту 8 в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

11) порушує в установленому порядку питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності перших заступників; ( Підпункт 11 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

12) вносить у встановленому порядку подання щодо відзначення державними нагородами працівників Міністерства;

13) приймає рішення щодо утворення, реорганізації, ліквідації територіальних органів Міністерства, затверджує їх положення (статути), призначає на посади та звільняє з посад у встановленому законодавством порядку їх керівників; ( Підпункт 13 пункту 8 в редакції Указів Президента N 304/2002 від 27.03.2002, N 280/2004 від 05.03.2004 )

13-1) призначає на посади та звільняє з посад працівників центрального апарату Міністерства, в тому числі за погодженням з Кабінетом Міністрів України - керівників структурних підрозділів центрального апарату Мінпраці України; ( Пункт 8 доповнено підпунктом 13-1 згідно з Указом Президента N 304/2002 від 27.03.2002, в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

14) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Через Міністра спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України діяльність Державного комітету України у справах ветеранів. ( Пункт 8 в редакції Указу Президента N 9/2002 від 03.01.2002 )

9. Міністр має перших заступників, у тому числі першого заступника - керівника апарату Міністерства та першого заступника у зв'язках з Верховною Радою України (далі - перші заступники), і заступників, які належать до числа керівників Міністерства.

Перших заступників та заступників Міністра призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України і припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

Міністр розподіляє обов'язки між своїми першими заступниками та заступниками.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Мінпраці України, його поточної роботи, а також забезпечення діяльності Міністра організовується першим заступником Міністра - керівником апарату Мінпраці України. ( Пункт 9 в редакції Указу Президента N 9/2002 від 03.01.2002, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 304/2002 від 27.03.2002, в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінпраці України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), перших заступників та заступників Міністра за посадою, а також керівників структурних підрозділів Мінпраці України. ( Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 9/2002 від 03.01.2002, N 280/2004 від 05.03.2004 )

У разі потреби до складу колегії Мінпраці України можуть входити в установленому порядку інші особи. ( Абзац другий пункту 10 в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінпраці України.

11. У складі Мінпраці України Кабінетом Міністрів України може бути утворено урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

12. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо головних напрямів розвитку у сфері праці та соціальної політики, обговорення найважливіших програм та інших питань у Мінпраці України можуть утворюватися наукова рада, інші консультативні та дорадчі органи.

Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.

13. Гранична чисельність працівників Мінпраці України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру центрального апарату Мінпраці України затверджує Міністр за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Штатний розпис і кошторис видатків Мінпраці України затверджує Міністр за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату Мінпраці України затверджує Міністр. ( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента N 9/2002 від 03.01.2002, N 304/2002 від 27.03.2002, в редакції Указу Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

14. Мінпраці України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 280/2004 від 05.03.2004 )

Глава Адміністрації Президента України В.ЛИТВИН