КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
від 28 травня 2003 року N 10-рп/2003
м. Київ

Рішення Конституційного Суду України
у справі за конституційним поданням Антимонопольного
комітету України про офіційне тлумачення поняття
"організація розповсюдження поштових марок,
маркованих конвертів і карток", яке вживається
в абзаці другому частини третьої статті 15 Закону
України "Про поштовий зв'язок" (справа про
організацію розповсюдження поштових марок,
маркованих конвертів і карток)

Справа N 1-16/2003

Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

за участю представника суб'єкта права на конституційне подання Кравченка Юрія Григоровича - державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, представника Верховної Ради України Константого Олександра Володимировича - головного наукового консультанта Відділу зв'язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України, Носова Владислава Васильовича - Постійного представника Президента України в Конституційному Суді України, представника Кабінету Міністрів України Павліковської Лади Анатоліївни - заступника Державного секретаря Міністерства юстиції України, а також залучених до участі у розгляді справи: Костриби Надії Петрівни начальника Управління правового забезпечення та реформування власності Державного комітету зв'язку та інформатизації України, Мухіна Василя Георгійовича - генерального директора Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", Поштаря Петра Сафроновича - начальника юридичного відділу відкритого акціонерного товариства "Агентство Союздрук" (м. Київ), Тринчука Степана Миколайовича - голови спостережної ради, заступника голови правління з правових та кадрових питань відкритого акціонерного товариства "Торгпреса" (м. Львів), Копиленка Якова Михайловича і Малова Віталія Юрійовича - заступників директора приватного підприємства "Європа-Принт" (м. Дніпропетровськ), Аронова Леоніда Ілліча - комерційного директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпреса" (м. Тернопіль), Корзуна Володимира Анатолійовича - юрисконсульта товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпреса" (м. Київ),

розглянув на пленарному засіданні справу про офіційне тлумачення поняття "організація розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток", яке вживається в абзаці другому частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 4 жовтня 2001 року N 2759-III (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 6, ст. 39).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) стало конституційне подання Антимонопольного комітету України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є практична необхідність в офіційній інтерпретації поняття "організація розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток", яке вживається в абзаці другому частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ).

Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В., пояснення Кравченка Ю.Г., Константого О.В., Носова В.В., Павліковської Л.А., Костриби Н.П., Мухіна В.Г., Поштаря П.С., Тринчука С.М., Малова В.Ю., Аронова Л.I., Корзуна В.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив :

1. У конституційному поданні до Конституційного Суду України Антимонопольний комітет України порушує питання про офіційне тлумачення поняття "організація розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток", яке вживається в абзаці другому (за поданням - у першому) частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ), а також просить дати відповідь на питання, чи поширюються виключні права національного оператора на організацію розповсюдження конвертів чистих і художніх (без марок).

Практичну необхідність в офіційному роз'ясненні суб'єкт права на конституційне подання обгрунтовує тим, що Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - "Укрпошта"), з одного боку, та Антимонопольний комітет України і суб'єкти господарювання, з другого, по-різному розуміють зміст зазначеного поняття. Як вважає Антимонопольний комітет України, це призводить до порушення права суб'єктів господарювання, які не входять до складу "Укрпошти", на підприємницьку діяльність та до обмеження права споживачів на придбання поштових марок, маркованих конвертів і карток.

Антимонопольний комітет України наголошує на тому, що від суб'єктів господарювання (колишніх підприємств "Союздруку") надійшли скарги з приводу того, що "Укрпошта" заборонила їм продаж поштових марок, маркованих конвертів, карток, конвертів чистих і художніх (без марок), який вони здійснювали відповідно до підпункту 6.4. Положення про поштові марки, блоки, марковані конверти і картки, затвердженого наказом Міністерства зв'язку України від 16 грудня 1996 року N 262. Як зазначається у конституційному поданні, свою заборону "Укрпошта" обґрунтовує тим, що в абзаці другому частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) виключне право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу встановлено для національного оператора. На підставі цього положення "Укрпошта" стверджує, що оскільки виконання функцій національного оператора відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України покладено на "Укрпошту", то саме їй належить виключне право продажу зазначеної продукції.

2. Голова Верховної Ради України у листі до Конституційного Суду України підкреслює, що в контексті абзацу другого частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) процес організації розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток включає в себе не лише будь-які дії національного оператора, що пов'язані зі створенням умов та безпосереднім розповсюдженням зазначеної продукції, але й її реалізацію іншими юридичними та фізичними особами шляхом укладання з ними цивільно-правових угод.

У поясненні Глави Адміністрації Президента України, наданому за дорученням Президента України, йдеться про те, що Закон України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) та Закон України "Про зв'язок" ( 160/95-ВР ), які є базовими щодо регулювання відносин у сфері надання послуг зв'язку (зокрема поштового), не містять прямої заборони стосовно розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток будь-якими суб'єктами господарювання і не визначають виключного права національного оператора (операторів) поштового зв'язку на цю діяльність. Закон України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) надає національному операторові виключне право лише на організацію такого розповсюдження.

Прем'єр-міністр України на запит Конституційного Суду України повідомляє, що виключне право національного оператора на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу, встановлене абзацом другим частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ), "не можна розглядати як обмеження прав інших суб'єктів господарювання на підприємницьку діяльність, оскільки, делегуючи такі повноваження національному операторові, держава мала на меті забезпечити виконання завдань соціальної держави, створення гідних умов для життя людини, забезпечення захисту її соціально-економічних прав, а якість та вартість послуг зв'язку можуть істотно впливати на життєвий рівень, права і свободи громадян".

Державний комітет зв'язку та інформатизації України пояснює, що процес організації розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток безпосередньо включає їх продаж через торговельну мережу, а також інші дії та заходи, прямо передбачені законодавством та не заборонені ним. Зокрема, це може бути залучення інших суб'єктів підприємницької діяльності до розповсюдження зазначеної продукції шляхом укладання з ними відповідних цивільно-правових угод, що передбачено статтею 10 Закону України "Про видавничу справу" ( 318/97-ВР ) і відповідає положенням Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), законів України "Про підприємства в Україні" (887-12 ) та "Про підприємництво" ( 698-12 ). Виключне право національного оператора на організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток не обмежує можливості споживачів щодо придбання зазначеної продукції, оскільки "Укрпошта" як національний оператор має розгалужену структуру відділень в усіх регіонах України. У разі недостатньої кількості відокремлених виробничих підрозділів, які займаються реалізацією цієї продукції, "Укрпошта" може самостійно укладати з юридичними особами цивільно-правові угоди. Надавши таке право національному оператору, держава мала на меті шляхом встановлення державних тарифів на універсальні послуги зв'язку забезпечити соціальний захист населення.

У відповіді на запит Конституційного Суду України "Укрпошта" підкреслює, що під виключним правом на організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток треба розуміти самостійну організацію національним оператором ринку поштових марок, маркованих конвертів і карток, що охоплює їх реалізацію не тільки через мережу об'єктів поштового зв'язку, а й шляхом укладання цивільно-правових угод з іншими юридичними та фізичними особами.

Водночас "Укрпошта" зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) поштова марка - це засіб оплати послуг поштового зв'язку, які надаються національним оператором, а не майно, яке є предметом цивільних договорів купівлі-продажу. Придбання поштових марок не надає користувачам поштових послуг права власності на певне майно, а тільки можливість скористатися послугами національного оператора. Правилами надання послуг поштового зв'язку (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1155 передбачено, що універсальні послуги поштового зв'язку оплачуються за тарифами, встановленими уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку. А це робить економічно недоцільною реалізацію марок та маркованої продукції через посередників, оскільки останні не мають права встановлювати на них торгову націнку.

3. У процесі розгляду справи на відкритому пленарному засіданні Конституційного Суду України представники сторін, інші учасники конституційного провадження підтримали позиції органів державної влади, які вони представляли.

Представники суб'єктів господарювання, скарги яких стали підставою для конституційного подання Антимонопольного комітету України, підкреслили, що законодавець цілком свідомо надав виключне право національному оператору не на продаж поштових марок, маркованих конвертів і карток, а на організацію їх розповсюдження, тобто створення ним роздрібної мережі у масштабах держави для якнайповнішого задоволення потреб споживачів у такій продукції. Право розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток стосується не тільки "Укрпошти", а й інших суб'єктів господарювання, які спроможні забезпечити їх реалізацію на умовах, визначених договорами з "Укрпоштою". Вони також заявили, що продаж такої продукції виключно відділеннями "Укрпошти" створює незручності для населення, звужує можливості її придбання.

4. Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, виходить з такого.

Пункт 5 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює, що засади організації та експлуатації систем зв'язку визначаються виключно законами України. Такими законами є Закон України "Про зв'язок" ( 160/95-ВР ), Закон України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ), які визначають правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у галузі зв'язку і у сфері надання послуг поштового зв'язку.

Закон України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) покладає обов'язок забезпечення надання універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України на національного оператора, який згідно із цим Законом має виключні права на провадження певних видів діяльності у цій сфері.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року N 10 виконання функцій національного оператора поштового зв'язку покладено на Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта". Тому "Укрпошта" відповідно до абзацу другого частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) набула виключне право на "видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу".

Закон України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) не розкриває змісту поняття "організація розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток", офіційне тлумачення якого просить надати суб'єкт права на конституційне подання. Не з'ясовує він і змісту поняття "розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток".

У той же час законодавець, розкривши у статті 1 цього Закону ( 2759-14 ) зміст понять "послуги поштового зв'язку" та "універсальні послуги поштового зв'язку", не відніс до них ні організацію розповсюдження, ні розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток. Але якщо виходити з того, що згідно з частиною першою статті 21 Закону України "Про поштовий зв'язок" (2759-14 ) "поштові марки (в тому числі надруковані на поштових конвертах і поштових картках) є засобом оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції, що надаються національним оператором", то розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток є невід'ємною умовою надання споживачам таких послуг.

Основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку на підставі статті 3 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) є, зокрема, захист інтересів користувачів, забезпечення надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості, доступність до ринку послуг поштового зв'язку.

Споживач згідно з частиною другою статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця), а держава відповідно до статті 4 цього Закону забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг).

Конституційний Суд України вважає, що законодавець поряд із встановленням виключного права національного оператора на видання, введення в обіг, а також виведення з обігу поштових марок, маркованих конвертів і карток передбачив його виключне право на організацію їх розповсюдження, а не на розповсюдження саме тому, що розповсюдження виключно національним оператором поштового зв'язку поштових марок, маркованих конвертів і карток обмежує можливості їх придбання фізичними та юридичними особами, оскільки суттєво зменшує кількість продавців цієї продукції і тим самим ускладнює доступ до послуг поштового зв'язку.

Організація розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, на думку Конституційного Суду України, включає в себе дії національного оператора поштового зв'язку, пов'язані зі створенням умов для розповсюдження зазначеної продукції та її реалізацією споживачам. Маючи за законом виключне право на організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, національний оператор поштового зв'язку має право також на їх розповсюдження, оскільки воно пов'язане з реалізацією ним власних послуг поштового зв'язку.

Водночас, оскільки розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток безпосередньо не належить до послуг поштового зв'язку, які згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) надають оператори відповідно до законодавства України, то його можуть здійснювати інші юридичні та фізичні особи, які мають для цього певні умови і які уклали договори з національним оператором поштового зв'язку.

Розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток не тільки національним оператором поштового зв'язку через мережу своїх підрозділів, але й іншими юридичними (насамперед колишніми підприємствами "Союздрук") і фізичними особами значно розширює можливості придбання споживачами маркованої поштової продукції та отримання послуг поштового зв'язку.

Конституційний Суд України також зазначає, що із системного аналізу Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ) випливає - організація розповсюдження конвертів чистих та художніх (без марок) не належить до виключного права національного оператора поштового зв'язку.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України (254к/96-ВР), статтями 51, 93, 95 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР), Конституційний Суд України вирішив :

1. Поняття "організація розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток", яке вживається в абзаці другому частини третьої статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" ( 2759-14 ), в аспекті конституційного подання треба розуміти як сукупність заходів, здійснюваних національним оператором поштового зв'язку щодо забезпечення користувачів послуг поштового зв'язку та інших споживачів поштовими марками, маркованими конвертами і картками, які передбачають, зокрема, визначення порядку розповсюдження цієї продукції, а також її реалізацію як національним оператором поштового зв'язку безпосередньо, так й іншими юридичними і фізичними особами на договірній основі відповідно до законодавства України.

2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.