ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
N 3/116 від 05.11.2001

Щодо розглянду касаційної скарги

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Гусака М.Б. (головуючий), Чупруна В.Д., Чабана В.В., розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Полтаві про перевірку в касаційному порядку рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2001 р. у справі N 3/116 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експол 2000" до державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним рішення, встановив:

29.05.2001 р., на підставі акта від 24.05.2001 р. "Про результати перевірки правильності обчислення та своєчасності перерахування до бюджету сум прибуткового податку з громадян та податку з власників транспортних засобів ТзОВ "Експол - 2000" за період з 04.10.99 р. по 01.04.2001 р.", державною податковою інспекцією у м. Полтаві було прийнято рішення N 792/23-1/30601245/7009/23-139 "Про застосування та стягнення фінансових санкцій, донарахованих сум податків, зборів за порушення податкового законодавства".

16.07.2001 р. ТзОВ "Експол - 2000" подано позов про визнання недійсним зазначеного рішення у частині донарахування прибуткового податку з громадян у сумі 450 грн. та нарахування по цьому факту фінансових санкцій у сумі 900 грн.

Рішенням господарського суду (суддя Бунякіна Г.I.) від 21.08.2001 р. позов задоволено.

28.09.2001 р. державною податковою інспекцією подано касаційну скаргу, в якій вона стверджує, що судом при прийнятті рішення були порушені норми матеріального права, і просить скасувати рішення та залишити позов без розгляду.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оспорюваного судового акта, доходить висновку про необгрунтованість касаційної скарги.

20.03.2000 р. ТзОВ "Експол - 2000" з громадянином Зайко В.М. був укладений договір поставки N 103, за яким громадянин поставив підприємству товар на загальну суму 2250 грн. З цієї суми підприємством не був утриманий прибутковий податок з громадян, що, на думку державної податкової інспекції, є порушенням вимог Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" (13-92).

Колегія суддів вважає, що державною податковою інспекцією було неправильно застосовано норми Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ). До цих правовідносин потрібно застосовувати розділ IV Декрету, згідно з яким оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. У зазначених розділах Декрету такий об'єкт оподаткування як угоди цивільноправового характеру, за якими громадянами реалізуються належні їм товари, не передбачений.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Декрету ( 13-92 ), оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Ще чіткіше підхід до визначення бази оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу окреслено у ч. 4 ст. 13 Декрету ( 13-92 ). Там зазначено, що при здійсненні операцій з купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, крім набутих у випадках, визначених пунктом "з" статті 5 цього Декрету, оподатковуваним доходом громадянина, у тому числі зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, тобто різниця між доходом, отриманим від продажу таких акцій (інших корпоративних прав) протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами на їх придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років. Облік фінансових результатів операцій з купівлі-продажу акцій (інших корпоративних прав) ведеться у порядку, встановленому пунктом 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ). Прибуток, отриманий громадянином від операцій купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, за результатами звітного року включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу та вноситься ним до бюджету у встановлені строки. При цьому особою, відповідальною за внесення податку до бюджету, є такий громадянин.

Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України, також підкреслює, що підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що виплачують громадянам з постійним місцем проживання в Україні кошти від реалізації належних цим громадянам товарів, зобов'язані не пізніше 30 днів після виплати надіслати до податкових органів за їх місцем проживання довідку ф. N 2. Кошти від реалізації товарів (виручка) не оподатковуються у джерела виплати (абзац четвертий підпункту 14.1.1).

Таким чином, суд правомірно дійшов висновку про те, що підприємство не повинно було утримувати із виплаченої громадянину суми прибутковий податок, оскільки обов'язок сплати такого податку за результатами звітного року законодавством прямо покладено на самого громадянина.

Крім того, державна податкова інспекція не мала права накладати санкцію за п. 17.1.9 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14), оскільки, відповідно до п. 19.1 ст. 19, цей закон набрав чинності з 1 квітня 2001 р., а правовідносини, щодо яких він був застосований, виникли 20.03.2000 р. Таке застосування є прямим порушенням вимог ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ), за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні касаційної скарги державної податкової інспекції у м. Полтаві відмовити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 21.08.2001 р. залишити без змін.

Головуючий суддя М.Б. Гусак

"Галицькі контракти - Дебет-Кредит", N 4, 28 січня 2002 р.