КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 26 березня 2003 р. N 390
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 746 від 16.08.2005 )

Про затвердження Типового положення
про управління з енергозбереження
обласної, Севастопольської міської
державної адміністрації

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Типове положення про управління з енергозбереження обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, що додається.

Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 березня 2003 р. N 390

Типове положення
про управління з енергозбереження обласної,
Севастопольської міської державної адміністрації

1. Управління з енергозбереження обласної, Севастопольської міської державної адміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом обласної, Севастопольської міської держадміністрації, що утворюється головою відповідної місцевої держадміністрації та підзвітний і підконтрольний відповідній держадміністрації та Держкоменергозбереження.

2. Управління у своїй діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Держкоменергозбереження, розпорядженнями голови відповідної місцевої держадміністрації, а також положенням про нього.

3. Основним завданням управління є:

участь у виконанні державних програм енергозбереження;

забезпечення реалізації державної політики енергозбереження шляхом виконання регіональних, обласних (міських) програм енергозбереження;

участь у реалізації державної інвестиційної та інноваційної політики у сфері енергозбереження;

розроблення та здійснення заходів щодо підвищення енергоефективності суспільного виробництва, а також у бюджетній, соціальній сфері області (міста) та житлово-комунальному господарстві;

популяризація ефективного та ощадливого споживання паливно-енергетичних ресурсів;

реалізація тарифної і цінової політики у сфері паливно-енергетичних ресурсів, спрямованої на стимулювання енергозбереження, підвищення якості послуг з енергопостачання, впровадження системи розрахунків за енергоносії між споживачами та постачальниками енергоресурсів за показаннями приладів обліку.

4. Управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує стан і тенденції економічного та енергетичного розвитку області (міста), бере участь у визначенні його пріоритетів, проведенні структурних змін суспільного виробництва і готує відповідні пропозиції щодо підвищення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, залучення місцевих енергоресурсів до енергетичного балансу області (міста);

2) розробляє і подає Держкоменергозбереження пропозиції до проектів державних програм економічного і енергетичного розвитку України на короткотерміновий період, забезпечує виконання визначених цими програмами завдань на відповідній території;

3) бере участь у складанні енергетичних балансів, проводить аналіз стану паливно-енергетичного комплексу та ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами області (міста);

4) готує пропозиції щодо перспективного розвитку паливно-енергетичного комплексу області (міста), в першу чергу за рахунок наявних місцевих видів палива та нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії, а також шляхом запровадження систем комбінованого виробництва теплової та електричної енергії;

5) проводить роботу з прогнозування економічно доцільних і технічно можливих рівнів енергозбереження у наявних в області (місті) галузях національної економіки і бере участь у розробленні та погодженні обласних (міських) програм енергозбереження;

6) бере участь у розробленні проектів державних, міжгалузевих, галузевих, міжрегіональних і регіональних програм енергозбереження, вживає заходів до розширення міжрегіональних та міжгалузевих зв'язків у сфері енергозбереження, готує проекти угод з цього питання і подає їх на розгляд відповідній місцевій держадміністрації та Держкоменергозбереження;

7) готує спрямовані на виконання актів законодавства пропозиції щодо розвитку сфери енергозбереження та вживає заходів для їх реалізації;

8) забезпечує розроблення та впровадження організаційно-розпорядчих і нормативних актів з питань енергозбереження в області (місті);

9) бере участь у формуванні державної політики у сфері енергозбереження, проводить моніторинг її реалізації та соціально-економічних наслідків, сприяє впровадженню та розвитку на відповідній території енергозберігаючих технологій у галузях суспільного виробництва;

10) збирає, узагальнює та аналізує інформацію про виконання актів законодавства з питань енергозбереження, Комплексної державної програми енергозбереження України, Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики, обласної (міської) програми енергозбереження та організаційно-розпорядчих документів з питань енергозбереження в області (місті);

11) забезпечує організацію робіт з проведення енергетичних обстежень, розроблення проектів з енергозбереження, здійснення енергозберігаючих заходів з метою зменшення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями, казенними підприємствами області (міста) та підприємствами житлово-комунальної сфери;

12) розробляє і подає відповідній місцевій держадміністрації пропозиції щодо розміщення на території області (міста) нових підприємств, реконструкції, розширення і ліквідації підприємств та інших об'єктів виробничого і невиробничого призначення, що належать до сфери її управління, з урахуванням економічної і соціальної потреби та їх впливу на енергетичний баланс області (міста);

13) розробляє і подає відповідній місцевій держадміністрації та Держкоменергозбереження пропозиції щодо використання коштів, передбачених у бюджеті на реалізацію енергозберігаючих проектів у бюджетній сфері області (міста);

14) поширює кращий досвід здійснення енергозберігаючих заходів, сприяє участі місцевих підприємств і організацій у виставково-ярмаркових заходах, проведенні конференцій та семінарів;

15) здійснює підготовку інформаційних матеріалів для визначення потенціалу енергозбереження та інвестиційних можливостей у сфері енергозбереження області (міста);

16) подає відповідній держадміністрації та Держкоменергозбереження пропозиції щодо виконання програм міжнародної технічної допомоги згідно з напрямами, визначеними Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та програмами енергозбереження;

17) проводить аналіз інвестиційного попиту області (міста) та на основі пріоритетів, визначених державою у сфері енергозбереження, розробляє і подає відповідній місцевій держадміністрації та Держкоменергозбереження пропозиції щодо обсягів державних централізованих капітальних вкладень на реалізацію державної політики енергозбереження, сприяє здійсненню контролю за їх ефективним використанням;

18) бере участь у підготовці пропозицій щодо створення і функціонування демонстраційних зон високої енергоефективності та енергозбереження, запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності у сфері енергозбереження на територіях цих зон, аналізує економічні та соціальні результати їх функціонування і подає відповідній місцевій держадміністрації та Держкоменергозбереження інформацію та пропозиції з цього питання;

19) проводить аналіз дотримання законодавства з питань енергозбереження та встановлення засобів обліку енергоносіїв і проведення розрахунків споживачів за їх показаннями, в першу чергу державними підприємствами, бюджетними установами та організаціями, підприємствами та організаціями житлово-комунального господарства, і подає в установленому порядку інформацію та пропозиції відповідній місцевій держадміністрації та Держкоменергозбереження;

20) забезпечує відповідно до законодавства організацію робіт з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах області (міста), проводить аналіз використання паливно-енергетичних ресурсів на виробництво продукції та надання послуг, готує рекомендації підприємствам щодо підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

21) бере участь у розробленні та впровадженні економічних механізмів стимулювання раціонального використання паливно-енергетичних і природних ресурсів, природокористування, охорони навколишнього природного середовища, використання вторинних ресурсів, поширення нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики;

22) готує відповідній держадміністрації пропозиції щодо формування та використання видатків на здійснення заходів, спрямованих на енергозбереження, у місцевих бюджетах, а також залучення коштів підприємств, установ та організацій на здійснення першочергових заходів щодо енергозбереження в житлово-комунальній та соціальній сферах;

23) бере участь у межах своєї компетенції у розробленні пропозицій щодо фінансово-економічного обгрунтування обсягів закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб за рахунок коштів державного бюджету;

24) сприяє створенню регіональних і територіальних інформаційно-консультаційних і експертно-сервісних енергозберігаючих компаній, інвестиційних та інноваційних центрів, технопарків;

25) розробляє і подає відповідній місцевій держадміністрації та Держкоменергозбереження пропозиції щодо удосконалення управління сферою енергозбереження, в першу чергу на енергоємних підприємствах, впровадження системи менеджменту з енергозбереження, підготовки (перепідготовки) фахівців з енергозбереження та бере участь у заходах щодо перепідготовки управлінських кадрів, які працюють у сфері енергозбереження;

26) організовує співробітництво відповідної місцевої держадміністрації із засобами масової інформації з питань, що належать до його компетенції, та проводить роботу з інформаційного забезпечення держадміністрації, у тому числі стосовно виконання державних, галузевих, регіональних, обласних (міських) програм енергозбереження, та бере участь у методичному забезпеченні функціонування інформаційно-аналітичних систем, що використовуються для дослідження розвитку сфери енергозбереження області (міста);

27) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення системи обліку електро-, газо-, тепло- і водопостачання, методичного забезпечення нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, звітності та державної статистики у сфері енергозбереження;

28) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики щодо державної таємниці;

29) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції управління, розробляє і подає на розгляд відповідній місцевій держадміністрації та Держкоменергозбереження пропозиції щодо його удосконалення, зокрема формування цін і тарифів на енергоносії та економічних механізмів стимулювання раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів і енергозбереження;

30) виконує інші функції згідно з покладеними на нього завданнями.

5. Управління має право:

залучати спеціалістів структурних підрозділів відповідної місцевої держадміністрації, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів відповідної місцевої держадміністрації, державних підприємств, установ та організацій інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

6. Управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами відповідної місцевої держадміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також з підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян.

7. Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою відповідної місцевої держадміністрації за погодженням з Головою Держкоменергозбереження.

Начальник управління має заступників, які за його поданням та за погодженням з Держкоменергозбереження призначаються на посаду та звільняються з посади головою відповідної держадміністрації.

8. Начальник управління:

керує діяльністю управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, визначає функції та ступінь відповідальності заступників начальника управління, керівників структурних підрозділів;

скликає в установленому порядку наради з питань, що належать до компетенції управління;

видає в межах своєї компетенції накази, контролює їх виконання;

затверджує структуру управління в межах граничної чисельності та фонду оплати праці;

затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників управління;

призначає на посаду і звільняє з посади працівників управління;

розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису на утримання управління.

9. Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає голова відповідної держадміністрації.

Кошторис видатків, штатний розпис управління затверджує голова відповідної місцевої держадміністрації.

10. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штампи і бланки.