КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 18 лютого 2002 р. N 194
м.Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 1460 від 28.10.2004)

Про затвердження Положення про Державний
департамент фінансового моніторингу

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 101 від 20.01.2003 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про Державний департамент фінансового моніторингу (додається).

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 лютого 2002 р. N 194

Положення
про Державний департамент фінансового моніторингу

1. Державний департамент фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

2. Держфінмоніторинг у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінфіну.

3. Основними завданнями Держфінмоніторингу є:

участь у реалізації державної політики у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

збір, обробка і аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому контролю, та інші операції, пов'язані з легалізацією (відмиванням) таких доходів;

створення єдиної інформаційної системи і ведення бази даних у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;

забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

4. Держфінмоніторинг відповідно до покладених на нього завдань:

вносить пропозиції щодо розроблення актів законодавства, бере участь у підготовці нормативно-правових актів, що ініціюються органами державної влади з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

звертається до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання із запитами щодо одержання інформації, необхідної для реалізації покладених на нього завдань;

співпрацює з державними органами, завданнями яких є протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

інформує за наявності достатніх підстав правоохоронні органи відповідно до їх компетенції про операції, пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

бере участь в установленому порядку в міжнародному співробітництві з питань протидії легалізації (відмиванню) таких доходів;

досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

здійснює координацію та методичне забезпечення діяльності суб'єктів обов'язкового фінансового контролю з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

проводить аналіз ефективності заходів, що вживаються суб'єктами обов'язкового фінансового контролю для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

сприяє виявленню у фінансових операціях, які підлягають фінансовому контролю відповідно до законодавства, фактів використання доходів, одержаних злочинним шляхом;

у процесі аналізу діяльності суб'єктів, що здійснюють фінансові операції, надає уповноваженим державним органам експертні висновки щодо відповідності фінансових операцій та порядку їх здійснення законодавству України та віднесення таких операцій до значних, сумнівних або незвичних;

забезпечує ведення обліку фінансових операцій, які мають ознаки значних, сумнівних або незвичних, у встановленому законодавством порядку;

бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України;

виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

5. Держфінмоніторинг має право:

залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

у межах своїх повноважень видавати накази організаційно-розпорядчого характеру.

6. Держфінмоніторинг очолює Державний секретар Мінфіну - голова Держфінмоніторингу, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку.

7. Голова Держфінмоніторингу має чотирьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів, погодженим з головою Департаменту. ( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 101 від 20.01.2003 )

Розподіл обов'язків між заступниками здійснює голова Держфінмоніторингу.

8. Голова Держфінмоніторингу:

здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність перед Міністром фінансів за виконання покладених на Держфінмоніторинг завдань;

призначає на посаду і звільняє з посади керівників структурних підрозділів та інших працівників Департаменту, крім заступників голови;

визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників структурних підрозділів Департаменту;

притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників Департаменту, крім заступників голови;

підписує видані в межах компетенції Департаменту накази, організовує перевірку їх виконання;

затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту;

здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

9. Держфінмоніторинг для реалізації покладених на нього завдань за погодженням з Міністром фінансів може утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Департаменту, Призначення на посаду і звільнення з посади керівників цих органів та затвердження положень про територіальні органи здійснюється головою Держфінмоніторингу відповідно до законодавства.

10. Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держфінмоніторингу, обговорення найважливіших напрямів діяльності в Департаменті утворюється колегія у складі голови (голова колегії), його заступників за посадою та керівників структурних підрозділів Держфінмоніторингу.

Персональний склад колегії затверджує Міністр фінансів за поданням голови Держфінмоніторингу.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Держфінмоніторингу.

11. Граничну чисельність працівників і структуру Держфінмоніторингу за поданням його голови затверджує Міністр фінансів у межах граничної чисельності працівників Мінфіну, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

12. Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Держфінмоніторингу затверджує його голова за погодженням з Міністром фінансів.

13. Держфінмоніторинг утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Мінфіну.

14. Умови оплати праці працівників Держфінмоніторингу визначаються Кабінетом Міністрів України.

15. Держфінмоніторинг є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в Державному казначействі, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.