ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
(Указ втратив чинність на підставі Указу
Президента України
N 1069/2011 від 23 листопада 2011 року)
Про Положення про Державну комісію з регулювання
ринків фінансових послуг України
Затвердити Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (додається).
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 4 квітня 2003 року
N 292/2003
Затверджено
Указом Президента України
від 4 квітня 2003 року N 292/2008
Положення
про Державну комісію з регулювання ринків
фінансових послуг України
1. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Комісія - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Комісії у межах її повноважень є:
проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;
розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;
здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері;
захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його удосконалення;
запровадження міжнародне визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;
сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:
1) бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію;
2) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
3) здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів);
4) здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реєстр фінансових установ;
5) здійснює реєстрацію та веде реєстр саморегулівних організацій;
6) визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;
7) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;
8) здійснює в установленому порядку ліцензування діяльності фінансових установ, затверджує ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових послуг і порядок контролю за їх додержанням;
9) установлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій;
10) установлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг;
11) установлює критерії та нормативи щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, додержання правил надання фінансових послуг;
12) визначає у передбачених законом випадках порядок створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;
13) установлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом;
14) установлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаних з наданням фінансових послуг;
15) установлює правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду;
16) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;
17) визначає професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ та може вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам для зайняття цих посад;
18) здійснює ліцензування діяльності тимчасової адміністрації фінансової установи та призначає її керівника;
19) веде Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);
20) установлює перелік посередницьких послуг у страхуванні та перестрахуванні;
21) визначає порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів і веде державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до цього реєстру;
22) визначає порядок формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю;
23) затверджує положення про централізовані страхові резервні фонди;
24) установлює обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя;
25) визначає порядок та умови ведення персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя;
26) установлює за погодженням з Національним банком України розміри кредитів, порядок та умови їх видачі страхувальникам, які уклали договори страхування життя;
27) установлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками, видає їм відповідні свідоцтва та здійснює організаційно-методичне забезпечення проведення актуарних розрахунків;
28) визначає характеристики та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування;
29) реєструє при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування правила страхування для такого виду, прийняті страховиком, а також зміни та/або доповнення до цих правил;
30) погоджує встановлення Моторним (транспортним) страховим бюро єдиного зразка страхових свідоцтв (полісів, сертифікатів), які є формою договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
31) здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
32) установлює особливості із забезпечення правонаступництва щодо укладання договорів страхування у разі реорганізації страховика;
33) здійснює державну реєстрацію кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, видає їм свідоцтво про державну реєстрацію за формою, встановленою Комісією, визначає засоби масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;
34) визначає перелік внутрішніх положень та процедур, які має розробити та затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефективної та безпечної діяльності;
35) установлює перелік державних цінних паперів, які придбаває кредитна спілка;
36) приймає нормативно-правові акти щодо особливостей створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;
37) приймає рішення про надання одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок статусу саморегулівної організації кредитних спілок членів асоціації, погоджує статут та внутрішні положення такої саморегулівної організації у частині здійснення делегованих Комісією функцій, здійснює моніторинг реалізації таких функцій та у разі необхідності припиняє або відкликає відповідні повноваження включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації;
38) погоджує в установленому порядку повідомлення щодо рішення вищого органу управління кредитної спілки про її ліквідацію або вносить свої пропозиції;
39) надає інформацію за запитами юридичних осіб;
40) розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фінансових установах;
41) установлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;
42) оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту;
43) бере участь у реалізації державної політики стосовно охорони державної та професійної таємниці, здійснює контроль за її зберіганням у своїй системі;
44) проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;
45) установлює порядок та умови застосування заходів впливу згідно з законом;
46) надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;
47) надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок;
48) надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;
49) звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;
50) проводить і координує у встановленому порядку навчання, підготовку та перепідготовку кадрів, установлює у визначених законом випадках кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг, здійснює організацію нарад, семінарів, конференцій з питань надання фінансових послуг;
51) аналізує стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг в Україні, здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, розробляє та подає в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства;
52) проводить з метою співпраці та координації своєї діяльності спільно з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку оперативні наради не рідше одного разу на квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів;
53) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід з цих питань;
54) виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань згідно із законодавством.
5. Комісія має право в межах своїх повноважень:
1) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України;
2) одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян - інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;
3) здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встановлюється Комісією залежно від типу фінансової установи;
4) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності (за погодженням з їхніми керівниками), консультативних та експертних організацій до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також зовнішніх експертів, які мають відповідну кваліфікацію, до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;
5) вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необхідної інформації та документів;
6) досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду;
7) установлювати порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;
8) проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні перевірки, щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; призначати не частіше одного разу на рік проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
9) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);
10) видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;
11) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;
12) застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, такі заходи впливу:
зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення;
вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
накладати штрафи відповідно до закону;
тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію;
затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
порушувати питання про ліквідацію фінансової установи;
13) призначати проведення примусової санації фінансової установи у випадках та порядку, встановлених законом;
14) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом;
15) засновувати друковані засоби масової інформації, а також висвітлювати питання розвитку та функціонування ринків фінансових послуг в інших засобах масової інформації;
16) одержувати в установленому порядку від органів статистики, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених завдань;
17) користуватися базами даних Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг і забезпечення діяльності фінансових установ, та надавати відповідну інформацію зазначеним органам;
18) утворювати у разі потреби за погодженням з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольним комітетом України, міністерствами та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та робочі групи;
19) у межах співробітництва з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав:
надавати та одержувати інформацію з питань нагляду за фінансовими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та не призводить до розголошення професійної таємниці;
надавати інформацію стосовно діяльності окремих фінансових установ у випадках і у порядку, встановлених у відповідних міжнародних договорах, учасником яких є Україна;
брати участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, зустрічах, нарадах з питань, що належать до її компетенції;
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та укладати у межах своїх повноважень міжнародні договори.
6. До виключної компетенції Комісії як колегіального органу належить:
1) прийняття рішень про погодження концепцій та програм розвитку ринків фінансових послуг, проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що розробляються Комісією;
2) затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об'єднаннями, з питань, які належать до її компетенції;
3) затвердження регламенту роботи Комісії та положень про департаменти;
4) прийняття рішень про утворення територіальних управлінь, затвердження положень про них;
5) надання у визначених законом випадках статусу саморегулівних організацій об'єднанням учасників ринків фінансових послуг, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії;
6) прийняття рішень про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою у разі недодержання законів та інших нормативно-правових актів України, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, призначення тимчасової адміністрації та її керівника;
7) прийняття рішення про утворення Консультаційно-експертної ради;
8) схвалення рішень директорів департаментів Комісії про включення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ або виключення з нього, а також видачу, зупинення або анулювання ліцензій на надання фінансових послуг;
9) затвердження планів роботи та річних звітів про діяльність Комісії;
10) затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, порядку здійснення контролю за їх додержанням;
11) визначення порядку ведення реєстру аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;
12) визначення порядку реєстрації страхових та перестрахових брокерів;
13) установлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, в тому числі тих, які можуть займатися актуарними розрахунками;
14) встановлення форми свідоцтва про державну реєстрацію кредитної спілки, визначення засобів масової інформації, в яких кредитна спілка розміщує дані про її державну реєстрацію;
15) делегування саморегулівній організації кредитних спілок певних повноважень та у разі необхідності припинення або відкликання їх включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації;
16) заснування в установленому порядку друкованих засобів масової інформації з метою висвітлення питань реалізації державної політики у сфері розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
17) здійснення функцій, визначених підпунктами 9 - 15, 17, 20, 22 - 26, 28, 30, 32, 34 - 37, 38, 40, 41 і 45 пункту 4, а також прав, установлених підпунктом 13 пункту 5 цього Положення.
7. Комісія під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
8. Комісія як колегіальний орган утворюється у складі дев'яти членів: Голова Комісії, три заступники Голови, у тому числі його перший заступник, п'ять членів Комісії - директорів департаментів.
Структура центрального апарату Комісії складається з департаментів та їх підрозділів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг і нагляд за діяльністю окремих видів фінансових установ, а також управлінь організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи Комісії.
Територіальні управління Комісії не мають статусу юридичної особи і діють відповідно до положень, затверджених Комісією.
9. Основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.
Голова Комісії визначає порядок денний засідання, скликає та проводить засідання Комісії.
Робота Комісії регулюється регламентом, який затверджує Комісія.
Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше п'яти її членів.
Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу Комісії.
10. Комісія в межах своїх повноважень видає на основі та на виконання актів законодавства накази та розпорядження, організовує та контролює їх виконання.
Комісія видає в разі потреби разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.
Нормативно-правові акти Комісії підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.
11. Комісію очолює Голова Комісії, якого призначає на посаду строком на сім років та звільняє з посади Президент України.
Голова Комісії одноосібне несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Комісії.
Повноваження Голови Комісії припиняються у разі: закінчення строку його повноважень;
набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
припинення його громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;
подання ним у письмовій формі заяви про відставку або про звільнення за власним бажанням;
смерті;
інших причин.
Головою Комісії призначається особа, яка має бездоганну ділову репутацію, вищу економічну чи юридичну освіту і досвід постійної (протягом семи років) роботи за фахом.
Голова Комісії:
здійснює керівництво поточною роботою Комісії та вирішує інші питання її діяльності, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Комісії;
діє від імені Комісії без довіреності у межах, установлених законодавством;
представляє Комісію у відносинах з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ, міжнародними організаціями, уповноваженими установами іноземних держав та забезпечує налагодження співробітництва з ними;
організовує наради, забезпечує співпрацю та координацію діяльності Комісії з Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції;
затверджує структуру центрального апарату Комісії;
забезпечує формування та реалізацію кадрової політики в Комісії, приймає на роботу і звільняє з роботи працівників, заохочує їх та накладає дисциплінарні стягнення;
вносить у встановленому порядку пропозиції щодо призначення на посади першого заступника та заступників Голови Комісії, членів Комісії директорів департаментів;
визначає розподіл обов'язків між членами Комісії;
забезпечує проведення внутрішнього контролю та аудиту, контролює розгляд скарг учасників ринку і споживачів фінансових послуг та реагування на них;
у разі потреби скасовує рішення директорів департаментів та інших посадових осіб Комісії, за винятком рішень про включення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ або виключення з нього, а також про видачу, зупинення або анулювання ліцензій на надання фінансових послуг;
виконує інші повноваження відповідно до законодавства.
12. Голова Комісії має трьох заступників, у тому числі першого заступника, які призначаються на посади та звільняються з посад у встановленому порядку Президентом України.
Заступником Голови Комісії призначається особа, яка має бездоганну ділову репутацію, вищу освіту та досвід постійної (протягом п'яти років) роботи за фахом, що відповідає її функціональним обов'язкам у Комісії.
Заступник Голови Комісії може бути звільнений з посади відповідно до законодавства та у зв'язку із закінченням строку повноважень.
Заступник Голови Комісії відповідає за забезпечення координуючих функцій у межах Комісії, здійснення аналітичної та методологічної діяльності, за питання кадрового, фінансового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності Комісії.
13. Члена Комісії - директора департаменту Комісії (далі директора департаменту Комісії) призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку Президент України.
Директором департаменту Комісії призначається особа, яка має бездоганну ділову репутацію, вищу освіту та досвід постійної (не менше ніж п'ять років) роботи за фахом, що відповідає її функціональним обов'язкам у Комісії.
Директор департаменту Комісії може бути звільнений з посади відповідно до законодавства про працю та державну службу і у зв'язку із закінченням строку повноважень.
Директор департаменту Комісії відповідає за організацію та здійснення функцій регулювання та нагляду за діяльністю окремих видів фінансових установ та ринків фінансових послуг, що віднесені до наглядової компетенції очолюваного ним департаменту.
Директор департаменту Комісії у межах своєї компетенції має право підписувати від імені Комісії документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про включення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, спрямованих на реалізацію його повноважень, передбачених цим Положенням.
14. При Комісії може утворюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів документів, які розробляються та/або розглядаються Комісією.
До складу Консультаційно-експертної ради можуть входити представники органів виконавчої влади, саморегулівних організацій та інших об'єднань учасників ринків фінансових послуг, науковці та фахівці з відповідних питань.
Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджуються Комісією.
15. Фінансування Комісії, її центрального апарату та територіальних управлінь здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
16. Граничну чисельність працівників системи Комісії за поданням її Голови затверджує Кабінет Міністрів України.
Штатний розпис, кошторис Комісії затверджує її Голова за погодженням з Міністерством фінансів України.
17. Комісія є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Глава Адміністрації Президента України В.МЕДВЕДЧУК