ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.12.2002 N 505
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
2 січня 2003 р. за N 1/7322
(Постанова втратила чинність з 31.12.2012 р. на підставі Постанови
Правління Національного банку України
N 23 від 25.01.2012)
Про затвердження Положення про порядок формування
і використання банками резерву для відшкодування
можливих втрат від дебіторської заборгованості
Оскільки відвернення банками коштів у дебіторську заборгованість призводить до скорочення обсягів робочих активів і погіршення їх якості та, з метою поліпшення структури та визначення реальної вартості активів банку, а також керуючись статтею 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) і статтею 59 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості (додається).
2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про порядок формування і використання резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості комерційних банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 N 157 (зі змінами).
3. Розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості банків за новим порядком розпочати з 1 квітня 2003 року.
4. Генеральному департаменту банківського нагляду (О.I.Кірєєв) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома самостійних структурних підрозділів, територіальних управлінь Національного банку України, а також банків для керівництва в роботі.
5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (О.I.Кірєєв), Департамент інспектування та моніторингу банків (В.О.Зінченко), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.
Голова В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
13.12.2002 N 505
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
2 січня 2003 р. за N 1/7322
Положення
про порядок формування і використання банками
резерву для відшкодування можливих втрат
від дебіторської заборгованості
1. Загальні положення
1.1. Положення, розроблене відповідно до вимог Законів України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку України (далі Національний банк), регулює порядок визначення банками України розрахункової суми резерву під можливі втрати від дебіторської заборгованості (далі резерв під дебіторську заборгованість), а також порядок його використання.
Бухгалтерський облік формування та використання резерву під дебіторську заборгованість здійснюється відповідно до Правил бухгалтерського обліку формування та використання резервів у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11.07.2001 N 268 .
1.2. Банки зобов'язані формувати резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, що виникає в процесі їх діяльності.
1.3. Для розрахунку резерву під дебіторську заборгованість банки зобов'язані щомісяця за станом на перше число місяця, наступного за звітним, здійснювати інвентаризацію дебіторської заборгованості та її класифікацію за групами ризику залежно від строків обліку на балансі, а також з урахуванням строків погашення, передбачених договорами або правилами здійснення операцій/розрахунків, що встановлені законодавством України та внутрішніми положеннями банків.
1.4. Формування резерву під дебіторську заборгованість банки зобов'язані здійснювати в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів відповідно до суми фактичної дебіторської заборгованості та розрахункової суми резерву за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання форми звітності N 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісяця).
1.5. Дебіторська заборгованість, що визнана банком безнадійною відповідно до законодавства України, списується за рахунок резерву за рішенням відповідного органу управління банку, який згідно зі статутом банку має повноваження на прийняття такого рішення.
Банки зобов'язані продовжувати роботу з контрагентами щодо погашення дебіторської заборгованості до часу закінчення строку позовної давності відповідно до законодавства України.
1.6. Звіт про класифікацію дебіторської заборгованості за групами ризику, розрахунок резерву та його формування, що складається за формою "Звіт про формування банком резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості", подається щомісяця головним банком - юридичною особою територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням головного банку в порядку, що встановлений Національним банком щодо подання статистичної звітності.
1.7. Невиконання банками вимог цього Положення щодо забезпечення формування резервів під дебіторську заборгованість у повному обсязі є підставою для вжиття Національним банком відповідних заходів впливу згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства.
2. Порядок розрахунку розміру резерву
2.1. До дебіторської заборгованості, за якою банки зобов'язані формувати резерв, належить заборгованість, що виникла за такими операціями/розрахунками:
з підкріплення банку готівкою (балансовий рахунок 1811 "Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою");
з іншими банками (балансові рахунки 1819 "Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками", 1880 "Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками");
з авансування або нестачі попередньо депонованих клієнтами коштів для купівлі-продажу іноземної валюти, дорогоцінних металів та цінних паперів за їх дорученням (балансові рахунки 2800 "Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів", 2801 "Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для клієнтів");
з клієнтами банку (балансові рахунки 2809 "Інша дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку", 2889 "Інша сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку");
з купівлі господарських матеріалів, придбання нематеріальних активів та основних засобів, розрахунками за спецзв'язок тощо (балансові рахунки 3510 "Дебіторська заборгованість з придбання господарських матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів", 3511 "Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів", 3519 "Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку");
з купівлі іноземної валюти та банківських металів за власними операціями (балансовий рахунок 3540 "Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку");
за цінними паперами для банку та фінансовими послугами, які надані банком (балансові рахунки 3541 "Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку", 3548 "Дебіторська заборгованість за фінансові послуги, які надані банком");
з авансування коштів працівникам банку на відрядження, господарські витрати, а також нестачі та інші нарахування на працівників банку (балансові рахунки 3550 "Аванси працівникам банку на витрати з відрядження", 3551 "Аванси працівникам банку на господарські витрати", 3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку");
за розрахунками з працівниками банку, іншими особами (балансові рахунки 3559 "Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та іншими особами", 3580 "Сумнівна дебіторська заборгованість", 3710 "Дебетові суми до з'ясування");
2.2. Резерв не формується під дебіторську заборгованість за операціями з грошово-речовими лотереями (балансовий рахунок 2805) та за індексацією грошових заощаджень (балансовий рахунок 2806).
2.3. Під час класифікації дебіторської заборгованості за відповідними групами ризику день виникнення заборгованості не враховується.
2.4. Для визначення розміру резерву сума дебіторської заборгованості, класифікованої за групами ризику, зважується на відповідний коефіцієнт резервування:
------------------------------------------------------------------------
|Група |Кількість днів з часу виникнення |Кількість |Коефіцієнт |
|ризику | на балансі |днів |резервування |
| |---------------------------------|простро- |(у %) |
| |дебіторської |іншої |чення | |
| |заборгованості |дебіторської | | |
| |з придбання |заборгованості | | |
| |нематеріальних | | | |
| |активів та | | | |
| |основних | | | |
| |засобів (за | | | |
| |капітальними | | | |
| |вкладеннями) | | | |
|-----------+---------------+-----------------+----------+-------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|-----------+---------------+-----------------+----------+-------------|
| I | 0 - 180 | 0 - 90 | 0 - 7 | 0 |
|-----------+---------------+-----------------+----------+-------------|
| II |181 - 270 | 91 - 180 | 8 - 90 | 20 |
|-----------+---------------+-----------------+----------+-------------|
|III |271 - 360 | 181 - 360 |91 - 180 | 50 |
|-----------+---------------+-----------------+----------+-------------|
| IV |361 і більше | 361 і більше |181 - 360 | 100 |
|(збиткова) | | | | |
------------------------------------------------------------------------
Резерв під дебіторську заборгованість за відповідною групою ризику формується з урахуванням кількості днів прострочення (визначених у колонці 4 таблиці) за відповідним коефіцієнтом, але не меншим, ніж передбачено за загальним строком обліку на балансі (що встановлений для дебіторської заборгованості за капітальними вкладеннями в колонці 2 таблиці або для іншої дебіторської заборгованості - в колонці 3 таблиці).
2.5. Сума дебіторської заборгованості, що віднесена до I групи ризику, вважається стандартною. Дебіторська заборгованість, що віднесена до II - IV груп ризику, вважається нестандартною.
2.6. Дебіторська заборгованість вважається збитковою та має відноситися до IV групи ризику, якщо вона обліковується на балансі 361 і більше днів або яка переоформлена новими угодами (тобто заміна одного зобов'язання іншим між тими самими особами або в разі переведення боргу на іншого боржника), або виникла в результаті переоформлення кредитної заборгованості чи за операціями з контрагентом, який одночасно має заборгованість за кредитною операцією, що класифікована банком як безнадійна, або щодо якої відомі факти, що підтверджують неможливість повернення її контрагентом банку, або яка визнана безнадійною відповідно до законодавчих актів України.
Директор Генерального департаменту банківського нагляду О.I.Кірєєв