ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про передачу об'єктів права державної
та комунальної власності
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 34, ст.228 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1294-XIV від 15.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.35
N 2182-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.39
N 3024-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 26, ст.173
N 1187-IV від 18.09.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.96
N 1415-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.255
N 2451-IV від 03.03.2005 )
Цей Закон визначає основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну. ( Преамбула в редакції Закону N 1294-XIV від 15.12.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III від 21.12.2000 )
Стаття 1. Сфера застосування Закону
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.
Дія цього Закону поширюється на об'єкти права державної та комунальної власності, у тому числі передані в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду.
Передача у державну або комунальну власність об'єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад. ( Частина третя статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III від 21.12.2000 ) ( Стаття 1 в редакції Закону N 1294-XIV від 15.12.99 )
Стаття 2. Об'єкти передачі
1. Об'єктами передачі згідно з цим Законом є:
цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі - підприємства);
нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення);
інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;
акції (частки, паї), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;
житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури (далі - об'єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) у тому числі не завершені будівництвом. ( Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 1294-XIV від 15.12.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2182-III від 21.12.2000 )
2. Не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність:
підприємства, що провадять діяльність, передбачену частинами першою, другою та третьою статті 4 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 );
казенні підприємства. ( Частина друга статті 2 в редакції Законів N 1294-XIV від 15.12.99, N 2182-III від 21.12.2000 )
Стаття 3. Ініціатива щодо передачі об'єктів права
державної та комунальної власності
Ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Стаття 4. Прийняття рішень про передачу об'єктів права
державної власності у комунальну власність
1. Передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням:
Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому, третьому, п'ятому частини першої статті 2 цього Закону;
органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.
2. Передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.
3. Пропозиції щодо передачі об'єктів з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погоджуються з:
органом, уповноваженим управляти державним майном, або відповідною самоврядною організацією;
органом, уповноваженим управляти державними корпоративними правами, - щодо акцій (часток, паїв), що належать державі; ( Абзац третій частини третьої статті 4 в редакції Закону N 2182-III від 21.12.2000 )
державним органом приватизації;
підприємством - щодо передачі структурних підрозділів підприємства та окремого індивідуально визначеного майна, закріпленого за таким підприємством, а також з трудовим колективом підприємства - щодо майна, закріпленого за таким підприємством, об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів такого підприємства.
4. У разі, якщо передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об'єктів погоджуються ініціаторами такої передачі, зазначеними у статті 3 цього Закону, та подаються до Міністерства економіки України.
У пропозиціях зазначаються:
у разі передачі підприємства - його найменування, місцезнаходження, найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства, стан приватизації (корпоратизації) підприємства, у разі прийняття рішення про його приватизацію (корпоратизацію), на поточний момент;
у разі передачі закріпленого за підприємством майна - назва майна, його місцезнаходження (для будівель і споруд), найменування підприємства, його місцезнаходження, найменування органу, що здійснює функції з управління майном підприємства.
Міністерство економіки України на підставі пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Закону, готує і подає за погодженням з Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
5. Пропозиції щодо передачі об'єктів, визначених у абзаці четвертому частини першої статті 2 цього Закону, з державної у комунальну власність, яка здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, погоджуються з Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України, а також з підприємством. ( Стаття 4 в редакції Закону N 1294-XIV від 15.12.99 )
Стаття 4-1. Особливості передачі об'єктів соціальної
інфраструктури
1. Передача об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
2. Ініціатива щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
3. Рішення щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
Пропозиції щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від числа працівників підприємства. Пропозиції щодо передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими підприємствами та їх трудовими колективами. ( Абзац другий частини третьої статті 4-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2451-IV від 03.03.2005 )
( Абзац третій частини третьої статті 4-1 виключено на підставі Закону N 1415-IV від 03.02.2004 )
( Закон доповнено статтею 4-1 згідно із Законом N 1294-XIV від 15.12.99 )
Стаття 4-2. Фінансування видатків, пов'язаних з передачею
об'єктів соціальної інфраструктури
1. Видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об'єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12 ), відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів.
Порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на капітальний ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, визначається в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.
2. Видатки, пов'язані з утриманням об'єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність, відповідно до законодавства. ( Закон доповнено статтею 4-2 згідно із Законом N 1294-XIV від 15.12.99, в редакції Закону N 1415-IV від 03.02.2004 )
Стаття 5. Прийняття рішень про передачу об'єктів комунальної
власності у державну власність
1. Передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням:
сільських, селищних, міських, районних у містах рад - щодо об'єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад; ( Абзац другий частини першої статті 5 в редакції Закону N 1294-XIV від 15.12.99 )
районних, обласних рад - щодо об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.
2. Передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється за наявності згоди на передачу Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених в абзацах другому, третьому та п'ятому частини першої статті 2 цього Закону, або органів, уповноважених управляти державним майном, - щодо окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна).
3. Пропозиції щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність, на яку потрібна згода Кабінету Міністрів України, погоджуються з органом, уповноваженим управляти державним майном, до сфери управління якого пропонується передати об'єкт, а також погоджуються відповідно до абзаців третього - п'ятого частини третьої статті 4 цього Закону.
4. Пропозиції щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність, яка здійснюється без отримання згоди Кабінету Міністрів України, погоджуються відповідно до абзаців третього та четвертого частини третьої статті 4 цього Закону, а також з підприємством. ( Частина четверта статті 5 в редакції Закону N 1294-XIV від 15.12.99 )
5. Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6. Комісія з питань передачі об'єктів
1. Передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.
У разі передачі об'єктів, закріплених за самоврядною організацією, або об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, орендованого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, до складу комісії з питань передачі об'єктів включаються представники відповідно самоврядної організації або державного органу приватизації.
2. Утворює комісію з питань передачі об'єктів та призначає її голову:
виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об'єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах; ( Абзац другий частини другої статті 6 в редакції Закону N 1294-XIV від 15.12.99 )
відповідна районна, обласна рада або уповноважений нею орган - у разі передачі об'єктів у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст;
орган, уповноважений управляти державним майном, - у разі передачі об'єктів у державну власність.
3. Порядок утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів визначається:
Кабінетом Міністрів України - у разі передачі об'єктів у державну власність;
відповідними органами місцевого самоврядування - у разі передачі об'єктів у комунальну власність.
Стаття 7. Умови передачі об'єктів
1. З державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об'єкти:
житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом);
навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, в тому числі не завершені будівництвом;
підприємства міського і приміського транспорту, шляхового господарства, а також акції (частки, паї) господарських товариств, створених на базі їх майна (у разі якщо щодо них не було прийнято рішення про закріплення їх у державній власності);
аеропорти цивільної та колишні аеропорти військової авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, за поданням Міністерства транспорту України та Міністерства оборони України;
військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил України і не планується до використання за призначенням; ( Частину першу статті 7 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1187-IV від 18.09.2003 )
об'єкти соціальної інфраструктури державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", що розташовані на території міста Славутич, та інші об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), які необхідні для реалізації інвестиційних проектів у межах спеціальної економічної зони "Славутич" з метою створення додаткових робочих місць.
Безоплатно можуть передаватися також інші об'єкти права державної власності, визначені статтею 2 цього Закону, якщо такі об'єкти не менше двох разів пропонувалися до продажу конкурентними способами приватизації, але не були реалізовані. ( Частина перша статті 7 в редакції Законів N 2182-III від 21.12.2000, N 3024-III від 07.02.2002 )
2. Передача об'єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну цими об'єктами здійснюється у визначеному цим Законом порядку, якщо інше не передбачено законодавством України.
У разі передачі об'єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну цими об'єктами до узгоджених відповідно до статей 4 і 5 цього Закону пропозицій щодо такої передачі додаються акти оцінки вартості об'єктів, затверджені органом, уповноваженим управляти державним майном, і відповідним органом місцевого самоврядування.
Вартість об'єктів передачі визначається за їх балансовою вартістю, а об'єктів незавершеного будівництва та акцій (часток, паїв) - відповідно до законодавства з питань оцінки об'єктів приватизації. ( Статтю 7 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2182-III від 21.12.2000 )
3. Передача підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією.
4. Об'єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об'єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об'єктів, яка здійснює передачу.
Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо). ( Частина третя статті 7 в редакції Закону N 1294-XIV від 15.12.99 )
5. Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.
6. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Стаття 8. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 5 Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" (885-12 ) (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., N 20, ст. 250).
3. Кабінету Міністрів України в місячний термін після опублікування цього Закону:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;
привести свої рішення у відповідність з цим Законом;
розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 3 березня 1998 року
N 147/98-ВР