ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 3 від 01.04.94
м.Київ

Про строки розгляду судами України кримінальних
і цивільних справ

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму
Верховного Суду
N 12 від 03.12.97 )

Обговоривши судову практиику про дотримання строків розгляду кримінальних і цивільних справ, Пленум Верховного Суду України відзначає, що суди при розгляді справ в основному дотримуються вимог процесуального закону, проте ще нерідко допускають порушення встановлених строків.

Мають місце, зокрема, незадовільна організація судових процесів, зниження рівня виконавчої дисципліни, несвоєчасне оформлення документів, недостатній контроль за цим з боку голів судів.

В окремих випадках, всупереч вимогам статей 256 КПК (1003-05) і 148 ЦПК (1502-06), кримінальні та цивільні справи призначаються суддями (судами) до розгляду з очевидним порушенням передбачених законом строків.

Внаслідок поверхового вивчення кримінальних справ на стадії віддання обвинуваченого до суду, упущень при підготовці цивільних справ до судового розгляду, несвоєчасного повідомлення учасників процесу про час розгляду справ та з інших причин, розгляд окремих справ неодноразово відкладається, нерідко безпідставно і на невизначений строк.

Не завжди дотримуються вимоги закону, який регламентує порядок прийняття позовних заяв і порушення цивільних справ, що тягне за собою як несвоєчасний їх розгляд, так і втрату доказів, додаткові матеріальні затрати та обгрунтовані скарги учасників процесу.

Поверховий розгляд окремих кримінальних і цивільних справ, неповне з'ясування фактичних обставин, які мають значення, призводять не лише до скасування судових рішень, а й до затягування остаточного вирішення справ.

У ряді випадків несвоєчасно виготовляються протоколи судових засідань, порушуються строки ознайомлення з ними заінтересованих осіб та вручення копій вироків засудженим, що в свою чергу веде до порушення строків направлення справи до касаційної інстанції та виконання вироків.

Упущення в організації судових процесів і недостатньо вимогливе ставлення до власних обов'язків окремими суддями та працівниками судів допускаються і при провадженні в кримінальних справах, по яких підсудні знаходяться під вартою.

Окремі суди при розгляді справ у касаційному порядку та в порядку нагляду не завжди звертають увагу та реагують на порушення строків розгляду справ.

Пленум відзначає, що негативний вплив на дотримання строків розгляду справ мають і такі фактори, як низьке матеріально-технічне забезпечення судів, недоліки в роботі підрозділів органів внутрішніх справ, несвоєчасне виконання ухвал суду про привід підсудних, свідків чи потерпілих, недосконалість законодавства про колегіальний розгляд справ, а також відсутність можливості забезпечення участі адвокатів у судових процесах тощо.

Пленум Верховного Суду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Звернути увагу суддів на необхідність підвищення особистої відповідальності за своєчасний і якісний розгляд судових справ, маючи на увазі, що згідно зі ст.6 Закону України "Про статус суддів" (2862-12) повний, всебічний та об'єктивний розгляд справ з дотриманням встановлених законом строків є їх обов'язком.

Навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов'язків судді. ( Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )

2. Рекомендувати головам судів вжити необхідних заходів до вдосконалення організації роботи працівників судів, зміцнення виконавчої дисципліни, посилення контролю за своєчасним розглядом судових справ, особливо за тими, по яких підсудні утримуються під вартою.

3. Судам слід гостро реагувати на недоліки в роботі конвойних підрозділів МВС України та на випадки несвоєчасного виконання ухвал про привід підсудних, свідків і потерпілих. У разі неявки в судове засідання без поважних причин прокурора або адвоката суд зобов'язаний повідомити про це відповідні органи.

Вирішуючи питання про накладення штрафу на свідка за неявку до суду без поважних причин, на сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, - за невиконання обов'язку повідомити суд про зміну своєї адреси під час провадження справи, за неявку в судове засідання без поважних причин, що призвело до відкладення справи; на позивача і відповідача, коли сторони або одна з них, не з'явилися в судове засідання без поважних причин і жоден з них не подав заяви про розгляд справи за його відсутністю; на службову особу підприємства, установи, організації, з вини якої не забезпечено явку представника в судове засідання, суду належить керуватися роз'ясненнями, що містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції".

4. Виключити випадки безпідставної відмови в прийнятті позовних заяв або закриття провадження в справі з мотивів непідвідомчості її суду, що тягнуть порушення конституційного права громадян на судовий захист, а також факти незаконного залишення заяв без руху, без розгляду, повернення їх позивачам або необгрунтованого зупинення провадження в справах, що призводять до порушення прав сторін і тяганини.

Суддям належить ретельно проводити підготовку справ до судового розгляду, зважаючи на те, що упущення і недбалість на цій стадії призводять не тільки до тяганини при розгляді справ, а й до порушень прав учасників судового розгляду та постановлення незаконних і необгрунтованих рішень.

5. Оскільки відповідно до п.7 ч.3 ст.129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) однією з основних засад судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, головуючий у справі зобов'язаний згідно з вимогами статей 87, 88 КПК ( 1001-05 ) та статей 189, 201 ЦПК ( 1502-06 ) особисто перевірити правильність і своєчасність оформлення й виготовлення протоколу судового засідання та забезпечити своєчасний розгляд зауважень на нього. ( Пункт 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )

6. Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів та Військово-Морських Сил України посилити контроль за додержанням судами нижчого рівня строків розгляду кримінальних і цивільних справ і належно реагувати на випадки їх порушень. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду N 12 від 03.12.97 )

7. Судам слід неухильно виконувати вимоги статей 352 КПК (1003-05) і 294 ЦПК (1503-06) про направлення справ у касаційну інстанцію після закінчення строку, встановленого на оскарження чи опротестування судових рішень і виконання необхідних дій, пов'язаних з касаційним їх розглядом. Витребувані для перевірки в порядку нагляду (ст.386 КПК (1003-05), ст.329 ЦПК (1503-06) справи повинні надсилатися не пізніше наступного дня після отримання запиту.

8. Суди зобов'язані забезпечити своєчасне виконання судових рішень відповідно до вимог глав 33 КПК (1003-05) і 44 ЦПК (1503-06).

9. Судовим колегіям Верховного Суду України при розгляді кримінальних і цивільних справ у касаційному порядку і порядку нагляду, а також суддям під час виїздів до судів для надання практичної допомоги, звертати особливу увагу на дотримання процесуальних строків розгляду справ у судах.

10. Верховному Суду Автономної Республіки Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським судам, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил повідомити Верховний Суд України про хід виконання цієї постанови до 1 серпня 1995 року.

11. Судовим колегіям Верховного Суду України в другому півріччі 1995 року узагальнити практику дотримання судами встановлених законом строків розгляду справ і виконання даної постанови.