ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
N 2-222/1304 від 06.03.2002
Щодо деяких питань, які пов'язані з орендою землі
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист від 01.02.2002 та повідомляє.
Статтею 19 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Додатково зазначимо, що відповідно до статті 59 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України від 06.10.98 N 161-XIV "Про оренду землі" об'єктом оренди можуть бути земельні ділянки з
насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, що розташовані на них, якщо це передбачено договором оренди.
У статті 93 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Таким законом, що регулює правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України від 06.10.98 N 161-XIV "Про оренду землі", отже, при укладанні угод оренди земель водного фонду потрібно керуватися саме ним.
Стаття 13 вищезгаданого Закону містить вимоги до форми договору оренди землі, так, згідно до пункту 3 цієї статті, договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням (частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.09.99 N 1019-XIV.
Крім того, у статті 49 Закону України від 02.09.93 N 3425-XII "Про нотаріат" визначено, що нотаріус чи інша посадова особа, що вчиняє нотаріальні дії, на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинні викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У разі коли у вчиненні нотаріальної дії відмовляє нотаріус, він не пізніш як у триденний строк виносить постанову про таку відмову.
Т.в.о. Голови В.Загородній