Продаж на організованих ринках
арештованих цінних паперів,
на які звернуто стягнення за рішенням
суду
З метою формування у процесі продажу на організованому ринку справедливої ціни, запобігання виникненню правопорушень на ринку цінних паперів та забезпечення захисту прав власників (зокрема, покупців) та професійних учасників фондового ринку - торговців цінними паперами, бірж (або їх філій та торгівельних майданчиків) потрібно бути достатньо обізнаним з тим нормативно-правовим полем, у якому діють учасники фондового ринку.
Порядок продажу на організованих ринках цінних паперів, на які накладено арешт за рішеннями суду та здійснюється виконавче провадження, повинен відповідати діючим нормативним актам, що регулюють проведення операцій з цінними паперами.
Однак для запобігання зайвих труднощів, які можуть виникнути в процесі реалізації таких цінних паперів, посадова особа виконавчої служби повинна проводити вилучення (арешт) цінних паперів з урахуванням їх потенційної ліквідності та можливої продажної вартості, враховуючи експертну оцінку фахівців з цінних паперів, а також особливостей подальшого продажу не організованому ринку цінних паперів.
На даний час, мабуть, вже виникла необхідність визначення та встановлення єдиних вимог до процедури продажу на організаційно-оформлених ринках арештованих цінних паперів, за якими проводиться виконавче провадження, а також виключного переліку варіантів їх реалізації. Сьогодні вимоги стосовно арешту, оцінки та порядку реалізації цінних паперів встановлюються самостійно органами виконавчої служби, маючи за мету своєчасне та повне виконання судових рішень щодо примусового стягнення з боржника суми боргу таким чином, щоб вони (вимоги) не суперечили нормам чинного законодавства про цінні папери та не обмежували права власника та професійних учасників ринку цінних паперів.
Загальні умови
При проведенні операцій із продажу на організованих ринках цінних паперів, на які звернуто стягнення та проводиться виконавче провадження, необхідно враховувати наступне:
1. Участь у біржових торгах у якості Покупця можуть брати уповноважені особи торговців цінними паперами, що мають брокерські контори (ст. 10.1 Правил УФБ,затверджені Протоколом загальних зборів ЗАТ"УФБ"N4 від 14.04.2000
2. Продавцем арештованих цінних паперів на біржових торгах може бути торговець цінними паперами, що має на УФБ зареєстровану брокерську контору (ст. 10.1 Правил УФБ), та з яким укладено договір із відповідною виконавчою службою на брокерське обслуговування;
3. Проведення торгів на організованих ринках повинно проводитись з урахуванням вимог нормативних документів УФБ - Регламенту проведення торгів арештованими ЦП на УФБ;
4. Наявність рішення котирувальної комісії УФБ про допуск до котирування (лістинг) на УФБ у відповідності до "Положення про допуск ЦП до котирування" з оформленням біржового бюлетеня (Постанова УФБ про разовий допуск ЦП);
5. Стартові ціни лотів встановлюються виконавчою службою відповідно до ст. 57 Закону про виконавче провадження;
6. Біржею, для залучення більш широкого кола потенційних покупців, повинно бути забезпечено оприлюднення інформації щодо пропозицій на продаж арештованих акцій через офіційне друковане видання УФБ та на її website мережі Internet не пізніше ЗО днів до дати проведення торгів (Регламент проведення торгів арештованими ЦП на УФБ);
7. Якщо в ході поточних торгів арештовані цінні папери не було продано за запропонованою ціною, стартова ціна може зменшуватись. Порядок зміни стартової ціни визначається виконавчою службою згідно ст. 61 Закону про виконавче провадження.
Продаж арештованих цінних паперів різних видів має свої особливості. Розглянемо ці особливості окремо.
За суттю можна розподілити всі цінні папери на дві групи - іменні та на пред'явника.
Цінні папери на пред'явника
Цінними паперами на пред'явника можуть бути акції, облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати (ст. З Закону про ЦП).
Продаж цінних паперів на пред'явника не викликає будь-яких непорозумінь, бо право власності на такі цінні папери належить пред'явнику, тобто тому, хто ними фактично володіє (хто тримає їх у руках).
При передачі таких цінних паперів з рук в руки право власності переходить разом з документом - самим цінним папером - до нового власника та не вимагає наявності додаткових документів, які б підтверджували волевиявлення продавця щодо відчуження належної йому власності (майна).
Таким чином, при вилученні (арешті) цінних паперів насіред'явника виконавча служба, на підставі своїх повноважень у відповідності до Закону про виконавчу службу, здійснює їх продаж та передає новому власнику документ - сам цінний папір, - який достатньо визначає права нового власника (при цьому виконавча служба власником арештованих цінних паперів не стає).
Цінні папери іменні
Іменними цінними паперами можуть бути акції, облігації, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери.
Насамперед треба звернути увагу на те, що згідно вимогам ст. 18 Закону про ЦП, в частині ощадних сертифікатів, "іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним".
Таким чином, ощадні сертифікати підлягають поверненню в банк, в якому депоновано кошти власника. Вилучення ощадних сертифікатів може проводитись лише з метою одержання виконавчою службою (або самим власником) задепонованих у банківській установі коштів і відсотків за ними та задоволення вимог позивача. При поверненні виконавчою службою ощадних сертифікатів до установ банку треба враховувати умови їх випуску, які регулюються чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.
Закон про приватизаційні папери містить визначення терміну "приватизаційні папери" та вимоги до них:
Стаття 1 Закону про приватизаційні папери:
"1.Приватизаційні папери - це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Приватизаційні папери можуть бути лише іменними".
Стаття 5 Закону про приватизаційні папери:
"1. Приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним".
"4. Угоди, укладені з використанням приватизаційних паперів для цілей, не передбачених цим Законом, є недійсними. Приватизаційні папери, придбані з порушенням установленого порядку їх видачі та обігу, вважаються недійсними, а особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність на підставі законів України".
Тобто, приватизаційні папери не можуть бути продані (відчужені), а ""..." повинні використовуватись власником для придбання частки майна державних підприємств та інших об'єктів державного житлового фонду, земельного фонду відповідно до законодавства України про приватизацію" (ст.4 Закону про приватизаційні папери).
Порядок випуску та обігу приватизаційних паперів регулюються законодавством, насамперед, нормативними актами Фонду державного майна України. На поточний момент вищезгадане - вже минуле, і ніхто не буде вилучати та арештовувати у боржника приватизаційні папери (адже їх вже ні у кого немає).
Однак не слід забувати, що можливе прийняття законодавчих актів щодо приватизації землі з використанням певних "ваучерів на землю", заставних і таке інше, які можуть бути названі "приватизаційними паперами".
Акції іменні
Для використання прав, які надаються іменним цінним папером (акцією), щодо участі в управлінні товариством - прийнятті рішень загальними зборами у відповідності із Законом про ЦП та на підставі вимог законодавства та нормативних актів ДКЦПФР щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (Положення N 60) - ведення обліку прав власності на іменні цінні папери є обов'язковим. Професійну діяльність щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів здійснюють незалежні реєстратори або сам емітент (якщо кількість власників не перевищує 500 осіб) на підставі відповідних дозволів, які видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Вимоги до системи реєстру та перереєстрації прав власності на іменні цінні папери на поточний момент визначені Положенням N 60, яке, зокрема, визначає необхідні документи, на підставі яких реєстратор проводить перереєстрацію власника в системі реєстру.
Основним документом при цьому є передавальне розпорядження власника на внесення змін до реєстру на відповідну кількість цінних паперів, що належать йому. У випадку арешту та вилучення цінних паперів, згідно Порядку накладення арешту на ЦП, відповідна їх кількість на рахунку власника блокується розпорядженням відповідного підрозділу виконавчої служби (п. 7.21.2. Положення N 60) з поданням "письмового розпорядження" та "копії документу, яким підтверджується рішення державного органу (виконавчої служби) про встановлення певних обтяжень щодо цінних паперів зареєстрованої особи у зв'язку з встановленням вказаними органами, відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень".
Таким чином, власник, до виконання умов блокування або особливого розпорядження про припинення обмежень розпорядження цінними паперами, не може розпоряджатись належними йому цінними паперами.
При проведенні виконавчою службою процедури продажу цінних паперів, на які звернуто стягнення за рішенням суду, обов'язково враховувати наступне.
Покупець цінних паперів за результатами виконання договору купівлі-продажу повинен отримати всі необхідні документи, які підтвердять реєстратору права власності покупця та дозволять законно провести реєстрацію нового власника в системі реєстру. Виконавча служба протягом визначеного нею за узгодженням з усіма сторонами терміну з дати отримання коштів повинна вжити заходи та надати необхідні документи для забезпечення оформлення покупцем прав власності на придбані цінні папери.
Пункт 7.18. Положення N 60 визначає загальні умови внесення змін до реєстру, тобто з прямим визначенням, на чию користь реєстроутримувач повинен проводити перереєстрацію прав власності. Стосовно продажу арештованих цінних паперів однієї "копії або виписки з рішення суду" недостатньо.
У випадку звернення стягнення на майно боржника рішення суду є виконавчим документом, за яким порушується справа про виконавче провадження щодо задоволення вимог позивача в інтересах іншої особи. Особа - покупець, який набуває прав власності на арештовані цінні папери, - визначається лише за результатами аукціону, який проводиться на біржі, тобто на останньому етапі за наслідками цивільно-правової угоди купівлі-продажу цінних паперів. Відповідно до вимог п. 7.16 Положення N 60 зміни до системи реєстру вносяться на підставі "оригіналів або копій документів, засвідчених у порядку, визначеному законодавством, які підтверджують правомірність участі та повноважень третіх осіб щодо внесення відповідних змін до системи реєстру від імені зареєстрованої особи".
Виконавча служба, відповідно до Закону про виконавчу службу та Закону про виконавче провадження, має повноваження щодо реалізації (продажу) арештованого майна і за умови документального підтвердження своїх повноважень, які може надати тільки власник, може виступати від імені зареєстрованої особи.
При здійсненні продажу цінні папери розблоковуються реєстроутримувачем за відповідним розпорядженням виконавчої служби та перереєстровуються на нового власника з наданням повного комплекту документів.
Для реєстрації прав власності покупця у системі реєстру реєстроутримувач повинен отримати повний комплект документів, який включає:
- сертифікат акцій,
- копію або виписку з рішення суду, яка засвідчена підписом судді та печаткою суду;
- копії актів вилучення цінних паперів виконавчою службою;
- копію договору відповідного підрозділу виконавчої служби з торговцем цінними паперами (брокером) з актами передачі;
- копію біржового контракту з актами передачі.
Внесення змін у систему реєстру щодо переходу прав власності на іменні цінні папери реєстроутримувач повинен виконати протягом п'яти робочих днів від дати прийняття документів.
У випадку проведення арешту цінних паперів, які випущено в бездокументарній формі, тобто у вигляді записів на відповідних рахунках у зберігача (право власності на такі цінні папери підтверджується не сертифікатом, а випискою з ДЕПО рахунка у зберігача), відповідна їх кількість блокується на рахунку власника у зберігача згідно з розпорядженням уповноваженої на це особи (тобто виконавчої служби на виконання рішення суду).
Вказана операція в депозитарній системі є "безумовною" та "здійснюється на підставі наданих депозитарній установі письмових документів", зокрема "вироку або рішення суду". При цьому обумовлюється, що, якщо зазначені документи не містять всі необхідні реквізити для виконання безумовної операції та/або їх оформлення не відповідає чинному законодавству, депозитарна установа має право вимагати надання необхідної інформації (п. 5.10.9. Положення N61).
Наслідками виконання безумовної операції з цінними паперами може бути зміна кількості цінних паперів на його рахунку, а також обмеження їх в обігу або зняття таких обмежень (п. 5.10.8. Положення N61).
Практично вилучення та "передача на зберігання установам Національного банку України" (ст. 55 Закону про виконавче провадження) таких цінних паперів не здійснюється, оскільки в матеріальному (документарному) вигляді їх не існує. Порядок проведення продажу таких цінних паперів та проведення перереєстрації змін прав власності практично такий самий, як і у випадку з цінними паперами у документарній формі, за виключенням надання в пакеті документів сертифікату цінного паперу, якого в даному випадку взагалі не існує.
Все вищенаведене також стосується іменних облігацій та інвестиційних сертифікатів (оскільки за ними встановлено обов'язкове ведення реєстру власників іменних цінних паперів) з особливостями щодо бездокументарної форми випуску.
Векселі
Згідно ст. З Закону про ЦП вексель є цінним папером.
Вказаний Закон визначає цінні папери як грошові документи, для яких (у тому числі векселів) встановлюються певні вимоги до форми та складання, а також обумовлює можливість передачі прав за ними іншим особам тільки передачею самого документа (цінного паперу).
Однак статус векселя на поточний момент, крім Закону про ЦП, визначається також вимогами Закону про обіг векселів.
Взагалі на поточний момент законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів". Сюди ж відноситься і Закон про обіг векселів.
Відносно срорми та складання векселя можна звернути увагу на те, що пунктом 1 статті 1 Уніфікованого закону про векселі для векселя визначена обов'язкова документарна срорма.
З урахуванням вищезазначених нормативних актів, які регулюють порядок випуску та обігу векселів в Україні, для цілей цих методичних рекомендацій у випадках арешту векселів у відповідності до Порядку накладення арешту на ЦП, векселі можна поділити на дві умовні категорії - на пред'явника та іменні.
Розподіл за такими категоріями проведено у відповідності до срорми індосаментного напису на векселі, який може бути іменним або бланковим.
Індосамент - "передавальний запис, який засвідчує перехід прав за цінними паперами до іншої особи" (ст. 1 Закону про ЦП), тобто передавання векселя від теперішнього векселеутримувача (індосанта) наступному векселеутримувачу (індосату) з одночасним передаванням права власності на вексель та прав, що випливають із векселя у повному обсязі (крім передоручального та заставного індосаментів, за якими право власності на вексель не передасться).
Зобов'язуватися та набувати права за переказни-ми та простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи (норма, що стосується фізичних осіб, набирає чинності з 01.01.2002 р. відповідно до Закону про обіг векселів).
Бланковий індосамент повинен містити тільки підпис особи, яка передає вексель. Вказівка на нового набувача векселя на ньому відсутня, однак для нього залишається вільне місце. Також силу бланкового індосаменту буде мати індосамент на пред'явника.
Іменний індосамент - передавальний напис на векселі із зазначенням нового набувача прав за векселем.
Особа, яка підписала індосамент, повинна мати на це відповідні повноваження, інакше проти цієї особи можуть бути вжиті норми ст. 7 Уніфікованого закону про векселі. Згідно з нормами цього Закону підпис векселю особою, яка не має відповідної правоздатності або не має на це повноважень (не в змозі зобов'язуватись за векселем і таке інше), не призводить до його (векселю) недійсності при наявності на ньому підписів інших осіб (у тому числі індосантів, авалістів і таке інше). Те ж саме стосується і підписів підроблених, вигаданих осіб та інше.
Якщо на векселі мають місце підписи осіб, які не в змозі зобов'язуватись за векселем (у тому числі недієздатні, або які не мають на це повноважень згідно статуту або положення і т.д.), підписи підроблені, підписи вигаданих осіб або підписи, які за будьякою підставою не в змозі зобов'язувати тих осіб, що їх поставили чи від імені яких їх поставлено, то підписи інших осіб не втрачають сили.
Однак, згідно ст. 8 Уніфікованого закону про векселі:
"Кожен, хто поставив свій підпис на переказному векселі в якості представника особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов 'язаний по векселю та, якщо він заплатить, буде мати ті ж самі права, які мала би особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження".
Якщо особа, яка підписала вексель, не мала на те відповідних повноважень, зобов'язання за векселем виникають у того, хто зробив підпис, а не у того, від імені кого його зроблено.
При проведенні операцій із продажу на організованих ринках векселів, на які звернуто стягнення та проводиться виконавче провадження, необхідно враховувати наступне:
1. Участь у біржових торгах у якості Покупця можуть брати уповноважені особи торговців цінними паперами що мають брокерські контори (ст. 10.1 Правила УФБ);
2. Продавцем арештованих векселів на біржових торгах може бути торговець цінними .паперами, що має ца УФБ зареєстровану брокерську контору (ст. 10.1 Правила УФБ) та яким укладено договір з відповідною виконавчою службою на брокерське обслуговування;
3. Проведення торгів векселями на організованих ринках повинно проводитись з урахуванням вимог нормативних документів УФБ - Тимчасового порядку торгівлі векселями на УФБ та Регламенту проведення торгів арештованими ЦП на УФБ;
4. Наявність рішення котирувальної комісії УФБ про допуск до котирування (лістинг) векселів на УФБ з оформленням біржового бюлетеня у відповідності до Постанови УФБ про разовий допуск ЦП;
5. Стартові ціни лотів встановлюються виконавчою службою (ст. 57 Закону про виконавче провадження);
6. Біржею повинно бути забезпечено оприлюднення інформації щодо пропозицій на продаж арештованих векселів через офіційне видання УФБ та на її шеозіїе мережі іпіегпеї не пізніше ЗО днів до дати проведення торгів (згідно нормативних документів УФБ щодо продажу арештованих цінних паперів);
7. Якщо в ході поточних торгів арештовані цінні папери не було продано за запропонованою ціною, стартова ціна може зменшуватися. Порядок зміни стартової ціни визначається виконавчою службою (ст. 61 Закону про виконавче провадження);
8. Обумовлення строку, за яким виконавча служба документально підтвердить перехід прав власності за проданим векселем шляхом здійснення власником передавального напису на векселі.
Документи, які пропонуються УФБ щодо проведення торгів арештованими векселями, встановлюють строк у 10 робочих днів з дати отримання біржею коштів за результатами проведення торгів для того, щоб виконавча служба вжила заходів для забезпечення осрормлення прав власності на реалізовані векселі.
При цьому брокерська контора-продавець в замовленні (форму якого затверджено УФБ) на продаж векселів, на які згідно з чинним законодавством звернуто стягнення, визначає строк, протягом якого зобов'язується надати покупцю належним чином оформлені документи, необхідні для переоформлення прав власності.
Однак жодним нормативним документом не обумовлено строків надання покупцю необхідних документів, які б підтвердили його право власності на придбані цінні папери за результатами біржових торгів.
Зрозуміло, що у типовому випадку документальне підтвердження вільного волевиявлення продавця існує ще на момент надання заявки на продаж цінних паперів на біржі.
Тому строки підтвердження виконавчою службою прав власності на вексель, як і його експертиза та оцінка, повинні узгоджуватись із строками проведення виконавчого провадження у відповідності із вимогами Закону про виконавче провадження.
Стосовно арештованих при проведенні виконавчого провадження векселів можливі відмови векселеутримувача-боржника (власника) вчинити індосамент передавальний напис. Для забезпечення реалізації - продажу виконавчою службою арештованих векселів - державний виконавець, з метою захисту прав нового власника (покупця) та професійних учасників ринку цінних паперів торговців та бірж, на підставі своїх повноважень згідно Закону про виконавче провадження, має право вимагати від власника здійснення бланкового індосаменту ще при проведенні арешту та вилученні векселів.
Вилучення векселів без індосаментного напису створює труднощі при його продажу, зменшує стартову ціну, збільшує ризик його подальшої реалізації в рамках вексельного законодавства.
Вексель повинен містити бланковий індосамент, або індосамент векселетримача на нового власника (покупця, або клієнта брокера, який приймав участь у торгах в якості покупця).
Індосаментний ряд на векселі повинен бути неперервним (ст. ст.11-16 та 75-77 Уніфікованого закону про векселі).
При наявності бланкового індосаменту, у випадку необхідності повернення арештованих векселів боржнику (при погашенні боргу іншим способом або при перевищенні суми боргу вартістю вже реалізованого майна), такі векселі не втрачають своїх властивостей.
Перед укладанням угоди з брокером щодо продажу векселів, на які звернуто стягнення та проводиться виконавче провадження, виконавча служба повинна мати впевненість, що власником (суб'єктом, на якого звернуто стягнення та провадиться виконавче провадження) на векселі буде зроблено передавальний напис (індосамент) на користь майбутнього покупця, або вексель вже має бланковий індосамент (передавальний напис на пред'явника). ' Сама виконавча служба не може ставити індосаментний напис від імені відповідача (власника), бо не має на це відповідних повноважень самого власника векселю. Крім того, будь-яка особа, що здійснила індосамент, стає солідарне зобов'язаною за векселем і у випадку неакцепту або неплатежу (ст.ст. 43, 47,48 Уніфікованого закону про векселі).
Договір, який укладається виконавчою службою з брокером, з метою захисту прав власника та професійних учасників - торговця цінними паперами та біржі, крім інших умов, обов'язково повинен містити вимоги стосовно:
- передачі завіреної продавцем та скріпленої його печаткою копії векселя (векселів), яка визначає всі його (векселя) реквізити, брокеру перед оформленням замовлення на продаж на біржі;
- умов розрахунків за договором (визначення отримувача коштів, які перераховуються біржею за біржовим контрактом);
- умови наявності на векселі передавального напису на користь Покупця за біржовим контрактом, або бланкового;
- терміну, протягом якого відбудеться переоформлення прав власності на векселі за результатами торгів.
"Вісник бухгалтера и аудитора України" N 19, жовтень 2001 р.