ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
УКАЗ
( Указ відмінено згідно Указу Президента
N 588/2000 від 12.04.2000 )
Про порядок здійснення помилування осіб,
засуджених судами України
( Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 70/99 від 27.01.99 )
1. Затвердити Положення про порядок здійснення помилування осіб, засуджених судами України.
2. Утворити Комісію при Президенті України у питаннях помилування та затвердити її склад.
Президент України Л.М.КРАВЧУК
м. Київ, 31 грудня 1991 року
N 22
Затверджено
Указом Президента України
від 31 грудня 1991 року N 22
Положення
про порядок здійснення помилування осіб,
засуджених судами України
1. Відповідно до Конституції України ( 888-09 ) до відання Президента України належить здійснення помилування осіб, засуджених судами України.
Президент, крім клопотань про помилування, розглядає:
а) матеріали щодо осіб, засуджених до смертної кари, які не клопочуть про помилування;
б) подання Голови Верховного Суду України або Генерального прокурора України про застосування помилування до осіб, засуджених судами України до смертної кари.
2. Помилування засуджених здійснюється у вигляді: заміни смертної кари позбавленням волі; повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;
заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням;
зняття судимості.
3. Помилування застосовується, як правило, за особистими клопотаннями засуджених.
Клопотання про помилування розглядаються тільки після набрання вироками законної сили.
4. У виняткових випадках, коли засуджені не перебувають під вартою, виконання вироків щодо них може бути відстрочено до розгляду клопотань про помилування.
5. При розгляді клопотань про помилування беруться до уваги: характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особа засудженого, його поведінка, ставлення до праці, участь в роботі самодіяльних організацій у місцях відбування покарання, строк відбутого покарання й інші обставини;
думка адміністрації виправно-трудової установи або іншого органу, який відає виконанням вироку, спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадських організацій і трудових колективів, а в необхідних випадках - також думка виконавчого органу відповідної ради.( Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 )
6. Особливо небезпечні рецидивісти, а також особи, до яких раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від покарання чи заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовне звільнення з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, відстрочку виконання вироку, якщо вони до погашення або зняття судимості знову вчинили умисний злочин, можуть бути помилувані тільки у виняткових випадках.
7. Особи, засуджені до смертної кари, можуть звернутися з клопотанням про помилування до Президента України протягом семи діб з дня вручення їм копій вироків або касаційних ухвал. Якщо засуджений до смертної кари не подасть у зазначений строк клопотання про помилування або заявить про своє небажання звертатися з таким клопотанням, про це з додержанням установлених правил складається акт. Клопотання або акт з відповідними матеріалами надсилаються до Президента не пізніш як у триденний строк з дня прийняття клопотання від засудженого або складання акта.
Виконання вироку щодо особи, засудженої до смертної кари, зупиняється до розгляду клопотання або матеріалів про відмову від подачі клопотання про помилування.
8. Клопотання про помилування засуджених, а також матеріали та подання, зазначені у статті 1 цього Положення, до внесення їх на розгляд Президента України попередньо розглядаються Комісією при Президенті України у питаннях помилування.
Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначених їм строків покарання, а також клопотання про помилування осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, або осіб, визнаних особливо небезпечними рецидивістами, вносяться на розгляд Комісії лише при наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення. Про решту клопотань, що не підлягають задоволенню, Відділом помилування Адміністрації Президента України доповідається Комісії і повідомляється заявникам. ( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 )
9. Комісія утворюється Президентом України на строк його повноважень і діє в складі голови, двох заступників голови, членів Комісії і відповідального секретаря. Число членів Комісії встановлюється Президентом України.
У засіданнях Комісії можуть брати участь народні депутати України. Комісія може запрошувати на свої засідання представників державних органів, громадськості, трудових колективів, а також засобів масової інформації.
10. Комісія у питаннях помилування запитує матеріали, необхідні для розгляду клопотання про помилування, у відповідних державних і громадських органів, а також їх думку про доцільність застосування акту помилування; може давати їм доручення про перевірку окремих питань.
11. Засідання Комісії проводить голова Комісії або за його дорученням один із заступників голови Комісії.
Пропозиції Комісії по розгляду клопотань про помилування заносяться до протоколу, який підписується всіма членами Комісії.
12. Комісія періодично інформує Президента України про роботу по розгляду клопотань про помилування.
13. Клопотання про помилування осіб, засуджених до смертної кари, а також матеріали і подання щодо осіб, зазначених у пунктах "а" і "б" статті 1 цього Положення, з пропозиціями Комісії вносяться на розгляд Президента України.
14. Клопотання про помилування осіб, засуджених до позбавлення волі і більш м'яких мір покарання, вносяться на розгляд Президента України при наявності пропозицій Комісії про застосування помилування. Про клопотання, по яких Комісією не знайдено підстав для помилування, доводиться до відома Президента України.
15. Про помилування засуджених та про відхилення клопотань про помилування засуджених Президент України приймає укази.
16. Клопотання про помилування осіб, засуджених до смертної кари, або матеріали про відмову цих осіб від подачі клопотань про помилування, що надійшли до Президента України, до внесення на розгляд Комісії надсилаються до Верховного Суду України та Прокуратури України, які протягом місячного строку подають висновки з зазначенням змісту прийнятих судових рішень, обставин вчинення злочинів, даних про особу засуджених, а також свої пропозиції по суті кожного клопотання або матеріалів про відмову від подачі клопотання.
17. У клопотаннях про помилування осіб, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі і більш м'якого покарання, що вносяться на розгляд Комісії, Генеральний прокурор України подає свої висновки. У клопотаннях про помилування осіб, які вчинили злочини у місцях позбавлення волі, та злочини, пов'язані з порушенням правил безпеки руху і експлуатації транспорту, висновки подає Міністр внутрішніх справ України, а у клопотаннях засуджених за особливо небезпечні державні злочини - Голова Служби безпеки України. ( Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 )
18. У разі відхилення клопотань про помилування повторні клопотання про помилування осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, при відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, можуть бути внесені на розгляд Комісії, як правило, не раніш як через рік, а осіб, засуджених за інші злочини, - не раніш як через шість місяців з часу відхилення попередніх клопотань. Повторні клопотання, що надійшли до закінчення зазначених вище строків, приєднуються до наявних матеріалів і повідомляється заявникам.
19. Клопотання про помилування, що містять посилання на неправильне засудження або інші порушення законності, попередньо надсилаються для перевірки в порядку нагляду в органи прокуратури і суди.
20. Клопотання про помилування, подані засудженими через адміністрацію виправно-трудової установи або інший орган, який відає виконанням вироку, надсилаються на розгляд до Президента України з доданням копій вироків, ухвал і постанов судів, докладних характеристик про роботу і поведінку засуджених з зазначенням думки адміністрації цієї установи або органу і, як правило, думки спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті клопотань, а також інших документів і даних, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування. ( Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 )
21. Укази Президента України про помилування і про відхилення клопотань про помилування або незастосування акту помилування надсилаються для виконання:
щодо осіб, засуджених до смертної кари, - Верховному Суду України;
щодо осіб, засуджених до позбавлення волі, умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, засуджених до заслання, вислання, виправних робіт без позбавлення волі, що відбувають покарання, а також про зняття судимості, - Міністерству внутрішніх справ України;
щодо осіб, які покарання не відбувають, або засуджені до інших мір покарання, не пов'язаних з позбавленням волі, та про звільнення від додаткових мір покарання - відповідним судам, а також Міністерству юстиції України для здійснення контролю.
22. Повідомлення про виконання указів Президента України щодо осіб, засуджених до смертної кари, надсилаються до Президента України Верховним Судом України і Прокуратурою України, а щодо осіб, засуджених до інших мір покарання, - органами, на які покладено виконання цих указів.
23. У випадках скасування або зміни вироків за нововиявленими обставинами або в порядку нагляду щодо засуджених, до яких Президентом України раніше було застосовано помилування, суди інформують Президента України про постановлення нових рішень.
24. Підготовка необхідних матеріалів по клопотаннях про помилування для попереднього розгляду Комісією і для розгляду Президентом України, а також контроль за своєчасним виконанням указів Президента України з питань помилування покладаються на Відділ помилування Адміністрації Президента України. ( Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 70/99 від 27.01.99 )