КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 липня 1992 р. N 421
м.Київ
(Постанова втратила чинність на підставі
Постанови КМУ від 19 квітня 2006 р. N 532)
Про розвиток житлового будівництва
та поліпшення соціально-демографічної
ситуації на селі
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 403 від 15.06.94
N 576 від 29.05.96 )
На виконання постанови Верховної Ради України від 15 травня 1992 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України" ( 2347-12 ) Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Міністерству економіки, Міністерству сільського господарства і продовольства, іншим міністерствам і відомствам, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям забезпечити нарощування обсягів житлового будівництва на селі за рахунок першочергового спрямування для цієї мети коштів державного і місцевого бюджетів, сприяти залученню для розвитку житлового будівництва у сільській місцевості коштів підприємств, організацій, трудових колективів, населення та інших інвесторів.
Організацію будівництва житла в сільській місцевості покласти на місцеві державні адміністрації і виконкоми Рад народних депутатів.
Спорудження житла і господарських будівель в трудонедостатніх сільських населених пунктах для громадян, зайнятих у сільському господарстві, переробних і обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері (включаючи селянські (фермерські) господарства, розташовані в межах земельного фонду цих пунктів), здійснювати за рахунок державних централізованих капіталовкладень.
2. Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству економіки, Міністерству праці, Академії наук, Українській академії аграрних наук разом з Радою Міністрів Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями внести до 1 жовтня 1992 р. зміни до методики визначення трудонедостатніх сільських населених пунктів, взявши при цьому за критерій недостатню чисельність працездатних жителів даного населеного пункту, що є причиною його відмирання, господарського занепаду прилеглої до нього території.
3. Академії наук, Українській академії аграрних наук, Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству статистики, Міністерству інвестицій і будівництва розробити і подати до 1 січня 1993 р. Кабінетові Міністрів України проект порядку здійснення моніторингу сільської поселенської мережі.
4. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконкомам місцевих Рад народних депутатів:
забезпечити збереження існуючої сільської поселенської мережі, відновлення хутірських та інших поселень, у яких створюються селянські (фермерські) господарства;
уточнити до 1 квітня 1993 р. перелік трудонедостатніх сільських населених пунктів, розробити програми їх відродження та благоустрою.
5. Установити, що добровільне переселення громадян і членів їхніх сімей, у тому числі з міст, у трудонедостатні, занепадаючі сільські населені пункти здійснюється державною службою зайнятості Міністерства праці на основі договорів з державними адміністраціями сільських адміністративних районів і оплачується за рахунок відповідних місцевих бюджетів. Обов'язковою умовою залучення громадян в трудонедостатні поселення є гарантоване забезпечення їх роботою за місцем проживання на підприємствах (в організаціях) сільського господарства, переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу та соціальної сфери села або створення необхідних умов для заняття підприємницькою діяльністю в зазначених галузях.
6. Сім'ям, які переселяються в трудонедостатні сільські населені пункти для роботи в агропромисловому комплексі і соціальній сфері села, виплачується одноразова грошова допомога для обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на голову сім'ї та четвертої частини цієї суми на кожного члена сім'ї. При цьому зазначена допомога рівними частками погашається за рахунок коштів підприємств і організацій, куди працевлаштовуються переселенці, і державного (при міжобласному переселенні) та місцевого (при внутріобласному переселенні) бюджетів.
Громадянам, які переселяються з метою ведення підприємницької діяльності, матеріальна допомога повністю надається з відповідних бюджетів.
7. Рекомендувати колективним сільськогосподарським підприємствам (включаючи риболовецькі), радгоспам, міжгосподарським та іншим сільськогосподарським підприємствам, організаціям:
при залученні переселенців для роботи в селах, не віднесених до трудонедостатніх, забезпечувати їх житлом та надавати допомогу за рахунок власних коштів для покриття витрат, пов'язаних з переїздом на нове місце проживання і соціально-побутовим облаштуванням, а також виділяти на пільгових умовах безоплатно худобу і корми для створення підсобного господарства, а також паливо, будівельні матеріали тощо;
для заохочення молоді до 30-річного віку, яка залишається працювати в сільському господарстві або переїхала в сільську місцевість на постійне місце проживання і побудувала за власні кошти індивідуальне житло, виплачувати грошову допомогу на обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на голову сім'ї та четвертої частини цієї суми на кожного члена сім'ї.
8. Міністерству праці до 1 жовтня 1992 р. внести відповідні зміни і доповнення до діючого порядку проведення переселення сімей у сільську місцевість.
9. Установити, що індивідуальним сільським забудовникам, які споруджують житло і господарські будівлі на землях сільських населених пунктів, надається державний пільговий кредит обсягом не більше 90 відсотків вартості споруджуваного житла і господарських будівель на термін 30 років з оплатою 3 відсотків річних. За наявності в них неповнолітніх дітей відсоткова ставка зменшується до таких розмірів: одна дитина - 2 відсотки, двоє - 1 відсоток. У разі коли є троє дітей надається безвідсотковий кредит.
Видача державних пільгових кредитів здійснюється через установи Ощадного банку.
Витрати Ощадного банку на обслуговування державних пільгових кредитів компенсуються за рахунок державного бюджету у розмірі 3 відсотків суми наданих кредитів.
Міністерство економіки і Міністерство фінансів щорічно визначають ліміти пільгових довгострокових державних кредитів для Республіки Крим та областей у межах коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті.
Уряду Криму, обласним державним адміністраціям сприяти пріоритетному наданню пільгових довгострокових державних кредитів індивідуальним сільським забудовникам, які споруджують житло в трудонедостатніх сільських населених пунктах. ( В редакції відповідно до Постанови КМ N 403 від 15.06.94 ).
10. ( Втратив чинність відповідно до Постанови КМ N 403 від 15.06.94 ).
Міністерству фінансів, Міністерству сільського господарства і продовольства, Ощадному банку, Агропромбанку "Україна" за погодженням з Національним банком:
розробити і затвердити до 1 вересня 1992 р. порядок надання і погашення пільгових довгострокових кредитів індивідуальними сільськими забудовниками;
передбачити кредитні ресурси і забезпечити видачу і перерахунок починаючи з 1 вересня 1992 р. залишків раніше наданих індивідуальним сільським забудовникам кредитів.
11. ( Втратив чинність відповідно до Постанови КМ N 403 від 15.06.94 ).
Міністерству фінансів, Міністерству економіки, Міністерству інвестицій і будівництва розробити і затвердити до 1 вересня 1992 р. порядок виплати компенсації з державного бюджету індивідуальним сільським забудовникам:
частини кошторисної вартості житла і господарських будівель, що не належить до прямих витрат підрядних організацій і включається до кошторису згідно з діючими нормативними актами при спорудженні їх підрядним способом за власні кошти забудовника. Розмір зазначеної компенсації не може перевищувати половини максимального банківського кредиту, що надається для індивідуального житлового будівництва в сільській місцевості. Ця пільга не поширюється на забудовників, які розпочали будівництво житла і господарських споруд до 2 січня 1992 р. і одержують компенсацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1992 р. N 175;
35 процентів кошторисної вартості житлових будинків і господарських споруд, якщо вони не користувалися банківськими позичками при їх спорудженні і працюють в сільськогосподарському виробництві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері села.
12. Поширити пільги щодо користування кредитами на індивідуальних сільських забудовників, які працюють в сільськогосподарському виробництві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу чи соціальній сфері села і розпочали будівництво житла і господарських споруд до 1 квітня 1991 року.
Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1993 р., пункт 4 розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 27 червня 1991 р. N 83 і розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 1991 р. N 290.
13. Міністерству економіки, Міністерству державних ресурсів, Міністерству фінансів, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Міністерству сільського господарства і продовольства, Укоопспілці розробити та подати до 1 листопада 1992 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо порядку виділення 90 процентів ринкових лімітів будівельних матеріалів для сільських жителів, які працюють в агропромисловому комплексі або соціальній сфері села, а також створення спеціальних ринкових лімітів на промислові товари широкого вжитку (меблі, господарські товари, складну побутову техніку, інженерне обладнання будівель, засоби індивідуального пересування тощо) для першочергового продажу сім'ям, які переселяються в трудонедостатні населені пункти.
14. Міністерству інвестицій і будівництва, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям розробити:
нові проекти житлових індивідуальних будинків і надвірних будівель ( з урахуванням регіональних особливостей), що забезпечують ведення різних форм господарювання, створення необхідного інженерного обладнання, широке застосування місцевих будівельних матеріалів, ефективних конструкцій, виробів та інженерного обладнання, відображення національно-побутових особливостей;
протягом 1993 року програму розвитку садибного домобудування для переселенців у сільській місцевості з використанням потужностей наявної будівельної бази.
15. Міністерству інвестицій і будівництва, Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству енергетики і електрифікації, Міністерству економіки, Державному комітетові по водному господарству, корпораціям "Укрбудматеріали", "Укрбуд", "Украгропромбуд" у рамках програми розвитку виробництва будівельних матеріалів, конструкцій і обладнання для індивідуального житлового будівництва на селі та його інженерного опорядження організувати виготовлення комплектів будівельних конструкцій і деталей для будівництва житлових будинків садибного типу.
Міністерству економіки передбачити виділення централізованих капітальних вкладень на модернізацію і технічне переоснащення промислової бази підприємств і організацій, що будуть переорієнтовані на виготовлення комплектів будівельних конструкцій та матеріалів для індивідуального житлового будівництва на селі. ( Абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 576 від 29.05.96 )
16. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, Міністерству сільського господарства і продовольства, Державному комітетові по житлово-комунальному господарству створити спеціалізовані комунальні служби для забезпечення утримання й експлуатації інженерних мереж у сільській місцевості.
Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству сільського господарства і продовольства, Державному комітетові по житлово-комунальному господарству передбачити починаючи з 1993 року виділення державних коштів обладнання для експлуатації та технічного обслуговування в сільській місцевості вуличних мереж у населених пунктах, водопровідних і теплових мереж, каналізаційних систем і споруд, кладовищ, котелень тощо. ( Абзац другий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 576 від 29.05.96 )
17. Міністерству інвестицій і будівництва, Міністерству економіки, Міністерству державних ресурсів, Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Академії наук, Українській академії аграрних наук розробити і внести до 1 листопада 1992 р. Кабінетові Міністрів України проект програми забезпечення сільського житла сучасним інженерним обладнанням та контрольно-вимірювальними приладами.
18. Міністерству праці, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству соціального забезпечення, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству освіти, Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству статистики, Академії наук, Українській академії аграрних наук розробити і подати до 1 жовтня 1992 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо порядку надання і визначення розміру пільг для зміни міграційних процесів на користь села, створення соціально-економічних умов зростання народжуваності та всебічного розвитку сім'ї в сільській місцевості.
19. Міністерству освіти, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству культури, Міністерству у справах молоді і спорту, Міністерству зв'язків, Міністерству транспорту, Державному комітетові по житлово-комунальному господарству розробити до кінця 1992 року галузеві програми поліпшення обслуговування сільського населення, спрямовані на забезпечення надання йому рівних з міським населенням можливостей для отримання відповідних послуг.
20. Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Академії наук, Українській академії аграрних наук, Київській міській державній адміністрації подати до 1 жовтня 1992 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо створення Національного фонду відродження села та відповідної міжвідомчої комісії.
21. Міністерству праці, Міністерству сільського господарства і продовольства, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям разом з Державним комітетом по пресі, Укрдержтелерадіокомпанією запровадити постійні спеціальні радіотелепрограми, газетні рубрики із висвітленням проблем переселення громадян у сільські населені пункти України.
22. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 15 грудня 1990 р. N 369 "Про додаткові заходи щодо розвитку індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшення соціально-демографічної ситуації у трудонедостатніх господарствах".
Прем'єр-міністр України В. ФОКІН
Міністр Кабінету Міністрів України В. ПЄХОТА