УГОДА

Генеральна угода
між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією
роботодавців України та всеукраїнськими
профспілками і профоб'єднаннями
на 2002-2003 роки

від 16.01.2002

Загальні положення

Генеральну угоду (далі - Угода) укладено відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" ( 3356-12 ) між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України, з однієї сторони, та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями (згідно з додатком 1), з другої сторони (далі - Сторони).

Угода спрямована на удосконалення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, розвиток соціального партнерства, реалізацію конституційних прав і гарантій працівників і роботодавців.

Сторони визнають, що цією Угодою встановлюються соціально-трудові гарантії для найманих працівників на державному рівні, регулюються виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між найманими працівниками і роботодавцями та відповідальність Сторін за виконання досягнутих домовленостей.

Положення цієї Угоди діють безпосередньо і поширюються на підприємства, установи і організації всіх форм власності.

Прийняті за цією Угодою зобов'язання та домовленості є обов'язковими для виконання Сторонами.

Положення цієї Угоди є обов'язковими як мінімальні гарантії також для застосування під час ведення колективних переговорів і укладення колективних договорів та галузевих і регіональних угод.

Угода набирає чинності з 1 січня 2002 року і діє до укладення нової або перегляду цієї Угоди.

Розділ I
Сприяння розвитку виробництва,
забезпечення продуктивної
зайнятості

1. У сфері виробництва

Кабінет Міністрів зобов'язується:

1.1.1. Формувати регуляторно-податкову політику щодо діяльності суб'єктів господарювання, яка б забезпечувала мотивацію до легалізації та розширеного відтворення вітчизняного виробництва товарів та послуг

1.1.2. Не допускати утворення нової бюджетної заборгованості підприємствам з відшкодування податку на додану вартість.

1.1.3. Скласти у першому півріччі 2002 р. план-графік погашення існуючої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість станом на 1 січня 2002 р.

1.1.4. Забезпечити погашення головними розпорядниками бюджетних коштів заборгованості за виконаними державними замовленнями станом на 1 січня 2002 р. у такі терміни:

перше півріччя 2002 р. - 50 %;

друге півріччя 2002 р. - 50 %.

Не допускати утворення нової заборгованості.

1.1.5. Розробити і запровадити у першому півріччі 2002 р. дієві механізми державного регулювання економіки, а саме:

систему державного регулювання цін і тарифів на продукцію та послуги підприємств-монополістів;

засади управління об'єктами державної власності та державними корпоративними правами.

1.1.6. При формуванні Державного бюджету України на 2003 та наступні роки забезпечити:

виконання положень Указу Президента України від 15 липня 2000 р. N 905 ( 905/2000 ) у частині спрямування не менше 25 % коштів, отриманих від приватизації, на інноваційне інвестування підприємств;

виділення коштів на пільги та субсидії населенню за спожиті енергоносії та надані житлово-комунальні послуги, в тому числі на погашення заборгованості за минулі роки;

виділення коштів на компенсацію вартості проїзду пільгових категорій громадян, визначених законодавством;

виділення коштів на фінансування соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб у повному обсязі;

виділення коштів на оплату державного замовлення (окремим рядком).

1.1.7. Проаналізувати протягом I кварталу 2002 р. результати експериментів у гірничо-металургійному комплексі та у легкій і деревообробній промисловості в Чернівецькій області, врахувавши їх при формуванні стимулюючої регуляторно-податкової політики щодо діяльності суб'єктів господарювання та прийнятті Податкового кодексу і передбачивши зниження на 2003 рік базових ставок оподаткування:

податку на прибуток підприємств - до 20 %;

податку на додану вартість - до 15 %.

1.1.8. Внести протягом першого півріччя 2002 р. до Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо стимулювання надання банками довгострокових кредитів суб'єктам господарювання.

1.1.9. Рекомендувати органам місцевого самоврядування передбачати в місцевих бюджетах на 2002 - 2004 роки кошти на утримання об'єктів соціальної сфери, які планується прийняти в комунальну власність, та забезпечувати контроль за їх цільовим використанням.

Сторона власників за участю профспілок зобов'язується:

1.1.10. Внести протягом першого півріччя 2002 р. до Верховної Ради України законодавчі пропозиції щодо стимулювання інвестування економіки.

1.1.11. Включити до фіксованих умов конкурсів з продажу пакетів акцій підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави або є містоутворюючими, зобов'язання покупця щодо збереження протягом певного часу чисельності працюючих.

Включити до складу конкурсної комісії представника трудового колективу цього підприємства.

2. У сфері зайнятості

Сторона власників вважає необхідним забезпечити за участю профспілок наступну етапність здійснення громадянами конституційного права на працю та соціальний захист під час безробіття:

1.2.1. Розширити сферу застосування праці через створення юридичними та фізичними особами щорічно не менш як 300 - 320 тис. робочих місць, знизити рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці, порівняно з попереднім роком.

1.2.2. Не допускати зменшення сумарної чисельності зайнятих у галузях економіки:

у 2002 році більше ніж на 200 тис. осіб;

у 2003 році більше ніж на 180 тис. осіб.

1.2.3. Здійснити комплекс заходів, спрямованих на подолання довготривалого безробіття, що дасть змогу щороку зменшувати середню тривалість зареєстрованого безробіття не менше ніж на 1 місяць.

1.2.4. Здійснювати щороку оптимальні підходи до реалізації заходів активної політики зайнятості для незайнятого населення та безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, передбачивши додаткове охоплення ними не менше ніж 100 тис. осіб, що сприятиме зменшенню зареєстрованого безробіття.

1.2.5. Збільшити на 2002 рік розмір мінімальної допомоги по безробіттю порівняно з прожитковим мінімумом не менше ніж до 16 відсотків з подальшим поступовим підвищенням виходячи з можливостей Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

1.2.6. Завершити у 2002 році роботу з розроблення проекту нової редакції Закону України "Про зайнятість населення".

1.2.7. Розробити в першому півріччі 2002 р. та здійснити комплекс заходів щодо сприяння підприємствам в організації професійного навчання кадрів, у тому числі безпосередньо на виробництві, з метою забезпечення підвищення якості робочої сили та її продуктивної зайнятості.

Сторони рекомендують:

1.2.8. Передбачити в галузевих угодах зобов'язання щодо:

скорочення непродуктивних втрат робочого часу;

стабілізації зайнятості (скорочення плинності кадрів);

визначення обсягів фінансування роботодавцями витрат та підвищення кваліфікації персоналу та граничні періоди роботи для обов'язкового проходження навчання з підвищення кваліфікації в навчальних закладах.

Розділ II
Оплата праці, підвищення рівня доходів

Сторони домовилися:

2.1. Установити тарифну ставку робітника 1 розряду:

з 1 січня 2002 р. у розмірі не менше 140 гривень на місяць. Розглянути питання про її підвищення з 1 липня 2002 р. до 165 гривень на місяць;

з 1 січня 2003 р. у розмірі не нижчому від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік.

2.2. Визначати ставки (оклади) працівників загальних (наскрізних) професій і посад у галузевих угодах. При цьому мінімальні розміри ставок (окладів) встановлюються на рівні не нижче від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік.

2.3. Забезпечити темпи зростання реальної заробітної плати не нижче темпів зростання реального валового внутрішнього продукту за відповідний рік.

2.4. Установити для застосування на підприємствах (в установах, організаціях) перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників об'єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузевий характер, згідно з додатком 2.

В установах і організаціях, що фінансуються з бюджету, перелік і розміри зазначених доплат і надбавок встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень цієї Генеральної угоди за погодженням з відповідними профспілками.

2.5. Установити, що у разі виникнення на підприємстві (в установі, організації) заборгованості із заробітної плати, грошового забезпечення терміном понад один місяць, органи виконавчої влади, об'єднання роботодавців і профспілкові органи (галузеві та регіональні) вживають ефективних заходів до її ліквідації.

Дотримуватися норм чинного законодавства щодо розірвання контрактів з керівниками підприємств (установ, організацій), де сума заборгованості із заробітної плати, грошового забезпечення протягом наступного місяця не зменшується.

2.6. Сторона власників не прийматиме в односторонньому порядку рішень щодо зміни раніше узгоджених та встановлення нових умов оплати праці.

Кабінет Міністрів України зобов'язується:

2.7. Здійснювати підвищення заробітної плати працівників освіти, охорони здоров'я, науки та культури до рівня, визначеного законодавством України, забезпечуючи рівні підходи до підвищення заробітної плати в цих та інших галузях, в органах виконавчої влади та інших установах і організаціях, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, за погодженням з відповідними профспілками.

2.8. Внести до Верховної Ради України у I кварталі 2002 року законопроекти щодо:

вдосконалення Закону України "Про оплату праці" стосовно внесення зміни до частини другої статті 9 "Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати" щодо встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі не нижче прожиткового мінімуму в розрахунку на працездатну особу;

статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо зниження порогу індексації до 1 %, при якому індексація доходів не здійснюється, з метою забезпечення більш повного відшкодування втрати частини доходів в умовах зростання споживчих цін та тарифів;

статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" стосовно скасування норми щодо неврахування показника інфляції місяця перед виплатою заборгованості для визначення суми компенсації з метою забезпечення повного відшкодування частини втрачених доходів та поширення норм цього закону на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які укладають трудові договори з найманими працівниками;

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо встановлення позачерговості виплати несвоєчасно виплаченої заробітної плати у випадку банкрутства або ліквідації підприємств з метою посилення захисту прав працівників на своєчасну оплату праці та приведення зазначеного закону у відповідність до положень статті 11 Конвенції МОП 1949 р. N 95 "Про захист заробітної плати", ратифікованої Україною, з одночасним внесенням відповідних змін до статті 28 Закону України "Про оплату праці".

2.9. Внести у I кварталі 2002 р. зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1998 р. N 2034 "Про індексацію грошових доходів громадян" щодо приведення її у відповідність до норм статті 5 Закону України від 25 квітня 1997 р. "Про індексацію грошових доходів населення" ( 1282-12 ) стосовно розмірів доходів, що підлягають індексації.

2.10. Вивчити у I кварталі 2002 р. питання про доцільність законодавчого встановлення згідно зі статтею 18 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) нормативів розподілу прибутків (доходів) між роботодавцями та найманими працівниками з метою забезпечення повного відшкодування вартості робочої сили і створення передумов для повноцінного функціонування ринку праці, як однієї з основних складових ринкової економіки.

2.11. Переговори згідно із статтею 10 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати розпочинати на наступний бюджетний період одночасно з розробленням проекту Основних напрямів бюджетної політики. Законопроект щодо розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів Сторін, подавати на розгляд Верховної Ради України одночасно з проектом закону про Державний бюджет України.

Профспілки зобов'язуються:

2.12. Здійснювати громадський контроль за додержанням на підприємствах, в установах і організаціях законодавства про оплату праці та зобов'язань за колективними договорами, взаємодіяти з цих питань з органами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики, вживати заходів до усунення порушень в межах своїх прав і повноважень.

Розділ III
Умови праці та відпочинку

Сторони домовилися:

3.1. Забезпечити координацію роботи державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики та правових інспекторів праці профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про працю.

3.2. З метою забезпечення належного рівня правової підготовки сторін колективних договорів і угод, здійснення ефективного контролю за додержанням законодавства про працю щорічно організовувати для представників власників і профспілок навчання протягом 3-5 днів із збереженням заробітної плати за місцем роботи.

Кабінет Міністрів України зобов'язується:

3.3. Забезпечити контроль за виконанням заходів, які передбачені на 2002-2003 роки:

Національною програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки;

Програмою розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих на 2001-2004 роки ( 952-2001 );

Державною програмою навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці на 2001-2005 роки (у разі її затвердження).

3.4. Передбачити в проектах державного бюджету на 2002 та 2003 роки виділення коштів на фінансування видатків на охорону праці відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ).

3.5. Передбачити виділення коштів з державного бюджету на 2002 та 2003 роки за видатками "Кошти на виплату заборгованості з регресних позовів та одноразової допомоги по втраті професійної працездатності шахтарям та гірникам підприємств з підземного видобутку вугілля та залізної руди".

3.6. За участю центральних та місцевих органів виконавчої влади, об'єднань роботодавців та профспілок щороку розглядати на засіданнях Кабінету Міністрів України питання про стан охорони праці на виробництві, виробничого травматизму та професійної захворюваності, вживати відповідних заходів до його поліпшення.

3.7. Розробити та затвердити в установленому порядку Типове положення про управління охороною праці в тримісячний термін після прийняття Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про охорону праці".

3.8. Внести у першому півріччі 2002 р. зміни у статистичну звітність про стан травматизму на виробництві з урахуванням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" ( 1105-14 ).

3.9. Розробити у 2002 році Гігієнічну класифікацію праці відповідно до показників шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, складності та напруженості трудового процесу.

3.10. Розробити протягом 2002 року та впровадити систему професійного психофізіологічного відбору спеціалістів, які зайняті на роботах з високим рівнем техногенної небезпеки та підвищеним ризиком.

3.11. Рішення про перенесення вихідних днів у випадку, коли вони збігаються зі святковими або неробочими днями, приймати не пізніше ніж за два тижні за погодженням з профспілковою стороною з повідомленням населення через засоби масової інформації.

3.12. Подати на ратифікацію Верховною Радою України Конвенції МОП:

N 135 про захист прав представників працівників на підприємстві і можливості, що їм надаються (друге півріччя 2002 р.);

N 140 про оплачувані навчальні відпустки (перше півріччя 2002 р.);

N 150 про регулювання питань праці (перше півріччя 2003 р.);

N 155 про безпеку, гігієну праці та виробниче середовище (друге півріччя 2003 р.).

3.13. Розглянути протягом 2002 року на засіданні Національної Ради соціального партнерства питання про можливість ратифікації Україною Конвенції МОП N 184 "Про безпеку і гігієну праці в сільському господарстві".

Сторона власників зобов'язується:

3.14. Забезпечити додержання законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у сфері їх управління та впливу.

3.15. Забезпечити погашення заборгованості з виплат відшкодування шкоди внаслідок нещасних випадків на виробництві та профзахворювань до кінця 2003 року відповідно до графіка, який узгоджуватиметься з профспілками.

3.16. У місячний термін після затвердження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки розробити відповідні регіональні та галузеві програми і забезпечити контроль за їх виконанням.

Профспілкова сторона зобов'язується:

3.17. Здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства про працю та охорону праці, забезпеченням працюючих засобами індивідуального та колективного захисту.

3.18. Надавати працівникам безоплатну правову допомогу з питань законодавства про працю, соціального страхування, охорони праці, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, тощо, в необхідних випадках представляти інтереси працівників у судових та інших державних органах та при вирішенні спірних питань з роботодавцями.

3.19. Інформувати Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади про факти порушень законодавства, усунення яких потребує державного втручання.

Розділ IV
Соціальний захист та задоволення
духовних потреб

Сторони домовилися:

4.1. З метою фінансового забезпечення надання допомоги і соціальних послуг застрахованим особам в повному обсязі згідно з законодавством щороку в II кварталі проводити консультації та переговори щодо розмірів страхових внесків на всі види загальнообов'язкового державного соціального страхування і вносити узгоджені пропозиції для затвердження Верховною Радою України.

4.2. З метою поліпшення стану здоров'я населення та відновлення працездатності працівників Кабінет Міністрів України, профспілкова сторона, роботодавці сприятимуть збільшенню асигнувань на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей за рахунок різних джерел фінансування.

Кабінет Міністрів України зобов'язується:

4.3. Під час розроблення проектів нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійного, медичного, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням), а також у разі зміни розміру страхових внесків, об'єкта страхування, умов забезпечення, інших правових чи організаційних питань забезпечувати їх попередній розгляд і узгодження з об'єднаннями профспілок і роботодавців.

4.4. Подати до Верховної Ради України проект Закону України "Про деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спеціальний спосіб оподаткування своїх доходів (сплачують фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент)".

4.5. Вживати заходів до поступового наближення мінімального розміру пенсії з урахуванням соціальних виплат до розміру прожиткового мінімуму виходячи з реальних фінансових можливостей Пенсійного фонду та Державного бюджету України, забезпечуючи при цьому диференціацію розмірів пенсій залежно від тривалості трудового стажу і коригування розміру заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески у зв'язку із зростанням заробітної плати та перегляду пенсій відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

4.6. За участю профспілок у грудні 2002 р. розглянути питання щодо ратифікації Україною конвенцій МОП N 102 та N 128 з питань соціального забезпечення та Європейської соціальної хартії.

Розглянути та подати на розгляд Національної ради соціального партнерства Європейський кодекс соціального забезпечення.

4.7. При розробці проектів законів України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати фінансування витрат згідно із законами України "Про державну соціальну допомогу мозабезпеченим сім'ям" ( 1768-14 ), "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ), "Про державну соціальну допомогу інвалідам та дітям-інвалідам" ( 2109-14 ), "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), а також пільг, компенсацій і гарантій громадянам, яким вони встановлені законодавством.

Вжити заходів до погашення заборгованості з соціальних виплат за попередні роки.

4.8. Рішення про зміну діючих тарифів і норм, які затверджуються центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також порядок надання субсидій на житлово-комунальні послуги приймати за погодженням з профспілковою стороною відповідно до цієї Угоди.

4.9. Забезпечувати повне відшкодовування підприємствам житлово-комунального господарства, транспорту нарахованих пільг та субсидій на оплату наданих послуг. Встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги, послуги транспорту в розмірі, що відповідає науково обгрунтованому рівню із одночасним здійсненням заходів щодо соціального захисту населення.

Розробити за участю профспілок механізм надання послуг та відшкодування витрат транспортним підприємствам за перевезення пільгових категорій громадян.

4.10. При розробці проектів законів України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати фінансування галузей освіти, науки, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту в обсягах, передбачених законодавством про освіту, науку, охорону здоров'я, культуру, фізичну культуру і спорт.

4.11. Розробити та затвердити протягом 2002 року мінімальні соціальні нормативи (стандарти) забезпечення потреб населення послугами громадського транспорту, зв'язку, закладів освіти, охорони здоров'я, культури, спорту, відпочинку та дозвілля. До запровадження цих нормативів (стандартів) не допускати скорочення мережі цих закладів, особливо в сільській місцевості, та обсягів їх фінансування.

4.12. Передбачати у державному та місцевих бюджетах окремим рядком кошти, необхідні для надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти молоддю.

4.13. Розробити і затвердити у першому півріччі 2002 р. Державну цільову програму організації оздоровлення та відпочинку дітей і підлітків, учнівської та студентської молоді до 2005 року, передбачивши в ній посилення державної підтримки дитячих і студентських оздоровчих закладів, встановлення державного замовлення на оздоровлення дітей-сиріт, дітей, що залишились без піклування батьків, дітей з багатодітних і малозабезпечених сімей, а також дітей, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС.

Передбачати щороку при розробці проекту Державного бюджету України виділення коштів на організацію оздоровлення дітей, батьки яких безробітні або тимчасово не працюють.

4.14. Вжити заходів до розширення мережі центрів раннього втручання і соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями.

4.15. Забезпечити повне фінансування програм профілактики та боротьби із захворюванням на туберкульоз, СНіД та цукровий діабет.

4.16. З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян України на житло:

здійснювати реформування економічних і правових основ житлової політики. Вжити заходів для прискорення прийняття нового Житлового кодексу України, "Про іпотеку", "Про реєстрацію прав власності на нерухоме майно", "Про житлові заощадження громадян";

розробити і затвердити порядок надання соціального житла, критерії визначення груп населення, які потребують соціального житла або надання державних субсидій та пільгових державних кредитів.

4.17. Зберегти права громадян та основні принципи приватизації державного житлового фонду відповідно до чинного законодавства.

4.18. Забезпечити з 1 січня 2003 р. надання соціальних послуг потерпілим на виробництві від нещасних випадків та професійних захворювань у повному обсязі.

4.19. Сприяти фінансуванню в повному обсязі витрат на забезпечення потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань необхідними лікарськими засобами, протезами, спеціальними засобами пересування.

4.20. Запровадити механізм надання населенню субсидій готівкою на придбання скрапленого газу та твердого палива.

4.21. Розробити за участю профспілок механізми переходу від категорійного надання соціальних пільг до адресної соціальної допомоги.

4.22. При реформуванні системи охорони здоров'я населення України забезпечувати реалізацію конституційних прав громадян на отримання безоплатної та якісної медичної допомоги.

4.23. Подавати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо затвердження прожиткового мінімуму за погодженням з профспілками.

4.24. Забезпечити з 1 січня 2002 р. проведення індексації заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" ( 1282-12 ).

4.25. Провести у 2002 році за участю профспілок інвентаризацію діючої мережі закладів соціально-культурного призначення, що перебувають на балансі підприємств, установ і організацій всіх форм власності та забезпечують надання населенню відповідних послуг за місцем роботи та проживання (клуби, будинки та палаци культури, масові бібліотеки, санаторії-профілакторії, позашкільні, фізкультурно-спортивні, дитячі оздоровчі заклади тощо). За результатами інвентаризації розробити програму збереження цих закладів та створення належних умов для їх ефективного функціонування. Забезпечити розробку відповідних механізмів економічного стимулювання суб'єктів господарської діяльності, які утримують на своєму балансі об'єкти соціальної сфери.

4.26. Прискорити гармонізацію національної нормативно-правової бази в сфері захисту споживачів і довкілля з міжнародними та європейськими нормами і правилами.

4.27. При підготовці проектів законів України про державний бюджет на відповідний рік утримуватися від пропозицій щодо призупинення відрахувань коштів бюджетним організаціям на проведення в трудових колективах культурно-масової та фізкультурної роботи.

4.28. Щороку передбачати в проекті Державного бюджету України виділення коштів спортивним товариствам "Україна", "Спартак", "Колос" на утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також на розвиток матеріально-технічної бази центрів олімпійської підготовки в Алушті, Ялті, Ворохті.

4.29. Протягом першого півріччя 2002 р. розробити Програму державного забезпечення інвалідів технічними засобами реабілітації на період до 2005 року.

Сторона власників зобов'язується:

4.30. Не допускати прийняття рішень про ліквідацію, перепрофілювання, передачу іншому власнику об'єктів соціально-культурної сфери, які належать підприємствам, установам і організаціям, без погодження з відповідними профспілковими органами.

Профспілкова сторона зобов'язується:

4.31. Брати активну участь у реалізації національних та державних програм з питань освіти, культури, фізичної культури і спорту, відпочинку та оздоровлення трудящих і членів їх сімей, соціального становлення молоді.

4.32. Разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, творчими спілками, благодійними фондами забезпечити організацію і проведення всеукраїнських, регіональних та галузевих оглядів, фестивалів самодіяльного мистецтва і народної творчості, спартакіад та масових спортивних змагань, інших заходів культурно-освітнього і фізкультурно-оздоровчого спрямування.

4.33. Разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади, керівниками підприємств, установ і організацій забезпечити щорічне функціонування не менш як 900 стаціонарних заміських оздоровчих таборів, у яких оздоровлювати влітку понад 850 тис. дітей та учнівської молоді.

4.34. Організовувати під час зимових канікул новорічно-різдвяні свята для дітей та учнівської молоді.

Заключні положення

З метою координації діяльності щодо колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин та вдосконалення соціального партнерства Сторони домовилися:

проводити консультації з питань розроблення проектів законів України, інших нормативно-правових актів, які стосуються соціально-економічних і трудових відносин, соціального захисту громадян, та розглядати їх за участю Сторін у порядку згідно з додатком 3;

всебічно сприяти вдосконаленню нормативно-правової бази з питань регулювання соціально-трудових відносин, здійсненню соціального партнерства на дво- та тристоронній основі, відстоювати у Верховній Раді України досягнуті домовленості щодо законопроектів, розроблених і погоджених Сторонами;

вживати заходів до прийняття Верховною Радою України законопроекту про внесення змін до Закону України "Про колективні договори і угоди" та проекту Закону України "Про соціальне партнерство";

сприяти діяльності профспілок і організацій роботодавців, їх консолідації в об'єднаннях з метою формування сторін соціального партнерства на всіх рівнях колективно-договірних відносин, при цьому не допускаючи дій, що мають за мету заснування профспілок під впливом роботодавців чи організацій роботодавців або підтримання профспілок шляхом фінансування чи іншим шляхом з метою поставити їх під контроль роботодавців чи організацій роботодавців;

створювати умови для реалізації прав і гарантій діяльності профспілок та організацій роботодавців, визначених законодавством;

сприяти укладенню угод на галузевому і регіональному рівнях та колективних договорів на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, що перебувають у сфері дії Сторін, а також приведення їх положень у відповідність з цією Угодою.

З метою забезпечення реалізації положень цієї Угоди, здійснення контролю за її виконанням Сторони зобов'язуються:

протягом двох місяців після підписання Угоди затвердити і передати одна одній заходи щодо її реалізації;

щокварталу аналізувати хід виконання цієї Угоди і надавати відповідну інформацію іншій Стороні;

раз на півроку розглядати стан виконання цієї Угоди на засіданні спільної робочої комісії Сторін, яка вела переговори з її укладення, про що складати протокол і визначати додаткові заходи щодо реалізації невиконаних положень;

розробити критерії оцінки виконання положень цієї Угоди у місячний термін після її підписання;

спірні питання, що виникають під час реалізації цієї Угоди, розв'язувати шляхом проведення консультацій і переговорів;

приймати рішення про початок колективного трудового спору з питань виконання цієї Угоди лише після розгляду спірних питань на засіданні спільної робочої комісії та вживати заходів до його вирішення шляхом здійснення примирних процедур відповідно до законодавства;

щокварталу надавати одна одній на безоплатній основі наявну статистичну інформацію з питань, які є предметом цієї Угоди;

забезпечити інформування громадськості про хід виконання цієї Угоди;

зміни і доповнення до цієї Угоди вносити за взаємною згодою Сторін після попередніх переговорів, разом тлумачити окремі її положення;

опублікувати цю Угоду в газетах "Урядовий кур'єр", "Ділова Україна", профспілкових виданнях та інших засобах масової інформації.

Сторони визнають право всеукраїнських організацій роботодавців та їх об'єднань, профспілок та профоб'єднань, які не брали участі у переговорах, приєднуватися до цієї Угоди протягом усього терміну її дії за умови, якщо вони візьмуть на себе зобов'язання щодо її виконання у порядку, викладеному в додатку 4.

Ця Угода підписана у двох примірниках, які зберігаються у кожної із Сторін і мають однакову юридичну силу.