Конвенція
Міжнародного союзу електрозв'язку
( Конвенція ратифікована Законом N 116/94-ВР від 15.07.94 )
Глава I. Діяльність Союзу
Розділ 1
Стаття 1
Повноважна конференція
1 1. (1) Повноважна Конференція скликається відповідно до положень Статті 8 Статуту Міжнародного союзу електрозв'язку (далі іменованого "Статут").
2 (2) Місце і точні дати проведення Повноважної Конференції встановлюються по можливості попередньою Повноважною Конференцією; у протилежному разі вони визначаються Радою за домовленістю з більшістю членів Союзу.
3 2. (1) Місце і точні дати проведення чергової Повноважної Конференції чи одне з них можуть бути змінені:
4 а) коли принаймні одна четверта частина Членів Союзу в індивідуальному порядку запропонувала таку зміну Генеральному секретарю; або
5 b) за пропозицією Ради.
6 (2) Будь-яка така зміна вимагає згоди більшості Членів Союзу.
Стаття 2
Вибори і пов'язані з ними питання
Рада
7 1. За винятком випадків, коли місця звільняються відповідно до умов, описаних у п.п. 10 - 12 нижче, Члени Союзу, обрані до Ради, виконують свої обов'язки доти, поки не буде обраний новий склад Ради. Вони можуть бути переобрані.
8 2. (1) Якщо в період між двома Повноважними конференціями місце в Раді стає вакантним, воно по праву переходить до Члена Союзу з того ж району, який одержав на попередніх виборах найбільшу кількість голосів, але не був обраний.
9 (2) Якщо з якої-небудь причини вакантне місце не може заповнитися відповідно до п. 8 вище, голова Ради має просити інших членів Союзу цього району виставити свої кандидатури протягом місяця після дати оголошення про це. В кінці цього періоду голова Ради просить Членів Союзу обрати нового Члена. Обрання здійснюється таємним голосуванням шляхом листування. Вимагається та ж більшість, що й зазначена вище. Новий Член зберігає свою посаду до обрання нової Ради наступною компетентною Повноважною Конференцією.
10 3. Місце в Раді вважається вакантним:
11 а) якщо Член Ради не був представлений на двох послідовних звичайних сесіях Ради;
12 b) якщо Член Ради відмовляється від членства в Раді.
Службовці, що обираються
13 1. Генеральний секретар, заступник Генерального секретаря і директори Бюро приступають до виконання своїх обов'язків у термін, встановлений Повноважною Конференцією під час їх обрання. Вони звичайно виконують свої обов'язки до дати, встановленої наступною Повноважною Конференцією, і можуть бути переобрані лише один раз.
14 2. Якщо посада Генерального секретаря стає вакантною, то заступник Генерального секретаря заміщає його до дати, встановленої наступною Повноважною Конференцією. Якщо в цих умовах заступник Генерального секретаря займає посаду Генерального секретаря, пост заступника Генерального секретаря вважається вакантним з цієї ж дати і застосовуються положення п. 15 нижче.
15 3. Якщо посада заступника Генерального секретаря стає вакантною більше ніж за 180 днів до дати скликання чергової Повноважної Конференції, Рада призначає його наступника на період повноважень, що залишився.
16 4. Якщо посади Генерального секретаря і заступника Генерального секретаря стають вакантними водночас, то службовець, що обирається, який займає свій пост найдовший строк серед всіх службовців, що обираються, виконує функції Генерального секретаря протягом періоду, що не перевищує 90 днів. Рада призначає Генерального секретаря, а якщо посади звільняються більш ніж за 180 днів до дати скликання чергової Повноважної Конференції, вона призначає також і заступника Генерального секретаря. Призначений таким чином Радою службовець виконує свої обов'язки протягом періоду повноважень його попередника, що залишився.
17 5. Якщо пост директора раптово стає вакантним, то Генеральний секретар робить необхідні кроки для забезпечення того, щоб обов'язки директора виконувались до того, як Рада призначить нового директора на своїй наступній звичайній сесії після відкриття такої вакансії. Призначений таким чином директор виконує свої обов'язки до дати, встановленої наступною Повноважною Конференцією.
18 6. За умови додержання відповідних положень Статті 27 Статуту, Рада проводить призначення на будь-яку вакантну посаду Генерального секретаря чи заступника Генерального секретаря у випадках, зазначених у належних положеннях цієї Статті на одній з звичайних сесій, якщо вона проводиться протягом 90 днів від дня відкриття вакансії, або на сесії, яка скликається головою в терміни, встановлені в цих положеннях.
19 7. Будь-який строк служби на посаді службовця, що обирається, відповідно до призначення за п.п. 14 - 18 вище не впливає на можливість обрання чи переобрання на цю посаду.
Члени Радіорегламентарного комітету
20 1. Члени Радіорегламентарного комітету приступають до виконання своїх обов'язків у строки, визначені Повноважною Конференцією під час їх обрання, і виконують свої обов'язки до дати, встановленої наступною Повноважною Конференцією; вони можуть бути переобрані лише один раз.
21 2. Якщо в період між двома Повноважними конференціями член Комітету подає у відставку або більше не в змозі виконувати свої обов'язки, Генеральний секретар при консультаціях з директором Бюро радіозв'язку, звертається до Членів Союзу зацікавленого району з проханням висунути кандидатів для обрання натомість на наступній сесії Ради. Проте, якщо вакансія відкривається більше ніж за 90 днів до сесії Ради, або після сесії Ради, яка передує наступній Повноважній конференції, зацікавлений Член Союзу призначає в найкоротший строк і протягом 90 днів наступника, який також повинен бути громадянином цієї країни і який займає цю посаду аж до вступу в неї нового члена, обраного Радою, або до вступу на посаду нових членів Комітету, обраних наступною Повноважною Конференцією, залежно від випадку. Наступник може бути обраний Радою чи Повноважною Конференцією, залежно від випадку.
22 3. Вважається, що член Радіорегламентарного комітету далі не спроможний виконувати свої обов'язки після послідовних відсутностей, що повторюються, на засіданнях Комітету. Після консультацій з головою Комітету, а також з членами Комітету і зацікавленим Членом Союзу Генеральний секретар оголошує про існування вакантної посади і розпочинає дії, зазначені в п. 21 вище.
Стаття 3
Інші конференції
23 1. Відповідно до положень Статуту в період між двома Повноважними конференціями звичайно скликаються такі всесвітні конференції Союзу:
24 а) дві всесвітні конференції радіозв'язку;
25 b) одна всесвітня конференція по стандартизації електрозв'язку;
26 с) одна всесвітня конференція з розвитку електрозв'язку;
27 d) дві асамблеї радіозв'язку, місце і час проведення яких збігається з всесвітніми конференціями радіозв'язку.
28 2. У виняткових випадках у період між двома Повноважними конференціями:
29 - друга всесвітня конференція радіозв'язку може бути відмінена разом з її відповідною асамблеєю радіозв'язку; альтернативно може бути відмінена будь-яка з цих конференцій, навіть якщо буде проведена одна з них;
30 - може бути скликана додаткова конференція по стандартизації електрозв'язку.
31 3. Ці дії можуть розпочинатися:
32 а) за рішенням Повноважної Конференції;
33 b) за рекомендації попередній всесвітній конференції зацікавленого Сектора за умови схвалення Радою;
34 с) на прохання принаймні однієї четвертої частини Членів Союзу, які в індивідуальному порядку направляють його Генеральному секретарю; або
35 d) за пропозицією Ради.
36 4. Регіональна конференція радіозв'язку скликається:
37 а) за рішенням Повноважної Конференції;
38 b) за рекомендацією попередньої всесвітньої або регіональної конференції за умови схвалення Радою;
39 с) на прохання принаймні однієї четвертої частини Членів Союзу відповідного району, які в індивідуальному порядку направляють його Генеральному секретарю;
40 d) за пропозицією Ради.
41 5. (1) Місце і точні дати проведення всесвітньої чи регіональної конференції або асамблеї радіозв'язку можуть бути призначені Повноважною Конференцією.
42 (2) При відсутності такого рішення місце і точні дати проведення всесвітньої конференції або асамблеї радіозв'язку визначаються Радою після узгодження з більшістю Членів Союзу, а в разі регіональної конференції - після узгодження з більшістю Членів Союзу відповідного району; в обох випадках застосовуються положення п. 47 нижче.
43 6. (1) Місце і точні дати проведення конференції або асамблеї можуть бути змінені:
44 а) на прохання принаймні однієї четвертої частини Членів Союзу у випадку всесвітньої конференції чи асамблеї або принаймні однієї четвертої частини Членів Союзу, які відносяться до відповідного району, якщо йдеться про регіональну конференцію. Кожна країна в індивідуальному порядку направляє його Генеральному секретарю, який передає всі прохання на схвалення Ради; або 45 b) за пропозицією Ради.
46 (2) У випадках, передбачених у п.п. 44 і 45 вище, запропоновані зміни остаточно не стверджуються доти, поки вони не прийняті більшістю Членів Союзу у випадку всесвітньої конференції або асамблеї чи більшістю Членів Союзу відповідного району у випадку регіональної конференції при додержанні положень п. 47 нижче.
47 7. Під час опитів, про які йдеться в п.п. 42, 46, 118, 123, 138, 302, 304, 305, 307 і 312 цієї Конвенції, Члени Союзу, які не відповіли в строк, встановлений Радою, не вважаються учасниками опитів, і, отже, не враховуються при підрахунках більшості. Якщо кількість відповідей не перевищує половини опитаних Членів Союзу, проводиться повторний опит, результат якого є вирішальним незалежно від кількості поданих голосів.
48 8. (1) Всесвітні конференції по міжнародному електрозв'язку скликаються за рішенням Повноважної Конференції.
49 (2) Положення щодо проведення і прийняття порядку денного всесвітньої конференції електрозв'язку відповідно в однаковій мірі відносяться до всесвітніх конференцій по міжнародному електрозв'язку.
Розділ 2
Стаття 4
Рада
50 1. (1) Рада складається з сорока трьох Членів Союзу, обраних Повноважною Конференцією.
51 2. (1) Рада проводить щороку звичайну сесію у місці перебування Союзу.
52 (2) У ході цієї сесії вона може у виключному випадку прийняти рішення про скликання додаткової сесії.
53 (3) В період між звичайними сесіями вона може бути скликана, як правило, в місці перебування Союзу головою на прохання більшості його Членів або за ініціативою голови, у тих випадках, які застережені в п. 18 цієї Конвенції.
54 3. Рада приймає рішення лише на сесії. У винятковому порядку на сесії Ради може бути прийняте рішення про врегулювання будь-якого питання шляхом листування.
55 4. На початку кожної звичайної сесії Рада обирає з числа представників своїх Членів і з урахуванням принципу ротації між районами голову і заступника голови. Вони виконують свої обов'язки до відкриття наступної звичайної сесії і не можуть бути обрані знову. Під час відсутності голови його заміняє заступник голови.
56 5. Особа, призначена для роботи в Раді Членом цієї Ради, має бути, по можливості, або службовцем цієї адміністрації електрозв'язку, або безпосередньо нести відповідальність перед цією адміністрацією чи від її імені; ця особа повинна мати досвід роботи в службах електрозв'язку.
57 6. Союз оплачує лише дорожні витрати, добові і витрати по страхуванню представника кожного Члена Ради, пов'язані з виконанням ним своїх обов'язків на сесіях Ради.
58 7. Представник кожного Члена Ради має право бути присутнім як наглядач на всіх засіданнях Секторів Союзу.
59 8. Генеральний секретар виконує обов'язки Секретаря Ради.
60 9. Генеральний секретар, заступник Генерального секретаря і директори Бюро можуть по праву брати участь у дебатах Ради без участі у голосуванні. Проте Рада може проводити засідання за участю лише представників своїх Членів.
61 10. Рада розглядає щороку звіт, підготовлений для Союзу Генеральним секретарем по рекомендованій стратегічній політиці і плануванню відповідно до загальних директив Повноважної Конференції і розпочинає відповідні дії.
62 11. В період між двома Повноважними Конференціями Рада контролює питання загального керівництва і управління Союзом; вона, зокрема:
63 (1) схвалює і переглядає, якщо вважає це за необхідне, Регламент персоналу і Фінансовий регламент Союзу, а також будь-які інші регламенти з урахуванням поточної практики Організації Об'єднаних Націй і спеціалізованих установ, що застосовують загальну систему окладів, пенсій і допомоги;
64 (2) погоджує, якщо необхідно:
65 а) основну шкалу окладів персоналу професійної і більш високої категорій, за винятком окладів для службовців, що обираються, з тим, щоб вона відповідала основній шкалі окладів, прийнятій Організацією Об'єднаних Націй для відповідних категорій загальної системи;
66 b) основну шкалу окладів персоналу категорій загальних служб з тим, щоб погодити їх з окладами, прийнятими в Організації Об'єднаних Націй і в спеціалізованих установах у місці перебування Союзу;
67 с) посадові надбавки персоналу професійної і більш високої категорії, включаючи службовців, що обираються, відповідно до рішень Організації Об'єднаних Націй, які діють в місці перебування Союзу;
68 d) надбавки для всього персоналу Союзу відповідно до всіх змін, прийнятих у загальній системі Організації Об'єднаних Націй;
69 (3) приймає необхідні рішення для забезпечення справедливого географічного розподілу службовців Союзу і контролює виконання цих рішень;
70 (4) приймає рішення про пропозиції щодо важливих структурних змін у Генеральному секретаріаті і Бюро Секторів Союзу, що відповідають Статуту і цій Конвенції, які подані Генеральним секретарем після їх розгляду Координаційним комітетом;
71 (5) розглядає і затверджує довгострокові плани щодо штатного розкладу і персоналу Союзу, а також програми розвитку людських ресурсів і дає директиви по штатному розкладу Союзу, включаючи рівні і структуру, з урахуванням загальних директив, даних Повноважною Конференцією, і відповідних положень Статті 27 Статуту;
72 (6) погоджує, якщо необхідно, внески Союзу і персоналу до Об'єднаного пенсійного фонду персоналу Організації Об'єднаних Націй відповідно до Статуту і регламенту Фонду, а також надбавки на подорожчання вартості життя, гарантовані членам Страхової каси персоналу Союзу, на основі практики, використовуваної Фондом;
73 (7) розглядає і затверджує дворічний бюджет Союзу і розглядає попередній бюджет на наступний дворічний період з урахуванням рішень Повноважної Конференції щодо п. 50 Статуту і граничних розмірів витрат, встановлених цією Конференцією згідно з п. 51 Статуту; здійснює найсуворішу економію, але з урахуванням зобов'язань Союзу в можливо більш короткий строк досягти задовільних результатів. Проводячи це в життя, Рада враховує думку Координаційного комітету, яка міститься у звіті Генерального секретаря, згаданому в п. 86, а також звіт про фінансову діяльність, згаданий в п. 101 цієї Конвенції;
74 (8) організує щорічну перевірку рахунків Союзу, що складаються Генеральним секретарем, і затверджує їх при необхідності для подання наступній Повноважній Конференції;
75 (9) вживає необхідних заходів для скликання конференції Союзу і дає відповідні вказівки Генеральному секретаріату і Секторам Союзу за згодою більшості Членів Союзу, якщо йдеться про всесвітню конференцію, або більшості Членів Союзу, що відносяться до відповідного району, якщо йдеться про регіональну конференцію, щодо технічної та іншої допомоги для підготовки і організації конференції;
76 (10) приймає рішення по п. 28 цієї Конвенції;
77 (11) ухвалює постанови про виконання будь-яких рішень, прийнятих конференціями, і які можуть мати фінансові наслідки;
78 (12) в рамках, дозволених Статутом, цією Конвенцією і Адміністративними регламентами, вживає будь-яких інших заходів, які він вважає необхідними для належного функціонування Союзу;
79 (13) за згодою більшості Членів Союзу вживає необхідних заходів для тимчасового розв'язування питань, не передбачених Статутом, цією Конвенцію, Адміністративними регламентами і додатками до них, і які не можуть бути відкладені до врегулювання на наступній компетентній конференції;
80 (14) несе відповідальність за координацію зі всіма міжнародними організаціями, зазначеними в Статтях 49 і 50 Статуту і з цією метою укладає від імені Союзу тимчасові угоди з міжнародними організаціями, зазначеними в Статті 50 Статуту, і з Організацією Об'єднаних Націй для виконання Угоди між Організацією Об'єднаних Націй і Міжнародним союзом електрозв'язку; ці тимчасові угоди подаються Повноважній конференції відповідно до належних положень Статті 8 Статуту;
81 (15) направляє Членам Союзу в найкоротший строк після кожної сесії звіт про зроблену роботу Ради, а також всі інші документи, які вона вважає корисними;
82 (16) подає Повноважній конференції звіт про діяльність Союзу, проведену після попередньої Повноважної Конференції, а також всі рекомендації, які вона вважає корисними.
Розділ 3
Стаття 5
Генеральний секретаріат
83 1. Генеральний секретар:
84 а) несе відповідальність за загальне керівництво ресурсами Союзу; він може доручати управління частиною цих ресурсів заступнику Генерального секретаря і директорам Бюро після необхідних консультацій з Координаційним комітетом;
85 b) координує діяльність Генерального секретаріату і Секторів Союзу з урахуванням думки Координаційного комітету з метою забезпечення найбільш ефективного та економного використання ресурсів Союзу;
86 с) після консультації з Координаційним комітетом і з урахуванням його думки складає і подає Раді щорічний звіт, в якому зазначаються зміни у сфері електрозв'язку і містяться рекомендації по діях, що відносяться до майбутньої політики і стратегії Союзу, як зазначено в п. 61 цієї Конвенції, разом з їх фінансовими наслідками;
87 d) організує роботу Генерального секретаріату і призначає співробітників цього секретаріату відповідно до вказівок Повноважної Конференції і порядку, встановленого Радою;
88 е) вживає адміністративних заходів по роботі Бюро Секторів Союзу і призначає їх співробітників на основі вибору і пропозицій директора відповідного Бюро; проте при цьому остаточне рішення про призначення чи звільнення належить Генеральному секретарю;
89 f) доповідає Раді про всі прийняті Організацією Об'єднаних Націй та її спеціалізованими установами рішення, які стосуються умов служби, допомоги і пенсій у загальній системі;
90 g) забезпечує застосування будь-яких регламентів, прийнятих Радою;
91 h) дає Союзу юридичні консультації;
92 і) керує в адміністративних цілях персоналом Союзу з метою забезпечення найбільш ефективного використання цього персоналу і додержання умов наймання, що відповідають загальній системі. Службовці, призначені для подання безпосередньої допомоги директорам Бюро, підпорядковуються в адміністративному відношенні Генеральному секретарю і виконують роботу під безпосереднім керівництвом відповідальних директорів, але з урахуванням загальних адміністративних постанов Ради;
93 j) у загальних інтересах Союзу і за погодженням з директорами відповідних Бюро тимчасово використовує службовців для інших завдань, залежно від обсягу роботи у штаб-квартирі Союзу;
94 k) за погодженням з директором зацікавленого Бюро вживає необхідних адміністративних і фінансових заходів по забезпеченню конференцій і зборів кожного Сектора;
95 l) з урахуванням обов'язків Секторів забезпечує відповідну роботу секретаріату до і після конференцій Союзу;
96 m) готує рекомендації для першого засідання глав делегацій, згаданого в п. 342 цієї Конвенції з урахуванням результатів можливих регіональних консультацій;
97 n) забезпечує при необхідності разом з урядом, що запрошує, роботу секретаріату на конференціях Союзу, а також забезпечує разом із зацікавленим директором при необхідності відповідні послуги по проведенню зборів Союзу, залучаючи для цього, коли він вважає необхідним, персонал Союзу відповідно до п. 93 вище. При наявності запиту Генеральний секретар може також забезпечувати на договірній основі роботу секретаріату на інших зборах, що мають відношення до електрозв'язку;
98 о) вживає необхідних заходів для своєчасної публікації і розповсюдження службових документів, інформаційних бюлетенів та інших документів і звітів, підготовлених Генеральним секретаріатом і Секторами, які були повідомлені Союзу або публікація яких була запитана конференціями чи Радою; список документів, що підлягають опублікуванню, затверджується Радою з урахуванням консультацій з відповідною конференцією щодо службових та інших документів, публікація яких запитується конференціями;
99 р) періодично видає журнал, який містить загальну інформацію і документацію з питань електрозв'язку на основі наявної у нього інформації, включаючи інформацію, яка надходить у його розпорядження від інших міжнародних організацій;
100 q) після консультації з Координаційним комітетом і з метою досягнення найбільшої можливої економії складає і подає Раді проект дворічного бюджету, що покриває витрати Союзу в межах, установлених Повноважною Конференцією. Цей проект містить об'єднаний бюджет, включаючи кошториси витрат для трьох секторів, підготовлений відповідно до бюджетних принципів, запропонованих Генеральним секретарем, і має два варіанти. Один варіант має відповідати нульовому зростанню одиниці внесків, інший - зростанню меншому чи такому, що дорівнює будь-якій межі, встановленій Повноважною Конференцією, після можливого зняття сум з резервного рахунка. Після схвалення Радою резолюція, що відноситься до бюджету, направляється для інформації всім Членам Союзу;
101 r) за допомогою Координаційного комітету складає річний звіт про фінансову діяльність відповідно до фінансового регламенту і подає його Раді. Сумарний звіт про фінансову діяльність і рахунки готуються і подаються на наступній Повноважній конференції для розгляду і остаточного прийняття;
102 s) за допомогою Координаційного комітету складає річний звіт про роботу Союзу, який після затвердження Радою направляється всім Членам Союзу;
103 t) виконує всі інші обов'язки секретаріату Союзу;
104 u) виконує будь-які інші обов'язки, які йому доручає Рада.
105 2. Генеральний секретар чи заступник Генерального секретаря можуть брати участь з правом дорадчого голосу в роботі конференцій Союзу; Генеральний секретар чи його представник можуть брати участь з правом дорадчого голосу у всіх інших зборах Союзу.
Розділ 4
Стаття 6
Координаційний комітет
106 1. (1) Координаційний комітет подає допомогу і поради Генеральному секретарю з усіх питань, перелічених у відповідних положеннях Статті 26 Статуту і відповідних Статтях цієї Конвенції.
107 (2) Комітет відповідає за забезпечення координації з усіма міжнародними організаціями, зазначеними у Статтях 49 і 50 Статуту, з питань представництва Союзу на конференціях, що проводяться цими організаціями.
108 (3) Комітет розглядає результати діяльності Союзу і подає допомогу Генеральному секретарю під час підготовки Раді звіту, про який йдеться в п. 86 цієї Конвенції.
109 2. Комітет має прагнути до одноголосного прийняття рішень. Якщо голову не підтримує більшість членів Комітету, то у виняткових випадках він може приймати рішення під свою відповідальність, якщо він вважає необхідним терміново врегулювати питання, не чекаючи чергової сесії Ради. У таких випадках він у найкоротший строк складає у письмовій формі звіт для Членів Ради по цих питаннях, зазначивши причини, які змусили його прийняти подібні рішення, і повідомляє думки інших членів Комітету, викладені у письмовому вигляді. Якщо питання, розглянуті таким чином, не є терміновими, але, проте важливими, вони мають подаватися на розгляд чергової сесії Ради.
110 3. Комітет скликається головою не рідше одного разу на місяць; у разі необхідності Комітет може також скликатися на прохання двох його членів.
111 4. Звіт про роботу Координаційного комітету складається і передається Членам Ради на їх прохання.
Розділ 5
Сектор радіозв'язку
Стаття 7
Всесвітня конференція радіозв'язку
112 1. Відповідно до п. 90 Статуту всесвітня конференція радіозв'язку скликається для розгляду певних питань радіозв'язку. На всесвітній конференції радіозв'язку обговорюються ті питання, які включені до її порядку денного, прийнятого відповідно до належних положень цієї Статті.
113 2. (1) Порядок денний всесвітньої конференції радіозв'язку може включати:
114 а) частковий або, як виняток, повний перегляд Регламенту радіозв'язку, згаданого у Статті 4 Статуту;
115 b) будь-яке інше питання всесвітнього характеру, що входить до компетенції конференції;
116 с) питання щодо вказівок Радіорегламентарному комітету і Бюро радіозв'язку відносно їхньої діяльності і перевірки їхньої діяльності;
117 d) прийняття питань, поставлених на вивчення асамблеї радіозв'язку, а також питань, які ця асамблея повинна буде розглянути відносно майбутніх конференцій радіозв'язку.
118 (2) Цей попередній порядок денний встановлюється заздалегідь за чотири роки, а остаточний порядок денний встановлюється Радою найкраще за два роки до конференції за погодженням з більшістю Членів Союзу за умови додержання положень п. 47 цієї Конвенції.
119 (3) До цього порядку денного включається будь-яке питання, яке Повноважна конференція ухвалила до нього внести.
120 3. (1) Цей порядок денний може бути змінений:
121 а) на прохання принаймні однієї четвертої частини Членів Союзу, які направляють його в індивідуальному порядку Генеральному секретарю, який передає такі прохання на схвалення Ради; або
122 b) за пропозицією Ради.
123 (2) Запропоновані зміни порядку денного всесвітньої конференції радіозв'язку остаточно не затверджуються доти, поки вони не прийняті більшістю Членів Союзу за умови додержання положень п. 47 цієї Конвенції.
124 4. Конференція також:
125 (1) розглядає і затверджує звіт директора Бюро про діяльність Сектора від часу останньої конференції;
126 (2) рекомендує Раді пункти для включення до порядку денного майбутньої конференції і висловлює свою точку зору щодо таких порядків денних на принаймні чотирирічний цикл конференцій радіозв'язку і оцінює фінансові наслідки;
127 (3) включає до своїх рішень залежно від випадку вказівки чи доручення Генеральному секретарю і Секторам Союзу.
128 5. Голова і заступники голови асамблеї радіозв'язку або відповідних дослідних комісій можуть брати участь у відповідній всесвітній конференції радіозв'язку.
Стаття 8
Асамблеї радіозв'язку
129 1. Асамблея радіозв'язку випускає при необхідності рекомендації з питань, прийнятих згідно з її власними процедурами чи переданих їй Повноважною Конференцією, Радою або Радіорегламентарним комітетом.
130 2. Щодо п. 129 вище асамблея радіозв'язку:
131 (1) розглядає звіти дослідних комісій, що підготовлені згідно з п. 157 цієї Конвенції, і схвалює, змінює чи відхиляє проекти рекомендацій, які містяться в цих звітах;
132 (2) маючи на увазі необхідність зведення потреб на ресурси Союзу до мінімуму, схвалює програму роботи, що випливає з аналізу існуючих питань і нових питань, і визначає пріоритети, терміновість, передбачувані фінансові наслідки і строки завершення їх вивчення;
133 (3) у світлі затвердженої програми роботи, про яку йдеться в п. 132 вище, вирішує питання про збереження, розпуск чи створення дослідних комісій і розподіляє між ними питання, що підлягають вивченню;
134 (4) максимально систематизує питання, що становлять інтерес для країн, які розвиваються, для підвищення активності їхньої участі у цих вивченнях;
135 (5) дає поради з питань, що входять до її компетенції, у відповідь на запити всесвітньої конференції радіозв'язку;
136 (6) подає звіт відповідній всесвітній конференції радіозв'язку про прогрес, якого досягнуто у питаннях порядку денного майбутньої конференції радіозв'язку.
137 3. Асамблея радіозв'язку проводиться під головуванням особи, призначеної урядом країни, у якій проводяться збори, або, якщо збори проводяться у місцеперебуванні Союзу, особою, обраною самою асамблеєю. Голові допомагають заступники голови, обрані асамблеєю.
Стаття 9
Регіональні конференції радіозв'язку
138 Порядок денний регіональної конференції радіозв'язку може стосуватися лише певних питань радіозв'язку регіонального характеру, включаючи директиви Радіорегламентарному комітету і Бюро радіозв'язку щодо їхньої діяльності, що стосується цього району, за умови, що ці директиви не суперечитимуть інтересам інших районів. На такій конференції можуть обговорюватись лише питання, передбачені у її порядку денному. Положення, які містяться в п.п. 118 - 123 цієї Конвенції, застосовні до регіональної конференції радіозв'язку, але тільки стосовно Членів зацікавленого району.
Стаття 10
Радіорегламентарний комітет
139 1. Комітет складається з дев'яти членів, обраних Повноважною Конференцією.
140 2. Додатково до своїх функцій, описаних у Статті 14 Статуту, Комітет також розглядає звіт директора Бюро радіозв'язку щодо досліджень шкідливих перешкод, здійснений на прохання однієї чи кількох зацікавлених адміністрацій, і формулює необхідні рекомендації.
141 3. Члени Комітету повинні брати участь з дорадчим голосом на конференціях радіозв'язку і асамблеях радіозв'язку. Голова і заступник голови Комітету або їх призначені представники повинні брати участь з дорадчим голосом на Повноважних конференціях. У всіх таких випадках члени Комітету, що мають такі обов'язки, не можуть брати участь у таких конференціях у статусі членів своїх національних делегацій.
142 4. Союз оплачує лише дорожні витрати, добові та витрати по страхуванню членів Комітету, пов'язані з виконанням ними лише своїх обов'язків у Союзі.
143 5. Методи роботи Комітету такі:
144 (1) Члени Комітету обирають із свого числа голову і заступника голови строком на один рік. Потім через рік заступник голови стає головою і обирається новий заступник голови. При відсутності голови і заступника голови Комітет обирає за таких обставин тимчасового голову з свого числа.
145 (2) Комітет звичайно проводить четверо зборів на рік у місці перебування Союзу, на яких мають бути присутні принаймні дві третини членів, і може здійснювати свою діяльність з використанням сучасних засобів зв'язку.
146 (3) Комітет має прагнути приймати свої рішення одноголосно. Якщо це йому не вдається, то рішення матиме силу лише у випадку, коли за нього проголосувало принаймні дві третини членів Комітету. Кожний член Комітету має право на один голос; голосування за дорученням не дозволяється.
147 (4) Комітет може використати такі методи роботи, які він вважає необхідними відповідно до положень Статуту, цієї Конвенції і Регламенту радіозв'язку. Інформація про такі методи публікується як частина внутрішнього регламенту Комітету.
Стаття 11
Дослідні комісії по радіозв'язку
148 1. Дослідні комісії по радіозв'язку утворюються асамблеєю радіозв'язку.
149 2. (1) Дослідні комісії по радіозв'язку вивчають питання і готують проекти рекомендацій з питань, що передані на їх розгляд відповідно до положень Статті 7 цієї Конвенції. Ці проекти рекомендацій подаються на схвалення асамблеї радіозв'язку або між двома такими асамблеями поштою адміністраціям відповідно до процедур, прийнятих на асамблеї. Рекомендації, схвалені одним чи іншим способом, мають однаковий статус.
150 (2) Вивчення вищезгаданих питань з урахуванням п. 158 нижче, головним чином, стосується наступного:
151 а) використання радіочастотного спектра в наземному і космічному радіозв'язку (включаючи орбіту геостаціонарних супутників);
152 b) характеристики і якість роботи радіосистем;
153 с) роботи радіостанцій;
154 d) аспектів радіозв'язку в зв'язку з питаннями лиха і безпеки.
155 (3) Ці вивчення, як правило, не повинні торкатися економічних питань, але коли вони пов'язані з порівнянням різних технічних рішень, економічні фактори можуть також враховуватись.
156 3. Дослідні комісії по радіозв'язку також проводять підготовчі вивчення технічних, експлуатаційних і процедурних питань, які подаються на розгляд всесвітніх і регіональних конференцій радіозв'язку, і готують звіти на цю тему відповідно до програми роботи, прийнятої в цьому відношенні асамблеєю радіозв'язку чи наступними інструкціями Ради.
157 4. Кожна дослідна комісія готує для асамблеї радіозв'язку звіт, який показує прогрес у роботі, рекомендації, прийняті відповідно до процедури консультацій, які містяться в п. 149, і будь-які проекти нових чи переглянутих рекомендацій для розгляду на асамблеї.
158 5. Беручи до уваги п. 79 Статуту, завдання, перелічені в п.п.151 - 154 вище і в п. 193 цієї Конвенції щодо Сектора стандартизації електрозв'язку, мають постійно переглядатися Сектором радіозв'язку і Сектором стандартизації електрозв'язку з метою досягнення загальної згоди щодо змін у розподілі питань для вивчення. Ці два Сектори тісно співробітничають і приймають процедури по проведенню таких вивчень і досягненню таких угод своєчасним і ефективним способом. Якщо згоди не досягнуто, то питання може бути передане для розв'язання через Раду на Повноважну Конференцію.
159 6. Під час проведення своїх вивчень дослідні комісії по радіозв'язку приділяють належну увагу вивченню питань і складанню рекомендацій, які безпосередньо пов'язані із створенням, розвитком і вдосконаленням електрозв'язку в країнах, що розвиваються, як в регіональному, так і в міжнародному масштабі. Вони проводять свою роботу з урахуванням діяльності національних, регіональних та інших міжнародних організацій, пов'язаної з радіозв'язком, і співробітничають з ними, маючи на увазі, що Союз має зберегти свою провідну роль у галузі електрозв'язку.
160 7. З метою спрощення аналізу діяльності Сектора радіозв'язку слід вживати заходів для заохочення співробітництва і координації з іншими організаціями, пов'язаними з радіозв'язком, а також із Сектором стандартизації електрозв'язку і Сектором розвитку електрозв'язку. Асамблея радіозв'язку визначає специфічні функції, умови участі і правила застосування таких заходів.
Стаття 12
Бюро радіозв'язку
161 1. Директор Бюро радіозв'язку організує і координує роботу Сектора радіозв'язку. Функції Бюро доповнюються тими, що зазначені в положеннях Регламенту радіозв'язку.
162 2. Директор, зокрема,
163 (1) щодо конференцій радіозв'язку:
164 а) координує підготовчу роботу дослідних комісій і Бюро, повідомляє Членам Союзу результати цієї підготовчої роботи, збирає їх коментарі і подає на конференцію об'єднаний звіт, який може включати пропозиції регламентарного характеру;
165 b) по праву бере участь, але з дорадчим голосом, у дебатах асамблеї радіозв'язку і дослідних комісіях по радіозв'язку. Директор вживає всіх необхідних заходів по підготовці конференцій радіозв'язку і зборів Сектора радіозв'язку при консультації з Генеральним секретаріатом відповідно до п. 94 цієї Конвенції і при необхідності з іншими Секторами Союзу і належною мірою враховуючи вказівки Ради по проведенню такої підготовчої роботи;
166 с) надає допомогу країнам, що розвиваються, в ході їх підготовки до конференцій радіозв'язку.
167 (2) щодо Радіорегламентарного комітету:
168 а) готує і подає проекти внутрішнього регламенту для схвалення Радіорегламентарним комітетом; вони мають включати, поряд з іншим, методи розрахунку і дані, необхідні для застосування положень Регламенту радіозв'язку;
169 b) розповсюджує серед усіх Членів Союзу внутрішній регламент Комітету і збирає зауваження, представлені адміністраціями з цього приводу;
170 с) обробляє інформацію, одержану від адміністрацій, в плані застосування відповідних положень Регламенту радіозв'язку і регіональних угод і готує її, залежно від випадку, в зручному для публікації вигляді;
171 d) застосовує внутрішній регламент, схвалений Комітетом, готує і публікує висновки, обгрунтовані на цьому регламенті, і подає Комітету будь-який висновок, який затребуваний адміністрацією і який не може бути виконаний під час використання цього внутрішнього регламенту;
172 е) проводить регулярний запис і реєстрацію частотних присвоєнь, зроблених відповідно до належних положень Регламенту радіозв'язку, і у певних випадках запис і реєстрацію орбітальних характеристик і приводить у відповідність Міжнародний довідковий регістр частот;
переглядає записи в цьому Регістрі в плані змін чи винятків, залежно від випадку, тих, які не відбивають дійсне використання частот, за годою зацікавленої адміністрації;
173 f) сприяє у розв'язанні випадків шкідливих перешкод на прохання однієї чи кількох зацікавлених адміністрацій і при необхідності проводить дослідження і готує для розгляду Комітетом звіт, що включає проекти рекомендацій для зацікавлених адміністрацій;
174 g) виконує обов'язки адміністративного секретаря Комітету;
175 (3) координує роботу дослідних комісій по радіозв'язку і несе відповідальність за організацію цієї роботи;
176 (4) також здійснює наступне:
177 а) проводить вивчення, щоб давати Членам Союзу поради з метою використання можливо більшого числа радіоканалів у тих частинах спектра частот, у яких можуть виникати шкідливі перешкоди, а також з метою справедливого, ефективного та економного використання орбіти геостаціонарних супутників з урахуванням потреб Членів Союзу, які потребують допомоги, особливих потреб країн, що розвиваються, а також незвичайного географічного розташування деяких країн;
178 b) обмінюється з Членами даними в машиночитаній та іншій формах, готує і приводить у відповідність будь-які документи і бази даних Сектора радіозв'язку і вживає з Генеральним секретарем всіх необхідних заходів для їх публікації на робочих мовах Союзу відповідно до п. 172 Статуту;
179 с) підтримує в порядку необхідне діловодство;
180 d) подає всесвітній конференції радіозв'язку звіт про діяльність Сектора радіозв'язку за період від останньої конференції; якщо всесвітня конференція радіозв'язку не планується, такий звіт, що охоплює дворічний період від останньої конференції, подається Раді і Членам Союзу;
181 е) складає приблизний кошторис витрат Сектора радіозв'язку і передає його Генеральному секретарю на розгляд Координаційного комітету і для внесення до бюджету Союзу.
182 3. Директор добирає технічний та адміністративний персонал Бюро в рамках бюджету, затвердженого Радою. Призначення технічного та адміністративного персоналу проводиться Генеральним секретарем за погодженням з директором. Остаточне рішення про призначення чи звільнення належить Генеральному секретарю.
183 4. В разі необхідності директор надає технічну допомогу Сектору розвитку електрозв'язку в рамках Статуту і цієї Конвенції.
Розділ 6. Сектор стандартизації електрозв'язку
Стаття 13
Всесвітня конференція
по стандартизації електрозв'язку
184 1. Відповідно до п. 104 Статуту всесвітня конференція по стандартизації електрозв'язку скликається для розгляду певних питань, що відносяться до стандартизації електрозв'язку.
185 2. Питання, що мають розглядатися на всесвітній конференції по стандартизації електрозв'язку і за якими мають випускатися рекомендації, це ті, які прийняті відповідно до її власних процедур, або ті, які їй передані Повноважною Конференцією, будь-якою іншою конференцією чи Радою.
186 3. Відповідно до п. 104 Статуту конференція:
187 а) розглядає звіти дослідних комісій, підготовлені відповідно до п. 194 цієї Конвенції, і схвалює, змінює чи відхиляє проекти рекомендацій, що містяться в цих звітах;
188 b) маючи на увазі необхідність зведення потреб на ресурси Союзу до мінімуму, схвалює програму роботи, що випливає з аналізу існуючих питань і нових питань, і визначає пріоритети, терміновість, передбачувані фінансові наслідки і строки завершення їх вивчення;
189 с) у світлі затвердженої програми роботи, про яку йдеться в п. 188 вище, вирішує питання про збереження, розпуск чи створення дослідних комісій і розподіляє між ними питання, що підлягають вивченню;
190 d) у максимальній мірі систематизує питання, що становлять інтерес для країн, які розвиваються, для підвищення активності їхньої участі у цих вивченнях;
191 е) розглядає і схвалює звіт директора про діяльність Сектора від часу останньої конференції.
Стаття 14
Дослідні комісії
по стандартизації електрозв'язку
192 1. (1) Дослідні комісії по стандартизації електрозв'язку вивчають питання і готують проекти рекомендацій з питань, що передані їм на розгляд відповідно до положень Статті 13 цієї Конвенції. Ці проекти рекомендацій подаються на схвалення всесвітньої конференції по стандартизації електрозв'язку або між двома такими конференціями поштою адміністраціям відповідно до процедур, прийнятих на конференції.
Рекомендації, схвалені одним чи іншим способом, мають однаковий статус.
193 (2) Дослідні комісії, згідно з п. 195 нижче, вивчають технічні, експлуатаційні і тарифні питання і готують рекомендації з цих питань, маючи на увазі стандартизацію електрозв'язку на всесвітній основі, включаючи рекомендації щодо взаємних з'єднань радіосистем в мережах електрозв'язку загального користування і щодо якості, потрібної для цих взаємних з'єднань. Технічні або експлуатаційні питання, що мають безпосереднє відношення до радіозв'язку, як зазначено в п.п. 151 - 154 цієї Конвенції, відносяться до сфери діяльності Сектора радіозв'язку.
194 (3) Кожна дослідна комісія готує для конференції по стандартизації електрозв'язку звіт, що вказує на прогрес в роботі, наводить рекомендації, прийняті відповідно до процедури консультацій, що міститься в п. 192 вище, і будь-які проекти нових чи переглянутих рекомендацій для розгляду на конференції.
195 2. Беручи до уваги п. 105 Статуту, завдання, перелічені в п. 193 вище і в п.п. 151 - 154 цієї Конвенції щодо Сектора радіозв'язку, необхідно постійно переглядати Сектором стандартизації електрозв'язку і Сектором радіозв'язку з метою досягнення загальної згоди щодо змін у розподілі питань для вивчення. Ці два Сектори тісно співробітничають і приймають процедури по проведенню таких вивчень і досягненню таких угод своєчасно і ефективно. Якщо згода не досягнута, питання може бути передане для вирішення через Раду на Повноважну конференцію.
196 3. Під час проведення своїх вивчень дослідні комісії по стандартизації електрозв'язку приділяють належну увагу вивченню питань і складанню рекомендацій, які безпосередньо пов'язані з утворенням, розвитком і вдосконаленням електрозв'язку в країнах, що розвиваються, як у регіональному, так і в міжнародному масштабі. Вони проводять свою роботу з урахуванням діяльності національних, регіональних та інших міжнародних організацій по стандартизації, а також співробітничають з цими організаціями, маючи на увазі, що Союз повинен зберігати свою провідну роль у галузі міжнародної стандартизації електрозв'язку.
197 4. З метою спрощення аналізу діяльності Сектора стандартизації електрозв'язку належить вживати заходів для заохочення співробітництва і координації з іншими організаціями, пов'язаними зі стандартизацією електрозв'язку, а також із Сектором радіозв'язку і Сектором розвитку електрозв'язку. Всесвітня конференція по стандартизації електрозв'язку визначає специфічні функції, умови участі і правила застосування таких заходів.
Стаття 15
Бюро стандартизації електрозв'язку
198 1. Директор Бюро стандартизації електрозв'язку організує і координує роботу Сектора стандартизації електрозв'язку.
199 2. Директор, зокрема:
200 а) щороку оновлює програму роботи, затверджену всесвітньою конференцією по стандартизації електрозв'язку, при консультаціях з головами дослідних комісій по стандартизації електрозв'язку;
201 b) по праву бере участь, але з дорадчим голосом, у дискусіях всесвітніх конференцій по стандартизації електрозв'язку і дослідних комісій по стандартизації електрозв'язку. Директор вживає всіх необхідних заходів по підготовці конференцій і зборів Сектора стандартизації електрозв'язку при консультаціях з Генеральним секретаріатом відповідно до п. 94 цієї Конвенції і при необхідності з іншими Секторами Союзу і належною мірою враховуючи вказівки Ради по проведенню такої підготовчої роботи;
202 с) обробляє інформацію, одержану від адміністрацій, у плані застосування відповідних положень Регламенту міжнародного електрозв'язку або рішень всесвітньої конференції по стандартизації електрозв'язку і готує її, залежно від випадку, в зручному для публікації вигляді;
203 d) обмінюється з Членами даними в машиночитаній та інших формах, готує і при необхідності приводить у відповідність будь-які документи і бази даних Сектора стандартизації електрозв'язку і вживає з Генеральним секретарем всіх необхідних заходів для їх публікації робочими мовами Союзу згідно з п. 172 Статуту;
204 е) подає всесвітній конференції по стандартизації електрозв'язку звіт про діяльність Сектора за період від останньої конференції; директор також подає Раді і Членам Союзу такий звіт, що охоплює дворічний період від останньої конференції, якщо тільки не була скликана друга конференція;
205 f) складає приблизний кошторис витрат Сектора стандартизації електрозв'язку і передає його Генеральному секретарю на розгляд Координаційним комітетом і для внесення до бюджету Союзу.
206 3. Директор добирає технічний та адміністративний персонал Бюро стандартизації електрозв'язку в рамках бюджету, затвердженого Радою. Призначення технічного і адміністративного персоналу проводиться Генеральним секретарем за погодженням з директором. Остаточне рішення щодо призначення або звільнення належить Генеральному секретарю.
207 4. При необхідності директор надає технічну допомогу Сектору розвитку електрозв'язку в рамках Статуту і цієї Конвенції.
Розділ 7. Сектор розвитку електрозв'язку
Стаття 16
Конференції по розвитку електрозв'язку
208 1. Відповідно до п. 118 Статуту функції конференцій по розвитку електрозв'язку полягають у такому:
209 а) всесвітні конференції по розвитку електрозв'язку розробляють програми роботи і вказівки по визначенню питань і пріоритетів, що мають відношення до розвитку електрозв'язку, вказують напрямки і дають директиви по програмі роботи Сектора розвитку електрозв'язку. При необхідності вони можуть утворювати дослідні комісії;
210 b) регіональні конференції по розвитку електрозв'язку можуть давати поради Бюро розвитку електрозв'язку щодо специфіки і потреб у електрозв'язку району, що розглядається, і можуть також подавати рекомендації всесвітнім конференціям по розвитку електрозв'язку;
211 с) конференції по розвитку електрозв'язку мають визначати завдання і стратегії збалансованого всесвітнього чи регіонального розвитку електрозв'язку з особливим наголосом на розвиток і модернізацію мереж і служб країн, що розвиваються, а також на мобілізацію ресурсів, потрібних для цієї мети. Вони мають служити форумом для розгляду політичних, організаційних, експлуатаційних, регламентарних, технічних, фінансових та інших питань, включаючи ідентифікацію і запровадження нових фінансових джерел;
212 d) всесвітні і регіональні конференції по розвитку електрозв'язку, в рамках їх відповідних сфер компетенції, розглядають представлені їм звіти і оцінюють діяльність Сектора; вони можуть також розглянути аспекти розвитку електрозв'язку, що відносяться до діяльності інших Секторів Союзу.
213 2. Проект порядку денного конференцій по розвитку електрозв'язку готується директором Бюро розвитку електрозв'язку і подається для схвалення до Ради за участю більшості Членів Союзу у випадку всесвітньої конференції або більшості Членів Союзу зацікавленого району у випадку регіональної конференції, за умови додержання положень п. 47 цієї Конвенції.
Стаття 17
Дослідні комісії
по розвитку електрозв'язку
214 1. Дослідні комісії по розвитку електрозв'язку вивчають специфічні питання електрозв'язку, що становлять загальний інтерес для країн, які розвиваються, включаючи питання, згадані в п. 211 вище. Такі дослідні комісії обмежені в кількості і утворюються на обмежений період часу з урахуванням наявних ресурсів, вони мають специфічні мандати і розглядають питання і проблеми, які становлять пріоритетний інтерес для країн, що розвиваються.
215 2. З урахуванням п. 119 Статуту Сектори радіозв'язку, стандартизації електрозв'язку і розвитку електрозв'язку постійно переглядають питання, що вивчаються, для погодження розподілу роботи, гармонізації зусиль і поліпшення координації. Ці Сектори встановлюють процедури, які дозволяють своєчасно і ефективно проводити такі перегляди і досягати такої згоди.
Стаття 18
Бюро розвитку електрозв'язку
і Консультативний комітет по розвитку електрозв'язку
216 1. Директор Бюро розвитку електрозв'язку організує і координує роботу Сектора розвитку електрозв'язку.
217 2. Директор, зокрема:
218 а) по праву бере участь, але з дорадчим голосом, у дебатах конференцій по розвитку електрозв'язку і дослідних комісій по розвитку електрозв'язку. Директор вживає всіх необхідних заходів по підготовці конференцій і зборів Сектора розвитку електрозв'язку при консультаціях з Генеральним секретаріатом відповідно до п. 94 цієї Конвенції і при необхідності з іншими Секторами Союзу і належною мірою враховуючи вказівки Ради по проведенню такої підготовчої роботи;
219 b) обробляє інформацію, одержану від адміністрацій, у плані застосування відповідних резолюцій і рішень Повноважної Конференції і конференцій по розвитку електрозв'язку і готує її, залежно від випадку, в зручному для публікації вигляді;
220 с) обмінюється з Членами даними в машиночитаній та інших формах, готує і при необхідності приводить у відповідність будь-які документи і бази даних Сектора розвитку електрозв'язку і вживає з Генеральним секретарем всіх необхідних заходів для їх публікації робочими мовами Союзу відповідно до п. 172 Статуту;
221 d) збирає і готує для публікації разом з Генеральним секретаріатом та іншими Секторами Союзу інформацію технічного та адміністративного характеру, яка могла б бути особливо корисною для країн, що розвиваються, з метою надання їм допомоги в удосконаленні їхніх мереж електрозв'язку. Слід також звернути увагу цих країн на можливості, що надаються міжнародними програмами в рамках Організації Об'єднаних Націй;
222 е) подає всесвітній конференції по розвитку електрозв'язку звіт про діяльність Сектора за період від останньої конференції; директор також подає Раді і Членам Союзу такий звіт, що охоплює дворічний період від останньої конференції;
223 f) складає приблизний кошторис витрат Сектора розвитку електрозв'язку і передає його Генеральному секретарю на розгляд Координаційним комітетом і для внесення до бюджету Союзу.
224 3. Директор працює колегіально з іншими обраними службовцями для того, щоб гарантувати посилення ролі Союзу як каталізатора для стимулювання розвитку електрозв'язку, і робить необхідні кроки з директором зацікавленого Бюро по проведенню інформаційних зборів про діяльність Сектора, що розглядається.
225 4. На прохання зацікавлених Членів Союзу директор за допомогою директорів інших бюро і, в разі необхідності, Генерального секретаря вивчає і дає поради з питань щодо національного електрозв'язку цих країн; у тих випадках, коли це вивчення включає порівняння можливих технічних рішень, можуть бути взяті до уваги економічні фактори.
226 5. Директор добирає технічний і адміністративний персонал Бюро розвитку електрозв'язку в рамках бюджету, затвердженого Радою. Призначення технічного та адміністративного персоналу проводиться Генеральним секретарем за погодженням з директором. Остаточне рішення щодо призначення чи звільнення належить Генеральному секретарю.
227 6. Консультативний комітет по розвитку електрозв'язку утворюється і керується директором, який призначає членів Комітету при консультаціях з Генеральним секретарем. Комітет складається з окремих осіб, які виявляють особливу зацікавленість у розвитку електрозв'язку і є спеціалістами у цій галузі, і обирає директора з числа своїх членів. Комітет дає поради директору щодо пріоритетів і стратегії в діяльності Союзу по розвитку електрозв'язку; поряд з іншим, він дає рекомендації щодо заходів, спрямованих на підсилення співробітництва і координації з іншими організаціями, зацікавленими у розвитку електрозв'язку.
Розділ 8. Положення, загальні для трьох секторів
Стаття 19
Участь у діяльності Союзу об'єднань і організацій,
відмінних від адміністрацій
228 1. Генеральний секретар і директори Бюро підтримують розширену участь у діяльності Союзу таких зазначених нижче об'єднань і організацій, як:
229 а) визнані експлуатаційні організації, наукові або промислові рганізації і фінансові установи або установи по розвитку, які одержали схвалення зацікавленого Члена Союзу;
230 b) інші об'єднання, що мають відношення до питань електрозв'язку, які одержали схвалення зацікавленого Члена Союзу;
231 с) регіональні та інші міжнародні організації, що займаються електрозв'язком, стандартизацією, фінансовими питаннями або питаннями розвитку.
232 2. Директори Бюро підтримують тісні робочі стосунки з цими об'єднаннями і організаціями, які уповноважені брати участь у діяльності одного або кількох Секторів Союзу.
233 3. Будь-яке прохання будь-якого об'єднання, згаданого в п. 229 вище, про участь у роботі якого-небудь Сектора, відповідно до належних положень Статуту і цієї Конвенції, має бути схвалене зацікавленим Членом Союзу і направлене останнім Генеральному секретарю.
234 4. Будь-яке прохання, що йде від об'єднання, про яке йдеться в п. 230 вище, подане зацікавленим Членом Союзу, має підпорядковуватись процедурі, встановленій Радою. Таке прохання розглядатиметься Радою стосовно його відповідності вищезазначеній процедурі.
235 5. Будь-яке прохання будь-яких об'єднань чи організацій, перелічених у п. 231 вище (відмінних від тих, про які йдеться в п.п. 260 і 261 цієї Конвенції), щодо участі в роботі Сектора, направляється Генеральному секретарю і розглядається відповідно до процедур, розроблених Радою.
236 6. Будь-яке прохання організації, про яку йдеться в п.п. 260 - 262 цієї Конвенції, щодо участі в роботі Сектора, направляється Генеральному секретарю, і зацікавлена організація включається в списки, про які йдеться в п. 237 нижче.
237 7. Генеральний секретар складає і приводить у відповідність списки об'єднань і організацій, про які йдеться в п.п. 229 - 231 і 260 - 262 цієї Конвенції, які мають право брати участь у роботі кожного Сектора. Генеральний секретар періодично публікує і направляє ці списки всім Членам Союзу і директору зацікавленого Сектора, який повідомляє таким об'єднанням і організаціям про дії, розпочаті по їхнім запитам.
238 8. Об'єднання та організації, включені у списки, про які йдеться в п. 237 вище, також називаються "членами" Секторів Союзу; умови їх участі в роботі цих Секторів зазначені в цій Статті, в Статті 33 та інших відповідних положеннях цієї Конвенції. Положення Статті 3 Статуту до них не застосовуються.
239 9. Визнана експлуатаційна організація може діяти від імені Члена Союзу, який її визнав, якщо цей Член Союзу повідомляє відповідному директору Бюро, що вона уповноважена на це.
240 10. Будь-які об'єднання або організації, уповноважені брати участь у роботі Сектора, мають право відмовитися від участі, сповістивши про це Генерального секретаря. Така відмова від участі може бути оголошена у відповідному випадку зацікавленим Членом Союзу. Така відмова набуває чинності після закінчення одного року від дня одержання повідомлення Генеральним секретарем.
241 11. Генеральний секретар виводить із списку об'єднань і організацій будь-яке об'єднання чи організацію, які більше не уповноважені брати участь у роботі Сектора відповідно до критеріїв і процедур, визначених Радою.
Стаття 20
Організація роботи дослідних комісій
242 1. Асамблея радіозв'язку, всесвітня конференція радіозв'язку, всесвітня конференція по стандартизації електрозв'язку і всесвітня конференція по розвитку електрозв'язку призначають голову і, як правило, одного заступника голови для кожної дослідної комісії. Під час призначення голів і заступників голів слід приділяти особливу увагу потребам у галузі компетенції і справедливого географічного розподілу, а також необхідності заохочення більш ефективної участі країн, що розвиваються.
243 2. Якщо того вимагає обсяг роботи якої-небудь дослідної комісії, асамблея чи конференція призначають таку додаткову кількість заступників голови для цієї дослідної комісії, яку вони вважають необхідною, звичайно не більше двох у цілому.
244 3. Якщо в період між двома асамблеями чи конференціями зацікавленого Сектора голова дослідної комісії виявляється нездатним виконувати свої обов'язки і призначено лише одного заступника голови, то цей заступник голови займає місце голови. В разі, якщо було призначено для якої-небудь дослідної комісії кілька заступників голови, то ця дослідна комісія на своїх наступних зборах обирає нового голову з числа заступників голови і при необхідності нового заступника голови з членів цієї дослідної комісії. Таким же чином вона обирає нового заступника голови, якщо один із заступників голови не здатний виконувати свої обов'язки протягом цього періоду.
245 4. Дослідні комісії здійснюють свою роботу в міру можливості шляхом листування, використовуючи сучасні засоби зв'язку. 246 5. Директор Бюро кожного Сектора, спираючись на рішення, прийняті компетентною конференцією чи асамблеєю, і після консультацій з Генеральним секретарем і координації, проведеної відповідно до Статуту і цієї Конвенції, складає загальний план зборів дослідних комісій.
247 6. Дослідні комісії можуть вживати заходів для одержання схвалення Членів Союзу по рекомендаціях, прийнятих у період між двома конференціями. Застосовані процедури для одержання такого схвалення будуть тими, які були схвалені компетентною асамблеєю чи конференцією. Схвалені таким чином рекомендації матимуть той же статус, що й рекомендації, схвалені самою конференцією.
248 7. При необхідності можуть бути створені об'єднані робочі групи для вивчення питань, що потребують участі експертів кількох дослідних комісій.
249 8. Директор відповідного Бюро розсилає заключні звіти дослідних комісій адміністраціям, організаціям і об'єднанням, які беруть участь у роботі Сектора. Ці звіти включають список рекомендацій, затверджених відповідно до п. 247 вище. Ці звіти розсилаються по можливості швидше і в усякому разі з таким розрахунком, щоб вони були отримані не пізніше ніж за місяць до наступної сесії відповідної конференції.
Стаття 21
Рекомендації,
адресовані однією конференцією іншій
250 1. Будь-яка конференція може подати іншій конференції Союзу рекомендації, що випливають з її сфери компетентності.
251 2. Такі рекомендації завчасно направляються Генеральному секретарю для об'єднання, систематизації і розсилання згідно з положеннями п. 320 цієї Конвенції.
Стаття 22
Відносини Секторів між собою
і з міжнародними організаціями
252 1. Директори Бюро можуть погодитися після відповідної консультації і координації, потрібної відповідно до Статуту, Конвенції і рішень компетентних конференцій чи асамблей, організувати об'єднані засідання дослідних комісій двох чи трьох Секторів для вивчення і підготовки проектів рекомендацій з питань, що становлять спільний інтерес. Ці проекти рекомендацій подаються компетентним конференціям чи асамблеям зацікавлених Секторів.
253 2. На конференціях чи зборах Сектора можуть бути присутні з правами дорадчого голосу Генеральний секретар, заступник Генерального секретаря і директори Бюро інших Секторів або їхні представники, а також члени Радіорегламентарного комітету. В разі необхідності вони можуть запросити з правом дорадчого голосу представників Генерального секретаріату або інших Секторів, які не вважають за потрібне бути на них представленими.
254 3. Якщо один з Секторів запрошений на збори міжнародної організації, директор запрошеного Сектора правомочний вжити заходів для забезпечення цього представництва з правом дорадчого голосу з урахуванням п. 107 цієї Конвенції.
Глава II. Загальні положення щодо конференцій
Стаття 23
Запрошення і допуск
на Повноважні Конференції
при наявності уряду, що запрошує
255 1. Місце і точні дати проведення Конференції визначаються відповідно до положень Статті 1 цієї Конвенції після консультації з урядом, що запрошує.
256 2. (1) За один рік до дати відкриття Конференції уряд, що запрошує, направляє запрошення уряду кожного Члена Союзу.
257 (2) Ці запрошення можуть бути направлені або безпосередньо урядом, що запрошує, або через Генерального секретаря, або через інший уряд.
258 3. Генеральний секретар звертається до таких організацій з проханням направляти спостерігачів:
259 а) Організації Об'єднаних Націй;
260 b) регіональним організаціям електрозв'язку, зазначеним у Статті 43 Статуту;
261 с) міжурядовим організаціям, які експлуатують супутникові системи;
262 d) спеціалізованим установам Організації Об'єднаних Націй і Міжнародному агентству з атомної енергії.
263 4. (1) Відповіді Членів мають бути отримані урядом, що запрошує, не пізніше ніж за один місяць до відкриття конференції і мають містити якнайповнішу інформацію про склад делегації.
264 (2) Ці відповіді можуть бути направлені або безпосередньо уряду, що запрошує, або через Генерального секретаря, чи через інший уряд.
265 (3) Відповіді організацій і установ, про які йдеться в п.п. 259 - 262 вище, мають бути отримані Генеральним секретарем за один місяць до відкриття конференції.
266 5. Генеральний секретаріат і три Бюро Союзу представляються на конференції з правом дорадчого голосу.
267 6. На Повноважні Конференції допускаються:
268 а) делегації;
269 b) спостерігачі від організацій і установ, запрошених відповідно до п.п. 259 - 262 вище.
Стаття 24
Запрошення і допуск на конференції радіозв'язку
при наявності уряду, що запрошує
270 1. Місце і точні дати проведення конференції визначаються відповідно до положень Статті 3 цієї Конвенції після консультацій з урядом, що запрошує.
271 2. (1) До конференції радіозв'язку застосовуються положення п.п. 256 - 265 цієї Конвенції.
272 (2) Члени Союзу інформують визначені експлуатаційні організації про запрошення, яке вони одержали для участі у конференції радіозв'язку.
273 3. (1) За згодою Ради або за її пропозицією уряд, що запрошує, може сповістити міжнародні організації, відмінні від тих, які зазначені в п.п. 259 - 262 цієї Конвенції і які можуть бути зацікавлені у направленні спостерігачів для участі у конференції з правом дорадчого голосу.
274 (2) Зацікавлені міжнародні організації, зазначені в п. 273 вище, направляють уряду, що запрошує, прохання про допуск протягом двох місяців від дня повідомлення.
275 (3) Уряд, що запрошує, збирає заявки, а рішення про допуск зацікавлених організацій приймається самою конференцією.
276 4. На конференції радіозв'язку допускаються:
277 а) делегації;
278 b) спостерігачі від організацій і установ, зазначених у п.п. 259 - 262 цієї Конвенції;
279 с) спостерігачі від міжнародних організацій, які допускаються відповідно до п.п. 273 - 275 вище;
280 d) представники визнаних експлуатаційних організацій, уповноважені відповідно до Статті 19 цієї Конвенції брати участь у дослідних комісіях по радіозв'язку і повною мірою уповноважені зацікавленим Членом Союзу;
281 с) обрані службовці з правом дорадчого голосу, якщо на конференції обговорюються питання, які входять до сфери їхньої компетенції, і члени Радіорегламентарного комітету;
282 f) спостерігачі від Членів Союзу, які беруть участь без права голосу в регіональній конференції радіозв'язку району, до якого ці Члени не відносяться.
Стаття 25
Запрошення і допуск на асамблеї радіозв'язку
і конференції по стандартизації електрозв'язку
і по розвитку електрозв'язку при наявності уряду,
що запрошує
283 1. Місце і точні дати проведення кожної асамблеї або конференції визначаються відповідно до положень Статті 3 цієї Конвенції після консультацій з урядом, що запрошує.
284 2. За один рік до дати відкриття асамблеї або конференції Генеральний секретар, після консультації з директором зацікавленого Бюро, направляє запрошення:
285 а) адміністрації кожного Члена Союзу;
286 b) об'єднанням чи організаціям, уповноваженим відповідно до Статті 19 цієї Конвенції брати участь у роботі зацікавленого Сектора;
287 с) регіональним організаціям електрозв'язку, згаданим у Статті 43 Статуту;
288 d) міжурядовим організаціям, що експлуатують супутникові системи;
289 е) будь-якій іншій регіональній або міжнародній організації, пов'язаній з тематикою асамблеї або конференції.
290 3. Генеральний секретар також звертається до таких організацій або установ з проханням направити спостерігачів:
291 а) Організації Об'єднаних Націй;
292 b) спеціалізованим установам Організації Об'єднаних Націй і Міжнародному агентству з атомної енергії.
293 4. Відповіді мають бути отримані Генеральним секретарем не пізніше ніж за один місяць до відкриття асамблеї або конференції і мають містити якнайповнішу інформацію про склад делегації або представництво.
294 5. Генеральний секретаріат і обрані службовці Союзу представляються на асамблеї або конференції з правом дорадчого голосу.
295 6. На асамблею або конференцію допускаються:
296 а) делегації;
297 b) спостерігачі від організацій і установ, запрошених відповідно до п.п. 287 - 289 і 291, 292 вище;
298 с) представники об'єднань або організацій, згаданих у п. 286 вище.
Стаття 26
Порядок скликання
або відміни всесвітніх конференцій
або асамблей радіозв'язку на прохання Членів Союзу
або за пропозицією Ради
299 1. Порядок, який належить застосовувати під час скликання другої всесвітньої конференції по стандартизації електрозв'язку між двома Повноважними Конференціями і визначення місця і точних дат її проведення, а також під час відміни другої всесвітньої конференції радіозв'язку або другої асамблеї радіозв'язку, наводиться в таких положеннях.
300 2. (1) Члени Союзу, які бажають, щоб була скликана друга всесвітня конференція по стандартизації електрозв'язку, повідомляють про це Генерального секретаря, зазначаючи при цьому запропоновані місце і дати проведення конференції.
301 (2) Після одержання аналогічних прохань не менше ніж від однієї чверті Членів Союзу Генеральний секретар негайно сповіщає про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всіх Членів Союзу і просить їх сповістити його протягом шести тижнів про їх згоду або незгоду з цією пропозицією.
302 (3) Якщо більшість Членів Союзу, визначена відповідно до п. 47 цієї Конвенції, приймає пропозицію в цілому, тобто якщо вона схвалює запропоновані місце і дати проведення, то Генеральний секретар негайно повідомляє про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всіх Членів Союзу.
303 (4) Якщо прийнята пропозиція передбачає скликання конференції поза місцем перебування Союзу, то Генеральний секретар за згодою зацікавленого уряду вживає необхідних заходів для скликання конференції.
304 (5) Якщо з пропозицією в цілому (місце і дати проведення) не згодна більшість Ч ленів Союзу, визначена відповідно до п. 47 цієї Конвенції, то Генеральний секретар інформує Членів Союзу про одержані відповіді і запрошує їх висловити протягом шести тижнів після дати одержання остаточну думку щодо спірного пункту або пунктів.
305 (6) Ці пункти вважаються прийнятими, якщо вони схвалені більшістю Членів Союзу, визначеною відповідно до п. 47 цієї Конвенції.
306 3. (1) Будь-який Член Союзу, який бажає відмінити другу всесвітню конференцію радіозв'язку або другу асамблею радіозв'язку, повідомляє про це Генерального секретаря. Після одержання аналогічних прохань не менше ніж від однієї чверті Членів Союзу Генеральний секретар негайно сповіщає про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всіх Членів Союзу і просить їх повідомити йому протягом шести місяців про їхню згоду або незгоду з цією пропозицією.
307 (2) Якщо більшість Членів Союзу, визначена відповідно до п. 47 цієї Конвенції, приймає пропозицію, то Генеральний секретар негайно повідомляє про це найвідповіднішими засобами електрозв'язку всіх Членів Союзу і конференція відміняється.
308 4. Процедура, зазначена в п.п. 301 - 307 вище, за винятком п. 306, також застосовується в тому випадку, коли пропозиція про скликання другої всесвітньої конференції по стандартизації електрозв'язку або про відміну другої всесвітньої конференції радіозв'язку або другої асамблеї радіозв'язку виходить від Ради.
309 5. Будь-який Член Союзу, який бажає скликання всесвітньої конференції по міжнародному електрозв'язку, пропонує це Повноважній Конференції; порядок денний, місце і точні дати проведення такої конференції визначаються відповідно до положень Статті 3 цієї Конвенції.
Стаття 27
Порядок скликання регіональних конференцій
на прохання Членів Союзу або за пропозицією Ради
310 У випадку регіональних конференцій процедура, описана в п.п. 300 - 305 цієї Конвенції, застосовується лише щодо Членів Союзу відповідного району. Якщо конференція скликається за ініціативою Членів Союзу цього району, то досить, щоб Генеральний секретар одержав аналогічні прохання від однієї чверті загального числа Членів Союзу цього району. Процедура, описана в п.п. 301 - 305 цієї Конвенції, також застосовна в тому випадку, коли пропозиція про скликання такої конференції виходить від Ради.
Стаття 28
Положення про конференції, що скликаються
при відсутності уряду, який запрошує
311 Якщо конференція скликається без уряду, що запрошує, то застосовуються положення Статей 23, 24 і 25 цієї Конвенції. Генеральний секретар після одержання згоди уряду Швейцарської Конфедерації вживає необхідних заходів по скликанню і організації конференції в місці перебування Союзу.
Стаття 29
Зміна місця або дат проведення конференції
312 1. Положення Статей 26 і 27 цієї Конвенції по скликанню конференції застосовуються за аналогією і в тому випадку, коли йдеться про зміну місця і/або точних дат проведення конференції на прохання Членів Союзу або за пропозицією Ради. Проте подібні зміни можуть бути зроблені лише в тому випадку, коли за них висловилась більшість зацікавлених Членів Союзу, визначена відповідно до положень п. 47 цієї Конвенції.
313 2. Будь-який Член Союзу, який пропонує змінити місце або точні дати проведення конференції, зобов'язаний сам заручитися підтримкою необхідної кількості інших Членів Союзу.
314 3. У належному випадку Генеральний секретар сповіщає у повідомленні, про яке йдеться в п. 301 цієї Конвенції, про вірогідні фінансові наслідки зміни місця або дат, наприклад, якщо вже зроблені витрати на підготовку конференції у спочатку вибраному місці.
Стаття 30
Строки і порядок подання
пропозицій і звітів на конференції
315 1. Положення цієї Статті застосовуються до Повноважної Конференції, всесвітніх і регіональних конференцій радіозв'язку, а також до всесвітніх конференцій по міжнародному електрозв'язку.
316 2. Негайно після розсилання запрошень Генеральний секретар просить Членів Союзу надіслати йому не пізніше ніж за чотири місяці до початку конференції свої пропозиції щодо роботи конференції.
317 3. Будь-яка пропозиція, прийняття якої спричиняється до зміни тексту Статуту або цієї Конвенції або до перегляду Адміністративних регламентів, повинна мати посилання на номери пунктів тих частин тексту, які потребують такої зміни або перегляду. У кожному випадку мають бути наведені мотиви пропозиції у найкоротшій формі.
318 4. Кожна пропозиція, одержана від Члена Союзу, анотується Генеральним секретарем, щоб зазначити її походження шляхом умовного позначення, встановленого Союзом для цього Члена Союзу. Якщо пропозицію подали спільно кілька Членів Союзу, то вона в міру можливості позначається умовним позначенням, прийнятим для кожного Члена Союзу.
319 5. Генеральний секретар розсилає пропозиції в міру їх надходження всім Членам Союзу.
320 6. Генеральний секретар збирає і систематизує пропозиції, одержані від адміністрацій, і розсилає їх у міру надходження Членам Союзу, але в будь-якому разі не пізніше ніж за чотири місяці до відкриття конференції. Обрані службовці і персонал Союзу, а також спостерігачі і представники, які можуть бути присутніми на конференціях відповідно до належних положень цієї Конвенції, не правомочні подавати пропозиції.
321 7. Генеральний секретар також збирає звіти, одержані від Членів Союзу, Ради і Секторів Союзу, а також рекомендації конференцій і розсилає їх Членам Союзу разом з будь-якими звітами Генерального секретаря не пізніше ніж за чотири місяці до відкриття конференції.
322 8. Пропозиції, одержані після граничного строку, зазначеного в п. 316 вище, розсилаються негайно Генеральним секретарем усім Членам Союзу.
323 9. Положення цієї Статті застосовуються не на шкоду положенням процедури внесення поправок, що міститься в Статті 55 Статуту і Статті 42 цієї Конвенції.
Стаття 31
Повноваження на конференціях
324 1. Делегація, що направляється Членом Союзу на Повноважну Конференцію, конференцію радіозв'язку або на всесвітню конференцію по міжнародному електрозв'язку, має бути наділена належними повноваженнями згідно з п.п. 325 - 331 нижче.
325 2. (1) Акредитування делегацій на Повноважних Конференціях проводиться шляхом повноважень, підписаних главою держави, главою уряду або міністром закордонних справ.
326 (2) Акредитування делегацій на інших конференціях, зазначених у п. 324 вище, проводиться шляхом повноважень, підписаних главою держави, главою уряду, міністром закордонних справ або міністром, у відання якого входять питання, що розглядаються на конференції.
327 (3) За умови підтвердження, що виходить від властей, зазначених у п.п. 325 або 326 вище, і одержаного до підписання Заключних актів, делегація може бути тимчасово уповноважена главою дипломатичного представництва зацікавленого Члена Союзу при уряді тієї країни, де проводиться конференція. Якщо конференція проходить у Швейцарській Конфедерації, то делегація може бути також тимчасово уповноважена главою постійного представництва зацікавленого Члена Союзу при відділенні Організації Об'єднаних Націй у Женеві.
328 3. Повноваження приймаються в тому разі, якщо вони підписані однією з компетентних осіб, зазначених у п.п. 325 -327 вище, і відповідають одній з таких умов:
329 - вони надають делегації всі повноваження;
330 - вони дозволяють делегації представляти свій уряд без будь-яких обмежень;
331 - вони надають делегації або деяким її членам право підписувати Заключні акти.
332 4. (1) Делегація, повноваження якої визнані пленарним засіданням дійсними, має право голосувати від імені зацікавленого Члена Союзу за умови додержання положень п.п. 169 і 210 Статуту, а також підписувати Заключні акти.
333 (2) Делегація, повноваження якої не визнані пленарним засіданням дійсними, не має права ні голосувати, ні підписувати Заключні акти доти, поки таке положення не буде врегульовано.
334 5. Повноваження мають бути представлені в секретаріат конференції якомога раніше. Спеціальній комісії, як вона визначена в п. 361 цієї Конвенції, доручається їх перевірка; вона подає пленарному засіданню звіт про свої висновки в строк, встановлений цим засіданням. Під час чекання рішення пленарного засідання відносно повноважень будь-яка делегація має право брати участь у роботі конференції і голосувати від імені зацікавленого Члена Союзу.
335 6. Як правило, Члени Союзу повинні прагнути посилати на конференції Союзу свої власні делегації. Однак, якщо Член Союзу через особливі причини не може прислати свою власну делегацію, він може уповноважити делегацію будь-якого іншого Члена Союзу голосувати і підписувати документи від його імені. Така передача повноважень має бути засвідчена документом, підписаним однією з осіб, зазначених у п.п. 325 або 326 вище.
336 7. Делегація, що має право голосу, може доручити іншій делегації, що має право голосу, голосувати за неї протягом одного або кількох засідань, на яких вона не може бути присутньою. В такому випадку вона завчасно повідомляє про це голову конференції у письмовій формі.
337 8. Делегація не може використати більше ніж один голос за дорученням.
338 9. Повноваження і передача повноважень, про які повідомлено телеграмою, не приймаються. Однак приймаються телеграфні відповіді на питання голови або секретаріату конференції щодо роз'яснень положень про повноваження.
339 10. Член Союзу або повноважне об'єднання чи організація, які збираються направити делегацію або представників на конференцію по стандартизації електрозв'язку, на конференцію по розвитку електрозв'язку або на асамблею радіозв'язку, інформує про це директора Бюро відповідного Сектора і вказує прізвища і функції членів делегації або представників.
Глава III. Внутрішній регламент
Стаття 32
Внутрішній регламент конференцій та інших зборів
340 Внутрішній регламент застосовується не на шкоду положенням, що стосуються процедури змін і містяться в Статті 55 Статуту і в Статті 42 цієї Конвенції.
1. Порядок розташування місць
341 На засіданнях конференції делегації розташовуються в алфавітному порядку назв Членів Союзу, що представляються французькою мовою.
2. Відкриття конференції
342 1. (1) До засідання, яким відкривається конференція, проводиться засідання глав делегацій, на якому складається порядок денний першого пленарного засідання і вносяться пропозиції щодо організації і призначення голів і заступників голів конференції та її комісій з урахуванням принципів ротації, географічного розподілу, необхідної компетентності і положень п. 346 нижче.
343 (2) Голова наради глав делегацій призначається відповідно до положень п.п. 344 і 345 нижче.
344 2. (1) Конференцію відкриває особа, яку призначив уряд, що запрошує.
345 (2) Якщо немає уряду, що запрошує, її відкриває найстарший за віком глава делегації.
346 3. (1) Голова конференції обирається на першому пленарному засіданні; звичайно, ним буває особа, призначена урядом, щозапрошує.
347 (2) Якщо немає уряду, що запрошує, то голова обирається з урахуванням пропозиції, внесеної главами делегацій на нараді, згаданій в п. 342 вище.
348 4. Крім того, на першому пленарному засіданні:
349 а) обираються заступники голови конференції;
350 b) створюються комісії конференції і обираються голови і заступники голів цих комісій;
351 с) призначається секретаріат конференції відповідно до п. 97 цієї Конвенції; секретаріат може поповнюватися при необхідності за рахунок персоналу, виділеного адміністрацією уряду, що запрошує.
3. Права голови конференції
352 1. Крім всіх інших прав, що надаються йому цим внутрішнім регламентом, голова відкриває і закриває пленарні засідання, керує дебатами, слідкує за додержанням внутрішнього регламенту, дає слово ораторам, ставить питання на голосування і оголошує про прийняті рішення.
353 2. Він здійснює загальне керівництво роботою конференції і стежить за додержанням порядку на пленарних засіданнях. Він ухвалює постанови за пропозиціями процедурного характеру і виступами по порядку ведення засідання і, зокрема, має право вносити пропозиції про відстрочку або припинення дебатів з якого-небудь питання, про перерву або закриття засідання. Він може також, якщо вважає це за необхідне, прийняти рішення відкласти скликання пленарного засідання.
354 3. Обов'язком голови є охорона права кожної делегації вільно і повно висловлювати свою думку щодо питання, яке обговорюється.
355 4. Він стежить за тим, щоб дебати обмежувались питанням, яке обговорюється, і може перервати будь-якого оратора, який відхиляється від теми, щоб нагадати йому про необхідність дотримуватися питання, що розглядається.
4. Створення комісій
356 1. Пленарне засідання може створювати комісії для розгляду питань, представлених на обговорення конференції. Ці комісії можуть створювати підкомісії. Комісії і підкомісії можуть у свою чергу створювати робочі групи.
357 2. Підкомісії і робочі групи створюються тільки в разі необхідності.
358 3. Згідно з положеннями п.п. 356 і 357 вище створюються такі комісії:
4.1. Керівна комісія
359 а) Ця комісія звичайно складається з голови конференції або зборів, який є її головою, заступників голови конференції і голів і заступників голів комісій;
360 b) Керівна комісія координує всі питання, спрямовані на здійснення чіткого проведення роботи, і планує порядок і кількість засідань, уникаючи по можливості одночасного проведення засідань у зв'язку з обмеженою кількістю членів деяких делегацій.
4.2. Комісія по перевірці повноважень
361 Повноважна конференція, конференція радіозв'язку або всесвітня конференція по міжнародному електрозв'язку призначають комісію по перевірці повноважень, мандат якої полягає в перевірці повноважень делегацій на цих конференціях. Ця комісія подає звіт зі своїми висновками пленарному засіданню в строки, які визначає пленарне засідання.
4.3. Редакційна комісія
362 а) Тексти, що їх готують різні комісії, сформульовані, наскільки це можливо, в їх остаточному вигляді самими комісіями з урахуванням висловлених думок, передаються до редакційної комісії, яка обробляє їх за формою, не змінюючи суті, і при необхідності об'єднує їх з тими частинами текстів, які лишилися без змін.
363 b) Редакційна комісія подає тексти пленарному засіданню, яке або схвалює їх, або передає їх назад відповідній комісії для подальшого вивчення.
4.4. Комісія бюджетного контролю
364 а) Під час відкриття кожної конференції пленарне засідання призначає комісію бюджетного контролю для визначення рівня організації та умов, наданих делегатам для роботи, а також для розгляду і затвердження рахунків по витратах протягом всього періоду роботи конференції. Крім членів делегацій, які бажають взяти участь у цій комісії, до неї входять представники Генерального секретаря, директора зацікавленого Бюро і, якщо є уряд, що запрошує, представник останнього.
365 b) До повного використання бюджету, затвердженого Радою для цієї конференції, комісія бюджетного контролю разом із секретаріатом конференції подає пленарному засіданню доповідь про попередній стан витрат. Пленарне засідання бере її до уваги під час вирішення питання про те, чи виправдовують досягнуті результати продовження конференції після того, як буде повністю вичерпаний затверджений бюджет.
366 с) У кінці кожної конференції комісія бюджетного контролю подає пленарному засіданню звіт, в якому максимально точно відбивається підрахована загальна сума витрат конференції, а також дається оцінка витрат, які можуть бути викликані реалізацією рішень, прийнятих цією конференцією.
367 d) Після розгляду і затвердження цього звіту на пленарному засіданні він направляється разом з усіма зауваженнями Генеральному секретарю для подання Раді на її наступній звичайній сесії.
5. Склад комісій
5.1. Повноважні Конференції
368 Комісії складаються з делегатів Членів Союзу і спостерігачів, зазначених у п. 269 цієї Конвенції, які висловили бажання брати в них участь або які були призначені на пленарному засіданні.
5.2. Конференції радіозв'язку і всесвітні
конференції міжнародного електрозв'язку
369 Комісії складаються з делегатів Членів Союзу, спостерігачів і представників, зазначених у п.п. 278 - 280 цієї Конвенції, які висловили бажання брати в них участь або які були призначені на пленарному засіданні.
5.3. Асамблеї радіозв'язку,
конференції по стандартизації електрозв'язку
і конференції по розвитку електрозв'язку
370 На додаток до делегатів Членів Союзу і спостерігачів, про які йдеться в п.п. 259 - 262 цієї Конвенції, в асамблеях радіозв'язку і комісіях конференцій по стандартизації електрозв'язку і конференцій по розвитку електрозв'язку можуть брати участь представники будь-якого об'єднання або організації, які включені до відповідного списку, про який йдеться в п. 237 цієї Конвенції.
6. Голови і заступники голів підкомісій
371 Голова кожної комісії пропонує своїй комісії кандидатури на пости голів і заступників голів підкомісій, що створюються цією комісією.
7. Скликання засідань
372 Про пленарні засідання, засідання комісій, підкомісій і робочих груп оголошується завчасно в місці проведення конференції.
8. Пропозиції, подані до відкриття конференції
373 Пропозиції, подані до відкриття конференції, розподіляються пленарним засіданням між відповідними комісіями, утвореними згідно з розділом 4 цього внутрішнього регламенту. Однак пленарне засідання може само розглядати будь-яку пропозицію.
9. Пропозиції або поправки, подані під час конференції
374 1. Пропозиції або поправки, подані після відкриття конференції, передаються голові конференції, голові відповідної комісії або до секретаріату конференції для опублікування і розповсюдження їх як документів конференції.
375 2. Ніякі пропозиції або поправки у письмовому вигляді не можуть бути подані, якщо вони не підписані главою відповідної делегації або його заступником.
376 3. Голова конференції, комісії, підкомісії або робочої групи може в будь-який час подавати пропозиції, що сприяють прискоренню ходу дебатів.
377 4. Будь-яка пропозиція або поправка мають у точному і ясному формулюванні викладати текст, що підлягає розгляду.
378 5. (1) Голова конференції або голова відповідної комісії, підкомісії або робочої групи вирішує в кожному окремому випадку, чи можуть пропозиція або поправка, внесені на засіданні, бути викладені усно, чи вони мають бути представлені у письмовому вигляді для опублікування і розповсюдження, як це передбачено в п. 374 вище.
379 (2) Як правило, тексти всіх важливих пропозицій, що підлягають голосуванню, розповсюджуються завчасно робочими мовами конференції, щоб їх можна було вивчити до обговорення.
380 (3) Поряд з цим, голова конференції, одержавши пропозиції або поправки, про які йдеться в п. 374 вище, направляє їх залежно від обставин до відповідної комісії або на пленарне засідання.
381 6. Кожна повноважна особа може зачитати або попросити оголосити на пленарному засіданні будь-яку подану їй у ході конференції пропозицію або поправку і викласти мотиви їх подання.
10. Умови, необхідні для обговорення
або для прийняття рішення, або для голосування
стосовно будь-якої пропозиції чи поправки
382 1. Жодна пропозиція чи поправка не можуть ставитись на обговорення, якщо в момент їх розгляду вони не були підтримані принаймні однією іншою делегацією.
383 2. Після належної підтримки будь-яка пропозиція або поправка виносяться на обговорення, потім щодо них приймається рішення, якщо необхідно, шляхом голосування.
11. Пропущені або відкладені пропозиції чи поправки
384 Якщо яка-небудь пропозиція або поправка були пропущені або їх розгляд було відкладено, то делегація, що їх подала, повинна простежити за тим, щоб вони були обговорені пізніше.
12. Правила ведення дебатів на пленарних засіданнях
12.1. Кворум
385 Для того, щоб на пленарному засіданні могло бути проведене голосування, яке мало б законну силу, на ньому мають бути присутні або бути представлені більше половини делегацій, які акредитовані і мають право голосу.
12.2. Порядок обговорення
386 (1) Особи, які бажають взяти слово, можуть це зробити лише за згодою голови. Як правило, вони починають свої виступи з повідомлення про те, в якому статусі вони виступають.
387 (2) Кожний, кому надається слово, повинен говорити повільно і чітко, розділяючи слова і роблячи необхідні паузи з тим, щоб дати можливість всім зрозуміти свою думку.
12.3. Пропозиції і питання щодо порядку ведення
388 (1) У ході дебатів будь-яка делегація, коли вона визнає це необхідним, може внести пропозицію щодо порядку ведення або порушити будь-яке питання процедурного характеру, які вирішуються негайно головою відповідно до цього внутрішнього регламенту. Будь-яка делегація може опротестувати рішення голови, яке, однак, повністю лишається в силі, якщо воно не відміняється більшістю присутніх делегацій, що голосують.
389 (2) Делегація, що подає пропозицію щодо порядку ведення, у своєму виступі не може говорити по суті питання, яке розглядається.
12.4. Черговість розгляду пропозицій і питань щодо порядку ведення
390 Порядок черговості розгляду пропозицій і питань щодо порядку ведення, про які йдеться в п. 388 цієї Конвенції, є таким:
391 а) будь-яке питання щодо порядку ведення, яке стосується застосування цього внутрішнього регламенту, включаючи процедури голосування;
392 b) переривання засідання;
393 с) тимчасове припинення засідання;
394 d) відстрочка дебатів по обговорюваному питанню;
395 е) припинення дебатів по обговорюваному питанню;
396 f) будь-які інші пропозиції або питання по порядку ведення, які можуть бути подані і черговість розгляду яких встановлюється головою.
12.5. Пропозиція про перерву або тимчасове припинення засідання
397 Під час обговорення якого-небудь питання делегація може запропонувати перервати або тимчасово припинити засідання, виклавши при цьому мотив пропозиції. Якщо ця пропозиція підтримується, то слово надається двом ораторам, які виступили проти пропозиції і лише з цього питання, після чого пропозиція ставиться на голосування.
12.6. Пропозиція про відстрочку дебатів
398 Під час обговорення якого-небудь питання делегація може запропонувати відстрочити дебати на певний строк. Якщо така пропозиція ставиться на обговорення, в ньому можуть брати участь три оратори, не враховуючи того, хто її подав; один за пропозицію і два проти, після чого ця пропозиція ставиться на голосування.
12.7. Пропозиція про припинення дебатів
399 Делегація може в будь-який час запропонувати припинити дебати по обговорюваному питанню. В цьому випадку слово надається тільки двом ораторам, що виступають проти припинення дебатів, після чого пропозиція ставиться на голосування. Якщо пропозиція приймається, то голова відразу ж пропонує приступити до голосування по обговорюваному питанню.
12.8. Обмеження тривалості виступів
400 (1) У разі необхідності пленарне засідання може обмежити тривалість і число виступів однієї і тієї ж делегації з певного питання.
401 (2) Проте з процедурних питань голова обмежує тривалість кожного виступу максимально п'ятьма хвилинами.
402 (3) Якщо оратор не вкладається в наданий йому для виступу час, то голова повідомляє про це збори і просить оратора швидше закінчити свій виступ.
12.9. Закриття списку ораторів
403 (1) У ході дебатів голова може зачитати список ораторів, що записалися. Він включає до нього інші делегації, які висловили бажання взяти слово, і за згодою зборів може оголосити цей список закритим. Однак, як виняток, голова може, якщо вважає необхідним, надати право відповісти на будь-якій попередній виступ навіть після закриття списку.
404 (2) Після того, як список ораторів вичерпаний, голова оголошує про припинення дебатів по обговорюваному питанню.
12.10. Питання компетенції
405 Питання компетенції, що можуть виникнути, повинні розв'язуватись до проведення голосування по суті обговорюваного питання.
12.11. Зняття пропозиції і подання її знову
406 Автор якої-небудь пропозиції може зняти її до того, як вона поставлена на голосування. Будь-яка знята таким чином пропозиція, незалежно від того, чи подані до неї поправки чи ні, може бути знову подана чи обговорена як автором поправки, так і будь-якою іншою делегацією.
13. Право голосу
407 1. На всіх засіданнях конференції делегація Члена Союзу, належним чином уповноважена цим Членом Союзу для участі в роботі конференції, має згідно зі Статтею 3 Статуту право на один голос.
408 2. Делегація Члена Союзу здійснює своє право голосу згідно з умовами, викладеними в Статті 31 цієї Конвенції.
409 3. Якщо який-небудь Член Союзу не представлений адміністрацією на асамблеї радіозв'язку, всесвітній конференції по стандартизації електрозв'язку або конференції по розвитку електрозв'язку, представники визнаних експлуатаційних організацій зацікавленого Члена Союзу мають усі разом, незалежно від їх числа, право тільки на один голос з урахуванням положень п. 239 цієї Конвенції. Положення п.п. 335 - 338 цієї Конвенції щодо передачі права голосу відносяться до вищезазначених конференцій.
14. Голосування
14.1. Визначення більшості
410 (1) Більшість становить більше ніж половину присутніх і голосуючих делегацій.
411 (2) Під час визначення більшості делегації, що утрималися від голосування, не враховуються.
412 (3) У разі рівності голосів пропозиція або поправка вважаються відхиленими.
413 (4) Під час застосування цього внутрішнього регламенту делегація, яка висловилася за пропозицію або проти неї, вважається делегацією, "що присутня і голосує".
14.2. Неучасть у голосуванні
414 Делегації, що присутні, але не беруть участі в якому-небудь голосуванні або ясно заявляють про своє небажання брати участь у ньому, не вважаються ні відсутніми для визначення кворуму згідно з п. 385 цієї Конвенції, ні такими, що утрималися при застосуванні положень п. 416 нижче.
14.3. Особлива більшість
415 Більшість щодо прийняття в Члени Союзу встановлюється за Статтею 2 Статуту.
14.4. Наявність більше п'ятдесяти відсотків таких, що утрималися
416 Коли число таких, що утрималися, перевищує половину числа поданих голосів (за, проти, утрималися), розгляд обговорюваного питання відкладається до наступного засідання, на якому ті, що утрималися, не будуть більше братися до уваги.
14.5. Порядок голосування
417 (1) Порядок голосування може бути таким:
418 а) як правило, підняттям рук, якщо не було запиту щодо поіменного голосування, яке виконується по пункту b), або щодо таємного голосування, яке виконується по пункту с);
419 b) поіменним голосуванням в алфавітному порядку назв Членів Союзу французькою мовою, які присутні і мають право голосу:
420 1. Якщо принаймні дві делегації, які присутні і мають право голосу, просять про це до початку голосування і якщо не було запиту щодо таємного голосування по пункту с), або
421 2. Якщо немає явної більшості при голосуванні по пункту а);
422 с) таємним голосуванням, якщо цього вимагали до початку голосування не менше п'яти присутніх делегацій, що мають право голосу.
423 (2) До початку голосування голова розглядає всі прохання відносно способу голосування і потім офіційно оголошує порядок голосування, який буде застосовуватись, і питання, яке ставиться на голосування. Потім він оголошує початок голосування. Після проведення голосування він оголошує його результати.
424 (3) У разі таємного голосування секретаріат відразу ж вживає всіх необхідних заходів для забезпечення таємниці голосування.
425 (4) При наявності відповідної електронної системи і за рішенням конференції голосування можна проводити за допомогою такої системи.
14.6. Заборона переривати голосування,
коли воно почалося
426 Коли голосування розпочалось, жодна делегація не може його переривати, якщо тільки не ставиться процедурне питання в зв'язку з порядком проведення голосування. Процедурне питання не може в себе включати яку-небудь пропозицію, яка спричиняється до змін у голосуванні, що проводиться, або до змін суті питання, поставленого на голосування. Голосування починається з оголошення голови про те, що голосування почалось, і закінчується після оголошення головою його результатів.
14.7. Мотиви голосування
427 Після проведення голосування голова надає слово тим делегаціям, які забажали пояснити мотиви свого голосування.
14.8. Голосування пропозиції частинами
428 (1) На вимогу автора якої-небудь пропозиції, або коли засідання вважає це потрібним, або коли це за згодою автора пропонує голова, пропозиція ділиться на частини і ці частини ставляться на голосування окремо. Прийняті частини пропозиції ставляться потім на голосування в цілому.
429 (2) Якщо всі частини пропозиції відхиляються, то вся пропозиція в цілому також вважається відхиленою.
14.9. Порядок голосування по пропозиціях, що
стосуються одного і того ж питання
430 (1) При наявності кількох пропозицій щодо одного і того ж питання ці пропозиції ставляться на голосування в порядку їх подання, якщо тільки засідання не приймає іншого рішення.
431 (2) Після кожного голосування засідання вирішує, чи ставити на голосування наступну пропозицію, чи ні.
14.10. Поправки
432 (1) Будь-яка пропозиція, що складається лише з виключення якої-небудь частини первісної пропозиції, доповнення до неї або її зміни чи перегляду частини цієї пропозиції, вважається поправкою.
433 (2) Будь-яка поправка до пропозиції, прийнята делегацією, що пропозицію подала, відразу ж включається у первісний текст цієї пропозиції.
434 (3) Жодна пропозиція, подана з метою зміни, не вважається поправкою, якщо збори вважають, що вона не сумісна з первісною пропозицією.
14.11. Голосування по поправках
435 (1) Якщо до пропозиції подається поправка, то вона ставиться на голосування в першу чергу.
436 (2) Якщо до пропозиції подано кілька поправок, то перш за все голосується та поправка, яка найбільше відрізняється від первісного тексту. Якщо ця поправка не одержує підтримки більшості голосуючих, то після цього на голосування ставиться та з поправок, що лишилися, яка, в свою чергу, найдальша від первісного тексту, і так далі доти, поки одна з наступних поправок не одержить підтримки більшості; якщо всі подані поправки були розглянуті і вони не одержали більшості, то на голосування ставиться перша пропозиція без поправок.
437 (3) Якщо приймаються одна або кілька поправок, то потім ставиться на голосування сама пропозиція з відповідними змінами.
14.12. Повторне голосування
438 (1) В комісіях, підкомісіях або робочих групах конференції або зборів пропозиція, частина пропозиції або поправка, по яких вже було прийнято рішення голосуванням в одній з комісій, підкомісій або одній з робочих груп, не можуть знову ставитись на голосування у тій же самій комісії, підкомісії або робочій групі. Це положення застосовується незалежно від обраної процедури голосування.
439 (2) На пленарних засіданнях пропозиція, частина пропозиції або поправка не ставиться знову на голосування, якщо тільки:
440 а) про це не попросить більшість Членів Союзу, які мають право голосу; і
441 b) не зроблений запит про повторне голосування принаймні через день після проведення голосування.
15. Ведення дебатів і порядок голосування
в комісіях і підкомісіях
442 1. Голови комісій і підкомісій мають ті ж права і обов'язки, які згідно з розділом 3 цього внутрішнього регламенту має голова конференції.
443 2. Положення, які містяться в розділі 12 цього внутрішнього регламенту відносно порядку проведення дебатів на пленарному засіданні, стосуються також дебатів у комісіях і підкомісіях, за винятком питання кворуму.
444 3. Положення розділу 14 цього внутрішнього регламенту застосовуються також до голосування, що проводиться в комісіях і підкомісіях.
16. Застереження
445 1. Як правило, будь-яка делегація, думку якої не поділяють решта делегацій, має прагнути в міру можливості до точки зору більшості.
446 2. Однак, якщо делегація вважає, що яке-небудь рішення конференції носить такий характер, що її уряд не буде вважати себе зобов'язаним додержуватись поправок до Статуту або цієї Конвенції, або перегляду Адміністративних регламентів, ця делегація може зробити застереження, остаточні або тимчасові, щодо цього рішення; такі застереження можуть бути зробленими делегацією від імені Члена Союзу, що не бере участі в роботі конференції, який дав цій делегації право підписувати Заключні акти за дорученням відповідно до положень Статті 31 цієї Конвенції.
17. Протоколи пленарних засідань
447 1. Протоколи пленарних засідань ведуться секретаріатом конференції, який забезпечує роздачу їх делегаціям якомога швидше і в будь-якому разі не пізніше ніж через п'ять робочих днів після кожного засідання.
448 2. Після роздачі протоколів делегації можуть подати до секретаріату конференції в письмовому вигляді ті поправки, які вони вважають потрібним внести, що має бути зроблено в найкоротший термін. Це не позбавляє їх права усно подавати зміни в ході засідання, на якому ці протоколи затверджуються.
449 3. (1) Як правило, в протоколах містяться лише пропозиції і висновки, а також якнайстисліше викладення їх основних мотивів.
450 (2) Однак будь-яка делегація має право вимагати включення в протокол у стислому викладенні або повністю будь-якої заяви, зробленою нею в ході дебатів. У цьому випадку делегація повинна, як правило, заявити про це на початку виступу з тим, щоб полегшити роботу доповідачів. Крім того, вона повинна сама подати текст до секретаріату конференції протягом двох годин після закінчення засідання.
451 4. Правом включення заяв до протоколу, яке надається в п. 450 вище, у всіх випадках належить користуватися помірно.
18. Протоколи і звіти комісій і підкомісій
452 1. (1) Протоколи дебатів на зборах комісій і підкомісій послідовно ведуться секретаріатом конференції, який забезпечує їх роздачу делегаціям не пізніше ніж через п'ять робочих днів після кожного засідання. Ці протоколи відбивають основні обговорювані питання і різні думки, які належить відмітити, а також всі пропозиції і висновки, які випливають з дебатів у цілому.
453 (2) Проте будь-яка делегація має право застосовувати положення п. 450 вище.
454 (3) Правом, яке надається за п. 453 вище, за будь-яких обставин слід користуватися помірно.
455 2. Комісії і підкомісії можуть складати будь-які проміжні звіти, які вони визнають необхідними, і після завершення своєї роботи, якщо цього вимагатимуть обставини, вони можуть подати заключний звіт, де в стислій формі дається огляд пропозицій і висновків, що випливають з розгляду поставлених перед ними питань.
19. Схвалення протоколів, зведених звітів і доповідей
456 1. (1) Як правило, на початку кожного пленарного засідання або зборів комісії чи підкомісії голова запитує, чи є у делегацій будь-які зауваження по протоколу або у випадку комісій або підкомісій по зведеному звіту попереднього засідання. Ці документи вважаються схваленими, якщо до секретаріату не надійшло ніяких поправок або не зроблено ніяких усних заперечень. У противному разі до протоколу або до звіту вносяться необхідні поправки.
457 (2) Кожний проміжний або заключний звіт має бути схвалений відповідною комісією чи підкомісією.
458 2. (1) Протоколи попередніх пленарних засідань перевіряються і затверджуються головою.
459 (2) Звіти попередніх засідань кожної комісії або підкомісії перевіряються і затверджуються головою цієї комісії або підкомісії.
20. Нумерація
460 1. Нумерація глав, Статей і параграфів текстів, що підлягають перегляду, зберігається до першого читання на пленарному засіданні. Добавлені частини тимчасово позначаються номером попереднього параграфа у первісному тексті з доданням букв а), "В" і т. ін.
461 2. Остаточна нумерація глав, Статей і параграфів після їх прийняття в першому читанні доручається звичайно редакційній комісії, але за рішенням пленарного засідання може бути доручена Генеральному секретарю.
21. Остаточне схвалення
462 Тексти Заключних актів Повноважної Конференції, конференції радіозв'язку або всесвітньої конференції по міжнародному електрозв'язку вважаються остаточними, якщо вони були схвалені при другому читанні на пленарному засіданні.
22. Підписання
463 Тексти Заключних актів, схвалені конференціями, зазначеними в п. 462 вище, подаються на підписання делегатам, уповноваженим на те згідно зі Статтею 31 цієї Конвенції, в алфавітному порядку назв Членів Союзу французькою мовою.
23. Відносини з пресою і громадськістю
464 1. Офіційні повідомлення про роботу конференції передаються до друку лише з дозволу голови конференції.
465 2. У тій мірі, наскільки це можливо, преса і громадськість можуть бути присутні на конференції відповідно до директив, схвалених на зборах глав делегацій, про які йдеться в п. 342 вище, а також відповідно до практичних заходів, вжитих Генеральним секретарем. Присутність преси і громадськості ніяким чином не повинна заважати роботі зборів.
466 3. Інші збори Союзу не є відкритими для преси і громадськості, за винятком випадку, коли учасники відповідних зборів приймають інше рішення.
24. Пільги
467 Під час роботи конференції члени делегацій, представники Членів Ради, члени Радіорегламентарного комітету, вищі службовці Генерального секретаріату і Секторів Союзу, присутні на конференції, і персонал секретаріату Союзу, що обслуговує конференцію, мають право на звільнення від сплати поштових, телеграфних і телефонних тарифів, а також тарифів служби телекса в тій мірі, в якій уряд, що запрошує, домовився з іншим зацікавленим урядом і визнаними експлуатаційними організаціями.
Глава IV. Інші положення
Стаття 33
Фінанси
468 1. (1) Шкала, за якою кожний Член Союзу вибирає свій клас внесків відповідно до положень Статті 28 Статуту, є такою:
клас 40 одиниць
клас 35 одиниць
клас 30 одиниць
клас 28 одиниць
клас 25 одиниць
клас 23 одиниці
клас 20 одиниць
клас 18 одиниць
клас 15 одиниць
клас 13 одиниць
клас 10 одиниць
клас 8 одиниць
клас 5 одиниць
клас 4 одиниці
клас 3 одиниці
клас 2 одиниці
клас 11/2 одиниці
клас 1 одиниця
клас 1/2 одиниці
клас 1/4 одиниці
клас 1/8 одиниці*
клас 1/16 одиниці*
______________
* Для найменш розвинутих країн, перелічених Організацією Об'єднаних Націй, а також для інших Членів Союзу, визначених Радою.
469 (2) Крім класів внесків, перелічених у п. 470 468 вище, будь-який Член Союзу може вибрати число одиниць внесків вище40.
470 (3) Генеральний секретар сповіщає всіх Членів Союзу про рішення кожного Члена Союзу щодо вибраного ним класу внесків.
471 (4) Члени Союзу можуть у будь-який час вибрати клас внесків вище того, який вже був ними прийнятий.
472 2. (1) Кожний новий Член Союзу в рік свого приєднання виплачує внесок, що обчислюється з першого дня місяця приєднання.
473 (2) В разі денонсації Статуту і цієї Конвенції яким-небудь Членом Союзу його внесок виплачується до останнього дня місяця, в якому денонсація набуває чинності.
474 3. На належні суми нараховуються відсотки з початку кожного фінансового року Союзу в розмірі 3% (трьох відсотків) річних протягом перших шести місяців і в розмірі 6% (шести відсотків) річних, починаючи з сьомого місяця.
475 4. Щодо внесків організацій, згаданих у п.п. 259 - 262, і об'єднань, що мають право брати участь у діяльності Союзу згідно з положеннями Статті 19 цієї Конвенції, застосовуються такі положення.
476 5. Організації, про які йдеться у п.п. 259 - 262 цієї Конвенції, та інші організації міжнародного характеру, що беруть участь у Повноважній Конференції, в Секторі Союзу або у всесвітній конференції по міжнародному електрозв'язку, беруть участь у покритті витрат конференцій або Сектора відповідно до п.п. 479 - 481 нижче, залежно від випадку, якщо тільки вони не були звільнені Радою на взаємній основі.
477 6. Об'єднання або організації, що фігурують у списках, згаданих у п. 237 цієї Конвенції, беруть участь у покритті витрат Сектора відповідно до п.п. 479 і 480 нижче.
482 11. Зменшення числа одиниць внесків можливе лише відповідно до принципів, викладених у належних положеннях Статті 28 Статуту.
478 7. Об'єднання або організації, що фігурують у списках, згаданих у п. 237 цієї Конвенції, і беруть участь у конференції по електрозв'язку, всесвітній конференції по міжнародному електрозв'язку або конференції чи асамблеї Сектора, членом якого вони не є, беруть участь у покритті витрат конференції або асамблеї відповідно до п. п. 479 і 481 нижче.
483 12. У разі відмови від участі в роботі якого-небудь Сектора або припинення такої участі (див. п. 240 цієї Конвенції) внесок виплачується до останнього дня того місяця, коли відмова або припинення набуває чинності.
481 10. Розмір одиниці внесків по оплаті витрат конференції або асамблеї встановлюється шляхом поділу загального розміру бюджету цієї конференції або асамблеї на загальну кількість одиниць внесків Членів, що вносяться для оплати витрат Союзу. Ці внески розглядаються як прибуток Союзу. Відсотки на них, розмір яких визначений в п. 474 вище, нараховуються починаючи з шістдесятого дня після відправлення рахунків.
484 13. Продажна вартість публікацій визначається Генеральним секретарем з урахуванням того, що витрати на друк і розсилку, як правило, мають відшкодовуватись продажем цих публікацій.
479 8. Внески, про які йдеться в п.п. 476, 477 і 478, вільно вибираються на основі шкали, що міститься в п. 468 вище, за винятком класів внесків в 1/4, 1/8 і 1/16 одиниці, які призначені виключно для Членів Союзу (останній виняток не стосується Сектора розвитку електрозв'язку); Генерального секретаря сповіщають про вибраний клас; будь-яке об'єднання або організація може в будь-який час вибрати клас внесків вище того, який був уже нею прийнятий.480 9. Розмір одиниці внесків по оплаті витрат кожного Сектора встановлюється в 1/5 одиниці внесків Членів Союзу. Ці внески розглядаються як прибуток Союзу. Відсотки на них визначаються відповідно до положення п. 474 вище.
485 14. Союз повинен мати резервний фонд, що складає оборотний капітал, який дозволяє покривати основні витрати і мати достатні наявні резерви, щоб по можливості не вдаватися до позик. Розміри резервного фонду встановлюються щороку Радою, виходячи з очікуваних потреб. У кінці кожного дворічного бюджетного періоду всі бюджетні кредити, які не були витрачені або укладені, віддаються на резервний фонд. Інші подробиці про цей фонд описані у Фінансовому регламенті.
486 15. (1) При погодженні з Координаційним комітетом Генеральний секретар може приймати добровільні внески грошима або натурою за умови, що обставини, пов'язані з такими добровільними внесками, відповідають цілям і програмам Союзу, а також програмам, які прийняті конференцією і відповідають Фінансовому регламенту, що містить особливі положення щодо прийняття і використання добровільних внесків.
487 (2) Про такі добровільні внески Генеральний секретар повідомляє Раді у фінансовому поточному звіті, а також у документі, де стисло описується кожний випадок походження, запропонованого використання і дій, розпочатих відносно кожного добровільного внеску.
Стаття 34
Фінансова відповідальність конференцій
488 1. Перш ніж приймати пропозиції або рішення, які мають фінансові наслідки, конференції Союзу мають врахувати всі аспекти фінансової діяльності Союзу з тим, щоб ці пропозиції не призвели до витрат, що перевищують кредити, на які може розраховувати Рада.
489 2. Ніяке рішення конференції не повинне здійснюватись, якщо воно призводить до прямого або непрямого збільшення витрат понад кредити, на які може розраховувати Рада.
Стаття 35
Мови
490 1. (1) На конференціях і зборах Союзу можуть використовуватись мови, відмінні від тих, які зазначені у відповідних положеннях Статті 29 Статуту:
491 а) якщо Генеральному секретарю або директору відповідного Бюро висловлюється прохання забезпечити застосування однієї або кількох додаткових мов для усних або письмових перекладів за умови, що додаткові витрати, які виникають звідси, несуть ті Члени Союзу, які просили про це або підтримували це прохання;
492 b) якщо яка-небудь делегація сама організує за свій рахунок усний переклад з своєї рідної мови на будь-яку з мов, зазначених у відповідних положеннях Статті 29 Статуту.
493 (2) У випадку, передбаченому в п. 491 вище, Генеральний секретар або директор зацікавленого Бюро задовольняють по можливості це прохання, але перед тим він має одержати від зацікавлених Членів Союзу запевнення в тому, що зроблені витрати будуть ними певним чином відшкодовані Союзу.
494 (3) У випадку, передбаченому в п. 492 вище, зацікавлена делегація при бажанні може, крім того, забезпечити за свій рахунок усний переклад на свою рідну мову з однієї з мов, зазначених у відповідних положеннях Статті 29 Статуту.
495 2. Всі документи, згадані у відповідних положеннях Статті 29 Статуту, можуть бути опубліковані тими мовами, які там не зазначені, за умови, що Члени Союзу, які вимагають цього, беруть на себе оплату всіх витрат по їх перекладу і виданню.
Глава V. Різні положення щодо експлуатації служб електрозв'язку
Стаття 36
Такси і звільнення від сплати зборів
496 Положення щодо такс, застосовних у електрозв'язку, і різні випадки звільнення від сплати зборів передбачені в Адміністративних регламентах.
Стаття 37
Складання і подання рахунків
497 1. Урегулювання міжнародних рахунків розглядається як поточна операція і повинне проводитись відповідно до існуючих міжнародних зобов'язань зацікавлених Членів Союзу в тих випадках, коли їхні уряди уклали угоди з цього питання. При відсутності таких угод або особливих договорів, укладених на умовах, передбачених у Статті 42 Статуту, це урегулювання має проводитись відповідно до положень Адміністративних регламентів.
498 2. Адміністрації Членів Союзу і визнані експлуатаційні організації, що забезпечують роботу міжнародних служб електрозв'язку, мають погоджувати суми їх кредиту і дебету.
499 3. Загальні рахунки із зазначенням дебету і кредиту, про які йдеться в п. 498 вище, складаються відповідно до положень Адміністративних регламентів, якщо зацікавлені сторони не уклали особливих угод.
Стаття 38
Грошова одиниця
500 При відсутності особливих угод, укладених між Членами Союзу, грошовою одиницею, яка застосовується під час встановлення тарифів на послуги міжнародного електрозв'язку і під час складання міжнародних рахунків, має бути:
- або грошова одиниця Міжнародного валютного фонду,
- або золотий франк, у тому вигляді, як вони визначені в Адміністративних регламентах.
Умови їх застосування наведені у Додатку 1 до Регламенту міжнародного електрозв'язку.
Стаття 39
Взаємний зв'язок
501 1. Станції, що забезпечують радіозв'язок у рухомій службі, повинні взаємно обмінюватись у межах їх звичайного призначення радіоповідомленнями незалежно від прийнятої ними системи радіозв'язку.
502 2. Однак, щоб не стримувати науковий прогрес, положення п. 501 вище не перешкоджають використанню радіосистеми, не здатної вести зв'язок з іншими системами, за умови, що це викликано особливим характером системи і не є результатом застосування обладнання, створеного виключно з метою перешкодити взаємному зв'язку.
503 3. Незважаючи на положення п. 501 вище, станція може бути закріплена за якою-небудь певною міжнародною службою електрозв'язку, що визначається метою цієї служби або іншими обставинами, які не залежать від застосовуваної системи.
Стаття 40
Засекречені повідомлення
504 1. Урядові телеграми і службові телеграми можуть складатися у засекреченому вигляді при всіх видах зв'язку.
505 2. Приватні телеграми у засекреченому вигляді можуть бути допущені між усіма Членами Союзу за винятком тих, які заздалегідь заявляють через Генерального секретаря, що вони не допускають засекречених повідомлень для даної категорії кореспонденції.
506 3. Члени Союзу, які не допускають на своїй території як вихідних, так і вхідних приватних телеграм у засекреченому вигляді, повинні пропускати їх транзитом, за винятком випадку припинення служби, передбаченого у Статті 35 Статуту.
Глава VI. Арбітраж і поправки
Стаття 41
Арбітраж: процедура (див. Статтю 56 Статуту)
507 1. Сторона, що звертається до арбітражу, відкриває процедуру шляхом передачі другій стороні повідомлення з проханням про арбітраж.
508 2. Сторони вирішують за взаємною згодою, чи повинен арбітраж бути доручений окремим особам, адміністраціям або урядам. У тому випадку, коли протягом місяця після повідомлення з проханням про арбітраж сторони не можуть дійти згоди з цього питання, арбітраж доручається урядам.
509 3. Якщо арбітраж доручається окремим особам, арбітри не повинні ні бути підданими держав, що беруть участь у спорі, ні мати постійного місця проживання в одній з цих держав, ні знаходитись у них на службі.
510 4. Якщо арбітраж доручається урядам або адміністраціям цих урядів, то вони мають бути обрані серед Членів Союзу, які не беруть участі в спорі, але є учасниками угоди, застосування якої є причиною спору.
511 5. Протягом трьох місяців від дня одержання повідомлення про подання спору на арбітраж кожна з двох сторін, що беруть участь у спорі, призначає арбітра.
512 6. Якщо в спорі беруть участь більше двох сторін, кожна з двох груп сторін, які мають загальні інтереси в спорі, призначає арбітра відповідно до порядку, передбаченого в п. п. 510 і 511 вище.
513 7. Призначені таким чином два арбітри домовляються про призначення третього арбітра, який, якщо перші два є окремими особами, а не урядами чи адміністраціями, повинен відповідати умовам, зазначеним у п. 509 вище, і, крім того, має бути іншої національності, ніж два інших арбітри. Якщо два арбітри не можуть домовитись про обрання третього арбітра, то кожний з цих двох арбітрів пропонує третього арбітра, який ніяким чином не зацікавлений у спорі. В такому випадку Генеральний секретар визначає третього арбітра за жеребом.
514 8. Сторони, які беруть участь у спорі, можуть домовитись про передачу спору для розв'язання єдиному арбітру, який призначається за спільною згодою; кожна сторона може також призначити арбітра і просити Генерального секретаря визначити за жеребом особу, яка буде призначена єдиним арбітром.
515 9. Арбітр або арбітри на свій розсуд встановлюють місце арбітражу і порядок процедури, якого слід дотримуватись під час арбітражу.
516 10. Рішення єдиного арбітра є остаточним і обов'язковим для обох сторін, які беруть участь у спорі. Якщо арбітраж доручається кільком арбітрам, то рішення, ухвалене більшістю голосів арбітрів, є остаточним і обов'язковим для сторін.
517 11. Кожна сторона оплачує витрати, зроблені нею у зв'язку з розслідуванням і проведенням арбітражу. Витрати по арбітражу понад ті, що оплачуються самими сторонами, розподіляються порівну між сторонами, які беруть участь у спорі.
518 12. Союз надає всі відомості, що стосуються спору, які можуть бути потрібні арбітру чи арбітрам. Якщо учасники в спорі погодяться, то рішення арбітра чи арбітрів буде повідомлене Генеральному секретарю як довідковий матеріал для майбутнього.
Стаття 42
Положення про внесення поправок у цю Конвенцію
519 1. Будь-який Член Союзу може запропонувати будь-яку поправку до цієї Конвенції. Для того щоб така пропозиція могла бути заздалегідь направлена всім Членам Союзу для розгляду, Генеральний секретар має одержати її не пізніше ніж за вісім місяців до дати, встановленої для відкриття Повноважної Конференції. Генеральний секретар повинен якнайшвидше і не пізніше шести місяців до цієї останньої дати направити таку пропозицію всім Членам Союзу.
520 2. Будь-яка пропозиція про зміну поправки, запропонованої відповідно до п. 519 вище, може, однак, бути подана в будь-який час Членом Союзу або його делегацією на Повноважній Конференції.
521 3. Кворум, потрібний на будь-якому пленарному засіданні Повноважної Конференції для розгляду будь-якої пропозиції по зміні цієї Конвенції або по внесенню зміни до такої пропозиції, має складатися з більше ніж половини делегацій, акредитованих на Повноважній Конференції.
522 4. Для того щоб бути прийнятою, будь-яка пропозиція по зміні запропонованої поправки, а також пропозиція по внесенню поправки в цілому, у зміненому вигляді чи ні, має бути схвалена на пленарному засіданні більше ніж половиною делегацій, які акредитовані на Повноважній Конференції і мають право голосу.
523 5. Загальні положення щодо конференцій, а також внутрішній регламент конференцій та інших засідань, зазначені в цій Конвенції, застосовуватимуться, якщо не зазначено інше в попередніх пунктах цієї Статті, які мають більшу силу.
524 6. Всі поправки до цієї Конвенції, прийняті Повноважною Конференцією, наберуть чинності у своїй сукупності і у вигляді єдиного поправочного документа на дату, вказану Конференцією, між Членами Союзу, які депонували до цієї дати свої документи про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання як до цієї Конвенції, так і до поправочного документа. Ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання лише до частини такого поправочного документа виключені.
525 7. Незважаючи на п. 524 вище, Повноважна Конференція може вирішити, що необхідно внести поправки в цю Конвенцію для забезпечення правильного застосування конкретної поправки в Статуті. В такому випадку поправка до цієї Конвенції не повинна набирати чинності до набуття чинності поправкою до Статуту.
526 8. Генеральний секретар сповіщає всіх Членів Союзу про депонування кожного документа про ратифікацію, прийняття, схвалення чи приєднання.
527 9. Після набуття чинності будь-яким таким поправочним документом ратифікація, прийняття, схвалення чи приєднання, передбачені в Статтях 52 і 53 Статуту, застосовуються до зміненої Конвенції.
528 10. При набранні чинності будь-яким таким поправочним документом Генеральний секретар реєструє його у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй згідно з положеннями Статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй. Пункт 241 Статуту також застосовується до будь-якого такого поправочного документа.
Додаток
Визначення деяких термінів,
використовуваних у цій Конвенції
і в Адміністративних регламентах
Міжнародного союзу електрозв'язку
Для цілей вищезазначених документів Союзу такі терміни мають значення, що містяться у визначеннях, які їх супроводжують:
1001 Експерт: Особа, направлена:
а) урядом або адміністрацією її країни, або
b) об'єднанням чи організацією, уповноваженими згідно зі Статтею 19 цієї Конвенції, або
с) міжнародною організацією для участі в роботі Союзу в галузі, що відповідає її професійній компетенції.
1002 Спостерігач: Особа, направлена:
- Організацією Об'єднаних Націй, спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй, Міжнародним агентством з атомної енергії, регіональною організацією електрозв'язку або міжурядовою організацією, що експлуатує супутникові системи, для участі в роботі Повноважної Конференції, конференції або зборів Сектора з правом дорадчого голосу,
- міжнародною організацією для участі в роботі конференції чи зборів Сектора з правом дорадчого голосу, або
- урядом Члена Союзу для участі без права голосу в роботі регіональної конференції згідно з належними положеннями цієї Конвенції.
1003 Рухома служба: Служба радіозв'язку між рухомими і сухопутними станціями або між рухомими станціями.
1004 Наукова або промислова організація: Будь-яка організація, яка не є урядовою установою або організацією, що займається вивченням завдань у галузі електрозв'язку або проектуванням чи виробництвом обладнання, призначеного для служб електрозв'язку.
1005 Радіозв'язок: Електрозв'язок, що здійснюється шляхом радіохвиль.
Примітка 1. Радіохвилі являють собою електромагнітні хвилі з частотами, умовно прийнятими нижче 3000 ГГц, які поширюються у вільному просторі без штучного спрямовуючого середовища.
Примітка 2. Для цілей п.п. 149 - 154 цієї Конвенції термін "радіозв'язок" включає також види електрозв'язку, які використовують електромагнітні хвилі з частотами вище 3000 ГГц, що поширюються у вільному просторі без штучного спрямовуючого середовища.
1006 Службовий електрозв'язок: Електрозв'язок, що відноситься до міжнародного електрозв'язку спільного користування і що здійснюється між:
- адміністраціями,
- визнаними експлуатаційними організаціями та
- головою Ради, Генеральним секретарем, заступником Генерального секретаря, директорами Бюро, членами Радіорегламентарного комітету, іншими представниками або уповноваженими службовцями Союзу, включаючи тих, хто виконує офіційну місію за межами місцеперебування Союзу.
Набула чинності 1 липня 1994 р., для України - 4 серпня 1994 р.
Верховна Рада України, Інститут законодавства "Закони України" том 14.