КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 9 січня 2000 р. N 17
Київ

(Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 228 від 28.02.2002)

Про Порядок складання, розгляду, затвердження
та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 222 від 07.03.2001
N 94 від 28.01.2002 )

У зв'язку з включенням починаючи з 2000 року до бюджетів усіх рівнів позабюджетних коштів бюджетних установ та організацій, розподілом бюджету на загальний і спеціальний фонди Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій (додаються).

2. Міністерству фінансів:

затвердити в установленому порядку форми документів, передбачених Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій, а також інструкцію щодо складання і виконання розпису Державного бюджету України;

установити порядок виконання кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань загального фонду бюджетних установ та організацій.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р. N 164 "Про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 7, ст. 259).

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 січня 2000 р. N 17

Порядок
складання, розгляду, затвердження та основні вимоги
щодо виконання кошторисів доходів і видатків
бюджетних установ та організацій

Загальні положення

1. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації (далі кошторис) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення - це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету Законом України про державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.

Кошторис має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією (далі установа) основних функцій;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису затверджується Мінфіном України.

2. План асигнувань із загального фонду бюджету установи (далі - план асигнувань) - це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.

Бюджетне асигнування (далі - асигнування) - це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення. ( Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом.

Форма плану асигнувань затверджується Мінфіном України.

3. Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією.

4. Зведені кошториси і плани асигнувань - це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня та коштів, передбачених для одержувача, за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

Зведені кошториси не затверджуються. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

5. Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Установи мають право брати зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.

Зобов'язання - це будь-яке, здійснене відповідно до бюджетного асигнування, розміщення замовлення, укладення контракту (угоди), придбання товару, послуга чи інші ідентичні операції протягом бюджетного року, згідно з якими необхідно буде здійснити платежі з бюджету протягом цього ж бюджетного року або в майбутньому. ( Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

6. Розпорядники бюджетних коштів (далі - розпорядники) - бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. ( Абзац перший пункту 6 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників коштів бюджету та розпорядників коштів бюджету нижчого рівня.

7. Головний розпорядник коштів бюджету (далі - головний розпорядник) це розпорядник, якому затверджуються бюджетні призначення у відповідному бюджеті та має право витрачати кошти бюджету на утримання апарату установи, яку він очолює, і на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою, розподіляти надані йому кошти бюджету між розпорядниками коштів бюджету нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси і плани асигнувань.

8. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня (далі - розпорядник нижчого рівня) - це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вищого рівня та (або) діяльність якого координується через нього.

Одержувачі бюджетних коштів (далі - одержувачі) - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські організації та інші установи, що не мають статусу бюджетних установ чи організацій, які одержують кошти з бюджету як фінансову допомогу або які уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників. ( Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

9. Форма плану використання бюджетних коштів одержувачами, яка встановлюється Мінфіном України, є типовою і у разі потреби на вимогу головного розпорядника може бути доповнена іншими показниками. ( Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

Порядок складання проектів кошторисів

10. Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

11. Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік:

встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; ( Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися виходячи із законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків у проектах кошторисів;

забезпечують складення проектів кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками.

12. Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів. (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001)

13. На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку. ( Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками з таким розрахунком, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені в бюджетні запити.

У разі обмеження терміну формування бюджетних запитів головними розпорядниками Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи надають дозвіл головним розпорядникам самостійно визначати порядок та обсяг одержання необхідних даних для забезпечення своєчасного формування та подання бюджетних запитів.

14. Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки, або на решту періоду року з часу утворення установи. В останньому випадку кошториси складаються і затверджуються для кожної установи окремо у загальному порядку. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

15. У дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги надходжень, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів. ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

16. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються.

17. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.

За основу цих розрахунків беруться такі показники:

обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства;

прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.

На підставі перелічених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує планованому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному у розрахунку, і повною мірою відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

18. У процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування спеціальних коштів та інших власних надходжень установ здійснюється за правилами, визначеними для цих категорій чинним законодавством. ( Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

19. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання (за видами).

Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться в межах надходжень, запланованих на цю мету в даному фонді.

Відповідальність за допущення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась. ( Пункт 19 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

20. Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. При визначенні видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.

При цьому видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Мінфін України має право визначати на кожний рік порядок врахування обсягів заборгованості у кошторисах установ.

21. До кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються головними розпорядниками, включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких заходів за рахунок бюджету дозволено законодавством.

Асигнування на реалізацію окремих програм (заходів) включаються до кошторисів згідно із затвердженими програмами (заходами).

22. Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обгрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.

23. Видатки спеціального фонду за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за визначеною метою, на погашення заборгованості установи та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планується провадити за рахунок надходжень із спеціального фонду, вони передбачаються в кошторисі за спеціальним фондом. ( Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

24. Кошториси і штатні розписи установ, які перебувають у підпорядкуванні МЗС і специфіка діяльності яких пов'язана з функціонуванням за кордоном, можуть складатися за окремим порядком, погодженим з Мінфіном України.

25. Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.

Порядок розгляду і затвердження кошторисів

26. У тижневий термін після опублікування Закону України про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки.

Згідно із зазначеними лімітними довідками головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють розпорядникам нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, проводять помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки.

27. Лімітна довідка про бюджетні асигнування (далі - лімітна довідка) це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі відповідних нормативів, видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.

28. Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань і подають зазначені документи розпорядникам вищого рівня для уточнення проектів зведених кошторисів та складання проектів зведених планів асигнувань. ( Абзац перший пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

Розпорядники згідно з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками, приводять у відповідність з ними свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Типова форма штатного розпису установи затверджується Мінфіном України. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном України можуть встановлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. ( Абзац третій пункту 28 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

29. Проекти кошторисів і планів асигнувань, що подаються установами головним розпорядникам або розпорядникам вищого рівня, повинні розглядатися у разі необхідності в присутності керівників відповідних установ. При цьому установи, які розглядають проекти кошторисів і планів асигнувань, зобов'язані:

забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;

додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених необхідністю;

забезпечити в проектах кошторисів і планів асигнувань додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та обсягів їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків протягом року;

не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обгрунтуваннями.

30. Головні розпорядники у тритижневий термін після одержання лімітних довідок подають уточнені проекти зведених кошторисів та складені проекти зведених планів асигнувань Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для складання і затвердження річного розпису призначень відповідних бюджетів (розпису річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального і спеціального фондів в розрізі головних розпорядників, за повною економічною класифікацією, що відповідає зведенню усіх проектів кошторисів) та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розпису річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального фонду в розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною класифікацією помісячно, що відповідає зведенню усіх планів асигнувань).

Уточнені проекти кошторисів та складені проекти планів асигнувань повинні відповідати певним лімітним довідкам.

( Абзац третій пункту 30 виключено на підставі Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

31. Мінфін України надсилає для реєстрації, обліку та виконання затверджений річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству, яке у триденний термін доводить до головних розпорядників витяги із зазначених документів, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань усіма розпорядниками.

Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затверджених річного розпису призначень відповідного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного бюджету, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань розпорядниками.

Кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів одержувачами повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету. ( Пункт 31 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

32. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, за винятком кошторисів, зазначених у пункті 33 цього Порядку (якщо законодавством не встановлено інший порядок затвердження).

33. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи окремих установ затверджуються:

1) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади - керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади за погодженням з Мінфіном України;

2) обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, центральних органів управління державними цільовими фондами, президій державних академій наук, Лікувально-оздоровчого об'єднання при Кабінеті Міністрів України, а також установ і закладів, яким безпосередньо встановлені призначення у державному бюджеті, крім зазначених у підпункті 6, - Мінфіном України, якщо інше не передбачено законодавством.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи органів виконавчої влади, підпорядкованих міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, затверджуються керівниками цих міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

3) міністерств і відомств Автономної Республіки Крим, управлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями після попередньої експертизи у Мінфіні Автономної Республіки Крим, обласних, Київському та Севастопольському фінансових управліннях;

4) управлінь, відділів, інших підрозділів районних держадміністрацій районними держадміністраціями після попередньої експертизи у районних фінансових відділах;

5) регіональних відділень (служб) державних цільових фондів вищестоящими установами;

6) національних закладів освіти, яким безпосередньо встановлені призначення у державному бюджеті, - керівниками цих закладів у межах доведених Мінфіном України обсягів бюджетних асигнувань та середньорічної чисельності ставок.

34. Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти. ( Пункт 34 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

35. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи установ, які не мають вищестоящої галузевої організації (центральні районні, центральні міські лікарні тощо), затверджуються районними держадміністраціями або виконавчими органами відповідних місцевих рад.

36. Кошториси і плани асигнувань на проведення централізованих заходів затверджуються окремо за кожним заходом керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, за планами яких виконуватимуться зазначені заходи. плани асигнувань можуть бути затверджені на загальний обсяг видатків.

Для здійснення кожного конкретного заходу не пізніше ніж за місяць складається окремий кошторис на підставі календарних планів.

Якщо виконання конкретних заходів покладається на розпорядників нижчого рівня, до кошторисів і планів асигнувань відповідних розпорядників вносяться зміни.

37. Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами року в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

38. Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником та головним (старшим) бухгалтером установи (централізованої бухгалтерії).

Затвердження кошторисів, планів асигнувань та штатних розписів установ скріплюється гербовою печаткою і підписом керівників установ, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати.

Одночасно з кошторисом на затвердження подається план асигнувань та штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, яка їх затвердила.

У тижневий термін після затвердження штатних розписів головні розпорядники подають Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів за формами, встановленими Мінфіном України. ( Пункт 38 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

39. Установи, які одержують призначення з державного бюджету і відповідно до законодавства самостійно затверджують кошториси, плани асигнувань і штатні розписи, у тритижневий термін після затвердження бюджету подають Мінфіну України затверджені кошториси, розрахунки до них, календарні плани, плани асигнувань і штатні розписи.

40. Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також здійснення видатків у сумах, що перевищують затверджені бюджетом асигнування, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.

41. Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку, протягом трьох місяців після затвердження відповідних бюджетів, перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів і планів асигнувань.

Скорочення зайвих і завищених асигнувань, виявлених у результаті перевірки правильності складання кошторисів, проводиться Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами на підставі матеріалів перевірок.

Вивільнені асигнування спрямовуються на проведення інших пріоритетних заходів, що плануються цим же розпорядником, шляхом внесення змін у встановленому порядку до їх кошторисів за рішенням Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевого фінансового органу на підставі обгрунтованого подання головного розпорядника. ( Абзац третій пункту 41 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

( Абзац четвертий пункту 41 виключено на підставі Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

Основні вимоги щодо виконання кошторису

42. Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, визначених у кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асигнуванням, затвердженим річним розписом призначень державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету, органи Державного казначейства здійснюють реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів і планів асигнувань розпорядників вищого рівня у розрізі розпорядників нижчого рівня.

Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань, за наявності витягу, виданого органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.

З цією метою розпорядники, які отримали від органів Державного казначейства витяг, повинні подати цим органам дані щодо розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Зазначені показники доводяться до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня.

Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів і планів асигнувань даним казначейського обліку.

У разі невідповідності кошторисів і планів асигнувань витягові, отриманому від відповідних органів Державного казначейства, розпорядники повинні перезатвердити зазначені документи згідно з витягом.

43. Здійснення видатків установ та одержувачів без затверджених у встановленому порядку кошторисів і планів асигнувань, планів використання бюджетних коштів одержувачами припиняється через 30 календарних днів після затвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів. ( Абзац перший пункту 43 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

До затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів одержувачами підставою для здійснення видатків є проекти кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів одержувачами, засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера. ( Пункт 43 доповнено абзацом другим згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

Після закінчення цього терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з виконання видатків розпорядників коштів державного бюджету тільки відповідно до затверджених кошторисів і планів асигнувань, узятих на казначейський облік.

44. У разі коли розпис бюджету на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період наступного року, який виконується за правилами, визначеними Державним казначейством для виконання розпису бюджету. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові кошториси, які затверджуються їх керівниками. При цьому зведені тимчасові кошториси не складаються. ( Абзац перший пункту 44 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

Під час складання річного розпису призначень бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та кошторисів і планів асигнувань установ на наступний рік ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами.

45. Установи мають право брати зобов'язання щодо видатків загального фонду бюджету відповідно до плану асигнувань виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством.

Обсяг зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за зобов'язаннями минулих періодів та недопущення утворення заборгованості за зобов'язаннями поточного року.

У разі скорочення (обмеження) асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу зобов'язань, які перевищують розмір уточнених асигнувань.

46. Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:

необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією та функціональною класифікацією за поданням головного розпорядника коштів; ( Абзац другий пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

прийняття нормативного акта щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;

прийняття рішення щодо розподілу централізованих бюджетних асигнувань між розпорядниками; ( Абзац четвертий пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над урахованими у бюджеті на відповідний рік;

прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.

У разі внесення змін до кошторисів та планів асигнувань обов'язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси та плани асигнувань. ( Абзац сьомий пункту 46 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

У разі внесення установою змін до спеціального фонду кошторису довідка затверджується керівником установи, яка затвердила кошторис.

Форма довідки затверджується Мінфіном України.

При цьому перезатвердження кошторисів та планів асигнувань не здійснюється. ( Пункт 46 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

Зміни до штатних розписів вносяться у порядку, встановленому для їх затвердження. ( Пункт 46 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

Зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, закладів та установ Національної академії наук, галузевих академій наук, які фінансуються з державного бюджету, вноситься у разі необхідності керівниками цих закладів. ( Пункт 46 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 94 від 28.01.2002 )

46-1. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам. ( Порядок доповнено пунктом 46-1 згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

47. Видатки спеціального фонду здійснюються у тій же послідовності, що і їх планування, передбачене пунктом 23 цього Порядку. ( Пункт 47 доповнено абзацом першим згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

Установи мають право використовувати протягом поточного року залишки коштів спеціального фонду на початок року для здійснення видатків, передбачених у кошторисах на поточний рік.

У разі коли сума фактичних надходжень спеціального фонду бюджету за власними надходженнями перевищить затверджений у кошторисі річний обсяг цих надходжень, розпорядник на підставі довідки, затвердженої в установленому порядку, вносить зміни до спеціального фонду кошторису. ( Абзац третій пункту 47 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

Про кожний випадок внесення змін повідомляється головному розпоряднику, який проводить аналіз цих змін та готує зведення показників наданих довідок. ( Абзац четвертий пункту 47 в редакції Постанови КМ N 222 від 07.03.2001 )

Головний розпорядник коштів державного бюджету у терміни, встановлені Мінфіном України, подає погоджені з Державним казначейством зведені показники довідок з належним обгрунтуванням щодо внесення змін у річний розпис призначень бюджету за спеціальним фондом.

У такому ж порядку вносяться зміни до спеціального фонду кошторису за доходами та видатками у разі, коли установа одержує кошти для виконання окремих доручень.

При цьому у спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу доходів та залишків коштів на початок року.

48. Після розгляду річних звітів про виконання кошторисів за минулий рік уточнюються показники перехідних контингентів станом на 1 січня поточного року виходячи з фактичного виконання плану щодо цих контингентів за минулий рік. За результатами перевірок у разі виявлення сум зайвих і завищених асигнувань вносяться зміни до кошторисів і планів асигнувань шляхом зменшення їх обсягів.

Право скорочення асигнувань надається Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам.

49. Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється наростаючим підсумком з початку року.

50. Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів одержувачами подаються у порядку та за формою, встановленими Державним казначейством. ( Пункт 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

51. Внесення змін до кошторису за іншими надходженнями до спеціального фонду здійснюється після внесення відповідних змін до річного розпису призначень бюджету на підставі копії довідки про зміну до річного розпису, доведеної до головного розпорядника Державним казначейством.

У разі коли виконання робіт за рахунок коштів спеціального фонду бюджету здійснювалося за державним замовленням, вносяться відповідні зміни до обсягів державного замовлення.

У всіх випадках внесення змін до спеціального фонду кошторису (річного розпису призначень бюджету) зміни до закону України про державний бюджет (рішення про відповідний бюджет) не вносяться. ( Порядок доповнено пунктом 51 згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )

52. Зміни до планів використання бюджетних коштів одержувачами вносяться в порядку, встановленому для їх затвердження, за формою, що відповідає плану використання. ( Порядок доповнено пунктом 52 згідно з Постановою КМ N 222 від 07.03.2001 )