Угода
про спільні заходи щодо попередження і відвернення
блокади
Держави-учасниці цієї Угоди, далі Сторони, керуючись загальновизнаними принципами міжнародного права, Статутом ООН , відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, положеннями Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі, іншими документами НБСЄ та актами Співдружності Незалежних Держав,
виходячи з неприпустимості застосування будь-яких форм тиску та примусу, спрямованих проти суверенних держав,
керуючись прагненням народів держав-учасниць Співдружності до миру, безпеки та добросусідства,
маючи намір спільними зусиллями відвертати застосування блокади чи погрозу її застосування проти будь-якої із Сторін,
посилаючись на резолюцію 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН, що містить визначення агресії,
домовились про таке:
Стаття 1
Для цілей цієї Угоди блокадою є здійснення або заохочення будь-якою державою яких-небудь дій, не сумісних із Статутом ООН і спрямованих на повну або часткову ізоляцію території іншої держави шляхом повної або часткової перерви економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, трубопровідних, поштових, телеграфних, радіо та інших засобів сполучень.
Стаття 2
Сторони не допускають на своїх територіях дій як в боку державних, так і недержавних органів, підприємств, організацій, а також посадових осіб і окремих громадян, які можуть призвести до блокади будь-якої із Сторін.
У випадках виявлення на своїх територіях дій, які можуть спричинити наслідки блокади, Сторони вживають заходи до відвернення таких дій чи ліквідації їх наслідків.
Сторони застосовують проти держав, які здійснюють блокаду щодо будь-якої із Сторін, погоджені акції по її припиненню.
Сторони вживають заходів відповідальності, що передбачені їхнім законодавством, за вчинення їх фізичними або юридичними особами дій, які суперечать зобов'язанням по цій Угоді. У разі відсутності у їх законодавстві відповідних норм Сторони здійснюватимуть заходи для їх прийняття.
Стаття 3
Сторона, що зазнала блокади, може вимагати позачергового скликання Ради голів Держав Співдружності Незалежних Держав для негайного розгляду ситуації, що склалась.
Рада голів держав Співдружності може створити комісію по встановленню фактичних обставин ситуації, що виникла у зв'язку з установленням блокади. Комісія в строки, які встановлює Рада голів держав, подає їй свою доповідь, яка містить висновки та рекомендації.
Якщо протягом терміну, який встановлений Радою голів держав Співдружності, зняття блокади не відбувається, Рада голів держав вживає заходів для припинення блокади, аж до звернення до Ради Безпеки ООН з проханням про введення санкцій проти блокуючої держави. Про вжиті заходи у відповідних випадках Рада голів держав інформує Раду Безпеки ООН та НБСЄ.
Стаття 4
Ніякі міркування, будь-то політичного, економічного, воєнного чи іншого характеру, не можуть бути виправданням для встановлення блокади. Держава, що встановила блокаду, несе відповідальність відповідно до норм міжнародного права.
Стаття 5
У разі виникнення спору по відшкодуванню шкоди Сторони передають рішення справи до Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав, якщо переговори між ними не привели до розв'язання спору.
Сторони можуть за взаємною згодою передати вирішення спорів з даних питань до будь-якого іншого міжнародного судового органу.
Стаття 6
Ця Угода набуває чинності у день здачі на зберігання п'ятої ратифікаційної грамоти або іншого документа про прийняття або схвалення.
Стаття 7
Зміни та доповнення до цієї Угоди вносяться за ініціативою будь-якої із Сторін і набувають чинності відповідно до процедури, зазначеної у статті 6 цієї Угоди.
Стаття 8
Будь-яка із Сторін може заявити про свій вихід із цієї Угоди шляхом письмового повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж за шість місяців до дати виходу, про що останній негайно інформує всі Сторони.
Угода відкрита для приєднання до неї будь-якої держави, що поділяє її цілі та принципи.
Вчинено у місті Москві 24 вересня 1993 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали Угоду, завірену копію.
Примітка. Угоду підписано Україною "крім частини першої статті 5" Угоду не підписано Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан