КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Про порядок надання скороченої тривалості робочого
тижня працівникам, зайнятим на роботах
із шкідливими умовами праці

ПИТАННЯ: Який порядок надання скороченої тривалості робочого тижня працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до статті 51 КЗпП працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого тижня - не більш як 36 годин на тиждень.

Це право визначається згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 163 від 21 лютого 2001 р. (далі - Перелік). При цьому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 122 від 23 березня 2001 р. затверджено Порядок його застосування, у якому зазначено, що скорочена тривалість робочого тижня за роботу в цих умовах встановлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами цього Переліку незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також форм власності відповідних підприємств, організацій та установ.

Назви професій і посад керівників, фахівців, службовців та робітників, передбачених у Переліку, приведені у відповідність до Класифікатора професій ДК 003-95, затвердженого Наказом Держстандарту України N 314 від 14 травня 1998 р. (зі змінами та доповненнями).

Працівникам, професії та посади яких не передбачені в цьому Переліку, але які в окремі періоди свого робочого часу виконують роботу у виробництвах, цехах, за професіями і на посадах, означених ним, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється в ці дні тієї ж самої тривалості, як і працівникам, постійно зайнятим на такій роботі.

Працівникам, професії та посади яких не передбачені в розділі "Загальні професії", скорочена тривалість робочого тижня встановлюється незалежно від того, в яких виробництвах або цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Переліку.

Бригадирам, помічникам і підручним робітникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється тієї ж тривалості, як і робітникам відповідних професій, зазначених у Переліку.

Якщо виробництва та цехи зазначені в ньому без найменувань конкретних професій і посад, правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії чи посади, яку вони обіймають.

У тих випадках, коли працівники протягом робочого часу були зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, де встановлено скорочений робочий тиждень різної тривалості, і відпрацювали на цих роботах більше половини максимальної тривалості скороченого робочого часу, їх робочий день не повинен перевищувати шести годин. При цьому облік відпрацьованого за кожним видом робіт часу має здійснюватися власником або уповноваженим ним органом.

Якщо ж у Переліку зазначено "постійно зайнятий" або "що постійно працює", скорочена тривалість робочого тижня відповідно до вказаної в Переліку тривалості встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий в цих умовах протягом всього скороченого робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.

У разі відсутності таких записів скорочена тривалість робочого часу, згідно із зазначеною в Переліку тривалістю, встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий в шкідливих умовах праці не менше половини тривалості робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Якщо в Переліку вказано розділи та підрозділи у вигляді найменувань робіт ("Малярні роботи", "Зварювальні роботи" тощо), робітники мають право на скорочений робочий тиждень незалежно від того, в якому виробництві або цеху вони виконують ці роботи.

Слід також зазначити, що скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 442 від 1 серпня 1992 р.

При цьому підтвердження працівникові відповідного права можливе лише при віднесенні його робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці за результатами цієї атестації, а саме за умови перевищення гранично допустимих рівнів або концентрацій шкідливих факторів виробничого середовища на робочому місці працівника.

С.I.Рябоконь,
начальник відділу
ержавної експертизи умов праці

"Довідник кадровика", N 11 (17), листопад 2003 р.,
Передплатний індекс 01158
02660, Київ, пр.Гагаріна, 23, офіс 1101