КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 12 січня 1993 р. N 15
Київ
(Постанова втратила чинність з 01.01.2013 р. на підставі Постанови
Кабінету Міністрів України
N 1051 від 17 жовтня 2012 р.)
Про порядок ведення державного земельного кадастру
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 99 від 30.01.97
N 1919 від 18.10.99
N 792 від 21.06.2004
N 844 від 05.08.2009
N 1413 від 23.12.2009 )
( У тексті Постанови слова "Головне управління геодезії,
картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України"
в усіх відмінках замінено словами "Державний комітет
природних ресурсів" у відповідному відмінку згідно з
Постановою КМ N 792 від 21.06.2004 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, що додається.
2. Державному комітету по земельних ресурсах розпочати з 1993 року поетапний перехід на автоматизоване ведення державного земельного кадастру на базі широкого використання комп'ютерної техніки.
3. Державному комітету по земельних ресурсах за участю Міністерства лісового господарства, Міністерства у справах будівництва і архітектури, Міністерства у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Державного комітету по водному господарству, Державного комітету природних ресурсів, Української академії аграрних наук та інших заінтересованих міністерств і відомств забезпечити:
проведення топографо-геодезичних, картографічних робіт, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань в обсягах, необхідних для поповнення та оновлення відомостей, що включаються до державного земельного кадастру;
організацію розробки і систематичного оновлення матеріалів кадастрової оцінки земель, необхідних для встановлення земельного податку або орендної плати за землю та інших цілей;
проведення в 1993 - 1994 роках науково-дослідних робіт щодо вдосконалення методів розробки і ведення державного земельного кадастру в умовах ринкових відносин;
організацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для широкого використання аерокосмічних зйомок та застосування методів дистанційного зондування земної поверхні для створення та оперативного поновлення даних державного земельного кадастру.
4. Державному комітету по земельних ресурсах, Державному комітету природних ресурсів в тримісячний строк подати Кабінету Міністрів України погоджені з відповідними міністерствами і відомствами пропозиції про перегляд діючих обмежень режимного характеру на використання і розповсюдження топографо-геодезичної, картографічної і земельно-кадастрової інформації.
5. Встановити, що:
топографо-геодезичні, картографічні роботи, грунтові, геоботанічні, радіологічні, лісотипологічні, містобудівні та інші обстеження і розвідування земельних угідь проводяться з урахуванням необхідності використання матеріалів цих обстежень і розвідувань для ведення державного земельного кадастру та за програмами, погодженими з Державним комітетом по земельних ресурсах;
роботи із збирання інформації для ведення державного земельного кадастру, топографо-геодезичні та картографічні роботи виконуються за методиками Державного комітету із земельних ресурсів. ( Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1919 від 18.10.99; в редакції Постанови КМ N 1413 від 23.12.2009 )
6. Державному комітету по земельних ресурсах за участю Міністерства лісового господарства, Міністерства у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства у справах будівництва і архітектури, Державного комітету по водному господарству, Державного комітету природних ресурсів, Української академії аграрних наук у тримісячний строк розробити та затвердити за погодженням з Міністерством статистики перелік відомостей, форми документів і склад даних, що включаються до земельно-кадастрової документації, та інструкцію про ведення державного земельного кадастру.
7. Державному комітету по земельних ресурсах затвердити положення про порядок надання кадастрової інформації на запити громадян та юридичних осіб, у тому числі й іноземних, з дотриманням державної та комерційної таємниць.
8. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 29 липня 1977 р. N 400 "Про порядок ведення державного земельного кадастру" (ЗП УРСР, 1977 р., N 8, ст.77).
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ
Затверджене
постановою Кабінету Міністрів України
від 12 січня 1993 р. N 15
Положення
про порядок ведення державного земельного кадастру
I. Загальні положення
1. Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю.
2. Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 99 від 30.01.97 )
3. Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом.
4. Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру. ( Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ N 844 від 05.08.2009 )
Держкомзем забезпечує постійне вивчення потреби в земельно- кадастровій інформації.
5. Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням грунтів, зонуванням територій населених пунктів та економічною оцінкою земель. Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.
6. Документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областей, Республіки Крим і України в цілому з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зонування територій населених пунктів.
7. До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно- територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Земельно-кадастрова документація ведеться згідно з інструкцією ведення державного земельного кадастру, затверджуваною Держкомземом.
II. Облік кількості та якості земель,
бонітування грунтів та економічна оцінка земель
8. Облік кількості земель ведеться по власниках землі і землекористувачах, у тому числі орендарях.
При обліку кількості земель виділяються:
землі в межах населених пунктів;
землі за межами населених пунктів;
землі за категоріями;
землі за формами власності;
зрошувані і осушені землі;
землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди;
землі, що оподатковуються, та землі, що не оподатковуються.
9. Облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями земель і містить:
а) класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;
б) характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин, механічним складом грунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне;
в) характеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь;
г) лісотипологічну характеристику лісових угідь;
д) класифікацію земель населених пунктів, що проводиться за функціональним призначенням згідно з містобудівною документацією населених пунктів;
е) характеристику земель населених пунктів за інженерно- геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно- транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
10. Бонітування грунтів проводиться на основі даних про їх природні властивості,що мають сталий характер та істотно впливають на врожай сільськогосподарських культур.
11. Віднесення земель до зон різного ступеня містобудівної цінності територій населених пунктів проводиться на основі даних про їх природні властивості та рівень облаштування, що істотно впливають на умови життя населення та функціонування об'єктів.
12. Економічна та грошова оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат і диференціальним доходом. ( Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 99 від 30.01.97 )
13. Економічна оцінка земель населених пунктів проводиться у розмірі зон економічної оцінки їх територій з урахуванням місцеположення ділянок відносно центрів громадського обслуговування, магістральних, інженерно-транспортних мереж, а також архітектурно-ландшафтного та історико-культурного значення територій, їх функціонального призначення.
14. Економічна та грошова оцінка земель лісового фонду проводиться на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних, кліматорегулюючих, захисних та інших корисних природних властивостей лісів, а також їх лісосировинного значення. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 99 від 30.01.97 )
15. Економічна та грошова оцінка земель водного фонду проводиться за їх місцеположенням, якісним складом і кількістю води водного об'єкта, його екологічним значенням, а також соціально-економічними умовами використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їх продуктивність. ( Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 99 від 30.01.97 )
16. Економічна та грошова оцінка інших земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення проводиться за їх місцеположенням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням територій, соціально-економічними умовами використання. ( Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 99 від 30.01.97 )
III. Звіти про кількість та якість земель
17. Власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають територіальним органам Держкомзему за місцезнаходженням земельних ділянок звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. ( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 844 від 05.08.2009 )
18. Зміст звітних даних державного земельного кадастру та порядок їх подання визначаються у формах державної звітності.
19. Звітні дані про кількість земель складаються щорічно, про якість земель - один раз у п'ять років.
( Пункт 20 виключено на підставі Постанови КМ N 844 від 05.08.2009 )