КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 липня 2003 р. N 1110
Київ
Про затвердження Типового положення про
пункт тимчасового перебування іноземців
та осіб без громадянства, які незаконно
перебувають в Україні
(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1402 від 04.09.2003
N 6 від 14.01.2004
N 945 від 24.09.2005
N 943 від 07.09.2011
N 70 від 08.02.2012
N 211 від 15.04.2015
N 908 від 07.12.2016)
Відповідно до частини шостої статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" Кабінет Міністрів України постановляє:
(Вступна частина в редакції Постанови КМ N 70 від 08.02.2012)
Затвердити Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (додається).
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 липня 2003 р. N 1110
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 8 лютого 2012 р. N 70)
Типове положення
про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб
без громадянства, які незаконно перебувають в Україні
1. Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - пункт тимчасового перебування), є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:
стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України;
стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством;
затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
(Пункт 1 в редакції Постанови КМ N 908 від 07.12.2016)
2. Пункт тимчасового перебування у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, міжнародними актами з прав людини та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання щодо іноземців та осіб без громадянства, а також положенням, розробленим відповідно до цього Типового положення і затвердженим ДМС.
3. Пункт тимчасового перебування належить до сфери управління ДМС.
4. Пункт тимчасового перебування утворюється, реорганізовується та ліквідується за рішенням ДМС.
Гранична чисельність працівників пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується ДМС (у межах асигнувань, передбачених для ДМС у Державному бюджеті України на відповідний рік).
(Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 211 від 15.04.2015)
5. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування не може перевищувати шести місяців з дня фактичного затримання особи. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк чи прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, такий строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для виконання рішення про примусове видворення чи для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
(Пункт 5 в редакції Постанови КМ N 908 від 07.12.2016)
6. Розміщення іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування здійснюється адміністрацією такого пункту на підставі рішення територіального органу ДМС або органу охорони державного кордону згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців та осіб без громадянства до пункту. До розміщення в пункті тимчасового перебування іноземці та особи без громадянства, стосовно яких адміністративними судами за позовами органів охорони державного кордону чи Служби безпеки в установленому законом порядку прийнято рішення про затримання, утримуються у спеціально обладнаних для зазначених цілей приміщеннях органів охорони державного кордону чи Служби безпеки.
(Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 908 від 07.12.2016)
Діти іноземців та осіб без громадянства розміщуються в пункті тимчасового перебування разом з батьками, а в разі відсутності батьків - близькими родичами.
Діти іноземців та осіб без громадянства, розлучені із сім’єю, не підлягають розміщенню в пункті тимчасового перебування, а направляються до притулку для дітей служби у справах дітей.
Під час розміщення в пункті тимчасового перебування іноземці та особи без громадянства підлягають особистому та медичному огляду, а також санітарній обробці.
Норми матеріально-побутового забезпечення та порядок надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства встановлюються МВС.
7. Основними завданнями пункту тимчасового перебування є:
1) забезпечення тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, розміщених відповідно до законодавства;
(Підпункт 1 пункту 7 в редакції Постанови КМ N 908 від 07.12.2016)
2) створення належних умов для утримання іноземців та осіб без громадянства, забезпечення їх індивідуальними спальними місцями, постільною білизною, триразовим харчуванням, матеріально-побутовим та медичним обслуговуванням тощо;
3) сприяння територіальним органам ДМС та органам охорони державного кордону у виконанні покладених на них завдань, пов’язаних з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства за межі України;
4) сприяння іноземцям та особам без громадянства в установленні контактів з родичами, земляками, міжнародними та громадськими організаціями.
8. Охорона пункту тимчасового перебування, іноземців та осіб без громадянства, які в ньому утримуються, здійснюється відповідно до законодавства.
Дії працівників пункту тимчасового перебування з охорони іноземців та осіб без громадянства не можуть поєднуватися з тортурами, катуваннями або іншими жорстокими та такими, що принижують гідність, видами поводження. Ніякі обставини не можуть бути виправданням для застосування тортур, катувань або таких видів поводження.
9. У пункті тимчасового перебування чоловіки розміщуються окремо від жінок.
Вагітні жінки, батьки з дітьми та сім’ї розміщуються в окремих житлових приміщеннях.
10. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, можуть:
1) вільно пересуватися в межах пункту тимчасового перебування, визначених його адміністрацією;
2) носити власний одяг, надсилати листи, отримувати посилки, відправляти релігійні обряди;
3) зустрічатися з правозахисниками, адвокатами, представниками дипломатичних представництв або консульських установ країни походження чи країни попереднього постійного проживання, міжнародних та правозахисних організацій.
11. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування та мають бажання працювати, за їх згодою можуть залучатися адміністрацією пункту до виконання робіт з облаштування місця проживання, благоустрою території, а також у майстернях або на промисловій базі пункту чи згідно з трудовими договорами на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих за межами пункту, в денний час під наглядом працівників пункту, які здійснюють їх охорону.
Укладення угод між такими підприємствами, установами та організаціями і іноземцями та особами без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, про виконання відповідного обсягу робіт і оплата їх праці здійснюються відповідно до законодавства.
Умови праці іноземців та осіб без громадянства повинні відповідати вимогам законодавчих актів та нормативних документів, що регулюють питання охорони праці.
12. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, зобов’язані дотримуватися установлених правил внутрішнього розпорядку, особистої гігієни, постійно перебувати в межах пункту тимчасового перебування.
13. Іноземцям та особам без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, забороняється придбання, зберігання і використання будь-якої холодної зброї, колючих та ріжучих предметів, спиртних напоїв, наркотичних засобів та психотропних речовин або інших одурманюючих речовин, а також інших видів майна, що не може перебувати у власності громадян відповідно до законодавства, самовільно залишати його територію.
(Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 908 від 07.12.2016)
14. Іноземці та особи без громадянства, які утримуються в пункті тимчасового перебування, з метою виконання постанови адміністративного суду про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця або особи без громадянства, у тому числі осіб, які прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, про затримання іноземця або особи без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування передаються органу, за рішенням якого вони розміщувалися в пункті, чи територіальному органу ДМС або Держприкордонслужби, уповноваженому ДМС або Адміністрацією Держприкордонслужби, згідно з актом, складеним пунктом тимчасового перебування та органом, який доставив іноземців або осіб без громадянства до пункту тимчасового перебування.
(Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 908 від 07.12.2016)
15. Іноземці та особи без громадянства звільняються з пункту тимчасового перебування його адміністрацією після отримання від органу, за рішенням якого вони розміщувалися в такому пункті, повідомлення про неможливість їх примусового видворення за межі України через відсутність проїзного документа, транспортного сполучення з країною походження або з інших причин, що не залежать від таких осіб, після завершення граничного строку утримання в пункті тимчасового перебування або раніше такого строку, якщо зазначеним органом встановлено причини, що перешкоджають примусовому видворенню.
Іноземці та особи без громадянства звільняються з пункту тимчасового перебування на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у разі визнання їх в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, а також встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Іноземці або особи без громадянства, які були доставлені до пункту тимчасового перебування відповідно до частини одинадцятої статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільняються з пункту тимчасового перебування після закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі, коли стосовно них судом не прийнято інших передбачених законом рішень.
(Пункт 15 в редакції Постанови КМ N 908 від 07.12.2016)
16. Територія пункту тимчасового перебування огороджується парканом з контрольно-пропускним пунктом.
17. У пунктах тимчасового перебування обладнуються:
1) чергова частина;
2) адміністративні приміщення;
3) гуртожитки;
4) медичний пункт з ізолятором;
5) кухня;
6) їдальня;
7) пральня;
8) санітарний пропускник з дезінфекційною камерою;
9) приміщення для зберігання особистих речей іноземців та осіб без громадянства;
10) приміщення багатоцільового призначення;
11) спортивний майданчик тощо.
18. Адміністрацію пункту тимчасового перебування очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку ДМС за погодженням з головою облдержадміністрації.
19. Пункт тимчасового перебування провадить фінансово-господарську діяльність згідно з кошторисом та штатним розписом, що затверджуються ДМС.
20. Адміністрація пункту тимчасового перебування:
1) створює належні умови для утримання, харчування, медичного обслуговування та санітарно-епідемічного забезпечення іноземців та осіб без громадянства;
2) веде облік іноземців та осіб без громадянства, роз’яснює їм порядок і умови утримання в пункті тимчасового перебування;
3) взаємодіє з органами виконавчої влади, дипломатичними представництвами або консульськими установами, а також міжнародними та громадськими організаціями;
4) здійснює контроль за:
режимом та умовами утримання іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування;
дотриманням іноземцями та особами без громадянства правил внутрішнього розпорядку.
21. Директор пункту тимчасового перебування:
1) вирішує питання щодо провадження діяльності пункту тимчасового перебування та забезпечує організацію його роботи;
2) діє від імені пункту тимчасового перебування і представляє його інтереси в підприємствах, установах та організаціях;
3) видає відповідно до компетенції накази і контролює їх виконання;
4) призначає на посади та звільняє з посад працівників пункту тимчасового перебування, затверджує їх функціональні обов’язки;
5) затверджує:
правила внутрішнього розпорядку;
кошторис витрат на утримання іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування;
6) забезпечує додержання установленого режиму та умов утримання іноземців та осіб без громадянства в пункті тимчасового перебування;
7) розглядає в установленому законодавством порядку скарги і заяви іноземців та осіб без громадянства і громадян України, приймає відповідні рішення;
8) здійснює інші повноваження, необхідні для забезпечення діяльності пункту тимчасового перебування.
22. Умови праці, порядок прийняття на посади та звільнення з посад працівників пункту тимчасового перебування регулюються законодавством про працю.
23. Фінансування пункту тимчасового перебування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
24. Пункт тимчасового перебування є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
(Типове положення в редакції Постанови КМ N 70 від 08.02.2012)