КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 5 червня 1993 р. N 423
м.Київ
( Постанову відмінено згідно Постанови КМ
N 44 від 19.01.98 )
Питання Міністерства енергетики
та електрифікації
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Міністерство енергетики та електрифікації України, що додається.
2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства енергетики та електрифікації у кількості 230 одиниць.
3. Дозволити Міністерству енергетики та електрифікації мати п'ятьох заступників Міністра, у тому числі одного першого, і колегію в кількості 13 чоловік.
4. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Ради Міністрів УРСР від 25 вересня 1969 р. N 546 "Про затвердження Положення про Міністерство енергетики і електрифікації Української РСР" (ЗП УРСР, 1969 р., N 10, ст. 125; 1984 р., N 1, ст. 3);
постанову Ради Міністрів УРСР від 9 серпня 1988 р. N 228 "Про схему управління енергетикою і електрифікацією".
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 1993 р. N 423
Положення
про Міністерство енергетики та
електрифікації України
1. Міністерство енергетики та електрифікації України (Міненерго) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.
Міненерго здійснює керівництво електроенергетичним комплексом, несе відповідальність за його розвиток та задоволення потреб країни в електричній і тепловій енергії.
2. Міненерго у своїй діяльності керується Конституцією ( 888-09 ) і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організовує та систематично контролює виконання актів законодавства України.
Міненерго узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Основними завданнями Міненерго є: забезпечення реалізації державної політики в сфері енергетики та електрифікації;
розроблення і реалізація державної політики розвитку енергетики та електрифікації, енергобудування, будівельної індустрії галузі;
проведення прогресивної технічної політики на базі прогнозування розвитку енергетики та використання науково-технічних досягнень;
удосконалення структури управління галуззю з метою забезпечення найбільш економічного функціонування енергетики.
4. Міненерго відповідно до покладених на нього завдань:
1) забезпечує розроблення народногосподарських балансів з виробництва і споживання електроенергії, координує інвестиційну діяльність в галузі;
2) формує ринок енергії, сприяє розвиткові підприємництва, розробляє пропозиції щодо удосконалення взаємовідносин енергопостачальних організацій і споживачів, а також структури тарифів за галузевим і регіональним принципами;
3) бере участь у формуванні державного замовлення та виступає замовником у державних контрактах, розміщує в установленому порядку обсяги державних контрактів, доводить до виконавців показники державного замовлення та координує діяльність підприємств і організацій, пов"язану із виконанням цього замовлення;
4) здійснює функції державного енергетичного нагляду;
5) формує та організовує виконання науково-технічних програм і планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт загальногалузевого значення, впровадження у виробництво нової техніки і технології.
Відповідно до чинного законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища забезпечує розроблення і здійснення в електроенергетиці заходів, спрямованих на запобігання і зменшення забруднення навколишнього природного середовища, комплексне використання природних ресурсів і впровадження маловідходних технологій;
6) готує пропозиції щодо удосконалення структури електроенергетичної системи країни, розміщення нових виробництв, координує і погоджує ці питання з відповідними органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
7) забезпечує формування в галузі єдиного підходу до виконання економічних і технічних вимог, стандартів на електроенергію, розроблення та впровадження галузевої нормативно-технічної документації;
8) визначає основні напрями утворення цін на продукцію, роботи і послуги галузі, вносить до відповідних органів пропозиції щодо цін і тарифів, які підлягають державному регулюванню;
9) сприяє підприємствам і організаціям у встановленні та стабілізації господарських зв'язків, зокрема зовнішньоекономічних;
10) координує розвиток будівельно-монтажного комплексу і машинобудування галузі;
11) забезпечує опрацювання та реалізацію заходів із правового забезпечення діяльності електроенергетичного комплексу країни;
12) проводить роботу, спрямовану на реалізацію державної політики з питань організації праці та заробітної плати в межах галузі;
13) здійснює добір і розстановку керівних кадрів, координує діяльність енергетичних навчальних закладів, організовує підготовку та підвищення кваліфікації працівників галузі, забезпечує реалізацію державної політики з питань зайнятості;
14) координує у разі необхідності проведення заходів, спрямованих на оперативне усунення наслідків аварій в електроенергетиці;
15) організовує вивчення та аналіз стану умов праці і травматизму, здійсює методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці і координує роботу, пов'язану з соціальним захистом працівників галузі;
16) проводить роботу щодо реалізації державної фінансової політики в межах галузі, складає баланси доходів і видатків, забезпечує ефективне використання бюджетних і галузевих фінансових ресурсів;
17) вносить пропозиції відповідним центральним органам державної виконавчої влади про вдосконалення системи обліку і статистичної звітності галузі, забезпечує здійснення обліку результатів діяльності підприємств і організацій електроенергетичного господарства, які входять до сфери управління Міністерства;
18) одержує від підприємств, установ і організацій, які входять до сфери управління Міністерства, бухгалтерську і статистичну звітність, забезпечує її зведення та подання в установленому порядку відповідним органам державної виконавчої влади;
19) здійснює управління майном, що є загальнодержавною власністю зазначених підприємств, установ і організацій, зокрема:
приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, об'єднань державних підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджує їхні статути (положення), контролює дотримання та приймає відповідне рішення у разі їх порушення;
укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ і організацій;
здійснює контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами, установами і організаціями державного майна;
дає згоду на передачу в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, установ і організацій, їхніх структурних підрозділів, а також нежилих приміщень, погоджує основні умови договору оренди;
дає згоду Фондові державного майна на створення спільних підприємств будь-яких оганізаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;
готує разом з відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною, республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю;
здійснює інші функції з управління майном, передбачені чинним законодавством;
5. Міненерго має право:
1) визначати за погодженням з Мінстатом обсяги галузевої звітності та отримувати від підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерства, неохідну звітність стосовно своєї діяльності;
2) за згодою підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерства, утворювати централізовані фонди (без зміни розрахунків з бюджетом) у порядку і з визначенням напрямків їх використання за погодженням з Мінфіном і Мінекономіки.
6. Міненерго при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
7. Міненерго у межах своїх повноважень видає на основі і на виконання чинного законодавства накази, організовує та контролює їх виконання.
Міністерство у разі необхідності видає разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування та громадськими організаціями спільні акти.
Рішення Міненерго з питань надійної та безпечної роботи енергетичних об'єктів по виробництву та споживанню енергії, видані у межах його компетенції, є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, а також для підприємств, установ і організацій.
8. Міненерго очолює Міністр, який призначається відповідно до Конституції України ( 888-09 ).
Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками провадиться Міністром.
Міністр несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міненерго завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступників Міністра, керівників підрозділів апарату Міністерства.
9. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Міненерго, обговорення найважливіших напрямів діяльності і розвитку галузі в Міністерстві утворюється колегія в складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, а також інших керівних працівників центрального апарату, керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства.
Члени колегії Міністерства затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністра.
10. Для розроблення наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо програм розвитку науково-технічного прогресу і впровадження нових технологій в Міненерго створюється науково-технічна рада з учених і висококваліфікованих фахівців.
Склад науково-технічної ради і положення про неї затверджуються Міністром.
11. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Міненерго затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Структура центрального апарату Міненерго затверджується Віце-прем'єр-міністром України.
Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються Міністром.
12. Міненерго є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.