Увага! Це є застаріла редакція документа. На останню редакцію

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 17 серпня 2001 р. N 1058
м.Київ

Про затвердження Типового статуту державної
аварійно-рятувальної служби

З метою удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності аварійно-рятувальних служб Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типовий статут державної аварійно-рятувальної служби (додається).

2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, громадським організаціям, а також керівникам підприємств, установ та організацій усіх форм власності під час затвердження статутів (положень) аварійно-рятувальних служб керуватися положеннями Типового статуту державної аварійно-рятувальної служби.

3. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи внести проект постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення переліку платних послуг, які надаються державними аварійно-рятувальними службами.

4. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з Міністерством фінансів та Міністерством економіки за погодженням з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва і Антимонопольним комітетом визначити в місячний термін після затвердження переліку, передбаченого у пункті 3 цієї постанови, розміри плати за послуги, що надаються державними аварійно-рятувальними службами, та установити порядок її справляння.

Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 серпня 2001 р. N 1058

Типовий статут
державної аварійно-рятувальної служби

Загальні положення

1. Державна аварійно-рятувальна служба (далі - служба) утворюється відповідним центральним органом виконавчої влади (далі - засновник).

2. Служба здійснює постійне обов'язкове обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки та окремих територій (далі - об'єкти і території), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Права та обов'язки сторін щодо забезпечення такого обслуговування визначаються договорами.

Припинення службою обслуговування можливе у разі закриття об'єкта та ліквідації причин, які зумовлюють його небезпечність, що підтверджується актом спеціально утвореної міжвідомчої комісії.

3. Залучення служби до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня здійснюється відповідно до законодавства, а за межами України - за рішеннями Кабінету Міністрів України на підставі міжнародних договорів.

4. Служба набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації у центральному органі виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Служба має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

5. Правові та соціальні гарантії особовому складу служби, сім'ям рятувальників, пенсіонерам з числа рятувальників, у тому числі інвалідам, забезпечуються згідно із законодавством.

Принципи і мета діяльності служби

6. Принципи діяльності служби є:

пріоритетність завдань, пов'язаних з рятуванням життя і охороною здоров'я людей та збереженням довкілля;

безумовне надання переваги забезпеченню раціональної та превентивної безпеки життєдіяльності населення;

обов'язковість своєчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і мінімізацію їх негативних наслідків;

ефективне і комплексне використання наявних сил і засобів, призначених для організації запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них;

забезпечення комплексного обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування об'єктів і територій, що знаходяться в зоні відповідальності служби;

взаємодія з іншими службами.

7. Метою діяльності служби є:

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, мінімізація їх наслідків та захист населення і територій;

термінове реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, проведення аварійно-рятувальних робіт на об'єктах і територіях;

захист навколишнього природного середовища та локалізація зон впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

Права та обов'язки служби

8. Служба має право:

обстежувати об'єкти і території, що нею обслуговуються, з метою профілактики виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;

подавати керівникам підприємств, установ та організацій, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог безпеки життєдіяльності працюючих і населення;

скасовувати власні погодження планів локалізації та ліквідації аварій (планів ліквідації аварій) або окремі їх позиції у разі невідповідності фактичному стану безпеки об'єкта чи території, вносити пропозиції центральному органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики;

використовувати в установленому порядку, у тому числі на договірних засадах, засоби зв'язку, транспорту та інші матеріально-технічні ресурси підприємств, установ та організацій для рятування людей і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, доставки особового складу і спеціального оснащення на постраждалі об'єкти і території;

залучати в установленому порядку необхідних спеціалістів, у тому числі з науково-дослідних установ та навчальних закладів, для надання консультацій щодо проведення аварійно-рятувальних робіт;

вимагати від осіб, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації, додержання правил, запроваджених установленими заходами безпеки;

одержувати вичерпну та достовірну інформацію, у тому числі про об'єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, необхідну для виконання своїх обов'язків.

Працівники служби мають право безперешкодного доступу на об'єкти і території з метою виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією надзвичайної ситуації.

9. До обов'язків служби належать:

організація функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення;

постійне підтримання високого рівня професіоналізму особового складу для проведення аварійно-рятувальних робіт;

забезпечення можливості тридобового проведення аварійно-рятувальних робіт в автономному режимі, створення для цього відповідних матеріально-технічних резервів;

підтримання взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності під час проведення аварійно-рятувальних робіт, координація дій у процесі використання сил і засобів інших аварійно-рятувальних служб;

участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

створення інформаційного банку даних про стан небезпечності об'єктів підвищеної небезпеки, що нею обслуговуються;

участь в оцінці стану готовності об'єктів, що нею обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, виконання заходів щодо посилення їх протиаварійного захисту і підвищення ступеня підготовленості персоналу об'єктів до дій в умовах надзвичайної ситуації;

участь у визначенні прийнятних рівнів - ризику за можливими наслідками надзвичайних ситуацій у процесі експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

визначення разом з центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування складу та обсягів, рівня оснащення, місць розташування сил і засобів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій;

розроблення заходів щодо підвищення безпеки життєдіяльності населення і зменшення збитків у випадках виникнення надзвичайних ситуацій та практична їх реалізація за рішеннями органів виконавчої влади;

участь у роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій та розробленні заходів щодо їх запобігання;

участь у розробленні та виконанні загальнодержавних, регіональних і міжвідомчих цільових програм попередження надзвичайних ситуацій і підвищення рівня техногенної безпеки.

Структура служби

10. Робота служби організовується за територіальним або галузевим принципом. Вирішення покладених на службу завдань забезпечують органи управління та аварійно-рятувальні формування і допоміжні підрозділи.

Дислокація та організаційна структура підрозділів служби визначаються засновником.

11. Орган управління службою:

здійснює загальне керівництво формуваннями і підрозділами служби;

управляє силами підпорядкованих аварійно-рятувальних формувань та допоміжних підрозділів;

приймає в установленому порядку рішення про утворення, реорганізацію або ліквідацію аварійно-рятувальних формувань та допоміжних підрозділів;

затверджує статути (положення) підпорядкованих аварійно-рятувальних формувань, допоміжних підрозділів та органів управління ними.

12. Орган управління службою має право разом з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування виступати співзасновником зведених регіональних професійних аварійно-рятувальних формувань з метою забезпечення постійного обслуговування об'єктів і територій.

Майно служби та її фінансування

13. Майно служби становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі служби.

14. Майно служби є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання або оперативного управління.

15. Джерелами формування майна служби є:

майно передане їй засновником;

кошти державного та місцевих бюджетів на виконання окремих програм;

кошти, одержані в установленому порядку від плати за постійне обов'язкове обслуговування на договірній основі, надані послуги, виконані роботи;

інші джерела, не заборонені законодавством.

16. Служба має право утворювати фонди (розвитку, споживання, соціального забезпечення тощо), призначені для покриття витрат, пов'язаних з її діяльністю.

17. Збитки, завдані службі фізичними і юридичними особами, відшкодовуються в установленому порядку.

Управління службою

18. Управління службою здійснює начальник (командир) служби, який призначається на посаду і звільняється з посади засновником.

19. Начальник (командир) служби:

несе персональну відповідальність за виконання покладених на службу завдань і функцій;

укладає і розриває контракти з працівниками служби, затверджує організаційну структуру, штатний розпис та кошториси на утримання служби, розподіляє функціональні обов'язки між своїми заступниками та керівниками підрозділів;

представляє службу в органах виконавчої влади, діє від імені служби у відносинах з підприємствами, установами та організаціями;

у межах своєї компетенції видає накази (розпорядження), дає вказівки, обов'язкові для підпорядкованих підрозділів та працівників, і організовує та контролює їх виконання;

виконує інші функції, передбачені статутом (положенням) про службу.

Ліквідація і реорганізація служби

20. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення) служби здійснюється за рішенням засновника, погодженим з центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також рішенням суду.

21. Ліквідація служби здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється і діє у порядку, визначеному законодавством.