КОНСУЛЬТУЄ ДПІ В ПОДІЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА

Щодо постійних представництв

ПИТАННЯ: 1.Що відноситься до постійних представництв відповідно діючого законодавства?

2.Чи повинно представництво ставати на податковий облік?

3.Що є господарською діяльністю постійного представництва?

4.Який порядок оподаткування постійного представництва нерезидента?

5.Яку звітність подають представництва?

ВІДПОВІДЬ: 1.Згідно із підпунктами 2.1.2, 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 р із змінами і доповненнями далі - Закон про прибуток) платниками податку з числа нерезидентів є фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом, а також постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Під терміном "постійне представництво" згідно з п. 1.17 ст. 1 Закону про прибуток розуміється постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезиден, а на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезидентам, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці.

2.Згідно з п. 2.5 ст. 2 Закону про прибуток постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України.

Під місцезнаходженням постійного представництва розуміється фактичне місце здійснення господарської діяльності. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток затверджено наказом ДПА України від 16.01.98 р. N 23 (далі - Положення).

Пунктом 1.3 Положення передбачено, що його дія не поширюється на представництва іноземних організацій та фірм, які не здійснюють господарську діяльність в Україні, але він стосується установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет, згідно з міжнародними договорами України або законом (лист ДПА України від 28.07.98р. N 8159/11/15-2116).

3.Пунктом. 1.32 ст.1 Закону про прибуток передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Таке визначення господарської діяльності також доповнює і розширює термін про господарську діяльність, визначений ст. 1 Закону України від 16.04.91 р. N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" із змінами I доповненнями - далі Закон N 959: господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, яка пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару, і поширюється на всіх осіб господарської діяльності, в тому числі і на нерезидентів в Україні.

Перелік видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, визначено в ст. 4 Закону N 959. Крім зазначених у цій статті видів діяльності суб'єкти підприємницької діяльності мають право займатись іншими видами діяльності, які прямо й у виключній формі не заборонено законами України.

Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності визначено ст. 4 Закону України від 07.02.91 р. N 698-XII "Про підприємництво" із змінами і доповненнями.

4-5. Згідно з п. 16.11 ст. 16 Закону про прибуток нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно із законодавством України, щоквартально (протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом.

Наказом ДПА України від 31.07.97 р. N 274 "Про затвердження Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво" із змінами і доповненнями (далі - Порядок N 274) передбачено такі варіанти визначення об'єкта оподаткування:

1) визначення податкового зобов'язання платника податків у загальному порядку відповідно до норм Закону про прибуток;

2) на підставі складання нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, здійснюване через постійне представництво;

3) як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.

При першому варіанті оподатковуваний прибуток постійного представництва визначається в загальному порядку, з урахуванням усіх положень Закону про прибуток.

Другий варіант застосовується, коли нерезидент здійснює діяльність не тільки в Україні, але й за її межами і не може визначити прибуток від своєї діяльності. У даному випадку представництвом складається баланс фінансово-господарської діяльності, який погоджується з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва. Відповідно п. 2.2 Порядку N 274 відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності - це баланс валових доходів (які постійне представництво одержало б від здійснення своєї діяльності незалежно від нерезидента), відокремлених від загальної суми валових доходів нерезидента на підставі відповідного розрахунку, та валових витрат, понесених безпосередньо постійним представництвом. Оподатковуваний прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, визначається як різниця між валовими відокремленими доходами постійного представництва та понесеними постійним представництвом валовими витратами. Форма розрахунку передбачена додатком 1 Порядку N 274.

Третій варіант застосовується (п.3.1 Порядку N 274), коли:

1) витрати у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (виконанням робіт, послуг) постійним представництвом сплачені (нараховані) як в Україні, так і за її межами;

2) нерезидент не має змоги виконати вимоги пункту 2.3 Порядку N 274, щодо підтвердження даних про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від здійснення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальної чисельності працівників та вартості основних фондів нерезидента для цілей складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності.

Відповідно п.4 Порядку N 274 нерезиденти, які мають право на переваги відповідно до міжнародного договору України щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування окремих видів доходів, разом з декларацією про прибуток підприємства або з розрахунками визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнюють і подають до державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України за формою, передбаченою додатком N 3.

Право на використання переваг договору надається податковим органом за умови подання письмового підтвердження про те, що нерезидент є особою, на яку поширюються положення цього договору.

Порядком N 274 також затверджено форми розрахунків оподатковуваного прибутку та податку на прибуток для відповідних варіантів.

Наказом ДПА України від 16.01.98 р. N 28 "Про затвердження Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів" передбачено порядок надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів (далі Порядок).

Цей Порядок застосовується резидентами і постійними представництвами нерезидента в Україні (далі особи, що виплачують доходи), які виплачують доходи нерезидентам, утримують і перераховують до відповідного бюджету податок на доходи, одержані нерезидентами із джерел їх походження з України.

Особи, що виплачують доходи, протягом терміну, передбаченого законодавством для квартального звітного періоду, подають до державного податкового органу за своїм місцезнаходженням звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів за попередній квартал за формою згідно з додатком 1 Порядку.

Звіти подаються окремо про кожного нерезидента, якому було виплачено дохід. У разі відсутності у звітному кварталі виплат дбходів нерезидентам звіт не подається.

Краснокутська Л.Д.,
Начальник відділу громадських зв'язків
та массово-роз'яснювальної роботи

"Киевский бухгалтер",
N 31 (121), листопад 2003 р.
Передплатний індекс 22259