СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.01.2002
Про розгляд касаційної скарги
відкритого акціонерного товариства "Геос"
Верховний Суд України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Геос" на постанову Вищого арбітражного суду України від 9 липня 1999 р., у справі за позовом прокурора Дніпропетровської області в інтересах Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика", в особі Державної геофізичної експедиції "Дніпрогеофізика", м. Дніпропетровськ, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області; відкритого акціонерного товариства "Геос" про визнання недійсними актів ненормативного характеру, ВСТАНОВИВ:
27 березня 1998 р. прокурор Дніпропетровської області в інтересах ДГП "Укргеофізика" в особі структурного підрозділу ДДГП "Дніпрогеофізика" пред'явив в арбітражному суді позов до РВ ФДМ України по Дніпропетровській області та ВАТ "Геос" про визнання недійсними:
- розпорядження РВ Фонду держмайна по Дніпропетровській області від 21.06.96 N 12/152-РС1 "Про затвердження акта оцінки вартості майна Державного регіонального комерційно-виробничого підприємства "Геолог" у частині включення до акта вартості виробничого приміщення та споруди по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську;
- наказу РВ Фонду держмайна по Дніпропетровській області від 01.07.96 N 12/113-ПП "Про затвердження плану приватизації цілісного майнового комплексу Державного регіонального комерційно-виробничого підприємства "Геолог" виробничого приміщення та споруди по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську;
- рішення ВАТ "Геос" про випуск акцій, затвердженого РВ Фонду держмайна по Дніпропетровській області 12 липня 1996 р., в частині випуску акцій для приватизації виробничого приміщення та споруди по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську та передачі їх на користь позивача.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що Державний комітет України по геології та використанню надр своїм наказом N 24 від 22 червня 1996 р. "Про передачу основних засобів виробництва" порушив вимоги статей 10, 27 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), незаконно зобов'язав ДДГП "Дніпрогеофізика" станом на 1 березня 1996 р. передати на баланс ДРКВП "Геолог" базу господарського обслуговування, чисельним складом та обладнанням з метою оптимізації організаційної структури і переходу до ринкових умов господарювання, що стало підставою для неправильного зарахування на баланс ДРКВП "Геолог" основних фондів, перерахованих в акті передачі від 1 березня 1996 р., що належали ДДГП "Дніпрогеофізика" та подальшої незаконної приватизації цього майна в складі цілісного майнового комплексу ДРКВП "Геолог".
Майно ДДГП "Дніпрогеофізика" не підлягало приватизації на підставі Постанови Верховної Ради України від 3 березня 1995 р. N 88/95-ВР у зв'язку з його загальнодержавним значенням.
Пункт 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" ( 2163- 12 ) в редакції Закону від 4 березня 1992 р. не містить заборони на приватизацію комплексів державної геологічної служби, а ДРКВП "Геолог" не входило в перелік підприємств, які не підлягали приватизації, визначених Постановою Верховної Ради України від 3 березня 1995 р. N 88/95-ВР.
ВАТ "Геос" позов не визнало з тих мотивів, що ДДГП "Дніпрогеофізика" Постановою Верховної Ради України від 22 листопада 1996 р. N 542/96-ВР було виключено з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням. Вимогам чинного законодавства відповідає приватизація ДРКВП "Геолог" і перетворення його в ВАТ "Геос".
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 20 - 27 травня 1998 р. в позові відмовлено.
Постановою голови арбітражного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 1998 р. рішення суду від 20 - 27 травня 1998 р. залишено без змін, а протест прокурора Дніпропетровської області відхилений.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 25 лютого 1999 р. протест заступника Генерального прокурора України відхилено, постанова арбітражного суду Дніпропетровської області від 23 березня 1999 р. залишена без змін.
Постановою президії Вищого арбітражного суду України від 9 липня 1999 р. протест заступника Генерального прокурора України задоволено, рішення і постанови усіх судових інстанцій у справі скасовано. Позов задоволено.
Визнано недійсними:
- розпорядження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 21.06.96 N 12/152-РС1 "Про затвердження акта оцінки вартості майна Державного регіонального комерційно-виробничого підприємства "Геолог" у частині включення в оціночну вартість показників вартості приміщення і споруди по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську;
- наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 01.07.96 N 12/113-ПП "Про затвердження плану приватизації" в частині включення до плану приватизації цілісного майнового комплексу державного регіонального комерційно-виробничого підприємства "Геолог" приміщення і споруди по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську;
- рішення ВАТ "Геос" про випуск акцій, затверджене 12.07.96 Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, у частині випуску акцій на вартість будинку і приміщення по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську.
Зобов'язано ВАТ "Геос" зменшити розмір статутного фонду товариства на вартість приміщення і споруди по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську відповідно до вимог статей 16 і 39 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ).
Передати Державному геофізичному підприємству "Укргеофізика" приміщення і споруду по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську.
Президія Вищого арбітражного суду України встановила, що висновок судових інстанцій про те, що наказ Держкомгеології України від 22.02.96 N 24 "Про передачу основних засобів виробництва" згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.80 N 285 "Про порядок передачі підприємств, організацій, установ, споруд та будівель" відповідає вимогам чинного законодавства України на дату його ухвалення, є помилковим. Передача основних фондів від ДДГП "Дніпрогеофізика" на баланс ДРКВП "Геолог" означає вилучення державою в особі Держкомгеології України майна у підприємства, що прямо суперечить вимогам статей 13, 34 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), в зарахування на баланс ДРКВП "Геолог", основних фондів, що належали ДДГП "Дніпрогеофізика", та наступна приватизація цього майна у складі цілісного майнового комплексу ДРКВП "Геолог" є неправильним.
Касаційна скарга мотивується тим, що президія Вищого арбітражного суду України прийшла до безпідставних, незаконних і невідповідних рішенням Верховного Суду України висновків з питань застосування норм матеріального права (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22.12.95 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму N 15 від 25.05.98).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги і заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймалися судами при її розгляді, Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Скасовуючи судові рішення усіх судових інстанцій у цій справі та задовольняючи позов і визнаючи недійсними розпорядження від 21.06.96 N 12/152-РС1 "Про затвердження акта оцінки вартості майна ДРКВП "Геолог" Регіонального відділення Фонду держмайна України по Дніпропетровській області, наказу від 01.07.96 N 12/113-ПП "Про затвердження плану приватизації" ДРКВП "Геолог", президія Вищого арбітражного суду України виходила з того, що наказ Держкомгеології України від 22.02.96 N 24 "Про передачу основних засобів виробництва" суперечить вимогам статей 13, 34 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), що зазначено правовою підставою для визнання недійсними актів РВ Фонду держмайна України по Дніпропетровській області.
Проте з такими висновками погодитись не можна.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" (зі змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1981 р. N 4, від 25 грудня 1992 р. N 13 та від 25 травня 1998 р. N 15, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Вирішуючи правовий спір по суті, президія Вищого арбітражного суду України не врахувала, що наказ Держкомгеології України від 22.02.96 N 24 "Про передачу основних засобів виробництва" був чинним на час виникнення спірних правовідносин і не був визнаним судом недійсним, а отже, не було правових підстав для задоволення позову і визнання недійсними актів РВ Фонду держмайна по Дніпропетровській області, що містили приписи про умови і порядок приватизації цілісного майнового комплексу ДРКВП "Геолог" в частині включення в цей комплекс майнових об'єктів, належних ДДГП "Дніпрогеофізика", які були передані на баланс ДРКВП "Геолог". Наступне скасування наказу не усуває юридичних наслідків його виконання в період чинності.
Крім того, приймаючи постанову про передачу спірного майна ВАТ "Геос" на користь ДГП "Укргеофізика", президія Вищого арбітражного суду України, порушуючи пункт 4 статті 48, статтю 50 Закону України "Про власність" (697-12 ), де передбачено захист права власності особи, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання або оперативного управління, не врахувала, що приміщення і споруди по вул. Дубініна, 8 у м. Дніпропетровську рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Геос" в 1997 році у складі іншого майна було передано до статутного фонду ДП "Геос-Центр", і не залучила до участі у справі ДП "Геос-Центр". Разом з тим, ця обставина має суттєве юридичне значення для вирішення спору по суті, оскільки безпосередньо впливає на його права і обов'язки щодо спірного майна.
За таких обставин судові рішення усіх судових інстанцій, у даній справі, підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 ГПК ( 1798-12 ), Верховний Суд України ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу задовольнити.
Постанову президії Вищого арбітражного суду України від 9 липня 1999 р., постанову судової колегії з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 25 лютого 1999 р. та постанову від 23 вересня 1998 р., а також рішення від 20 - 27 травня 1998 р. арбітражного суду Дніпропетровської області скасувати.
Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.