КОНСУЛЬТУЄ МІНАГРОПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Про оплату праці працівників сільськогосподарських
підприємств у натуральній формі

У сільському господарстві оплата праці в натуральній формі завжди була звичайно прийнятою. Виплата заробітної плати натурою передбачена як національним законодавством України, так і міжнародними нормами. Зокрема, ст.4 Конвенції N95 Міжнародної Організації Праці, ратифікованої Україною, передбачено можливість виплати заробітної плати в натурі. Статтею 23 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці в грошовому вираженні, є звичайною або бажаною для працівників, окрім товарів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N247.

Із продукції сільськогосподарського виробництва та її переробки до зазначеного переліку входять всі види алкогольних напоїв, включаючи спирт і виноматеріали; продовольчі матеріали народного споживання промислової переробки, крім цукру, призначеного для розрахунків із сільськогосподарськими підприємствами і насіннєвими заводами та водіями автотранспортних організацій, працівниками залізничного транспорту, що забезпечують перевезення цукрових буряків; продукція переробки ефіроолійних культур, окрім олії рослинної, призначеної для розрахунків з працівниками сільськогосподарських підприємств; кокони шовкопряду; махорка, тютюн і тютюнові вироби; продукція звірівництва, хутро; вовна (сировина); шкіра та шкірсировина; сировина льону, конопель, бавовни для текстильної промисловості; лікарські рослини, рицина, хміль, мак; коренеплоди цукрових буряків і продукція їхньої переробки; продукція насінництва; продукція бджільництва, крім меду; племінне поголів'я тварин.

За останні роки через скрутне фінансове становище, збитковість значної частини сільськогосподарських підприємств і дефіцит обігових коштів поступово виникла значна диспропорція між грошовою та натуральною оплатою праці. Торік натуроплата займала майже 60% нарахованої заробітної плати. В деяких регіонах ЇЇ питома вага перевищувала 80%, а в деяких сільгосппідприємствах працівники роками не одержували заробітної плати готівкою. На таких підприємствах, як правило, питання натуроплати, ціни на неї не регулюються і не обумовлюються в колективних договорах, вирішувалися без погодження з трудовим колективом і профспілками.

Указом Президента України від 15.08.2001 р. N637/2001 "Про стратегію подолання бідності" передбачено поступову відмову від оплати праці натурою на третьому етапі реалізації Стратегії подолання бідності (2005-2009 рр.) після реалізації комплексу заходів щодо стабілізації рівня життя та створення об'єктивних передумов для стабільного зростання реальних грошових доходів населення.

Як перший етап реалізації Стратегії подолання бідності, Верховною Радою України ухвалено Закон України від 11.07.2002 р. N96-IV "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці", за яким колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вищими від собівартості) в розмірі, що не перевищує 50% нарахованої за місяць.

Зазначеним Законом внесено суттєві зміни щодо оцінки сільськогосподарської продукції, якою частково виплачується заробітна плата. В попередній редакції ст.23 Закону України "Про оплату праці" регламентувалося, що натуроплата оцінюється за цінами "не нижчими від собівартості", через що водночас зі збільшенням частки натуроплати почали зростати й ціни, за якими вона обчислювалася. Зокрема, торік ціни на зерно, що видавалося в рахунок натуроплати, в переважній більшості сільгосппідприємств перевищували як собівартість продукції, так і середні реалі-заційні ціни. Така ситуація й обумовила внесення змін до чинного законодавства.

Починаючи з 11 липня 2002 р., з часу набрання чинності Законом України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про оплату праці", натуроплата має оцінюватися за цінами не вищими від собівартості продукції з конкретизацією в колективних договорах кількості та ціни за кожним видом сільськогосподарської продукції.

Нині актуальним є й питання про оподаткування доходів працівників сільськогосподарських підприємств, одержаних ними натурою. З часу ухвалення Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. N13-92 "Про прибутковий податок з громадян" до нього вносилися зміни, зокрема ст.5 доповнено пп."р" згідно із Законом України від 14.02.96 р. N46/96-ВР "Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян". За зазначеною статтею до сукупного оподатковуваного доходу не включаються доходи працівників сільськогосподарських підприємств і рибних господарств незалежно від форм власності та господарювання, одержані ними натурою. Зазначені доходи обчислюються за очікуваною собівартістю відповідної продукції.

Починаючи з 1 вересня 1996 р. постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.96 р. N1023 "Про заходи щодо додаткового залучення коштів до Пенсійного фонду" було встановлено обмеження щодо пп."р" ст.5.

Зазначені обмеження було скасовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України".

Ураховуючи неоднозначне трактування регіональними податковими органами питання про оподаткування доходів працівників сільськогосподарських підприємств, одержаних натурою, Мінагрополі-тики звернулося до ДПА з проханням дати чітке роз'яснення щодо цього питання.

Листом від 05.07.2002 р. N5286/5/1 -7-0516 Державна податкова адміністрація України підтвердила, що нині відновлено чинність пп."р" ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", за яким до сукупного оподатковуваного доходу працівників сільськогосподарських підприємств не включаються доходи, одержані ними натурою. Водночас із натуроплати в установленому порядку провадяться утримання до Пенсійного фонду та внески на безробіття. Натуроплата оцінюється за очікуваною собівартістю відповідної продукції.

З.МЕТЕКЬСЬКА,
заступник начальника Управління
реформування управління АПК
та соціально-трудових відносин

"Праця і зарплата" N 37 (329), жовтень 2002 р.
Підписний індекс 30214