( Угоду денонсовано Законом
N 465-VIII від 21.05.2015 )

Угода
між Урядом України та Урядом Російської Федерації
про організацію військових міждержавних перевезень
та розрахунки за них

( Угоду ратифіковано Законом
N 159-IV від 12.09.2002 )

Уряд України і Уряд Російської Федерації, які надалі іменуються Сторонами,

керуючись положеннями Угоди між Україною та Російською Федерацією про подальший розвиток міждержавних відносин від 20 червня 1992 року, а також укладеною в межах Співдружності Незалежних Держав Угодою про перевезення спеціальних вантажів та продукції військового призначення від 26 травня 1995 року, погодилися про таке:

Стаття 1

У цій Угоді нижчевказані терміни означають: "військові формування" з'єднання, військові частини, установи, підприємства та організації Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, управління урядового зв'язку України, Державного комітету в справах охорони Державного кордону України та з'єднання, військові частини, установи, підприємства та організації Міністерства оборони Російської Федерації, Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, Федеральної служби безпеки Російської Федерації, Федерального агентства урядового зв'язку та інформації, Федеральної прикордонної служби Російської Федерації;

"особи, що входять до складу військових формувань" - військовослужбовці, які проходять військову службу в складі військових формувань, цивільний персонал, який працює у військових формуваннях за наймом, особи, відряджені до військових формувань;

"члени сімей осіб, що входять до складу військових формувань" - дружина (чоловік), діти, батьки осіб, які входять до складу військових формувань, а також інші особи, що проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні;

- дружина (чоловік), діти, батьки осіб, які входять до складу військових формувань, а також інші особи, що проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні;

"військові вантажі" - всі види озброєння, військової техніки, боєприпасів, продовольства, пального та інших матеріально-технічних засобів, що належать військовим формуванням і підлягають транспортуванню.

"військова команда" - група військовослужбовців у складі двох і більше осіб, яка прямує до місця призначення з табельним військовим майном (у тому числі зі зброєю та боєприпасами) або без нього, а також група громадян, призначених для проходження військової служби;

"військовий ешелон" - організоване для перевезення в одному поїзді військове формування чи його частина (підрозділ), військова команда, для перевезення яких потрібно не менше одного вагона;

"військовий транспорт" - військові вантажі, прийняті залізницею від відправника для перевезення на адресу одного одержувача, що займають не менше одного вагона;

"варта" - озброєний підрозділ, який виконує завдання по супроводженню, охороні та обороні військового ешелону (військового транспорту);

"колона" - організоване для перевезення автомобільним транспортом військове формування або його частина (підрозділ), військова команда і військові вантажі, для перевезення яких потрібно не менше двох автомобілів;

"військові міждержавні перевезення" - перевезення військових формувань, військових команд, військових вантажів, осіб, які входять до складу військових формувань, та членів їх сімей, які виконуються залізничним, повітряним або автомобільним транспортом територією України і Російської Федерації, а також транзитом;

"транзит" - перевезення через територію (повітряній простір) України або територію (повітряний простір) Російської Федерації військових формувань, військових команд, військових вантажів, осіб, які входять до складу військових формувань, і членів їх сімей.

Стаття 2

Військові міждержавні перевезення виконуються: з України до Російської Федерації; з Російської Федерації до України; з України до інших держав і назад транзитом через територію Російської Федерації;

з Російської Федерації до інших держав і назад транзитом через територію України (за винятком транзиту військових формувань Російської Федерації з Республіки Молдови).

Стаття 3

Сторони при виконанні військових міждержавних перевезень керуються законодавчими актами і нормативними документами по військовим перевезенням, чинними в їх державах, та цією Угодою.

Стаття 4

Військові міждержавні перевезення здійснюються залізничним, повітряним і автомобільним транспортом через пункти пропуску відкриті для міжнародного сполучення.

Перевезення небезпечних і розрядних вантажів залізничним транспортом здійснюється згідно з діючими в галузі міждержавних сполучень нормативними документами.

Перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом здійснюється згідно з Технічними інструкціями Міжнародного Комітету цивільної авіації щодо безпечного перевезення вантажів.

Перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом регулюється законодавчими актами і нормативними документами тієї Сторони, територією якої вони здійснюються.

Прикордонний, митний та інші види контролю, а також перепуск через кордон транспортних засобів при виконанні військових міждержавних перевезень здійснюються прикордонними, митними та іншими державними органами Сторін в пріоритетному порядку згідно з законодавчими актами Сторін, якщо інше не обумовлено окремими угодами.

Особи, що входять до складу військових формувань, і члени їх сімей, які прямують у військових ешелонах транзитом через територію іншої держави, перетинають державний кордон за списками, завіреними командирами військових частин при наявності документів, що посвідчують їх особу.

Військовослужбовці однієї держави, що входять до складу військових команд або варт, можуть в'їжджати, виїжджати і прямувати транзитом через територію іншої держави за документами, що посвідчують їх особу, і списками, завіреними командирами військових частин, які видаються до посвідчень про відрядження старшим військових команд або начальникам варт. У посвідченнях про відрядження вказуються мета відрядження, маршрут прямування і загальна кількість військовослужбовців, що входять до складу військової команди або варти. Види, серії і номери зброї, а також кількість боєприпасів указуються в списках військових команд або варт.

Стаття 5

Планування військових міждержавних перевезень згідно з цією Угодою здійснюється:

в Україні - Центральним управлінням військових сполучень Тилу Збройних Сил України (в інтересах Міністерства оборони Російської Федерації) і Управлінням спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ України (в інтересах Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, Федеральної служби безпеки Російської Федерації, Федерального агентства урядового зв'язку та інформації і Федеральної прикордонної служби Російської Федерації);

у Російській Федерації - Центральним управлінням військових сполучень Міністерства оборони Російської Федерації (в інтересах Міністерства оборони України), і Управлінням спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації (в інтересах Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, управління урядового зв'язку України і Державного комітету в справах охорони Державного кордону України).

Стаття 6

Центральне управління військових сполучень Міністерства оборони Російської Федерації і Управління спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації щороку розробляють нумерацію військових ешелонів та військових транспортів за належністю і повідомляють її до 1 листопада передпланового року Центральному управлінню військових сполучень Тилу Збройних Сил України і управлінню спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ України відповідно.

Стаття 7

Управління військовими міждержавними перевезеннями здійснюється на території України Центральним управлінням військових сполучень Тилу Збройних Сил України і управлінням військових перевезень Міністерства внутрішніх справ України, а на території Російської Федерації - Центральним управлінням спецыальних сполучень Міністерства оборони Російської Федерації і Управлінням спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ.

Щодобово станом на 6.00 і 18.00 за московським часом звітних діб Центральне управління військових сполучень Тилу Збройних Сил України та управління спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ України і Центральне управління військових сполучень Міністерства оборони Російської Федерації та управління спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації відповідно обмінюються інформацією про стан справ з військовими міждержавними перевезеннями і, при необхідності, спільно приймають рішення в межах своєї компетенції.

Стаття 8

Сторони надають для залізничних військових перевезень військових формувань та військових вантажів підготовлений залізничний рухомий склад, необхідні матеріали, засоби для кріплення озброєння та військової техніки, виділяють маневрові локомотиви, локомотивні та складальні бригади, навантажувально-розвантажувальні пристрої і забезпечують виконання графіків руху та безпеку перевезень військових формувань та військових вантажів по території своїх держав.

Стаття 9

Військові ешелони і військові транспорти, які потребують супроводження, тимчасово, до обладнання пунктів узгодженого перетинання кордонів охороняються однією і тією ж вартою від початкового до кінцевого пункту перевезення, якщо інше не обумовлено окремими угодами.

Сторона, на території якої знаходиться військовий ешелон сприяє особовому складу військових формувань і варт, які перевозяться, у виконанні поставлених завдань, включаючи забезпечення їх, у разі необхідності, засобами зв'язку, матеріальне, побутове забезпечення, медичне та інші види обслуговування, а також першочергове відправлення варт і їх озброєння до пунктів постійної дислокації.

Витрати, пов'язані з забезпеченням особового складу військових ешелонів, військових команд і варт на шляху прямування, компенсуються Стороною, яку вони представляють.

Особовий склад військових ешелонів, військових команд і варт, які супроводжують військовий транспорт, з питань організації служби військ, матеріально-технічного, побутового забезпечення, надання засобів зв'язку, медичного та інших видів обслуговування, дотримання правил проїзду залізницями на шляху прямування керується вказівками представників військово-транспортних органів тієї держави, територією якої здійснюються перевезення.

Стаття 10

Міністерства і відомства, перелічені в пункті 1 статті 1 цієї Угоди, здійснюють оплату виконаних в їх інтересах військових міждержавних перевезень і пов'язаних з ними послуг транспортним організаціям.

Оплата військових міждержавних перевезень здійснюється відправниками (одержувачами) військових ешелонів, військових команд і варт за тарифами і правилами, діючими на видах транспорту України і Російської Федерації.

Оплата військових міждержавних перевезень осіб, що входять до складу військових формувань, та членів їх сімей, що прямують пасажирськими поїздами, здійснюється за готівку безпосередньо пасажирами.

При перевезенні військових вантажів транзитом через територію України і територію Російської Федерації оплата перевезень здійснюється через експедиторські фірми, з якими Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Управління урядового зв'язку України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України і Міністерство оборони Російської Федерації, Міністерство внутрішніх справ Російської Федерації, Федеральна служба безпеки Російської Федерації, Федеральне агентство урядового зв'язку та інформації, Федеральна прикордонна служба Російської Федерації укладають відповідні договори.

Стаття 11

Організація військових міждержавних перевезень повітряним транспортом здійснюється за узгодженням з відповідними державними органами Сторін.

Управління польотами повітряних суден міжнародними повітряними лініями здійснюється органами управління на повітряному транспорті Сторін.

Безпека польотів повітряних суден, які виконують військові міждержавні перевезення, забезпечується відповідно до міжнародного права та законодавства держави, у повітряному просторі якої здійснюються польоти.

При виникненні надзвичайних обставин (стихійного лиха в пунктах призначення, несприятливих метеорологічних умов польоту, несправностей на борту повітряного судна) органи управління на повітряному транспорті Сторін надають допомогу повітряним суднам, які виконують міждержавні перевезення, включаючи надання запасних аеродромів для аварійної посадки.

Питання, пов'язані з організацією польотів повітряних суден в повітряному просторі інших держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, вирішує Сторона, в інтересах якої здійснюються військові міждержавні перевезення.

Стаття 12

Військові міждержавні перевезення автомобільним транспортом можуть здійснюватися як поодинці, так і в складі колон на підставі планів-заявок за узгодженням з Державним комітетом у справах охорони Державного кордону України, Державним митним комітетом України, Міністерством внутрішніх справ України, Федеральною прикордонною службою Російської Федерації, Державним митним комітетом Російської Федерації, Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації.

Рух автомобільних колон здійснюється по території України і по території Російської Федерації, відповідно до правил дорожнього руху Сторін.

Стаття 13

При виникненні надзвичайних подій (аварій, катастроф) з військовими ешелонами і військовими транспортами Сторони вживуть заходів для своєчасної ліквідації наслідків і розслідування причин виникнення цих подій з невідкладним наданням інформації потерпілій Стороні, згідно з Угодою про взаємодію в галузі попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру від 22 січня 1993 року або іншими угодами Сторін в галузі попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій.

Причини виникнення надзвичайної події, розмір збитків і порядок їх відшкодування Сторонами визначаються утворюваною в кожному конкретному випадку міждержавною комісією.

Стаття 14

Особи, що входять до складу військових формувань, члени сімей осіб, що входять до складу військових формувань, особовий склад військових команд та варт користуються захистом Сторін.

Вказані особи зобов'язані поважати суверенітет, дотримуватись законодавства держави, в якій вони перебувають, не втручатися в її внутрішні справи. У разі здійснення правопорушення вони несуть відповідальність згідно із законодавством держави, в якій вони перебувають.

Стаття 15

Спори відносно застосування і тлумачення цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій та переговорів.

Стаття 16

Угода набуває чинності з дати останнього письмового повідомлення, підтверджуючого виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Ця Угода тимчасово застосовується з дня її підписання.

Ця Угода укладається строком на п'ять років, її дія автоматично продовжуватиметься на п'ятирічні періоди, якщо за шість місяців до закінчення відповідного періоду жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про свій намір припинити її дію.

Вчинено в м. Сочі 25 листопада 1995 року в двох примірниках, кожний українською та російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.